Пенсії в Україні

Для того щоб перейти на ЄВРО - треба виконати низку умов, які виставляє Євросоюз...

Пишу вдесяте: Грецький варіант. Ми пишемо красивий звіт, ЄС закриває очі і підписує його.
ИМХО це єдиний варіант як не кинути пенсіонерів, особливо ветеранів війни

Для того щоб перейти на ЄВРО - треба виконати низку умов, які виставляє Євросоюз...

Пишу вдесяте: Грецький варіант. Ми пишемо красивий звіт, ЄС закриває очі і підписує його.
ИМХО це єдиний варіант як не кинути пенсіонерів, особливо ветеранів війни

Ще раз для фантазерів , чиї фантазії межують з шахрайством....
1 Не думайте що ви найвправніший шахрай...є й кращі
2 На кожну дупу з закаулками - є болт з лівою різьбою.


А взагалі
Поясніть мені
Як можна збудувати щось стійке й надійне, якщо першим кроком є -
давайте надурим...
А якщо нас?

2 Саме тому що і Ви і Я обмінюємось результатами НАШОЇ праці, - то на нас не впливає ні девальвація ні Ревальвація...

В вас дивна логіка. Девальвація впливає, але не сама по собі. Я не можу прийти до вас із своїми грошами, і купити у вас стількі ж вашої праці, як раніше, тому що до вас попередньо прийши й купили левову частку вашої праці ті, хто гроші отримав "нахаляву", тобто в кредит, який ніколи не буде повернуто. Ви за свою працю захочете більше грошей. Я за свою, можливо, теж, але це питання майбутнього. Якщо я збираю кілька років на купівлю будинку, то за цей час частку мого майбутнього будинку (на який я заробив своєю працею) вже прийшли і купили ті, хто отримав гроші просто так, і мені доведеться купляти менший або інший будинок.

Гроші ЦБ надрукував ( читай перемістив частину результатів Вашої праці від Вас до того хто зробив менше а отримав так само як і Ви.

Ото ж і воно, але навіщо це робиться? Для "переміщеня частини результату праці" придумали податки, і саме за рахунок податків підтримуються ті, хто "заробив менше", або взагалі нічого не заробив. А ось розпорядження "додатковим капіталом", що виник внаслідок емісії -- це прівелей суто наближених, і це майже ніяк не можна проконтролювати.

А головне -- в такий спосіб оподатковуються не тільки доходи, але й статки, причому постійно. І наскладати собі на пенсію у довгострок грошима не вийде. Тому й пенсійний фонд, що буде скирдувати не в грошах, а в інших активах. Але шляхом емісії держава забирає і в нього теж. Тому без подолання нестримного бажання держави друкувати гроші всі приречені на постійний біг. До речі, в Україні зараз ще один тренд -- держава (через нацбанк і далі через комерційні банки) взагалі відмовляється визнавати власністю громадянина гроші, що були зароблені ним раніше. Тобто апріорі визначається, що накопичити гроші впродовж тривалого часу громадянин не може, а хто таке стверджує, то значить намагається прикрити цим якусь незаконну діяльність.

Для "переміщеня частини результату праці" придумали податки,

А друк грошей це просто ще один додатковий податок.
І податок вводиться тоді коли суспільство не може за рахунок основних податків розрахуватись з тим що САМЕ СОБІ НАОБІЦЯЛО.

Ще раз
Для правильного вирішення проблеми - треба правильно поставити умови задачі.
Тільки тоді може вдасться вирішити.

Правильно поставлені умови задачі це
Як підняти продуктивність праці і зменшити вже закріплені в Конституції різноманітні пільги, таким чином щоб обєм створених товарів/послуг в Державі став рівним обєму роздаваємих товарів/послуг...

Для "переміщеня частини результату праці" придумали податки

Податки збираються тільки коли гроші рухаються в економіці. Якщо гроші скирдуються, то податки з них не зібрати, саме тому й роблять штучну інфляцію, щоб забрати гроші в тих, хто їх не витрачає.
З точки зору якщо пенсії, якщо можна інвестувати накопичення в диверсифіковані джерела, ну хоча б в акції всього ЄС, а не одної України, то воно +/- оправдано, а в ідеалі б інвестувати в акції всього світу + частинку (1/3) в золото .

Для "переміщеня частини результату праці" придумали податки

Податки збираються тільки коли гроші рухаються в економіці. Якщо гроші скирдуються, то податки з них не зібрати, саме тому й роблять штучну інфляцію, щоб забрати гроші в тих, хто їх не витрачає.

Взагалі зберігання в ГРОШАХ - це пряме стимулювання їхнього друку...
Давайте на пальцях

Гроші це засіб для обслуговування створення товарної маси.
Тобто
Певну кількість товарної маси - обслуговує певна кількість грошової маси.
Якщо частину грошової маси вилучити з цього обороту то відразу виникне два варіанти
а - зменшиться виготовлення товарної маси товарів/послуг
або
б - ЦБ надрукує тут суму грошової маси яка необхідна для збереження необхідного балансу між товарною ігрошовою масами.

