Напад росії і білорусі на Україну

Пусть вначале хоть о чём то догоаорятся
Кроме того рашке и Крым то уже и не нужен
С её подводным ЧФ донного базирования
Ей бы Дальний Восток(всё что за Енисеем) в дрожащих руках как то удержать.

Пусть вначале хоть о чём то догоаорятся
Кроме того рашке и Крым то уже и не нужен
С её подводным ЧФ донного базирования
Ей бы Дальний Восток(всё что за Енисеем) в дрожащих руках как то удержать.

там щось труба-Камчатка-шатал

окупований південь без води з Дніпра та С.Донця це гирі без ручок

И как вы думаете - мужики так и будут в стране продолжать сидеть?

hunter, наведу тобі приклад моїх колег з базару. Всі троє М35-55. Один власник магазину велосипедів і мотоциклів, другий - магазину меблів, третій - двох магазинів побутової техніки. Всі троє нікуди не виїжджали з Мико. У всіх них зараз обороти за місяць ХЗмлн.грн., так само було і до війни. Їх магазини були зачинені з березня 2022 на кілька місяців, поки ринок був зачинений. Потім вони вийшли на роботу і продовжують по цей час. Я запитувала у кожного з них "Чому ви не виїхали за кордон?". Всі як один відповіли: "А шо я там буду робити?". Шось мені підказує, шо така ситуація є типовою на всіх базарах країни. Але ж справа в тому, hunter, що бізнес - це не лише про базар і на базарі.. Коли закінчиться війна та почнеться відбудова, то умовні трактористи, гречкосії та фахівці будівельної галузі повернуться з фронту і будуть мати вибір працювати в Україні або їхати заробітчанами за кордон. Чи всі з них захочуть вчити іноземні мови та шукати житло під оренду за кордоном? Чи всі зможуть прогодувати сім'ю там, за кордоном на ту зарплатню тракториста/плиточника/гречкосія? Отож.

>>> працювати в Україні або їхати заробітчанами за кордон
вы забыли дописать: працювати в Україні - за копейки або їхати заробітчанами за кордон - за валютой.

Так ты определись, заробітчанами или выехали ?

Потому что, выехали, поработали и вернулись - это заробітчани

Ты сидишь на 500 ойро халявной помощи и понятия зеленого не имеешь, как это быть заробитчанином.
Именно по этой причине, массово, это явление имеет сезонный характер

.

Выслушивал сегодня историю родителей, сын которых уже погиб под славным командованием Залужного, а внук, после достижения 25 лет, пытался пересечь за деньги границу и уже находится в учебке.

Ну це або їх розвели, або вони самі байку розповідають.

В законі чітко встановлено: якщо в АТО, а також при захисті від збройної агресії рфії загинув родич першого ступеню, то така особа не підлягає мобілізації або має право на звільнення.
Кажись, цей закон було проголосовано десь після року початку повномасштабки.

Не підлягає мобілізації або, якщо вже служить, то отримує підставу для звільнення з війська.
Тобто тільки добровільно мобілізовується, служить.

То, что сейчас бегут - то понятно. Но там разговор о другом был: подписывает Трамп РПО, где-то через год после - открывают наконец кордоны

Для начала, Трамп должен продавить РПВ. Чего не наблюдается от слова "совсем".

Поэтому, можно только фантазировать, что будет если у бабушки вдруг отрастут фаберже, то есть, если, вдруг, будет РПВ и, вдруг, откроют границы

Временная защита, таким как ты, точно прекратится. И варианта два - либо работать, либо куда-то ещё ехать и там работать. И в Украину тоже )

Заробитчанство - да, будет. Поехал, заработал, вернулся. Ну так это и до войны было

Выехать с концами - это не будет массовый характер.
Визы, оформление, знание языка, ментальность, особенности ведения бизнеса и много чего прочего интересного

Даже может быть обратный эффект - когда ранее выехавшие начнут в Украину возвращаться

.

Выслушивал сегодня историю родителей, сын которых уже погиб под славным командованием Залужного, а внук, после достижения 25 лет, пытался пересечь за деньги границу и уже находится в учебке.

Ну це або їх розвели, або вони самі байку розповідають.

В законі чітко встановлено: якщо в АТО, а також при захисті від збройної агресії рфії загинув родич першого ступеню, то така особа не підлягає мобілізації або має право на звільнення.
Кажись, цей закон було проголосовано десь після року початку повномасштабки.

