Еміграція, заробітчанство

Новости из США (ТМ)
Байден подписал указ о закрытии южной границы.
Теперь прооппонирую акурту насчет Мексики и ее безопасности.
Во время избирательной компании перестреляли кучи народа, в том числе кандидатов в мэры и самих мэров.
Недавно писал, что семья одноклассника ребенка недавно прошла через мексиканскую границу.
Некоторое время сидели в Мексике.
Насмотрелись разного.
Грабежи, воровство и даже изнасилования на улице среди белого дня.
Причем на другой стороне улицы полицейских это совсем не интересовало.
Познакомились там с семьей (полагаю тоже расиянцев), которые прожили в ожидании перехода по SBP 1 в относительно безопасном и недешевом месте, но по пути уже к границе были остановлены полицейскими и...ограблены.
Так что, полагаю, если безопасность и есть в Мексике, то в каких-то локальных местах.

там де багато експатів, а не там де багато біженців

...і напрочуд точною стає фраза, яка вам особисто так не сподобалася:
«А що ти таке вмієш робити, за що тобі інші люди/працедавець буде платити гроші?».

В ці дні для мільйонів українців ця фраза стала фундаментальною: який в тебе досвід, спеціальність, знання, кваліфікація, вміння, за які тобі заплатять гроші?

Вам дуже не сподобалася моя фраза про те, що без такої боротьби в Україні як був бідним та босим, так і залишишся.
А фраза вірна і вона полегшена у порівняні з наступною тезою, яку ви не виривали із контексту, а просто відкинули.

цитувати весь твій потік свідомості нема сенсу, але коли ти намагаєшся зі мной реально дискутувати, то повторюєш мої тези, а не свої фантазії. результат є

з приводу фрази - більш розширена цитата

«Що ти таке вмієш робити, за що тобі інші люди/працедавці заплатять гроші?»
Якщо мова йде про життя в Україні, то як був голим босим - так і будеш.
Якщо мова йде про тих українців - слід погодитися та прийняти - їх мільйони - які опинилися в Еміграції, то це питання виживання родини.

й що б ти зараз не розповідав, ти мав на увазі, що в Україні як би ти не працював, результату не буде - а це відверта брехня. ти й сам по легенді непогано заробив саме в Україні но нехай залишиться твоє трактування.

може людина якісно працювати в тому, що потрібно - буде успіх й в Україні, й за кордоном. ця формула універсальна. немає вмінь/бажання працювати - а займати умовну посаду касира АТБ в 40 років - це саме про те, за кордоном дива не буде, буде те саме.

з приводу питання життя/смерті за кордоном ти все одно перебільшуєш - соціальний захист там набагато вищий, тому з голоду не помруть, та й жити де буде. але так, треба перебувати в країні легально. тому усі ці пропозиції потрапити будь-яким шляхом до країні мрій - такі собі поради, нехай залишаться на совісті тих, хто це пропонує.

а так давай ще раз - емігрувати простіше, коли в тебе робоча спеціальність - так й налаштовані програми країн. працювати в офісі там є кому, нема кому працювати на будівництві та на конвеєрі. а для роботи головою мовний бар'єр є великою перешкодою, й подолати його можливо але важко й не для всіх - краще років в 25-30.

відповідно й освіта теж не панацея. як не дивно, сам визнаєш, що можуть просто відрахувати. й якщо на умовного економіста розуміння мови може й вистачить, то на інженера/фізика й на рідній мові багато хто не подужає. якраз я знаю декілька виключень з цього, але діти - або медалісти 27 ФМЛ з Харкова, або учасники міжнародних олімпіад з математики/фізики - тобто рівень аж ніяк не середній.

тому ти лише підтверджуєш мої висновки - еміграція після 45 років білого комірця, якщо не має в кишені кілька сотень куо - в переважній більшості немає сенсу. й умовного касира АТБ теж - бо ця людина не заробить собі на житло/пенсію. так, є соцпрограми, але жити десь в маргінальному районі за кордоном - таке собі задоволення. приклад з вдовою академіка якраз дуже вдало пояснив, що не завжди еміграція слушна.

