budivelnik написав:---------------------------- ЛАД Хочу на такую должность. ---------------------------- Секретарки ???? Боюсь по віку і орієнтації - Вам не світить
Да нет, конечно. Губернатора.
Пізно. В трудову вже вписали, відвертий одяг замовили. 😅
Не могли вписать. Она у меня дома лежит. А одяг секретарше пригодится. Надеюсь, с ростом не ошиблись.
Від кінця серпня люди, які мають городи, починають збір врожаїв. Жартома цей період ще називають картопля-фест. Але після повномасштабного вторгнення збір врожаю, як і саме життя на Чернігівському прикордонні, відбувається в непростих умовах.
Олександр Артюшенко, староста Тур’янського старостинського округу, що розташовується неподалік кордону, розповідає, що спершу збирали озимину, овес, а потім уже картоплю.
«Якихось зовсім критичних ситуацій не було. Єдине, що трошки погода так підвела, бо були часті дощі. Але далі стало сонячно, то помолотили врожаї. Зернові в людей цьогоріч більш-менш нормальні. У кого кращі, в кого гірші, але це щороку така ситуація.
Були трішки ситуації, коли людям із безпекових міркувань радили не виходити на городи. Ситуації нечасті, і люди розуміють, як діяти. Десь трошки люди пересиділи та пішли собі далі працювати, але нічого критичного. Вкрай небезпечних ситуацій не було. Звісно, що тривожність була.
Ні для кого не секрет, що були такі випадки: шахеди летять, а люди копають картоплю. І врожаї збирати треба було, і ситуація така», – коментує «ЧЕЛАЙН» Олександр Артюшенко.
Більшість жителів прикордоння картоплю вже викопала. Але на городах ще лишилися морква, буряки й інша городина, яку збирають пізніше.
За словами старости, люди на врожаї не скаржаться. Вродило всього і достатньо. Місцеві навіть мають змогу поділитися вирощеним, коли волонтери проводять збори.
Натомість із реалізацією вирощеного на прикордонні традиційно непросто.
«Таких випадків в нас не було, щоб після повномасштабного вторгнення хтось до нас приїжджав купувати овочі. Бо на прикордоння з безпекових міркувань не дуже хочуть їхати.
Хоча буває, що місцеві люди за потреби купують в односельців картоплю. Наприклад, із якихось причин самі не вирощують, то купують в інших. Це рідкісні випадки, але трапляються.
Або люди возять картоплю в інші населені пункти, куди закупівельники приїжджають, і продають. Знаю, що до Березни возили, там картоплю приймають», – розповів Олександр Артюшенко.