Фіг його знає як по всій Європі,але років так 10 тому назад, вразив стійкий запах сечі,прямо в центрі Інсбрука,недалеко від знаменитого золотого балкона.А ось спостереження недавнє,буквально пару тижнів назад,в Перемишлі,майже в центрі,недалеко від бедрьонки,чувак з музикальною колонкою,стоїть і мочиться на вугол будинку,так що нам ще йти і йти до такого рівня культури
Бетон писал(а):відчув їх менталітет. це виховані, порядні та законослухняні інтеліген
Просто особистка практика життя. Якщо влізти перед поляком в очередь, 40% - що подивляться і нічого не скажуть, 60 що скажуть виховане зауваження. А з російськомовним х'''м, щоб полаятись не потрібно навіть їх шукати, вони вилазять з під землі. Нахомить, показать своє я, що я тут крутий, я крутий в автобусі/заводі/пью пиво в центрі на лавці/валю музон і тд. В російськомовних(саме рос) це просто в крові, знаю по собі і своїх всіх знайомих, ми так росли в школі.
Але є завжди виключання пане гуляйполе саме публічні місця тому приклад, і не тільки в автрії та польщі.
а ще є така поговорка что єснественно то не безобразно цікаво чи є аналог україньскою
А до реальних переговорів, там, де доводиться йти на поступки, вони до них, звісно, поки що не готові. Власне кажучи, тому вони й воюють.
Розумієте, Путін затиснутий у лещатах обставин. Він реально не може зараз прийти назад у Росію, не принісши в зубах якоїсь там здобичі. Тобто потрібно щось дуже переконливе для того, щоб ось ця війна надалі не обнулила його легітимність в очах росіян, в очах еліт зокрема.
Ось зараз, якщо війна припиниться, росіяни будуть раді. Там не станеться жодних протестів, маю на увазі патріотичного характеру, «чому ти погодився на ось ці мінімальні умови, на мінімальні поступки?» Нічого не буде, всі будуть щасливі.
Але потім санкції ж ніхто не зніме з нього, ситуація ж продовжить погіршуватися. І потім, по закінченню якогось часу… [Спочатку] вони відсвяткують перемогу, вони феєрверки запускатимуть, говоритимуть, що «Росія встала з колін». Але потім, коли це все стихне, почнеться період переосмислення. Він відбуватиметься на дуже негативному тлі - економіка падає, рівень життя знижується, взагалі повна безперспективність.
Очевидно, що Путіну нічого запропонувати країні в сенсі стратегії розвитку, окрім як воювати, ворогувати, закручувати гайки, боротися з квадроберами. Країна зануриться в дуже сильний негатив, і відбуватиметься переосмислення взагалі: а що це було? Навіщо це взагалі все знадобилося? А оскільки результату немає якогось переконливого, ось тоді й почнеться. Умовно, через півроку після закінчення війни почнеться потужне падіння легітимності Путіна. А це накладається ще на фізичне старіння.
Тобто через кілька років Росія підійде прямо до справжньої повноцінної революції. І закручування гайок може в цій ситуації не врятувати. До того ж закручування гайок — воно ж робиться з опорою на силовий апарат. А силовий апарат поважає тільки силу і перемогу. А якщо ти не переміг, значить «на біса ти нам потрібен?»
Так, Україна менша, в України менше ресурсів — і людських, і з точки зору зброї та фінансів. Але в України є колосальна перевага. Вона веде справедливу війну, суспільство це відчуває.
Росіяни не відчувають, що їхня війна справедлива. Вони б у це повірили, якби вона була швидка, безкровна, так би мовити, як у випадку з Кримом. Тоді б вони купили цю війну. Але коли ця війна така важка, кривава, то в людей неминуче йде переосмислення постійне. Типу: «Воно нам потрібно, а навіщо взагалі це все? Чому ми все це маємо терпіти — ці безпілотники, ці санкції, рівень життя, що падає, влада, яка постійно закручує гайки, повна відсутність свобод, навіщо це нам? Заради Донбасу? Та гори він синім полум’ям. Навіщо мені цей Донбас здався».
Тому в України є перевага справедливої війни. І ще важливіша, з військового погляду, перевага: Україні не треба, не обов’язково наступати. Україна може стояти в обороні. Оборона — це набагато менш ресурсозатратна річ.
Коли [президент України Володимир] Зеленський говорить про кордон 1991 року, неправильно думати, що нам треба їх зупинити, а потім іти, відвойовувати ці території, і це дуже важко. Ні.
Згадайте, які величезні території Росія добровільно віддала після Першої світової війни, після того, як у країні сталася революція. У війні на виснаження головне перетерпіти. Головне — просто вистояти, не обов’язково йти наступати. У якийсь момент у Росії реально трапиться щось на кшталт революції - різні форми можливі. Але це станеться, тому що будь-яка імперіалістична війна (для Росії це імперіалістична загарбницька війна), коли вона стає надто ресурсовитратною, надто багато крові і зусиль вимагає, вона втрачає популярність.
І врешті-решт, якщо влада [війну] не зупиняє, а продовжує вести, це веде до падіння режиму. Як і у випадку з Першою світовою війною, ці території можуть повернутися до України абсолютно не внаслідок завоювання, а внаслідок того, що нова Росія скаже: «Так, це не наше, це правда».
так що не панікуємо раніше часу, варіантів розвитку подій дуже багато
Последний раз редактировалось Shaman Сб 02 ноя, 2024 22:46, всего редактировалось 1 раз.
Бетон писал(а):відчув їх менталітет. це виховані, порядні та законослухняні інтеліген
Просто особистка практика життя. Якщо влізти перед поляком в очередь, 40% - що подивляться і нічого не скажуть, 60 що скажуть виховане зауваження. А з російськомовним х'''м, щоб полаятись не потрібно навіть їх шукати, вони вилазять з під землі. Нахомить, показать своє я, що я тут крутий, я крутий в автобусі/заводі/пью пиво в центрі на лавці/валю музон і тд. В російськомовних(саме рос) це просто в крові, знаю по собі і своїх всіх знайомих, ми так росли в школі.
Але є завжди виключання пане гуляйполе саме публічні місця тому приклад, і не тільки в автрії та польщі.
а ще є така поговорка что єснественно то не безобразно цікаво чи є аналог україньскою
Бетон писал(а):все.
Добавлено: Сб 02 ноя, 2024 21:24
