В умовах тотальної агресивної війни по відношенню до нашої держави не можна сховатись за чужі спини, і таким чином виграти війну. Або ти в СОУ, або ти працюєш на економіку держави, максимально у світлу виплачуючи податки , або ти волонтериш, або донатиш ну хоча б на тисяч 5-10 в місяць, а краще комбо з декількох пунктів.
Якщо ти весь оптимізований в тернопільському селі , якщо ти взагалі просто сидиш тут 24/7 без толку - то ти баласт для цієї держави і нуль для перемоги.
Мені не цікаво розбиратись, а що ти тоді вмієш, якщо ні працювати, ні воювати, ні волонтерити. Доречі, тут багато хто казав, що в СОУ (сили оборони України) десятки ВОС, у яких зброя в руках лиш номінально. Стріляти з неї не потрібно. Було б бажання допомагати своїй державі. А так, що я і тут ні, і ось тут ні, та і тут я ні, зате на форумі 5 тисяч постів на рік - так!
Востаннє редагувалось Hotab в Нед 02 лип, 2023 09:15, всього редагувалось 1 раз.
Shaman написав:й ми ще стикнемся з ситуацією, що на якийсь час в армії захоче залишитися більше людей, ніж буде місць
после войны? да все заходят, включая успиха, потому что по месту жительства работы для них нет. Так что на очереди Астрахань, Казань и шо там ещё можно взять, шоб без дела не сидеть.
Востаннє редагувалось Wirująświatła в Нед 02 лип, 2023 09:04, всього редагувалось 1 раз.
Адвокат Вікторія Кравченко заявляє, що коло можливостей щодо уникнення мобілізації в Україні звузиться. Йдеться про зміни до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
У своєму YouTube-каналі вона пояснила, що раніше ті військовозобов'язані, які мали дружину з числа осіб з інвалідністю або одного зі своїх батьків, або дружини з інвалідністю І та ІІ групи, мали право на відстрочку від мобілізації.
Тепер ця категорія військовозобов'язаних, за рішенням Ради, може отримати відстрочку за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати.
"Отже, раніше, наприклад, два брати мали батька з інвалідністю ІІ групи, й обидва по суті мали можливість на відстрочку від мобілізації. Зараз вже так не буде - один з братів може бути мобілізований", - пояснює адвокат.
Гуманитарный кризис (или иногда гуманитарная катастрофа ) определяется как отдельное событие или серия событий, угрожающих здоровью, безопасности или благополучию сообщества или большой группы людей. [1] Это может быть внутренний или внешний конфликт, обычно происходящий на большой территории. В таких случаях необходимы местные, национальные и международные ответные меры. ......... Гуманитарные кризисы могут быть стихийными бедствиями, техногенными катастрофами или сложными чрезвычайными ситуациями. В таких случаях сложные чрезвычайные ситуации возникают в результате действия нескольких факторов или событий, которые лишают большую группу людей доступа к их основным потребностям, таким как пища , чистая вода или безопасное убежище . [3] ........ Примеры гуманитарных кризисов включают вооруженные конфликты , эпидемии , голод , стихийные бедствия , энергетические кризисы и другие крупные чрезвычайные ситуации. [4] Если такой кризис вызовет массовое перемещение людей, он также может стать кризисом беженцев.
Даже разрушение каховской дамбы и мы, и на Западе называют гуманитарным кризисом. Уж не говоря о миллионах беженцев и большом количестве погибших. Объясните ООН, что у нас нет гуманитарного кризиса, а ЕС пусть выгоняет наших беженцев обратно, нечего там прохлаждаться за деньги европейских налогоплательшиков. .
Процитували фактично те саме, от тільки самі не зрозуміли прочитане. В нас війна, і переважна частина біженців шукає безпеку, а не тікає від голоду, епідемій, геноциду, і, на щастя, в більшості в них і житло ціле. Підрив Каховської дамби можна назвати локальною катастрофою (і то вода вже спала) але не гуманітарною катастрофою рівня всієї України.
ЛАД написав:
Знищення економіки - це не просто економічне падіння.
Простите, но Вы процитировали меня. У меня написано: "До какого уровня должна упасть экономика, чтобы Вы признали развал? 30% мало?" О том, что она полностью знищена я не писал.
Це фактичне зникнення ключових галузей, економічної інфраструктури. Саме тому навіть глибока криза - не еквівалент знищення економіки. Економіка України не знищена, як не була знищена ні в 2014-15,ні в 2008-09. І навіть Велика депресія в США не означала знищення економіки США.
