Пазли склалися. Тепер стало все зрозуміло. Коли Фондовики заживодьорили Михалича, то шкуру Михалича вкрали через прокладку на Піфагора. Фондовики залишилися у калюжі і лайні. Виникла суперечка за шкуру Михалича.
Що б зробив порядний претензіянт на спадок Михалича? Звернувся до позичальників, що так мовляв і так, поки ми бодаємося за спадок, то оголошуємо форс-манджор до остаточного виявлення легітимного спадкоємця. Що до речі Фондовики і визнали пізніше, але вперто хочуть мацяти %.
Але жаба заїла обох: лоХи за все заплатять!

Ще й з %. Візьмемо лоХа на слабо! І пофік, що лоХ в нєпонятках. Сплатить два рази у разі чого.
Піфагор: дзвінки із залякуванням голову рубати, хату палити і т.п..
Фондовики: спочатку взяли в заручники кредитчиків, що мали депозит. Заблокували виплати погарантованій сумі. Потім облагодєтельствовали 3% в місяць по "пільговому"

періоду.
Кожний з претензіянтів вимахувався як міг, писав написи на заборі і лякав позичальників.
Позичальник: що пля робити?

Нєпоняткі скрізь. Шугають всі хто може. І кожний тягне ковдру і на себе. Слабкі зіграли в москальську рулетку і сплатили наобум лазаря. Стійки вирішили чекати вирішення питання по суті.
На фініші маємо:
Фондовики: начебто мають всі шанси на шкуру Михалича, але не мають договорів на спадщину. Судитися з позичальником безперспективно. І почали шукати шляхи вициганити договори у самих позичальників. Знов таки розрахунок на лоХа.
Піфагор: має договори, але має мінімальні перспективи на виграш. Але навіть в разі виграшу, не зможе пощипати позичальника на % і штрафи, бо неналежне інформування.
Гра на лоХа триває... Але та гра не безкінечна...
