Коли розпочнеться обвал нереальних цін на житло у Києві?

Это нанесли до пожаров

варшавский?

Схоже на Грейт

Грейт

Проехать хоть Уралом можно
Если шо - то 30ти летней Элантры(Акцента) не жалко
Вообще ширина гражданской техники до 2.55 по ГОСТу
Тот же КрАЗ 260й лаптёжник к примеру не больше
Аэродромные пож.машины на базе ракетовозов МАЗ и МАN немного шире но тоже не 4 метра

Это в Киеве нет ни машин ни людей.
Пусто

Кстати,я думаю все помнят мои многомесячные мудовые рыдания в этой теме, на предмет "куда бы мне,убогому сироте, вложить пару сотен килобаксов что б с голоду не умереть?"
Я плотно рассматривал Варшавский.
Финал:ориентир цен брал когда лежали реестры,зимой. При прочих равных вводных цена была 54-58. Пока я чесал дупу и рыдал в теме, реальность поправилась до 64000.
Потом на фоне обицянок Трампа ожил мой бизнес, на фоне которого арендный бизнес с доходностью 7 годовых выглядел как издевательство, соответственно тема похерилась даже за полным отсутствием времени, да собственно и желания.
Ну зашел сейчас,посмотрел тот же Варшавский, те же площади-этажи. По ходу где-то 74000.
Отсюда выводы
- в реальности квартиры в Киеве за последние 9 месяцев подорожали процентов на 15.
- инвестор с меня,как с говна пуля
- в Днепре сейчас лучшие ЖК, с охерительным видом на Днепр,террасой, самый что ни на есть ЦЕНТР,прям возле Миноры, можно взять дешевле за м2 чем ото вот в Варшавском.
Вариант на подумать-дождаться стабильного пипца с светом/газом/наступлением и купить на самом дне, с расчетом пан или пропал

Проехать хоть Уралом можно
Если шо - то 30ти летней Элантры(Акцента) не жалко
Вообще ширина гражданской техники до 2.55 по ГОСТу
Тот же КрАЗ 260й лаптёжник к примеру не больше
Аэродромные пож.машины на базе ракетовозов МАЗ и МАN немного шире но тоже не 4 метра

В Украіні ДСТУ

Кстати,я думаю все помнят мои многомесячные мудовые рыдания в этой теме, на предмет "куда бы мне,убогому сироте, вложить пару сотен килобаксов что б с голоду не умереть?"
Я плотно рассматривал Варшавский.
Финал:ориентир цен брал когда лежали реестры,зимой. При прочих равных вводных цена была 54-58. Пока я чесал дупу и рыдал в теме, реальность поправилась до 64000.
Потом на фоне обицянок Трампа ожил мой бизнес, на фоне которого арендный бизнес с доходностью 7 годовых выглядел как издевательство, соответственно тема похерилась даже за полным отсутствием времени, да собственно и желания.
Ну зашел сейчас,посмотрел тот же Варшавский, те же площади-этажи. По ходу где-то 74000.
Отсюда выводы
- в реальности квартиры в Киеве за последние 9 месяцев подорожали процентов на 15.
- инвестор с меня,как с говна пуля
- в Днепре сейчас лучшие ЖК, с охерительным видом на Днепр,террасой, самый что ни на есть ЦЕНТР,прям возле Миноры, можно взять дешевле за м2 чем ото вот в Варшавском.
Вариант на подумать-дождаться стабильного пипца с светом/газом/наступлением и купить на самом дне, с расчетом пан или пропал

Почему ты меня не слушал?
Мы ж даже созванивались.

Чому Південний міст ремонтують без кінця

Південний міст — одна з найважливіших транспортних артерій столиці, якою щодня користуються сотні тисяч киян та транзитний транспорт з усієї країни. Проте разом із рухом автомобілів тут постійно триває й ремонт: смуги то відкривають, то закривають, асфальт латають, а за кілька місяців він знову тріскає. Для багатьох водіїв Південний міст давно перетворився на символ нескінченного ремонту.


Системні вади: «бомба» уповільненої дії з 1980-х

Ключові проблеми Південного мосту закладені ще в його інженерній конструкції радянського часу. Тоді проєктанти обрали тонку сталеву плиту, накриту шаром асфальту. Для умов 1980-х років — легших машин і значно меншого трафіку — це було сучасним рішенням.

Але сьогоднішня реальність інша. Щодня по мосту проїжджають тисячі багатотонних вантажівок (вагою 40 тонн і більше). Кожен такий проїзд буквально «вибиває» конструкцію зсередини:

Сталева плита гнеться і працює на межі напруження.

