Все про банківські послуги: відкриття поточних рахунків для фізосіб, СПД та юридичних осіб, розрахунково-касове обслуговування (РКО), клієнт-банк, інтернет-банкінг, комунальні платежі населення, отримання готівки та інші послуги.
Торік через СЕП здійснено близько 483 млн платежів на суму майже 241 трлн грн (у тому числі за державними програмами – 19 млн платежів на суму 56,5 млрд грн). Це на 14% більше за кількістю та сумою порівняно з 2023 роком, протягом якого було здійснено 423 млн платежів на суму понад 210 трлн грн.
Ці кошти тільки для мсс 7941. Колеги, які є думки з приводу того, як витратити ці кошти на будь-які свої потреби? Або хоч якось отоварити. Це особливо актуально для тих, у кого із спорту доступні лише такі види як "добігти до бліндажу за 10 сек", "добігти до евака за 3 хвилини" тощо) Можна в лічку.
гроші можна буде витратити не лише для оплати послуг тренажерного залу, але й для того, щоб придбати спортивне харчування та добавки. Можна зробити масаж для того, щоб відновитися після фізичних навантажень. Деякі зі спортивних магазинів, які займаються продажем одягу для фітнесу та тренажерного залу, також працюють за таким кодом. Але перед здійсненням оплати в конкретному магазині або спортивному клубі потрібно уточнювати MCC-код та можливість розрахуватися коштами у межах цієї програми. https://fakty.com.ua/ua/ukraine/2025011 ... -zakladiv/
Чи є сенс при оновленні-переідентифікації додавати у базу банку ще й закордонний паспорт ? Наприклад, чи видадуть гроші тоді колись у касі по закордонному при втраті паперового внутрішнього паспорту ?
flysoulfly написав:Чи є сенс при оновленні-переідентифікації додавати у базу банку ще й закордонний паспорт ? Наприклад, чи видадуть гроші тоді колись у касі по закордонному при втраті паперового внутрішнього паспорту ?
Казалось бы, в этом и смысл. Только для начала нужно найти банк, где можно именно добавить. Обычно в банках только один слот под данные паспорта и если туда впишут от загранника, то, соответственно, внутренний становится в пролёте.
держава зможе заощаджувати до 2,6 млрд грн щороку на витратах, пов’язаних із виплатою пенсій та соціальної допомоги
Трохи лякає ця цифра. Цікаво, як саме їм вдається зливати такі суми, це така комісія на доставку виплат листоношою? Чим тут може зарадити банківська ліцензія Укрпошти?