Ну так третина за 4 роки - не знищення, за один рік - знищення? Ще раз: фінансова, банківська система працює, немає гіперінфляції, працює с/г, в тому числі на експорт, енергетика (е/е теж періодично експортуємо), промисловість - та що не бцла окупована. Навіть рівень безробіття скорочується, і нижчий за рівень за великої депресії, наприклад.
ЛАД написав:
Зрозуміло, тема безмежного розгортання виробництва сучасної техніки мобілізацією некваліфікованої робочої сили так і не розкрита. За 80 років на заводах нічого не змінилося, будь-який натовп абізян можна приставити до станків, дати інструктаж, і буде хоч Оплот, хоч Абрамс.
Сходите на какой-нибудь машиностроительный завод, выпускающий не единичную, а серийную продукцию. Потом расскажете.
И ещё раз напомню, разговор начался с моих слов, что надо больше оружия делать самим. И с таким элементарным утверждением Вы с Water"ом спорите?
Не зістрибуйие, сперечатися почали конкретно з вашою заявою, що конкретно на Малишева зараз можна було б розгорнути масове виробництво сучасних танків, просто "приставивши до станка" умовних Вась. Типу, на конвейері кваліфікація і ее потрібна, все можна зробити, як 80 років тому. Потім потроху виявилося, що станки, звісно, вже не такі, але ви все одно стверджуєте, що ними може оперувати і некваліфікованмй персонал. Станками за мільйони доларів, ага. Якби навіть й так, то самі станки ще мають матеріалізуватися, а питання геть не в площині де взяти купу Вась, що працювали б безкоштовно.
Shaman написав:й ми ще стикнемся з ситуацією, що на якийсь час в армії захоче залишитися більше людей, ніж буде місць
после войны? да все заходят, включая успиха, потому что по месту жительства работы для них нет. Так что на очереди Астрахань, Казань и шо там ещё можно взять, шоб без дела не сидеть.
На Шрі-Ланці, наприклад, військовим організували такі собі фермерські господарства, типу колгоспи, там вони й працюють
Faceless , можу сказати по авіації (хелікоптери) . Зараз в ЗСУ всі активно вчать англ, вчаться (хто в ТОВ «Авіа», хто в інших місцях, щоб отримати пілотську ліцензію. Як тільки буде «вольниця», розбіжаться по комерції. Умовні Успіхи, хто не пропив, не погуляв зароблені гроші, теж думають куди їх припаркувати і чим зайнятись на гражданці. Я не бачу проблеми адаптації після війни. Реальні штурмовики, які пережили жахи, тім треба ще рік прийти до тями. Якщо не зіпʼються.
Востаннє редагувалось Hotab в Нед 02 лип, 2023 09:51, всього редагувалось 3 разів.
Shaman написав:й ми ще стикнемся з ситуацією, що на якийсь час в армії захоче залишитися більше людей, ніж буде місць
после войны? да все заходят, включая успиха, потому что по месту жительства работы для них нет. Так что на очереди Астрахань, Казань и шо там ещё можно взять, шоб без дела не сидеть.
На Шрі-Ланці, наприклад, військовим організували такі собі фермерські господарства, типу колгоспи, там вони й працюють
было б круто всех желающих трудоустроить, и во время войны и после, но я знаю причины почему этого не будет.
Shaman написав:й ми ще стикнемся з ситуацією, що на якийсь час в армії захоче залишитися більше людей, ніж буде місць
после войны? да все заходят, включая успиха, потому что по месту жительства работы для них нет. Так что на очереди Астрахань, Казань и шо там ещё можно взять, шоб без дела не сидеть.
Ні-ні)) Ти ж знаєш, що Успіх зразу ж "нирне з головою" у свою сім'ю/поїдемо в Туреччину/Болгарію... а потім просто на різні пікніки/озера/річки... Одним словом - Успіх теж хоче, як Віталіан, працювати лише у своє задоволення і по-мінімуму - а по максимуму - насолоджуватись життям! А коли ним насолоджуватись? В 50? В 60? Досить того, що я 11 років присвятив більше часу роботі/скирдуванні і т.п., ніж сім'ї! І ще, майже, 1,5р. - віддав війні!(і це ще не кінець!)
Hotab написав:Доречі, тут багато хто казав, що в СОУ (сили оборони України) десятки ВОС, у яких зброя в руках лиш номінально. Стріляти з неї не потрібно. Було б бажання допомагати своїй державі.
А є впевненість, що особу закинуть туди, куди вона хоча?