Вчера к вечеру в Харькове было под влиянием новостей с МБ в среднем по больнице 37.80 - 37.85, а сегодня 37.85 - 37.95, как будто МБ и не падал. Чего так? Интерес чисто теоретиеский по старой памяти, с начала войны ни во что не играюсь, только доначу. При этом ни Киев, ни Львов не подросли, только Харьков.
але по-перше, те, що пише Данилишин, ми вже обговорювали на форумі
сподобалось
Шкода, що постійно урізалися повноваження Ради НБУ, зміни до Закону про НБУ з 2016 році вносились 38 разів. Наразі з тими повноваженнями, що залишилися, Рада перетворилась в декоративний орган, а НБУ в цілому в безконтрольний. Вже рік Рада працює без голови, всі засідання позапланові,...
як взагалі НБУ працює без такого файного хлопа
й
Саме так працює трансмісійний механізм монетарної політики. Щоправда, не всі в НБУ розуміли і розуміють, що це таке.
гадаю, деякі з керівників НБУ дійсно не зовсім розуміють, а як насправді працює система фінансів в державі. й свої Zebra там теж є
а ще є фото у статті, як наш хлоп пробує підняти 22кг гантелі - щось мені здається, що після фото було "фхх, ну його нафіг"
Для підтримки фундаментальної стійкості гривні у довгостроковому періоді є лише один шлях – інвестиції у підвищення виробничої продуктивності та конкурентоспроможності реальної економіки, у створення нових робочих місць. Для цього потрібно розширювати програми державної підтримки бізнесу, проводити м’якішу грошово-кредитну політику, створювати умови для залучення іноземного капіталу у наші виробничі підприємства. До війни пріоритетним напрямом надходження іноземного капіталу були вкладення в державні облігації, дохідність яких була спекулятивно розігріта до економічно необґрунтованих рівнів. Досвід показав, що це був помилковий крок. Нинішнє непродуктивне накопичення заощаджень у банківській системі, які заморожуються у депозитних сертифікатах НБУ, – це теж шлях в нікуди.
повністю згоден. але є проблема, як стимулювати людей інвестувати у реальне виробництво. поки що бізнес намагаються й подоїти, й вовну зняти (бажано зі шкірою)... sad but true
Значний фіскальний дефіцит об’єктивно обумовлений воєнними потребами і має бути профінансований за будь-яких обставин. Тож у разі недоотримання міжнародної допомоги, дефіцит доведеться покривати за рахунок мобілізації внутрішніх ресурсів. Це, насамперед, позикові ресурси банків. У банківській системі станом на листопад 2023 року вільна ліквідність становить близько 700 млрд грн. Достатньо прийняти ряд простих рішень у сфері монетарної політики – і банки стануть зацікавлені інвестувати вільні кошти у фінансування дефіциту державного бюджету. Насамперед, йдеться про зниження процентних ставок до рівня, адекватного показникам інфляції та економічного зростання.
як на мене банки й так багато вклали в ОВДП - 497 ярдів грн вкладено в гривневі ОВДП станом на 01.10.23 . з одного боку 26% від чистих активів - не так й багато. але ще 201 ярд грн - в довгострокових депо.
оцю карусель - банки в ОВДП - бюджет назад в банківську систему - можна крутити довго. але колись пересічний вкладник прийде за своїми грошима в банк - а йому банк скаже - а всі гроші в ОВДП, давай почекаємо є знавці, є якийсь законодавчі чи економічні обмеження на розмір ОВДП в загальних банківських активах?
Емісію також можна розглядати як потенційне джерело фінансування дефіциту. Цей канал у нашому медіапросторі був невиправдано дискредитований. Асоціювати емісію з абсолютним злом – неправильно. Емісія центрального банку – це поворотне, а не безповоротне фінансування. Вона здійснюється через придбання ОВДП (військових облігацій) Національним банком. У макроекономічній площині немає великої різниці між кредитним ресурсом банків та емісійним ресурсом центрального банку. Обидва канали формують додатковий потік коштів, який у специфічних обставинах (наприклад, в умовах значного падіння попиту) не генерує надмірних дисбалансів, якщо здійснюється в обмежених обсягах. Зі світової практики відомі непоодинокі приклади застосування емісійного фінансування під час війни без суттєвих негативних наслідків для економіки (наприклад, США в 1941-1945 рр., Ізраїль в 1967-1970 рр., навіть Україна в 2022 р. є в цьому переліку).