Асфальтне покриття починає руйнуватися вже за кілька сезонів після чергового ремонту.

Не менш критичне місце — стики між бетонними плитами. Вони постійно пропускають воду та зимові реагенти, що призводить до проникнення вологи та солі всередину конструкції. Оскільки дренажна система в радянському проєкті була мінімальною, арматура в бетонних блоках постійно мокне, кородує та втрачає міцність.

Наслідок закономірний: варто відремонтувати одну ділянку — і вже наступного року починає руйнуватися сусідня. Це замкнене коло, у якому міст живе від латки до латки, замість необхідного повноцінного капітального ремонту, що міг би розв’язати проблему системно.


Гроші та війна: Чому не зробили капремонт у 2022–2025 роках

Це запитання кияни ставлять чи не найчастіше: якщо від 2022 до 2025 року Південний міст був фактично закритий для приватного транспорту, чому його не використали для повного капітального ремонту?

Реальність виявилася складною:

Пріоритети бюджету: У роки повномасштабної війни всі кошти були спрямовані на фронт, оборону та термінові відновлювальні роботи після обстрілів. Капітальні інфраструктурні проєкти, що вимагали мільярдів, не могли отримати фінансування.

Режим повітряних тривог: У Києві діяв режим постійних тривог, через які будь-які масштабні будівельні процеси доводилося зупиняти. Заливати бетон чи працювати з металом під час сигналу неможливо, що означало б нескінченні паузи для мосту.

У результаті міська влада обрала шлях «латання дірок»: міняли стики, підсилювали аварійні балки, перекладали асфальт на окремих ділянках. Це коштувало сотні мільйонів гривень, але ефект був лише тимчасовим. Фактично, замість одного системного рішення міст отримав десятки фрагментарних ремонтів.

І навіть нині, восени 2025 року, будівельники змушені знімати верхні шари до арматури, вирізати проржавілі елементи та бетонувати заново. Проте через дефектну конструкцію й корозію новий асфальт уже за два-три місяці вкривається пухирями та тріщинами. Весь процес ремонту нагадує боротьбу з хронічною хворобою — симптоми маскують, але саму причину не усувають.


Вартість «латання дірок» vs. Системне рішення

Південний міст був мегапроєктом: у 1980-х на його будівництво витратили колосальні ресурси — приблизно $200 мільйонів за тодішнім курсом, або понад 20 мільярдів гривень у сучасних грошах.

Але надалі кошти на його утримання виділялися мізерні. У 1990–2000-х роках міст фактично «кинули напризволяще», і коли настав час ремонту, він уже потребував не косметичного оновлення, а капітального втручання.

У 2010-х на заміну стиків і покриття витратили близько 110 мільйонів гривень.

З 2022 року масштаби витрат стали ще більшими: укладено контрактів майже на 770 мільйонів гривень, із яких понад 300 мільйонів уже оплачено.

Парадокс у тому, що сотні мільйонів ідуть на ремонти, які дають короткий результат (новий асфальт тріскається за кілька місяців), замість одного системного капремонту, що міг би розв’язати проблему на десятиліття.

Без повної реконструкції з посиленням металевої основи або її заміни на бетонну Південний міст і надалі залишатиметься «вічним пацієнтом». Нинішні роботи — це «лікування симптомів», а не вирішення самої хвороби.


Хто має платити: Проблема національного значення

Формально балансоутримувачем є місто Київ, і саме з міського бюджету йдуть кошти на поточні ремонти. Але Південний міст — це не просто шлях для киян, а транзитний коридор національного значення, яким рухаються вантажні потоки, зокрема для фронту. Його стан напряму впливає на економіку та обороноздатність усієї держави.

Логічно постає питання: чому мегаспоруду національного значення має «тягнути» лише Київ?

У країнах ЄС для утримання стратегічних мостів існують механізми співфінансування та самофінансування:

Державний фонд: Стратегічні об’єкти ремонтуються коштом держави.

Концесія/Платний проїзд: Приватні оператори або державні компанії збирають плату за проїзд і спрямовують її на утримання (приклад — Данія, Франція, Австрія).

В Україні подібних системних правил немає. Ми живемо за застарілою схемою: міст ремонтує місто, навіть якщо по ньому їздить уся країна. Без запровадження платних доріг/мостів або державного фонду, який справді наповнюється коштом користувачів, повноцінний капремонт Південного мосту, який потребує мільярдів, просто неможливий.


