Психологія та саморозвиток

[2]

Спор о дружбе не так прост.
Отличить друга от приятеля не очень легко. В повседневной жизни ситуации: "Сам погибай, а товарища выручай", - достаточно редки. Тут, скорее, вопрос доверия. Но оно не всегда оправдывается.
Что касается женатых друзей, мне не очень понятны подходы Виталия. С появлением семьи приоритеты, естественно, меняются. Если человек не собирается менять образ жизни после свадьбы, то зачем жениться?
Другое дело, что надо быть готовым принимать подруг жены. Так же, как они должна быть готова принимать ваших друзей. Когда я женился, мне в голову не приходило пойти в компанию без жены. Конечно, бывали такие ситуации, когда пойти надо, а вдвоём не получается (например, не с кем оставить ребёнка, а с собой взять не годится). Но это относительно редко.

Ну те, що ви робите висновки по своєму оточенню, це в принципі зрозуміло, але ви маєте розуміти, що того замало для обʼєктивності.

я поэтому подчеркнул откуда выводы, конечно они субъективны. Я подобрал таких друзей которые поразводились, чтобы потом втирать про институт семьи еще была статистика по фабрике, но я ее не помню. не менее 50% работников в разводе (90% персонала м 18-50).

и можно порыться в статистике минюста при желании.

Чому в Україні кількість розлучень наздоганяє одруження

Кількість розлучень в Україні у 2024 році була майже такою ж, як і кількість укладених шлюбів. За даними Міністерства юстиції та судової влади, торік українці уклали 150,2 тисячі шлюбів, а кількість розлучень сягнула аж 141,8 тисячі.

Але дані Мін'юсту - це лише третина від усієї кількості розлучень. Бо у більшості випадків шлюби розривають за рішеннями судів. Тому реальна картина є зовсім іншою. Тобто загальна цифра насправді - це понад 141тисяча розлучень за 2024 рік.

https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c15zx1d4v2ko

считаете что это пока ещё не распад? ок. падать пока ещё есть куда. как и с рождаемостью. знаю что у русских такая же проблема.

Цікаво дізнатися, якщо є інфо, як відбувався поділ майна) Зокрема житла. На мою думку однією з причин великої кількості розлучень є якраз відносна доступність житла в Україні зараз. Раніше як було - чекали на ту комуналку/панельку роками чи десятиліттями і боялися випасти з черги при розлученні. Також було прийнято жити з батьками до отримання власного житла, тож замість компасувати мізки один одному, подружжя "воювало" із старшим поколінням. На мою думку раніше було проблемою з'їхати навіть від батьків разом з дідусями/бабусями, не те що від колишньої дружини/чоловіка, тому мало хто заморочувався з розлученням, бо все рівно прийшлось би жити разом. Або навпаки, при розлученні прийшлось би з'їхати від чоловіка/дружини до батьків, то краще вже бути в шлюбі і терпіти чоловіка/дружину, чим батьків і осуд оточуюючих

А зараз із житлом (може це тільки моє оточення) виглядає набагато краще. В основному діти живуть окремо. Мій племінник одружився в 20 і зразу заїхав у власний будинок у місті успадкований від родичів. Потім на протязі 5 років сім'я отримала у спадок ще 2 квартири. Тобто, якщо подружжя вирішить, що більше немає іскри в шлюбі, то відносно легко зможуть жити окремо, ще й дітям щось залишиться

До речі, у мене також зараз дилема. Живу в цивільному шлюбі декілька років і не можу знайти для себе причин, щоб одружитися. Тим більше вже був досвід цивільного шлюбу, то прожили менше року і просто розбіглися. І це дуже легко відбулося, ніяких судів, ділення майна і тп. Кожний з чим прийшов, з тим і пішов. Протягом відносин все спільне я забезпечував/забезпечую на 80-90%, але моя нерухомість/авто/інвестиції лише мої, а цивільна дружина (і колишня, і теперішня) зі своїми робить що хоче, може інвестувати, може тринькати)

якщо є інфо, як відбувався поділ майна) Зокрема житла

жильё (если оно было) обычно доставалось супруге. 2й вопрос алименты. Тоже некоторых жён стимулирует на развод.

