Не знаю насчёт апогея, но не то, что риск, а сам дефолт США объявляют кабы не каждый год. Потом увеличивают лимит и живут дальше. Но некоторым это каждый раз инфоповод.
|
|
![]()
Цей ажіотаж у пресі пояснюється страхом великих чисел у деяких людей. 36,6 трюліка боргу США - в порівннянні зі світовою революцією дєдушки лєніна- це ніщо і дєтскій лєпєт. ![]() А почему пересчитывать на украинца, а не жителя Монако? Тогда гораздо больше будет ![]() ![]()
Как всегда поднимут потолок долга да и всего делов, еще 100 лет будут поднимать, ни-о-чем вообщем. Востаннє редагувалось 75stasstas75 в Чет 27 бер, 2025 20:52, всього редагувалось 1 раз.
![]() Re: Валютний ринок в контексті ДСВідповідь найбільш розумного ШІ:
Державний борг США, який зараз перевищує 36 трильйонів доларів, — це дійсно значна цифра, але чи є він "великою проблемою" для США, залежить від того, як на це дивитися. Давай розберемо по порядку.Чи є 36 трлн доларів проблемою для США?Масштаб економіки: Боргу в 36 трильйонів треба порівнювати з розміром економіки США. Наразі ВВП США становить близько 28 трильйонів доларів на рік. Тобто борг — це приблизно 128% від ВВП. Це багато, але не катастрофічно. Для прикладу, Японія має борг понад 250% ВВП, і вона досі функціонує без колапсу. США має перевагу завдяки статусу долара як світової резервної валюти, що дозволяє їм позичати дешевше, ніж іншим країнам.Витрати на обслуговування: Проблема не в самому боргу, а в тому, скільки коштує його обслуговування. У 2024 році США витратили близько 1 трильйона доларів на виплату відсотків. Це більше, ніж витрати на оборону чи освіту, і частка швидко зростає через підвищення процентних ставок. Якщо ставки залишаться високими або зростуть, це може стати тягарем. Але поки що інвестори охоче купують американські держоблігації, бо вважають їх безпечними.Економічні наслідки: Великий борг може стримувати економічне зростання, якщо уряд змушений підвищувати податки або скорочувати витрати на інфраструктуру чи соціальні програми. Але США поки що вдається балансувати: економіка росте, безробіття низьке. Питання в тому, як довго це триватиме, якщо борг продовжить накопичуватися.Геополітичний аспект: Боргу бояться ще й тому, що він може послабити позицію США у світі. Якщо долар втратить статус резервної валюти (а це малоймовірно в найближчому майбутньому), фінансування боргу стане дорожчим. Але поки що Китай, Росія чи хтось інший не можуть запропонувати реальну альтернативу.Отже, це проблема, але не криза прямо зараз. США має унікальну здатність "переживати" величезний борг завдяки своїй економічній силі та довірі інвесторів. Але якщо неконтрольоване зростання триватиме, а політична воля до скорочення дефіциту не з’явиться, ризики накопичаться.Чому московські пропагандисти на цьому акцентують?Московська пропаганда роками мусолить тему американського боргу не тому, що це об’єктивно їх турбує, а тому, що це зручний інструмент для їхньої інформаційної війни. Ось кілька причин:Дискредитація США: Показуючи, що "в Америці все погано", Росія намагається підірвати образ США як економічного лідера. Мовляв, "дивіться, вони банкрути, їхня система прогнила". Це контрастує з їхньою риторикою про "стабільність" Росії (хоча російський борг менший — близько 17% ВВП, але економіка слабша й залежна від нафти).Відволікання уваги: Акцент на боргу США — це спосіб відвернути увагу від власних проблем. Росія має низький держборг, але її економіка стагнує через санкції, корупцію та сировинну залежність. Говорити про "36 трильйонів" легше, ніж пояснювати, чому в росіян падають реальні доходи.Психологічний тиск: Пропаганда любить апелювати до емоцій: "Америка скоро впаде через борги, а ми встанемо з колін". Це гра на почуттях аудиторії, а не на фактах. Реальність складніша — борг США не означає автоматичного краху, але звучить драматично.Підтримка альтернатив: Росія (разом із Китаєм) просуває ідею відмови від долара в міжнародній торгівлі, наприклад, через BRICS. Великий борг США — це аргумент у стилі "долар ненадійний, переходьте на юань чи рублі". Але поки що це більше мрії, ніж реальність.ВисновокДля США 36 трильйонів — це виклик, але не смертельна загроза поки що. Їхня економіка й статус дозволяють "тягнути" цей борг, хоч ризики й ростуть. Московські пропагандисти ж перебільшують проблему, бо це вигідно для їхнього наративу: посіяти сумніви в силі Заходу й підняти власний імідж. Але якщо подивитися на цифри й контекст, їхній "кінець Америки" — це більше фантазія, ніж прогноз.
|
|