До Великодня все одно трохи заробітчан підтягнулось і з відповідними тратами, не так як до війни. Готівкової валюти трохи добавилось.
А прогноз уже можна робити на 1 червня, по травневому підсумок, що якраз найбільший % попав точно.
|
|
Додано: Чет 02 тра, 2024 14:36
это какие-то хоть и обоснованные, но журавли в небе, которых может и не случиться. потому что случаются черные лебеди.
Додано: Чет 02 тра, 2024 18:15
НБУ закриває 50% попиту на міжбанку, про що ви говорите, яка ревальвація? Якщо виторг від експорта теоретично зросте на 10%, то НБУ буде закривати 45% від попиту. Плюс ніхто з Уряду не приводив оцінок, а на скільки зросте стаття витрат зарплата в ЗСУ після доплат в 70 000 на нулю, плюс мобілізація набирає солідних обертів, кількість платників податків зменшується, витрати на мобілізованих зростають. Сьогоднішній голова НБУ завжди за сильну гривню, але витрати валюти зараз дуже солідні на міжбанку, весною сезонно чудові часи для нацвалюти, але ж зараз це не спостерігається і зовсім не так, інтервенції не падають нижче 100 мільйонів в день, скоріш за все прийдеться переходити не на 2.2 ярда злитих в місяць, а на 2.5 чи 3 ярда. Поки є валюта, голова НБУ активно заливає, але що буде осінню ніхто не може сказати, можливо інтервенції будуть суттєво перевищувати 3 ярда в місяць, тоді валюту прийдеться економити. Я зараз ставлю до кінця літа на курс 40 і інтервенції до 3-х ярдів в місяць, але осінню буде зовсім інша ситуація, не факт що буде не гірше. Якщо доживемо то побачимо, а зараз поки так, не мрійте про ревал, хоч би не гірше ніж зараз мати валютний курс)))
Додано: П'ят 03 тра, 2024 00:56
Деньги, разумеется, есть. Вот только с рашкой им неохота окончательно рассориться. Ресурсы, туды их...
Додано: П'ят 03 тра, 2024 14:48
Я в основном писал про курс летом, а именно с середины июля по 20 числа августа, где и ожидал 37,5. Но, т.к. наша помощь задержалась, то курс тоже может немного поменяться. Думаю увидим в этих числах таблички в обменниках 37,80, если конечно фин. помощь от союзников реально будет не на бумаге, а в деле. Зимой я писал, что постепенно с апреля курс будет идти вниз и к июлю выйдем на 37..... Сейчас помощь начала только поступать и росточки курса вниз тоже начали появляться. Такое начало было бы при фин. помощи нам в конце марта - начало апреля и май уже начал бы показывать хорошие показатели к снижению. Но т.к. помощь задержалась на месяц, то и ростки курса то же задержались. Востаннє редагувалось Игорь Алексеевич в П'ят 03 тра, 2024 15:26, всього редагувалось 1 раз.
Додано: П'ят 03 тра, 2024 14:56
Игорь Алексеевич не буду настільки оптимістичним, як ви, припущу, що на кінець липня буде 38,ХХ
Додано: П'ят 03 тра, 2024 15:10
Re: Валютний ринок в контексті ДСНБУ прогнозує:
Упродовж наступних років інфляція знизиться та закріпиться у цільовому діапазоні 5% ± 1 в. п. Цьому сприятиме як поступова нормалізація умов для функціонування економіки, так і послаблення зовнішнього інфляційного тиску, а також послідовні заходи монетарної політики НБУ. Очікується, що наприкінці 2025 року інфляція сповільниться до 6%, а за підсумками 2026 року – до 5% Ураховуючи достатньо комфортний рівень міжнародних резервів, контрольовану ситуацію на валютному ринку та очікування щодо подальшого надходження міжнародної допомоги, НБУ готує низку кроків з валютної лібералізації в найближчі тижні. Вони узгоджуватимуться зі Стратегією пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування. Базовий сценарій прогнозу НБУ передбачає зниження облікової ставки до 13% у поточному році. Таке пом'якшення процентної політики та заплановані кроки з валютної лібералізації не мають створювати додаткових загроз для макрофінансової стабільності та стійкості валютного ринку. Інфляція помірно пришвидшуватиметься, тимчасово перевищивши межі цільового діапазону в другому півріччі 2024 року через вичерпання ефектів більшого врожаю попереднього року, подальше відновлення споживання та тиск з боку витрат бізнесу в умовах війни. З другої половини березня чистий попит на іноземну валюту знову зріс. Це зумовлювалося сезонним збільшенням потреби в ній з боку імпортерів добрив і засобів захисту рослин під час весняно-польових робіт. Також зросла необхідність в імпорті енергоносіїв через інтенсифікацію обстрілів енергетичного сектору. Крім того, збільшилися видатки бюджету, у тому числі після надходження значних обсягів міжнародної фінансової допомоги. Завершення періоду сплати річних податків, обсяги яких в умовах пожвавлення економічної активності та поліпшення фінансових результатів підприємств перевищували минулорічні показники, також позначилось на зростанні попиту на валюту. Водночас це було частково компенсоване припливом експортної виручки завдяки стабільному функціонуванню морського коридору. Позитивний ефект мало й посилення валютного нагляду, зокрема заходів з повернення валютної виручки в Україну. У результаті офіційний обмінний курс гривні до долара США коливався в обидва боки, проте сформувалася помірна девальваційна траєкторія – у середньому протягом кварталу гривня послабилася на 4.3%. Утім у квітні долар США зміцнився і на світових фінансових ринках, що зумовило девальвацію більшості валют країн – ОТП України до нього. Відповідно гривня майже стабілізувалася відносно валют країн – ОТП України, а послаблення НЕОКу, яке спостерігалося з початку року, сповільнилося. Крім того, на валютному ринку України й надалі спостерігалися позитивні структурні зрушення. Зокрема, зростала його глибина – обсяги операцій банків без участі НБУ в березні були більше ніж утричі вищими, ніж напередодні переходу до керованої гнучкості. Також, різниця між готівковим та офіційним курсом залишалася на низькому рівні – у I кварталі 2024 року вона не перевищувала 2.9% Помірний попит на іноземну валюту впродовж більшої частини І кварталу 2024 року дав змогу НБУ відчутно скоротити інтервенції з продажу іноземної валюти (від’ємне сальдо інтервенцій НБУ знизилося до 5.8 млрд дол. порівняно з 9.3 млрд дол. у ІV кварталі 2023 року) Попри певне зниження обсягів офіційного фінансування у 2025 році валові резерви залишаться на рівні 2024 року завдяки скороченню відпливу валюти з приватного сектору. Уже з 2026 року фінансова допомога міжнародних партнерів відчутно скоротиться, що буде основним чинником зниження резервів до 39 млрд дол. на кінець року Незважаючи на скорочення, структурний дефіцит валюти зберігатиметься на прогнозному горизонті, хоча він поступово звузиться завдяки подальшій нормалізації функціонування економіки. Зі зниженням економічної невизначеності зростуть інвестиційні та боргові залучення приватного сектору. Крім того, зменшуватиметься імпорт за статтею “подорожі” у результаті адаптації українців за кордоном, втрати ними резидентності або їх поступового повернення додому. Також очікується скорочення попиту населення на готівкову валюту завдяки поліпшенню курсових очікувань на тлі зниження невизначеності щодо міжнародної допомоги. Однак дефіцит торгівлі товарами після незначного скорочення у 2024 році розширюватиметься в прогнозному періоді.
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