Не підлягає мобілізації або, якщо вже служить, то отримує підставу для звільнення з війська.
Тобто тільки добровільно мобілізовується, служить.

>>> якщо в АТО, а також при захисті від збройної агресії рфії загинув родич першого ступеню
но это же только если именно "загинув"? -- не знаю, конечно, как с MIA было в те далекие времена...


>>> Тобто тільки добровільно мобілізовується, служить.
Погранцы вполне могли "ввести в заблуждение" - рассказав что-нить типа "попытка пересечения кордона во время ВП - это сразу 336я - и вариантов только два: сидеть или служить"...

но это же только если именно "загинув"?

Саме так.
Тільки в разі загибелі.
І родича першого ступеня споріднення.
І з відповідними, як визначено в законі, формулюваннями. А не просто під час знаходження-проходження військової служби в ці періоди.

\\\\Погранцы вполне могли "ввести в заблуждение" - рассказав что-нить типа "попытка пересечения кордона во время ВП - это сразу 336я - и вариантов только два: сидеть или служить"...\\\\ --- особого сенсу нема, бо загибель родича є також підставою для звільнення з вслужби.
Одразу звільниться.
Лише тільки задля плану є сенс.
________________________________
*Почти не отдавая себе в этом отчета, сержант Таусер, как и Йоссариан, привык говорить о покойнике в палатке Йоссариана. На самом деле никакого покойника не существовало. Речь шла о пилоте, который был прислан в порядке замены и убит в бою, прежде чем успел официально доложить о своем прибытии для прохождения службы. Он зашел в оперативное отделение спросить, как пройти в штаб, и тут же был послан на задание, ибо большинство летчиков уже налетало свои тридцать пять боевых заданий, что тогда считалось нормой. Капитаны Пилтчард и Рен испытывали трудности с комплектованием экипажей в том количестве, в каком этого требовал штаб полка. Поскольку формально лейтенант не поступал в распоряжение эскадрильи, то формально его нельзя было и отчислить, и сержант Таусер чувствовал, что переписка касательно этого бедняги будет разбухать до бесконечности* (с)

Все та ж Уловка-22.

Коли закінчиться війна та почнеться відбудова, то умовні трактористи, гречкосії та фахівці будівельної галузі повернуться з фронту і будуть мати вибір працювати в Україні або їхати заробітчанами за кордон. Чи всі з них захочуть вчити іноземні мови та шукати житло під оренду за кордоном? Чи всі зможуть прогодувати сім'ю там, за кордоном на ту зарплатню тракториста/плиточника/гречкосія? Отож.

hunter, вам вже pesikot відповів 2 постами, я погоджуюся з ним і ще додам трохи.

>>> Чи всі зможуть прогодувати сім'ю там, за кордоном на ту зарплатню тракториста/плиточника/гречкосія?
да. Причем просто "да" - без всяких "если гетьманцев налоги не поднимет/шмыгаль пенсии не отменит/НБУ новые правила фин-мона не придумает"...

"Прогодувати сім'ю там, за кордоном" - це не про лише поїсти, а ще про одяг, культурний відпочинок, освіту і спорт хоча б дітям, але головне - житло. Шось мені підказує, що орендоване житло - це не мрія наших сімей за кордоном, яких можуть турнути з того житла у будь-який час і їм доведеться шукати інше. Якби все було так чудово у заробітчан, як ви уявляєте, то вони б не їздили туди-сюди, а давно придбали собі житло за кордоном і вивезли сім'ї.
Однак, як показує досвід знайомих ІТ-вців (я вже не кажу про менш оплачуваних заробітчан), жити за кордоном виявилося набагато дорожче (вони пробували в Німеччині, Польщі та ще десь - наче в Хорватії), ніж в Україні. Зарплата чоловіка складала 4 тис.ойро на місяць, дружина влаштувалася в університет на якусь халтуру (проєкт чи викладання якогось курсу в рамках проєкту). Дітей немає. Вони пожили за кордоном 180 днів у 2022 році та повернулися до Києва. Кажуть, що витрачали мінімум 2500 ойро щомісяця, бо менше то було зовсім некомфортно для життя. Зробили висновок, що за такі гроші в Україні можна жити набагато краще (у своїй 3к квартирі).

Он зашел в оперативное отделение спросить, как пройти в штаб, и тут же был послан на задание

в нас дід після 60, вже був звільненим. Післали перегнати бмп з ремонту в батальйон. Залетів вночі під танк з тралом. 200-й, но вже як вдома на дивані.