Еміграція, заробітчанство

Я НЕ розумів та НЕ розумію, навіщо шановне панство дивиться фільми в "Флаймановому кінозалі" - ще й від психопатів та мало того - як виявилося - річної (!) давнини.
Прямо дійсно нема чим зайнятися. Я аж бачу, як директор кінозалу посміхається: квитки на фуфло продано вдало!

Еміграція, заробітчанство

News from USA

Вище панове згадали компанію Тесла та Ілона Маска.
Це добре: все ж 21-е сторіччя - треба рівнятися на розумних.

Ось що написали сьогодні наші українці, які замовили собі нову Тесла Y:
- Вчора нам Tesla надала VIN - code машини. Доставка у другій половині грудня. Можна вже страховку оформляти. Кредит уже оформили. Все через мобільний додаток. Мережі дилерів вони не мають. Нікуди ходити і не перед ким принижуватись не треба. Весь процес покупки складається із 10 кроків. Ми вже 6/10 зробили. Чекаємо на фінальну дату отримання.

P.S. Наведено цитати без редагування. Мені трохи різало слух слово "принижуватись" - не розумію, чого сам така реакція на салони дилерів, але написано як написано.

Если у психолога депрессия и ему надо с кем-то поговорить, то куда звонить, как не в УЗ?

Знайшов її сайт https://powerdeus.com/
Схоже воня ніяка не психологиня, бо якісь сентифікати та фраза:

Сертифікована у НЛП, КПТ підходах.
Пройшла навчання з юнгіанського аналізу, гештальту, зцілення травми, нутріціології, біохакінгу, мікродозингу, нейрогімнастики, нейронаук та трансцендентальної медитації.

Те шо я особисто знаю, крім лікування травами, це все 3.14сець 3.14сецом.
Подивився перші 6 хвилин, далі дивитись чи ні- не знаю, бажання ніякого немає, але спробую прокоментувать ці хвилини.
Мене на жалість не розведеш, чому? Тому-що жила така собі пані з біохакінгу НЛП, горя не знала і тут вирішила поїхать у 25 країн. Чому-б ні, поїхала так поїхала.
Але вона розповідає шо її, мамкину квіточку взяли, викопали і переседили до пальм з камінням. Люба пані з юнгіанського аналізу, якби тебе так москалі викопали, спаливши все шо у тебе було і повертатись побі нема куди, то за які 25 країн ти розповідаєш?
Далі, Хорватія, якій гурток, куди ти ходила, саме головне, де ти шукала інфу за цей гурток, на москальській мові, та на цій-же мові по ФБ? Ти знайшла те шо шукала і нічого більше. Москалі є, іноді їх спеціально потрібно пошукать, я тебе вітаю, тобі це вдалось.
Не знаю, чи дивитись далі, бо вона шось за інтеграцію розповіла, інтеграція яка, у 25 країнах? Якими мовами володіє ця пані з мікродозингу?
Можливо ще подивлюсь, за УЗ цікаво.
UPD: Додивився до УЗ, в Європі мало які потяги мають окреме купе, це нічні потяги, але вони існують. Ціна такого окремого купе не дешево. Зателефонувать можливо, практично всі дзвінки для спілкування з живою людиною платні. Також часто вказують години роботи, якщо написано до 21:00, то ніхто не відповість.
Якщо банк і шось дуже терміново, то бувають варіанти, але в основному все через додатки.
Особисто я спілкувався з Австрійською залізницею, у мене була поважна причина, через яку я не встиг на потяг. Я не знайшов телефон підтримки, а на сайті було вікно звернення, написав, зразу відповів чат-бот, є купа варіантів за номером квитка, у мене була можливість скасувать ций квиток і придбать новий, вже не пам`ятаю чи була якась комісія, вроді зовсім без комісії. Все, я спокійно отримав новий квиток і поїхав наступним потягом. Без спілкування будь з ким на вокзалі, або за телефоном. Хоча на вокзалах буває можливість спілкування, дивлячись який вокзал, бо буває шо немає ніякого залу очікування, нікого ніде, квитки в квитковому автоматі, шось поїсти- автомат.