Был еще музцентр Панасоник, купленный в начале 90-х в первом, наверное, тогда магазине музтехники .

На Лесе который ?
Помню себя по через видеокамеру там увидел " вау, чувак на меня похожий!"

На Бассейной был Топекс.

До речі, у мене також зараз дилема. Живу в цивільному шлюбі декілька років і не можу знайти для себе причин, щоб одружитися. Тим більше вже був досвід цивільного шлюбу, то прожили менше року і просто розбіглися. І це дуже легко відбулося, ніяких судів, ділення майна і тп. Кожний з чим прийшов, з тим і пішов. Протягом відносин все спільне я забезпечував/забезпечую на 80-90%, але моя нерухомість/авто/інвестиції лише мої, а цивільна дружина (і колишня, і теперішня) зі своїми робить що хоче, може інвестувати, може тринькати)

У вас різні життєві цінності. Ліпше не оформляти з державою відносин.

Живу в цивільному шлюбі декілька років і не можу знайти для себе причин, щоб одружитися.

Причина для одруження може виникнути, коли вам знадобиться догляд, а ваша подруга не погодиться доглядати вас "за дякую". Інша причина - коли ви захочете дітей, а жінка не погодиться народжувати без штампу в паспорті.

Тим більше вже був досвід цивільного шлюбу, то прожили менше року і просто розбіглися. І це дуже легко відбулося, ніяких судів, ділення майна і тп. Кожний з чим прийшов, з тим і пішов.

Мені дуже подобається така модель відносин, але багато жінок вважають, що за "витрачені роки у шлюбі" має бути компенсація у вигляді активів. Щось типу "я витрачатиму на нього кращі роки свого життя, не зроблю кар'єру, тому що забезпечуватиму його комфорт - готуватиму йому борщі, обслуговуватиму в ліжку і т.д., а потім він скаже "до побачення" і я залишуся немолодою дурепою, без можливості заробити нормальні гроші та без активів?"

Фактически...????

институт семьи в процессе разрушения. Среди моих друзей только один семейный и тот подкаблучник. Шоб ему больше смелости и гордости давно был бы разведёнкой. Не только у эмигрантов такая проблема. Думаю весь постхристианский мир с ней столкнулся. В других религиях их влияние на семью пока ещё остается весомым.

ЭЭЭ, я не был-бы столь категоричен.
Это говорит только о Вашем окружении.
У меня ситуация с точностью до наоборот.
Среди всех МОИХ друзей, был один, который так и не создал семью.
Его уже нет в этом мире.
У остальных все в порядке. И я не вижу каких-то признаков несчастливости в семьях.

Это говорит только о Вашем окружении.
У меня ситуация с точностью до наоборот.

значит вы из той части стакана которая полная, а я из той что пустая)

В чем Вы их видите "по-разному"?
Сорри за отставание от темы.

Когда-то в юности я присутствовал при достаточно жаркой дискуссии. Несколько человек наперебой восхищались глубиной текстов Высоцкого и с пеной у рта спорили с одним, который утверждал, что Высоцкий просто очень профессионально играет на эмоциях, а сами тексты не столь важны.
Я тогда был согласен с большинством, хоть мне и было стыдно, что виду глубину далеко не во всех текстах.
Позже я узнал историю песни Парус и теперь согласен с тем одним.

За нами трудно угнаться 😁

К своему стыду, должен признаться, что не знаю истории песни Парус, хотя песню знаю наизусть.
ЗЫ: Подозреваю, что что-то негативное, причем связанное с наркотиками и/или алкоголем. Как и все негативное, что приписывают Высоцкому.