Купуємо для себе, а не в ОРЕНДУ, закордонну нерухомість

Предыдущий пост говорит, что не перевелись еще умные люди в Украине.
Браво автору со сложным именем!

Так, весь час обмаль часу, ніколи відповідати на питання читачів...

akurt
Маю перше уточнююче питання про завоз автівки з України.
Як це було логістично? Приблизно скільки вартувало?
Що буде, коли збіжить 2річний термін?

Нідповідаю:
- Ні скільки не вартувало.
- із автіки вийшов на кордоні Болгарія - Турція тільки тому, що в мене в багажнику мандрує зі мною Лабрадор із двома медалями на шиї: показував паспорт собаки та "Зелену карту" на авто. Дані "Зеленої карти" турки занесли до своєї бази даних. Таким чином, нічого особливого не треба мати і робити.
- єдина умова: треба, щоби був володар автівки присутній (за кермом може бути будь-хто)- турки - на відміну від інших європейців - ставлять у закордонному паспорті власника (!!!) автівки додатковий штамп, де зазначено, до якої дати він зобов"язаніий вивезти автівку із території Турці. Для звичайного туриста - це 90 днів із дати в"їзду, якщо оформили ВНЖ - то 2 роки.
- Через 2 роки (точніше - перед датою, в якій спливає 2-х річний термін) треба просто виїхати і заїхати знову...
- Якщо автівка не ваша - треба мати Доручення із перекладом на англійську або турецьку мови - дешево зробити те в Україні.

Я знаю, що пани будуть аж скаженіти від злоби, але на сьогодні я гордо їзжу по Турції на власній автівці із номерами серії ВС львівської реєстрації. Інших автівок із українськими номерами, проїхавши за останній місяць-півтора тисячі вже кілометрів Турцією - не бачив.
Можете лаятися.

P.S. Інтересна арифметика з точки зору Карла Маркса.
Від Львова до Анталії - 2 200 км. Від Дніпра до Анталії - 2 200 км. Я витратив на пальне в один бік зі Львова 200 долярів.
Враховуючи, що із українського простору пішов авіаперевізник AtlasGlobal (переключається на чартери) інший авіаперевізник - Pegasus - відразу суттєво підняв ціни на авіаквитки - якщо із Запоріжжя можна було взяти квитки в обидва боки по 94 (!!!) долари, а із Львова - по 129 (!!!) долярів, то зараз квиток на двох обходиться вже в 500 долярів.
Карл Маркс, дивлячись на Фрідріха Енгельса, рахує далі.
Получається так: 500 доларів (авіаквиток на двох) - до мене прилітають через 2 тижні чергові друзі - на цей раз із Запоріжжя - коштує їм 500 долярів.
Мені дорога в обидва боки разом із жінкою коштує 200х2=400 долярів.
Це по ціні авіаквитка "Дніпро-Київ" від МАУ.
Калькуляця витрат 100 долярів, які впали із неба:
- готелі в Турції або в Румунії по дорозі: (2х24+2х26)= 100 долярів.
100 долярів мінус 100 долярів = 0 долярів.
- От, блін, яке життя важке: купити пару-тройку паків румунського пива для ввезення у Львів прийдеться за свої...
От біда...

(Я ввіз із Румунії три паки пива Argus - дуже рекомендую - подивився - збочинець (дивись нижче) вже скрежече зубами - із 12 банок ще залишилося 4...)

Ну, понеслось...
Дайте угадаю: Воронеж? Псков? Тавда?

P.S. У jabba в ПРОФИЛЕ в строке "Последнее посещение" стоит прочерк.
Ну, Вы поняли...

Джабба- солідна і чесна в ділових колах людина, поважний бізнесмен. Чоловік слова. Я з ним спілкувався ще 5 років назад на іншому форумі і нічого поганого не можу сказати. Знаю, чим він займається і в якому місті мешкає.
Тому не варто скороспілці-балаболу Акурту наїзжати на форумчан, які давно і позитивно зарекомендувались на фінанси.уа.

Предыдущий пост говорит, что не перевелись еще умные люди в Украине.
Браво автору со сложным именем!

"Інтелектуал" Акурт!
Пояснюю: складне ім,я Rjkz - на клавіатурі з кирилицею означає Коля.

Я знаю, що пани будуть аж скаженіти від злоби, але на сьогодні я гордо їзжу по Турції на власній автівці із номерами серії ВС львівської реєстрації.

Акурте, ти навіть не уявляєш, наскільки нам це похрєн.

akurt лимит 10 тыс сняли. это без декларирования. с декларацией вези что хочешь

[1]

100 долярів мінус 100 долярів = 0 долярів.

4 дня за рулём, без нормального питания, это не "ноль".
плюс сидячее положение, застой крови в малом тазу... нам с вами, пенсионерам, это вредно.
потому друзья ваши летят дешевле, имхо.