може людина якісно працювати в тому, що потрібно - буде успіх й в Україні, й за кордоном. ця формула універсальна. немає вмінь/бажання працювати - а займати умовну посаду касира АТБ в 40 років - це саме про те, за кордоном дива не буде, буде те саме.

Ось тут категорично не згідний.
Багато галузей в Україні де величезний розрив в заробітку і потрапляння на хороше місце часто залежить від куміства. Скажімо просто доцент на кафедрі за 300$ і доцент на гратах - до 4000$. Медіана в районі 700$
На заході такого розриву і близько нема. Там у постодка на старті 1500$, а в максимумі - асоційованого професора з грантами буде десь 5000$. медіана ж біля 3000$

Верхня межа +/- однакова, а от нижня межа і медіана в Україні значно нижча. А орієнтуватись потрібно саме на медіану.

може людина якісно працювати в тому, що потрібно - буде успіх й в Україні, й за кордоном. ця формула універсальна. немає вмінь/бажання працювати - а займати умовну посаду касира АТБ в 40 років - це саме про те, за кордоном дива не буде, буде те саме.

Ось тут категорично не згідний.
Багато галузей в Україні де величезний розрив в заробітку і потрапляння на хороше місце часто залежить від куміства. Скажімо просто доцент на кафедрі за 300$ і доцент на гратах - до 4000$.
На заході такого розриву і близько нема. Там у постодка на старті 1500$, а в максимумі - асоційованого професора з грантами буде десь 5000$

не багато галузей, а державні галузі - в приватному секторі такого й близько немає. це й з приводу держпідприємств теж

я так бачу можливість отримати гранти більш залежить від активності науковця, а не від посади - хто шукає, той знайде. в мене таке склалося враження про цю тему, є кого спитати. якраз зіткнувся з тим, що декому західних зп виявилося мало, в Україні з урахуванням грантів більше перспектив

я так бачу можливість отримати гранти більш залежить від активності науковця, а не від посади

На 90% залежить від наявності професора-керівника, який має зв'язки з потрібними людьми, щоб включили в заявку.
Простий доцент з УжНУ може хоч 1000 заявок подати, але якщо там не буде якихось "серйозних" людей, скажімо професора із Нью-Йорка з профілем публікацій по темі, то такі заявки не дійдуть навіть до рецензентів.
Та хоча знайома працює в Голандії дослідником і там теж гранти всі зав'язані на особистих знайомствах і софт скілах.

в приватному секторі такого й близько немає.

Cкільки в Україні приватних підприємців виграє тендери на "барабани за мільйон (с)" чи "Ремонт площі Петефі" ? . Так от, якщо робиш на такого підприємця, то зарплата в рази вища, ніж на чесного. Особливо коли треба скласти якийсь кошторис чи підписати акт виконаних робіт.

Шаман не збреше. Як і акурт. Тільки якщо в першого то ви будете животіти в еміграції, то у другого навпаки. А так два чоботи кєди.

Все дуже індивідуально.
ИМХО десь 80% українців при еміграції будуть жити на мінімальному рівні для цивілізованого світу, який значно вищий, ніж був в них в Україні.
10% суттєво погіршать свій рівень життя. Ті хто був успішний в Україні, скажімо ІТ-шники чи якісь чиновники, а стануть середнім класом.
10% зможуть зберегти свій високий рівень життя - це найбільш працьовиті та талановиті, а також ті, хто має достатній рівень капіталу (мільйони доларів).

я так бачу можливість отримати гранти більш залежить від активності науковця, а не від посади

На 90% залежить від наявності професора-керівника, який має зв'язки з потрібними людьми, щоб включили в заявку.
Простий доцент з УжНУ може хоч 1000 заявок подати, але якщо там не буде якихось "серйозних" людей, скажімо професора із Нью-Йорка з профілем публікацій по темі, то такі заявки не дійдуть навіть до рецензентів.
Та хоча знайома працює в Голандії дослідником і там теж гранти всі зав'язані на особистих знайомствах і софт скілах.

а самому стати таким професором? мої знайомі якраз вже доктори-професори.