по-перше, емісію в обмежених обсягах Україна вже зробила в 2022 році. й досі не знає, що робити з надлишком ліквідності в банківській системі.
й по-друге - а що значить "без суттєвих негативних наслідків для економіки"? як на мене помірна девальвація власної валюти - це для економіки добре але курс девальвує.
в нашому випадку емісія = девальвація, це не аксіома, але базова теорема. всі спроби втримати курс вони штучні й лише відкладають проблему. ми ще 22 рік не перетравили, досі бавимося з депосерт й резервами на рахунках. бо курс, який корегує таку емісію 2022 - 45-55. якщо буде додаткова емісія - курс треба девальвувати далі
Помітне пожвавлення ринку кредитування відбудеться лише тоді, коли реальні процентні ставки будуть від’ємними (тобто нижчими від рівня інфляції). Станом на жовтень процентна ставка НБУ за кредитними операціями становить 22% річних, а річний рівень інфляції – 5,3%. Тобто маємо реальну процентну ставку +16,7% річних при очікуваних темпах реального ВВП лише у +4,9% за прогнозом НБУ.
. Важливу роль у розвитку кредитування, особливо в умовах кризової воєнної економіки, мають відігравати державні програми здешевлення кредитування та надання гарантій. Їх потрібно розширювати. Але для цього потрібно створити умови, щоб позиковий процент для державних позик був адекватним рівню їхнього ризику. Ви ж подивіться, за якими ставками запозичує сам уряд. З 2018 року середня ставка внутрішніх запозичень уряду приблизно дорівнює середній ставці бізнес-кредитів, а в окремі періоди навіть перевищує їх! Це абсолютно ненормально з огляду на те, що позичати кошти уряду значно безпечніше, ніж бізнесу.
теж вважаю, що ставка НБУ завищена. так, це виконує свою функцію, щоб зайві гроші не йшли у валюту. але це не дає кредитувати.
схоже, є ще такий постулат - висока ставка потрібна щоб зберегти заощадження. на форумі ця думка теж розповсюджена. але є одне НО. на Заході, на який ми рівняємся збереження коштів можливо якщо їх вкладати в бізнес - або в свій, або в чужий через ринок акцій. заробляти можна лише там, де щось створюється. й там є ризики - інколи бувають не лише прибутки, но й збитки.
а у нас нагадаю, лише десь третина грошей, які тримають в банках - це кредити. інші дві третини - це ОВДП чи депосертифікати - але гроші там не заробляються, лише перерозподіляються
а деякі очікування - хочу заробити не менше 10 відсотки в дол, але без ризику - так не буває.
й оця наша щедрість - гривневі депо під 16,17,20% при стабільному курсі гривні - це все штучно. це як "вічний двигун в економіці". який працює зараз лише тому, що нам поступає іноземна допомога зовсім не через економічні причини, а наші керманичі вважать за правильне тримати курс (помилково вважають).
Ой+ написав:Головне, щоб допомога поступала вчасно і у відповідних обсягах. А всі гадання якби воно могло бути у відповідності до якихось економічних закономірностей позбавлені практичного сенсу.
Будет иностранная помощь поступать стабильно и в достаточном количестве. Даже 5 млрд USD в месяц - вполне спокойно могут давать Украине. Это совершенно небольшие деньги по меркам Запада.
В світлі останніх подій ви впевнені, що допомога в таких обсягах буде?!
flysoulfly написав:Сейчас "сезон" - есть спрос. а с середины(конца) зимы - до середины(конца) лета спрос на валюту смешной.
Серйозно?
НБУ назвав найбільших покупців валюти в Україні Частка сектора «Національна безпека та оборони» у загальному обсязі купівлі валюти у січні-жовтні 2023 року становила 29%, від початку війни і до кінця 2022 року на вона сягала 31%. більше валюти купує лише паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) — 33%, хоча минулого року його частка сягала 43%. придбання валюти фізичними особами зросло на 2 в.п. — до 6%
Так що фізики не так і сильно впливають на попит. НБУ гне вниз:
Об’єм продажів на міжбанківському валютному ринку став найбільшим у поточному місяці. Він майже удвічі більший за показник минулого тижня. Національний банк за робочий тиждень з 13 по 17 листопада продав 721 млн доларів і купив 500 тисяч доларів. Про це свідчать дані регулятора у неділю, 19 листопада.
Додано: Суб 18 лис, 2023 14:32