зы. про красоту румынских сёл и приветливость цыганского населения рассказывать не стоит

100 долярів мінус 100 долярів = 0 долярів.

4 дня за рулём, без нормального питания, это не "ноль".
плюс сидячее положение, застой крови в малом тазу... нам с вами, пенсионерам, это вредно.
потому друзья ваши летят дешевле, имхо.

зы. про красоту румынских сёл и приветливость цыганского населения рассказывать не стоит

"Якісні понти - дорого коштують!"

Або ж інша версія, сучасніша:
"Якби понти генерували електроенергію, то небо над Акуртом світилось би від полярного сяйва!"
Можливо, над ним є німб???

[1]

"Якісні понти - дорого коштують!"

на самом деле, своя, не арендованная машина под боком, - хорошее дело.
потому это не понты.
просто не сравнимые вещи.
одно дело просто полететь загорать, другое дело тащить туда-обратно авто каждые 6 месяцев для своих нужд.

"Якісні понти - дорого коштують!"

на самом деле, своя, не арендованная машина под боком, - хорошее дело.
потому это не понты.
просто не сравнимые вещи.
одно дело просто полететь загорать, другое дело тащить туда-обратно авто каждые 6 месяцев для своих нужд.

Простіше багатій людині купити власне авто в Турції. І там його зареєструвати.
Ганяти автомобіль туди-сюди через 3 кордони - задоволення на любителя.

Звісно, якщо у пана Акурта відсутні кошти на купівлю власної машини в Турції - тоді все зрозуміло з нашим "багачем".

1) Потрібно "почати із себе".
2) Потрібно розширити зону комфорту за межі дермантину на дверях своєї квартири, до меж всієї країни
.........
ніхто не хоче "починати з себе" з тим щось робити, всі чекають, що хтось їм щось винен.
3) Таких людей потрібна критична маса.
Тоді є ймовірність зняти чари. Принаймі це речі, в які вірю, і які намагаюся робити я.

Вибачте, та ще я пару речень напишу......
Як тут(чи то на іншій гілці) писав пан Акурт: "голодна людина - небезпечна людина!"
Тобто, людина, має бути, для початку - СИТА(!), а вже тоді вона буде думати про навколишнє: під"їзди, дороги і т. п.
- а то, у тому "вирі життя", пересічному роботязі, нема коли про це, навіть, подумати, не те, щоб щось зробити! - пересічний, весь час задуманий РУТИННИМИ проблемами: де заробити, не втратити роботу, забезпечити сім'ю(нагодувати/одягнути/садік/школа/репетитори і т. д) сплатити комуналку, відкласти на відпочинок... і ще, відкласти(якщо ще щось залишиться) на майбутнє...

І от від того всього, в пересічного, "пухне" голова і йому зовсім не до того(хоч він і руками і ногами - "за"!), як покращити стан доріг, під'їздів.....і загалом, КРАЇНИ!

Так, Ви скажете, що Я, вище описав, життя якогось "невдахи"..... - так, я Вам скажу більше, що так живе більша половина населення нашої країни!
...і розумію, що "на блюдечку" ніхто в тому, житті нічого не принесе..... та й не повинен.... - але! — якщо б було достатньо НОРМАЛЬНИХ робочих місць з НОРМАЛЬНИМИ зарплатами, щоб люди менше думали, де б заробити і як взагалі, вижити, - то б тоді вони мали більше вільного часу і "вільної голови" подумати про навколишнє!(подумати і зробити щось для покращення!)

Ну если еще с подъездами - это дело жильцов и обслуживающей организации, то с дорогами ответственность весьма определенная. Как и источник финансирования, а именно - транспортный сбор, заложенный в каждом литре, покупаемого топлива. Сбор есть, бензин/соляра продается, автодоры есть...где дороги?

Пане Акурт!
Давно не було фото будови, яку зводять неподалік Вашого будинку? - звели вже перший поверх?

Я допишу ще пару думок.

а то, у тому "вирі життя", пересічному роботязі, нема коли про це, навіть, подумати, не те, щоб щось зробити! - пересічний, весь час задуманий РУТИННИМИ проблемами: де заробити, не втратити роботу, забезпечити сім'ю(нагодувати/одягнути/садік/школа/репетитори і т. д) сплатити комуналку, відкласти на відпочинок... і ще, відкласти(якщо ще щось залишиться) на майбутнє

Погоджуюсь, скорше за все є і такі. Хоча за моїми спостереженнями, люди які часто жаліються на постійну заклопотаність рутиною та відсутність грошей, легко можуть знаходити час та гроші на пиво, замість того, щоб вкласти в себе. На сусідній гілці часто питають "Як це зробити?".

