Все про банківські послуги: відкриття поточних рахунків для фізосіб, СПД та юридичних осіб, розрахунково-касове обслуговування (РКО), клієнт-банк, інтернет-банкінг, комунальні платежі населення, отримання готівки та інші послуги.
1) Розширив перелік обов’язкової інформації про платіжну операцію, яка передаватиметься емітенту та, відповідно, буде доступна користувачеві платіжного інструменту Зокрема, Національний банк зобов’язав еквайра за платіжною операцією з оплати товарів, робіт, послуг передавати емітенту інформацію про кожного отримувача (торговця):
- про юридичну особу – код за ЄДРПОУ; - про фізичну особу-підприємця (ФОП) – реєстраційний номер облікової картки платника податків − фізичної особи або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта).
2) Визначив чіткі правила надання послуги еквайрингу фізичним особам Так, Національний банк передбачив, що послуга еквайрингу може надаватися фізичній особі, яка: - офіційно зареєстрована як волонтер; - має встановлені договірні відносини із суб’єктом господарювання, з яким еквайр уклав договір про здійснення еквайрингу (наприклад, фізичні особи, які продають вживані товари на цифрових платформах, та офіціанти).
3) Розширив перелік обов’язкових реквізитів квитанції, що надається за платіжною операцією користувачеві платіжного інструменту Зокрема, у ній мають зазначатися дані про отримувача, сума комісії, призначення платежу та код категорії діяльності отримувача (МСС). [...]
Учасники платіжного ринку, які здійснюють емісію та/або еквайринг платіжних інструментів, мають привести свою діяльність у відповідність до норм цього документа протягом шести місяців із дня набрання ним чинності.
П.1 - прямий геноцид свинорилів, тут вже навіть обов'язковість МСС у квитанціях не радує.
Національний банк запровадив механізм, який дозволяє встановлювати для окремих банків підвищені вимоги до капіталу та ліквідності залежно від рівня ризиків і результатів наглядової оцінки. Нові правила набули чинності 3 червня та наближають українське банківське регулювання до стандартів ЄС. Регулятор зможе індивідуально посилювати нормативи для банків із підвищеними ризиками.
Чиновники зможуть на власний розсуд вирішувати, хто рівніший серед рівних. Якийсь знайомий запах...
Національний банк України оштрафував дві найбільші мережі терміналів – EasyPay та City24 – на 135 млн грн кожну. У регуляторі вважають, що термінали самообслуговування перетворилися на одне з джерел потрапляння «чорної» готівки у банківську систему.
І так вже навіть щоб 5к собі закинути треба мазок і зішкріб здати і все ще мало...
У 2025 році державні банки України виплатили головам правлінь понад 100 млн гривень – на це вказують офіційні звіти про винагороду керівництва. Найбільша сукупна винагорода одного керівника перевищила 34 млн грн, а найменша – майже 12 млн грн.
Лідери рейтингу представляють банки з різними бізнес-моделями, однак їх об'єднує одне – статус державної установи. LIGA.net зібрала дані з усіх звітів і розібралася, хто заробив найбільше і з чого складається винагорода кожного керівника.
Найбільшу заробітну плату серед керівників державних банків отримав голова правління ПриватБанку (найбільшого банку країни) швед Мікаель Бьоркнерт. Він очолив установу в січні 2025 року та вже за підсумками року його сукупна винагорода становила понад 34 млн гривень.
Зокрема, грошова зарплата становила 24,2 млн грн, ще 410 000 – інші грошові виплати. Окремою статтею виділяється негрошова винагорода – 9,5 млн гривень. До неї, як правило, включають витрати на відрядження, навчання, представницькі витрати та інші виплати в натуральній формі.
Така сума в негрошовому еквіваленті може пояснюватись іноземним походженням топменеджера. Банк, ймовірно, компенсує Бьоркнерту витрати на проживання та облаштування в Україні – стандартна практика для релокації іноземних керівників.
Друге місце за розміром винагороди посів виконувач обов'язків голови правління Укргазбанку Родіон Морозов. Його сукупна винагорода за рік становить понад 25 млн гривень: зарплата – 18,1 млн грн, преміальна складова – 6,1 млн грн, ще понад 1 млн грн – страхові премії та інші виплати.
Замикає трійку лідерів колишній голова правління Ощадбанку Сергій Наумов із сукупною винагородою близько 20,5 млн гривень. До неї увійшли зарплата у розмірі 15,4 млн грн, премії – 4,2 млн грн, страхова премія – понад 750 тисяч грн та інші компенсації на 180 тисяч грн. Наприкінці 2025 року контракт Наумова з банком завершився, і його місце посів колишній заступник Юрій Каціон. Сам Наумов після звільнення з Ощадбанку очолив Незалежну асоціацію банків України.
Голова правління Укрексімбанку Віктор Пономарьов отримав зарплату в розмірі 11,8 млн гривень, ще 890 000 грн – компенсації та інші виплати. Цікаво, що, згідно зі звітом про винагороду, банк не нарахував керівнику ані премій, ані страхових виплат.
Найскромнішу винагороду серед усіх голів правлінь державних банків отримав керівник Сенс Банку Олексій Ступак – 11,6 млн грн зарплати та понад 370 000. грн у негрошовій формі. Втім, навіть ця сума залишається суттєвою.