Поэтому...посидела-бы эта мадама где она там была несколько лет и постепенно привыкла.

ага, моя доця исходила на гуано про "бюрократию" в Украине, но живя уже овер 10 лет в Италии имея гражданство теперь с ностальгией вспоминает про украинских "бюрократов" из системы здравоохраниения а особенно про сервис ЦНАП)))

Поэтому...посидела-бы эта мадама где она там была несколько лет и постепенно привыкла.

ага, моя доця исходила на гуано про "бюрократию" в Украине, но живя уже овер 10 лет в Италии имея гражданство теперь с ностальгией вспоминает про украинских "бюрократов" из системы здравоохраниения а особенно про сервис ЦНАП)))

А Італійська пошта? Укрпошта після того здається турбосервісом, а нова пошта то взагалі інопланетні технології

про роботу в USA в корпо

Познавательно, хотя теперь уже и не удивительно.
Я ее перестал смотреть/слушать.
Там было продолжение где-то по ситуации в Шарлотт после ее возвращения в Мексику?

Я не слідкую за її публікаціями, "дівочі" та інші не цікаві теми пропускаю, можна глянути список на каналі. Більш інтересує інсайт в ІТ трендах.

Поэтому...посидела-бы эта мадама где она там была несколько лет и постепенно привыкла.

ага, моя доця исходила на гуано про "бюрократию" в Украине, но живя уже овер 10 лет в Италии имея гражданство теперь с ностальгией вспоминает про украинских "бюрократов" из системы здравоохраниения а особенно про сервис ЦНАП)))

А Італійська пошта? Укрпошта після того здається турбосервісом, а нова пошта то взагалі інопланетні технології

Я к тому що у нас дужє люблять писдіти про "бюрократію", алє стикнувшись с питаннями у ЕС з ностальгіею припоминають сервіс ЦНАП)))
пошта, бгг, укрпошта зробить італійську по всіх показниках при нєзрівнянних цінах )))

русня, русня, русня ...

Нема 30 хв лишніх, не дякуйте

📌 Ключові тези / Стислий зміст відео
1. Повернення в Україну

Авторка — психологиня, психотерапевтка.
Повернулася до Києва тиждень тому і проходить адаптацію:
«У мене ніколи не стояло запитання повертатись чи ні. У мене завжди стояло коли повертатись.»

2. Відчуття від Києва
Київ здається технологічним, майже як Токіо.
В АТБ їздить робот-продавець.
У Єві чеки — цифрові, папір не друкують.
У закладах — QR-меню, онлайн-оплата, чайові, донати.
Бізнеси активно ведуть соцмережі й рілси.

3. Порівняння з Європою
В Європі дуже повільний сервіс:
«Якщо ви пишете в неділю в Європі, і вам відповіли у середу — дякуйте».
В Україні відповідають миттєво, навіть о 23:00 в неділю.
У Європі всі магазини зачинено у вихідні — виник страх «не встигнути нічого купити».

4. Неможливість повністю інтегруватись за кордоном
Почуття, що живеш «на чужій клумбі»:
«Мене ніби взяли з мого лісу й пересадили до пальм — і тіло не прийняло цю пересадку».
Мандрівки в 25+ країн не допомогли інтегруватися.
За кордоном не проживається війна — «інше інфополе».
Найскладніша емоція — оніміння через неможливість проживати біль.

5. Про Україну та емоційний зв’язок
Життя за кордоном — «ніби з чужим чоловіком» або «життя в готелі».
Справжній зв’язок — тільки з Україною:
«Я тішуся лише за українців, коли вони перемагають».
Символ неприйняття життя за кордоном — два роки не купувала товкушку для пюре:
«Бо це означає — я тут лишаюся».

6. Русня за кордоном
Її дуже багато, навіть у «хороших» країнах.
Русня веде гуртки, бізнеси, займає посади.
Європа до росіян толерантна.

Хобі авторки — «вибішувати русню»:
– носити русофобський мерч,
– переставляти книги про РФ у книгарнях,
– ховати їх у глибині полиць,
– ставити Гітлера поряд з книгами про путіна.