Тому зберігати можна або в товарах ( таких мізер
або в акціях бізнесових структур - тут у нас ще кінь не валявся

Взагалі зберігання в ГРОШАХ - це

одна із їх функцій.
Якщо уявити ідеальний світ без інфляції, то через кілька десятків років він би перейшов до балансу і обіг грошей був би як в нашому світі, але попит змістився б з дешевих товарів і послуг на дорогі (авто, нерухомість) і головне: прості люди б звільнились від кредитного рабства.
В контексті накопичувальної пенсії: євро значно менше зло, ніж гривня. Ринок ЄС значно менш ризикований, ніж України. Звісно перехід на долар і ринок США був би кращим, але це значно менш ймовірно ніж перехід на Євро.

країна може перейти на Євро без приєднання до Євросоюзу???

Так до ЄС ми якраз приєднуємось і з точки зору торгівлі та міграції вже приєднались.

або в акціях бізнесових структур - тут у нас ще кінь не валявся

мова про укр акції?
наведіть приклад 2-3-10 фірм що випускають акції в неньці

або в акціях бізнесових структур - тут у нас ще кінь не валявся

мова про укр акції?
наведіть приклад 2-3-10 фірм що випускають акції в неньці

Перш ніж звертатись з запитанням - то вивчіть українську..в контексті того що означає українською
кінь не валявся.....

А вже після цього визначайте кому виставляти щось типу претензій.

Певну кількість товарної маси - обслуговує певна кількість грошової маси.
Якщо частину грошової маси вилучити з цього обороту то відразу виникне два варіанти
а - зменшиться виготовлення товарної маси товарів/послуг
або
б - ЦБ надрукує тут суму грошової маси яка необхідна для збереження необхідного балансу між товарною ігрошовою масами.

Баланс між товарною і грошовою масою - це міф, яким свого часу обгрунтовували відмову від золотого стандарту. Цей баланс не потрібен взагалі. Грошей повинно вистачати на такі речі: забезпечення обігу розрахунків, забезпечення оперативного накопичення капіталу для реалізації бізнес-проектів. Здається, все. Думка про те, що кожна вироблена праска повинна мати свій еквівалент в грошовій масі -- хибна. Гроші на цю праску потрібні лише поки її покупець ці гроші заробляє, тримає на рахунку, розраховується в магазині, і постачальники/виробники розподіляють їх на майбутні витрати. Після цього гроші вже не потрібні. Але держава, одного разу випустивши гроші під цю праску, вже ніколи не вилучить їх із обігу, але натомість із задоволенням надрукує ще грошей під ще одну виготовлену праску, адже "економіка зростає".

А щоб накопичені гроші не вилучались з обороту, якраз і потрібні привабливі програми накопичення, з яких пенсіонна -- найбільш приваблива. Накопичувальний пенсіонний фонд, отримавши гроші, не стане складати їх у сейфі, бо, як мінімум, засновники самі хочуть на цих грошах щось заробити. Таким чином, гроші повернуться до обігу, а зароблена майбутнім пенсіонером частка зафіксується в активах, що придбані фондом. А бізнес, який потребує грошей, буде звертатись не до держави, а до тих, хто ці гроші вже заробив, і пропонуватиме умови, які будуть цікаві власникам грошей, а не центробанку, якому в принципі цікавий будь-який заробіток з нічого.
А далі цікавий момент: ось виробники виробляли і продавали праски впродовж десяти років, і тепер у кожного, кому потрібна праска, вона вже є. Продажі впали в десять разів, виробництво, відповідно. Все, прасок стало багато, але грошей під ці праски майже зовсім вже не треба! Але якщо всі ці гроші залишились в обігу, то й ціни на праски почнуть зростати (кому треба все одно куплять, бо гроші є), а відповідно і інфляція. Щоб цього не сталося, гроші повинні поступово вилучатись із економіки, і центробанк може це робити, адже його кредити постійно йому повертаються, і досить просто видавати менше нових. Я б назвав це здоровим сповільненням економіки, але це страшний сон для можновладців. Тому вони вигадали таке явище як "стимулювання", тобто знову друк, щоб у потенційних споживачів з'явились гроші, і вони скупили залишки прасок, навіть якщо нагальної потреби і немає, а виробники знову запустили виробництво. Звісно, в першу чергу "закупляються" ті, до кого ці кошти потрапили спочатку, тобто наближені. Коли гроші доходять до споживачів прасок, інфляція вже суттєва, тому цільова група споживачів отримала значно менше можливостей, хоча прасок всеж вдалося в результаті продати більше. Неважко уявити, що для підтримання видимості позитивних результатів процес необхідно не тільки повторювати, але й постійно прискорювати, і колись воно доходить до межі, коли перестає працювати. Тоді оголошується "криза", вигодонабувачі відходять з мішками накопиченого скарбу (в будь-якому вигляді), а ті, кому пощастило менше, знову беруть на себе весь тягар з "перезапуску" відносин і хоронять в душі останню надію на заслужений відпочинок. А Дюрі-Бачі продовжує стверджувати, що оті багатії -- вони набагато продуктивніші за інших, бо бачте, скільки "заробили", та ще й податків сплатили немало. Але ж дійсно позитивним результатом було б саме запобігання цієї кризи шляхом тонкого підлаштування грошової маси до змінливого стану економіки, а не оце все. Тільки на цьому грошей багато підняти не вдастся, а будиночок на узбережжі і новий "Бугатті" кожному хочеться, ось і результат.