й схоже ми кажемо про різні речі. ви як отримати гранти, щоб розпиляти. а кажу, що якщо людина активно займається наукою та пошуком грантів, то вона їх знайде - й керівника знайде, й ресурси. не повірю, що без хабарів активна та розумна людина, не зможе отримати. хабарі потрібні тим, хто хоче отримати не напружуючись

в приватному секторі такого й близько немає.

Cкільки в Україні приватних підприємців виграє тендери на "барабани за мільйон (с)" чи "Ремонт площі Петефі" ? . Так от, якщо робиш на такого підприємця, то зарплата в рази вища, ніж на чесного. Особливо коли треба скласти якийсь кошторис чи підписати акт виконаних робіт.

ви знаєте такі приклади чи придумали? бо цього немає. може чогось не знаю, бо сектор хабарів - не моя тема, але як працюють всі ці схеми? потрібна фірма виграє тендер як умовний генпідрядник - а далі наймає як умовних субпідрядників реальні фірми зазвичай за РЕАЛЬНІ ціни. більшість відкату пиляють чиновники. ті, хто оформлює доки на таких фірмах прокладках технічно - теж мають свою частину. а звичайні працівники отримують ті ж самі гроші, ніяких в рази.

В тему еміграції.
Є в мене шкільний друг, про якого писав в цій вітці: дружина емігрувала ще весною 2022, восени 2022 повернула йому старшого сина, а влітку 2023 вони розлучились і вона повернула йому й доньку. Працював він на кількох роботах (викладач + автомайстер + таксист), ледве виживав з двома дітьми з сумарним доходом в районі 1000$. А тепер я дізнався, що він емігрував, працює в Ірландії на заморозці риби + таксує. А також готує документи, щоб піти в школу вчителем (каже, що ЗП 900Є на тиждень) і Арендує будинок на березі океану і дуже задоволений життям.

ви знаєте такі приклади чи придумали?

Знаю тільки приклад ремонту під'їзду: держава заплатила на тендері 2500$, прораб-виконавець отримав з них 1500$, зокрема за підпис, що копали екскаватором, хоча реально копали 2 алкаші. Інший прораб за аналогічний ремонт сусіднього під'їзду від мешканців отримав 500$, відзвітував за кожен рядок кошторису і ще потім ходив доробляв дефекти ...

не повірю, що без хабарів активна та розумна людина, не зможе отримати. Хабарі потрібні тим, хто хоче отримати не напружуючись

Не знаю, в моєму середовищі (в точних науках) якось не прийнято давати/брати хабарі в нас то якось більше поширено на юридичному факультеті та іноземній філології. А от "кумівство" і "послуга за послу" якраз дуже поширені. Людині з вулиці без рекомендацій потрапити дуже важко. Хіба що от прям супер виконавець, на якого можна повісити 80% роботи...

В тему еміграції.
Є в мене шкільний друг, про якого писав в цій вітці: дружина емігрувала ще весною 2022, восени 2022 повернула йому старшого сина, а влітку 2023 вони розлучились і вона повернула йому й доньку. Працював він на кількох роботах (викладач + автомайстер + таксист), ледве виживав з двома дітьми з сумарним доходом в районі 1000$. А тепер я дізнався, що він емігрував, працює в Ірландії на заморозці риби + таксує. А також готує документи, щоб піти в школу вчителем (каже, що ЗП 900Є на тиждень) і Арендує будинок на березі океану і дуже задоволений життям.

а щось писав, що не відповідає цьому прикладу?

якщо людина готова працювати руками - то робота не питання. на прикладі Німеччини бачу, що з дітьми допомагають. не знаю, як в Ірландії, гадаю щось схоже. з вчителем взагалі супер, питання, як з буде з мовою, бо говірка в Ірландії - це дуже специфічна англійська.

й людина на боїться працювати. коли ви мені заперечили про умовного касира АТБ - це якраз людина, яка не дуже хоче напружуватися.

й все одно 1000 дол чистими в Україні чи 3600 євро до податків в Ірландії. спитайте його про можливість купівлі нерухомості - гадаю, поки буде відповідь - ще не думав.