7. Сервіс в Україні
Якість сервісу «шокує» після Європи.
Манікюрний салон перепросив за 4 зірки та дав знижку 50%.
Укрзалізниця відповіла за хвилини в неділю вночі.

8. Подорож додому
Повернення з Хорватії: двоє котів, равлик, різні види транспорту.
Емоційно важко, але бажання повернутися перекривало страхи:
«Це треба так любити країну, щоб повернутись у війну».

9. Адаптація після повернення
Психологічно важко звикнути, що все працює щодня.
Старі європейські звички створюють тривожність («в неділю нічого не працює»).
Потребує часу, щоб інтегрувати досвід та емоції.

🧩 Найяскравіші цитати

«Україна — не країна третього світу. Це найбільше наї*балово, яке я почула».
«Я в шоці від того, як тут все технологічно».
«Мене бісить не те, що вони не такі. Мене бісить, що вони — не Україна».
«Життя за кордоном — це ніби життя з чужим чоловіком».
«Я не можу інтегруватися в країну, до якої не хочу приєднуватися».
«Я спала пів року на українській землі під подушкою».

ПС я би поспорив з 90% тезами, викладу трохи пізніше.

Сейчас будут пункты, это не ответы на Ваши пункты, а свои.
1. Я начал смотреть ролик, но мне не комфортно смотреть такого рода людей.
Я имею ввиду слишком "творческих". Даже не дождался окончания плача и посмотрел что у не на канале вообще есть. Понял "с кем имею дело". Кстати, этот ролик годовой давности. Почему именно сейчас его смотреть - не знаю, меняются люди, меняется ситуация.
2. Не знаю как с этой барышней сейчас, но это уже не первый ролик о "возвращенцах". Одна из блогерш, которую иногда смотрел, Робинзона, тоже сидела в "своем" Мичигане, скучала по Украине, переехала в Чикаго, скучала по Украине, переехала в Польшу, скучала по Украине, переехала в Хорватию, скучала по Украине, ...вернулась в Украину, получила свою долю разных эмоций иии переехала в Испанию, чтобы дальше скучать по Украине.
Еще одна блогерща, называет себя журналисткой, Олицька (давно перестал смотреть ее, не знаю уехала она или нет), приехав в США с сыном, сначала жила в типичном нйском жилье для иммигрантов - "кирпичный" билдинг с тараканами (это есть в той или иной степени в 80% нйских многоквартирных домов) постройки середины прошлого века. Начала брать интервью у разных людей в том числе у известных в украинской диаспоре предпринимателей и блогеров. Было несколько очень познавательных интервью у простых ю4юшников. Судя по роликам с сыном, на старте ей было довольно трудно финансово. Но в какой-то момент, она решила показать "успешный успех". Переехала в довольно недешевый комплекс (в аренду ессесно), взяла (в лиз или кредит - не знаю) Рендж Ровер. Скорей всего не потянула блогерством выплачивать и то и другое и начались стенания как она хочет вернуться в Украину, хотя до этого (в началае фазы "успешный успех") было о том, что никогда не вернеться.
3. Не могу сказать что происходит с беженцами из Украины в Европе, но в США беженцы по Ю4Ю (в большей степени) и ТПС (в меньшей) начали оставаться вне статуса и с заканчивающимися/закончившимися разрешениями на работу, а потом еше и с ежегодной данью. И начали смотреть на глобус - куда-бы податься?
Ну да, некоторые (понятное дело, что не мужчины) смотрели и на Украину, но в бОльшей степени на Европу.
5. Да, нас тоже первое время...мягко говоря...удивляла американская неповоротливость и бюрократия в частном секторе. К примеру, то, что я не мог себе представить в Украине, когда мог до 4 утра быть на телефоне с клиентом, которому надо к 8 утра подготовить смету или в 2 часа ночи выезжая на объект, а в СЩА на меня вызверелся поставщик, которому я посмел отправить заявку текстом (СМС) в 5.06 рм . Или что надо хз сколько доков собрать, чтобы просто подключиться к мобильному оператору, а не просто зайти и открыть или купить симку в любом магазе на кассе(тут такого вообще нет).
Что денег и доков недостаточно, чтобы открыть счет в банке.
Но спустя эти годы, ко всему привыкаешь.
Поэтому...посидела-бы эта мадама где она там была несколько лет и постепенно привыкла.

