International comparisons of health and wellbeing in adolescence and early adulthood
2.1 Comparison of 10- to 24-year-olds as a proportion of the whole population, 2015 2.2 Comparison of adolescent all-cause mortality rate per 100,000, 10-19 year old population, 2015 2.3 Comparison of mortality rates for young people aged 10-24 per 100,000 age-specific population, UK, 1996-2016 2.4 Comparison of all-cause disability-adjusted life years (DALYs) for young people aged 10-24 per 100,000 healthy life years, 2016 2.5 Comparison of 16- to 24-year olds with a longstanding illness or health problem, 2016 3.1 Comparison of birth rates to young women aged 15-19 per 1,000 women of that age, 2016 3.2 Comparison of trends in birth rates to young women aged 15-19 per 1,000 women of that age, 1980-2016, selected countries 3.3 Comparison of the percentage of 11-year-olds participating in two or more hours of vigorous physical activity a week, by gender, 2013/14 3.4 Comparison of the percentage of 18- to 24-year-olds who smoke cigarettes daily, varied years 3.5 Comparison of the percentage of 15-year-olds who drink alcohol at least once a week, by gender, 2013/14 3.6 Comparison of the percentage of 15-year-olds who have used cannabis in the past 30 days, by gender, 2013/14 4.1 Comparison of the percentage of 15- to 19-year-olds and 20- to 24-year-olds who are severely materially deprived, 2013 4.2 Comparison of the percentage of 15- to 19-year-olds and 20- to 24-year-olds who are not in education, employment or training (NEET), 2016 5.1 Comparison of asthma mortality rates for young people aged 10-24 per 100,000 age-specific population, 2016 5.2 Comparison of asthma mortality trends among young people aged 10-24, New Zealand, UK and Greece, 1998-2016 5.3 Comparison of obesity prevalence among 15- to 19-year-olds, 2015 5.4 Comparison of trends in obesity prevalence among 15- to 19-year-olds, 1995-2015, selected countries 5.5 Comparison of the difference in obesity prevalence between the most and least deprived quintiles for 15- to 19-year-olds, 2014 5.6 Comparison of disability-adjusted life years (DALYs) per 100,000 healthy life years for type 1 diabetes among young people aged 10-24, 2017 5.7 All-cancer mortality rates per 100,000 age-specific population among 15- to 24-year-olds, by gender, 2013 or closest available year 5.8 Comparison of all-cancer mortality trends for 15- to 19-year-olds and 20- to 24-year-olds, by gender, UK, 1998-2013 5.9 Comparison of suicide rates per 100,000 age-specific population among young people aged 10-24, 2016 5.10 Comparison of suicide rate trends for 15- to 19-year-olds, Greece, New Zealand and the UK, 1998-2016 5.11 Comparison of death rates per 100,000 age-specific population due to road traffic injuries among young people aged 10-24, 2016 5.12 Disability-adjusted life years (DALYs) per 100,000 healthy life years attributed to road traffic injuries, by age, 2016 5.13 Comparison of road traffic injury death rates per 100,000 population among 15- to 19-year-olds, New Zealand, UK and Japan, 1996-2016 6.1 Making the most of international comparative indicators
Цей звіт структуровано в такий спосіб. • Розділ 2 дає оцінку рівня сформованості читацької, математичної та природничонаукової грамотності 15-річних українських підлітків станом на 2022 р. та в динаміці (між циклами 2018 р. та 2022 р.), зокрема на тлі досягнень учнівства з країн ОЕСР та референтних країн. • Розділ 3 присвячено аналізу результатів, пов’язаних з добробутом учнів (задоволеністю життям), очікуваннями на майбутнє та ставленням до закладу освіти. Окрім середніх результатів, у цьому розділі йдеться також про результати, пов’язані із соціально-економічними показниками, нерівністю між різними групами учнів і тим, якою мірою домашні ресурси та родинне середовище можуть впливати на результати навчання
У розділі 4 обговорено те, якою мірою ресурси, інвестовані в освіту, зокрема матеріальні, людські та часові, сприяють досягненню учнями високих результатів, і наскільки заклад освіти та клімат у ньому сприяють рівності в досягненні кожним учнем успіху в навчанні. • У розділі 5 узагальнено основні здобутки українського 15-річного учнівства й означено проблеми в галузі вітчизняної освіти, які оприявнило дослідження PISA-2022. На підставі цього в розділі запропоновано варіанти потенційних політичних рішень у коротко- та довгостроковій перспективі, що можуть сприяти підвищенню якості вітчизняної освіти в галузі математики, читання та природничо-наукових дисциплін і забезпеченню справедливості та рівності в нашій освіті.
по этому документу можно сравнить знания украинских учеников с учениками других стран
близько 80 країн та економіксвіту взяли участь у дослідженні PISA-2022. Україна вперше долучилася до цього міжнародного порівняльного дослідження у 2018 році.
Хоча нахил прямої регресії для України є пологішим, ніж для деяких референтних країн, усе ж можна стверджувати, що в нашій країні учні з малозабезпечених верств населення мають значно менші можливості досягти базового рівня успішності з математики, ніж інші учні. На рис. 2.11 порівнюються шанси не досягти базового рівня успішності з математики (тобто рівня 2 за шкалою PISA) 25% учнів з найнижчим соціально-економічним статусом в Україні і референтних країнах і рештою 75% учнів з відповідних країн. Українські учні з найнижчим соціально-економічним статусом, на відміну від інших 75% своїх однолітків, у 2,8 раза частіше показують результати з математики нижчі за базовий рівень 2. У референтних країнах, зокрема Болгарії та Словацькій Республіці, шанси учнів з неблагополучних сімей не досягти базового рівня успішності з математики вищі, ніж в Україні, натомість в учнів з Грузії, Польщі та Естонії ці шанси нижчі.
там 400 страниц (большая часть документа описание методологии как проводились оценки)
ПРИКЛАД № 10: Лікар тримає зонд і проводить ним по животу матері. УЗД хвилі передаються в живіт. Усередині черевної порожнини вони відбиваються від поверхні плода. Ці відбиті хвилі зонд знов уловлює й передає на апарат, який може створити зображення Щоб сформувати зображення, апарату необхідно розрахувати відстань між плодом і зондом. Ультразвукові хвилі рухаються черевною порожниною зі швидкістю 1540 м/с. Що має вимірювати апарат, щоб він міг обчислити відстань?
ну и конечно результаты
Порівняння результатів з математиками між країнами / економіками
ЛАД написав:Может, только обещаниями и ограничивается?
Додано: Вів 21 жов, 2025 20:05