Перспектива

Південний міст — заручник старої конструкції, браку грошей і системних рішень. Кияни й надалі стоятимуть у заторах, поки влада латає проблеми замість капітально їх вирішити. Якщо нічого не змінити, цей міст залишатиметься «вічним пацієнтом», а його ремонти — нескінченною історією.

(За рішенням Ради оборони, частково відновлено рух через Південний міст: транспорт може їхати з лівого на правий берег. У зворотному напрямку проїзд дозволений лише для екстрених служб, громадського транспорту, військових та транзитних вантажівок).

Проехать хоть Уралом можно
Если шо - то 30ти летней Элантры(Акцента) не жалко
Вообще ширина гражданской техники до 2.55 по ГОСТу
Тот же КрАЗ 260мй лаптёжник к примеру не больше
Аэродромные пож.машины на базе ракетовозов МАЗ и МАN немного шире но тоже не 4 метра

В Украіні ДСТУ

в Украине минимальную ширину полосы для проезда транспорта уменьшили лет 25 назад с трёх метров до 2,75ти
Новые пожарные машины, не вписывающиеся в эти габариты, вы в стране не увидите на дорогах общего пользования.
Когда бронированную спецтехнику шириной 3м и выше перевозят по городу на трале или иным способом спецтягачами то машина сопровождения освобождает сразу обе полосы и естественно прокладывается маршрут по дороге соответствующей ширины.
В случае Грейта там свободно проедет любая ГРАЖДАНСКАЯ пожарная машина(на участке на фото)

Проехать хоть Уралом можно
Если шо - то 30ти летней Элантры(Акцента) не жалко
Вообще ширина гражданской техники до 2.55 по ГОСТу
Тот же КрАЗ 260мй лаптёжник к примеру не больше
Аэродромные пож.машины на базе ракетовозов МАЗ и МАN немного шире но тоже не 4 метра

В Украіні ДСТУ

в Украине минимальную ширину полосы для проезда транспорта уменьшили лет 25 назад с трёх метров до 2,75ти
Новые пожарные машины, не вписывающиеся в эти габариты, вы в стране не увидите на дорогах общего пользования.
Когда бронированную спецтехнику шириной 3м и выше перевозят по городу на трале или иным способом спецтягачами то машина сопровождения освобождает сразу обе полосы и естественно прокладывается маршрут по дороге соответствующей ширины.
В случае Грейта там свободно проедет любая ГРАЖДАНСКАЯ пожарная машина(на участке на фото)

Основні вимоги (ДБН В.1.1-7:2016, п. 6.2–6.9):

Ширина:

Не менше 3,5 м (для одностороннього руху).

Якщо рух двосторонній — 6 м і більше.

Типові порушення (як у багатьох ЖК):

Відстань між будинками <10 м → пожежний проїзд неможливий.

Внутрішній двір перекрито шлагбаумами, дитячими майданчиками, парковками.

Відсутній проїзд до тильної сторони будинків.

Звуження доріг до 2,5–3 м.

Відсутні розворотні майданчики.

Кстати,я думаю все помнят мои многомесячные мудовые рыдания в этой теме, на предмет "куда бы мне,убогому сироте, вложить пару сотен килобаксов что б с голоду не умереть?"
Я плотно рассматривал Варшавский.
Финал:ориентир цен брал когда лежали реестры,зимой. При прочих равных вводных цена была 54-58. Пока я чесал дупу и рыдал в теме, реальность поправилась до 64000.
Потом на фоне обицянок Трампа ожил мой бизнес, на фоне которого арендный бизнес с доходностью 7 годовых выглядел как издевательство, соответственно тема похерилась даже за полным отсутствием времени, да собственно и желания.
Ну зашел сейчас,посмотрел тот же Варшавский, те же площади-этажи. По ходу где-то 74000.
Отсюда выводы
- в реальности квартиры в Киеве за последние 9 месяцев подорожали процентов на 15.
- инвестор с меня,как с говна пуля
- в Днепре сейчас лучшие ЖК, с охерительным видом на Днепр,террасой, самый что ни на есть ЦЕНТР,прям возле Миноры, можно взять дешевле за м2 чем ото вот в Варшавском.
Вариант на подумать-дождаться стабильного пипца с светом/газом/наступлением и купить на самом дне, с расчетом пан или пропал

Почему ты меня не слушал?
Мы ж даже созванивались.

Имя ЖК можете назвать?
МЕнора ,
вы видимо думали про что то иное