Багато що пізнається в порівнянні.
В мене є двоюрідна тітка, то вона десь у 2020 виїхала в Польщу (що в неньку ніколи і ніяк ніногом), там якийсь час перебивалась на тяжких роботах, мала вирішувати купу сімейних проблем та із здоров'ям (перестала працювати кисть, і мініжрижа на хребті ...), але ніби недавно життя більш-менш налагодилося. Вийшла заміж за поляка. Каже, що недавно приїздила в Україну з чоловіком (прокатала в метро в Києві, бо ніколи той не бачив метро, а Варшаву ради метро казав що не поїде). І заявила, що обоє хочуть жити в Україні. Їй таки тут краще, чи на чужині, і чоловікові сподобалось (ще нема купи різних обмежень від унії та влади).
Не знаю, чи правда, але каже, що недавно в Польщі прийняли закон (знавців Польщі прошу підтвердити чи то так), якщо є 3 роки неперервного "польського" робочого стажу, то паньство забезпечить мінімальну пенсію (наразі 1600 злотих). А за таку пенсію можна жити і на Філіпінах, не тільки в Україні.
Спадковий будинок у райцентрі має, не продала, так що є де заякоритися по поверненні.

Полякам сподобалось в Одесі:
https://youtu.be/VkEoFN7G7vw?si=EeMJY_3cKCOVGu5V

UPD: Додивився до УЗ, в Європі мало які потяги мають окреме купе, це нічні потяги, але вони існують. Ціна такого окремого купе не дешево. Зателефонувать можливо, практично всі дзвінки для спілкування з живою людиною платні. Також часто вказують години роботи, якщо написано до 21:00, то ніхто не відповість.
Якщо банк і шось дуже терміново, то бувають варіанти, але в основному все через додатки.
Особисто я спілкувався з Австрійською залізницею, у мене була поважна причина, через яку я не встиг на потяг. Я не знайшов телефон підтримки, а на сайті було вікно звернення, написав, зразу відповів чат-бот, є купа варіантів за номером квитка, у мене була можливість скасувать ций квиток і придбать новий, вже не пам`ятаю чи була якась комісія, вроді зовсім без комісії. Все, я спокійно отримав новий квиток і поїхав наступним потягом. Без спілкування будь з ким на вокзалі, або за телефоном. Хоча на вокзалах буває можливість спілкування, дивлячись який вокзал, бо буває шо немає ніякого залу очікування, нікого ніде, квитки в квитковому автоматі, шось поїсти- автомат.

Щодо польскої залізниці мав такий трафунок, що колії від Пшемисля ремонтували колії, і до Ярославля возили автобусом. Я того не відав і чекав на пероні. Потяга нема, пішов до каси, там кажуть ладно, поїдеш наступним автобусом, який потяг, і поставила касирша штемпель і ділов. Лише потяги в них такі як в нас ШРТ електрички, тільки з перегородками на так звані "купе". Більше подібне на так званий загальний вагон-купе без верхньої полиці, але з резетками для підзарядки мобілок. Відповідно номера місць там умовні, де зайшов там і сів, якщо місця зайняті стоїш в проході/тамбурі (і це в потязі на кшталт Пшемисль - Щецін, а не Буча-Святошин).

Тільки потяги в них такі як в нас ШРТ електрички, тільки з перегородками на так звані "купе". Більше подібне на так званий загальний вагон-купе без верхньої полиці, але з резетками для підзарядки мобілок. Відповідно номера місць там умовні, де зайшов там і сів, якщо місця зайняті стоїш в проході/тамбурі.

За бронювання місця потрібно доплачувать, якщо ти не знав. Ще крім 2 класу буває перший.
Приклад 83172 Przemyślanin, з Вроцлава на Перемишль сьогодні вночі, сидячий 2 клас- 81 злотий, перший клас- 106 злотих, спальне місце- 160 злотих.