Наприклад, якщо не вистачає грошей, то потрібно піднімати фінансову грамотність, вивчати управління персональними фінансами:
- книжки
- блоги/відеокурси (Інтернет, він не тільки для роликів на Youtube під пиво, це дуже потужний ресурс для (само)освіти)

З книжок, не потрібно починати з Кійосакі, Бодо Шефера, та Наполеона Хіла. Почніть з чогось більш приземленого і прив'язаного до наших реалій. Наприклад, В. Савенок "Как составить личный финансовый план и как его реализовать", Ю. Сахаровская "Куда уходят деньги. Как правильно управлять семейным бюджетом", українською є книга Любомира Остапіва "Любов та Бюджет" (на жаль, я її не читав, але із досвіду спілкування з ним, хочу вірити, що вона толкова). З Інтернет-ресурсів - Google видасть десятки. З тих, якими користувався я сам, можу порадити "Финансовый Гений" та "Сімейний Бюджет", того ж Любомира. Це дасть базові поняття фінансової грамотності і перші кроки до покращення фінансового стану:
- почати вести облік доходів та витрат
- після 2-3 місяців стане видно приблизну картину, де є резерв
- емпіричне правило говорить, що якщо сім'я витрачає 100% відсотків, і при цьому не є на межі бідності, то вона спокійно може прожити на 90% відсотків, без втрати в якості життя
- відповідно до цього, складається бюджет на прожиття в межах 90%, а 10% відсотків йдуть на заощадження
- далі цього бюджету потрібно притримуватись, для цього потрібна фінансова дисципліна (деколи викласти пиво та чіпси з возика в супермаркеті)
- заощаджені гроші спрямовуються на фінансові цілі (позбавитися боргів, накопичити резервний фонд, заощадження, нерухомість/освіта дітей/авто/подорожі, капітал для отримання пасивного доходу в майбутньому)
Це дуже прості речі (про персональні фінанси можу говорити багато, але тут не той формат), деколи навіть очевидні, але мало хто над ними задумується і, тим більше, реалізовує на практиці. "На фіга, краще я пивка поп'ю під футбольчик" - яка там самоосвіта.

Я Вам більше скажу, із зростанням доходів, проблема не вирішується. Якщо фінансової грамотності немає, то її немає. А книжки пишуть, що зростання доходів річ дуже ілюзорна, тому що рівень життя зростає швидше "А як жеж, став заробляти більше, можу собі дозволити!", а правила фінансової грамотності кажуть "Якщо рівень доходу зріс, зафіксуйте витрати на поточному рівні, а додатковий дохід спрямуйте на заощадження". Тому ніби в моїх колег рівень доходу 20000-30000 гривень на місяць, а в кінці місяця все одно черга "Можна позичити 1000 грн до зарплати?". Чому так? Відсутність фінансової грамотності. Тільки тепер у візочку вже не пиво, а віскі і мартіні. Власне це спонукало мене підготувати семінар "Основи управління персональними фінансами" і прочитати його колегам. Після того, черги стали меншими. Колега якому 10 з 12 місяців в році не вистачало 1000 грн до ЗП, взагалі здивувався, що в нього виходить заощаджувати не 10%, а 33% доходу, і став розглядати варіанти придбання своєї квартири замість оренди.

Тепер, якщо коротко. Дати людям нормальну роботу з нормальною ЗП, з великою ймовірністю не вирішить всіх проблем (зокрема, нестачі грошей, приклад навів вище, знаю людей в яких, при доходах 50000-70000 грн на місяць, не завжди вистачає грошей до ЗП). Самоосвіта з великою ймовірністю допоможе вирішити хоча б частину проблем, навіть при існуючому рівні доходів. Але при всьому тому, дуже мало хто починає тим займатися. Чому? Знову ж таки маю думки з цього приводу, але це буде забагато для одного допису.

+1.
1. Выложить пиво с чипсами (и сигаретами) - это офигенная инвестиция не только в свое здоровье, но и в свой интеллектуальный уровень (алкоголь снижает тонус мозга и память) и благоприятно скажется на отечественной медицине...нет, ну вы только задумайтесь! Государство, в котором люди между собой собирают деньги на операции ДЕТЯМ! тратит сотни миллионов на людей, совершенно самостоятельно и сознательно угробивших свое здоровье пьянкой и сигаретами!
2. Насчет самообразования. Есть у меня хороший знакомый с не очень его устраивающей зарплатой. Но, у него на работе, тем, кто владеет английским, платят на 50-100% больше. Говорю - так пойди на курсы. - Ой, я так устаю, что еле сил хватает после работы в танчики порубиться.
3. Насчет финансовой грамотности. Есть другие знакомые, с большими разрывами в доходах и расходах, постоянно юзающих кредитный лимит от привата. Но как они это делают ?!!!! Снимают деньги в банкомате и потом несут их в магазин! Причем абсолютно не пытаются вписаться в льготный период! Пытался как-то привлечь их внимание к тому, что бухгалтерия может быть иной - бесполезно! "Мы так привыкли, нам так удобно."