Ну у Вас и перепады! Сапёры уже не нужны?
Хоть отдохнуть дали?
|
|
![]() не помиляюся. мова в даному випадку не про вас, і писанина долярчика і подовша буде і частіша.
![]() Згоден. Я про те, що підказали-нагадали, і добре. Не треба нікого підключати. Він сам розбереться. Йому видніше. Да і місцевий їх відповідальний)) не спить. Було б дійсно вартим уваги випадком, то йому б вже давним-давно "пояснили". Свої.
![]() Re: Напад росії і білорусі на Україну
Подоляка вообще не слушаю, т.к. считаю, что он Адристович №2. По пунктам так по пунктам. 1. Полностью ЗСУ не будут уничтожены, но из-за отсутствия полноценного пополнения и постоянного выбытия по разным причинам, они окажутся не сплошной линией обороны, а точечной, которые московиты смогут обойти и вырваться на оперативный простор. Кто их там сможет сдержать до границы? Тыловые службы? ТРО? Роты при ТЦК? Полиция? Городские партизаны? 2. Ухилянт не будет в Европе думать, как защищать Европу. Его либо заставят ее защищать принудительно и намного более жесткими методами (не понял словами, поймешь через кнут в прямом смысле слова) чем сейчас в Украине, либо отправят назад в экс-Украину. И выбор у них будет или убивать московитов на нуле, или отступить и быть расстрелянными аналогами загранотрядов. Медицина для них по минимуму, т.к. нужна будет для своих, а тратить ее на пришлых слишком много чести для них. Т.ч. "ухилянт" не один раз пожалеет, что не стал защищать Украину в рядах ЗСУ. И я очень сильно, вы даже не представляете как сильно, хочу чтобы этот сценарий не сбылся. А для этого всего лишь надо провести мобилизацию, т.к. добровольцы лишь единичны. Как провести, другой вопрос, но явно не так, как записано в проекте, надеюсь что будет принят хороший вариант в результате дополнений и правок. ![]() Re: Напад росії і білорусі на УкраїнуГде вы увидели взаимоисключения? Там всего лишь два возможных варианта воевать для нежелающих служить в ЗСУ: - защищать Европу в европейском Иностранном легионе - нападать на Европу в московитском легионе. И в обоих случаях принудительно и "мясом" на ноле. Про ІТ-шников все правильно написал - слишком многие украинские считают себя "пупом земли", за которых наниматели будут драться между собой, на самом же деле большинство обычные "рабочие лошадки", которых легко можно заменить теми же индийцами, да и местные не рады будут пришлым, которые, по их мнению, будут готовы работать за меньшую плату, тем самым уменьшая зарплату местным, отсюда и от мелких до больших пакостей пришлым конкурентам. Скоро уже 12 лет, как не пью абсолютно ничего спиртсодержащего, даже пиво, но обязательно выпью (возможно и напьюсь) в день Победы Украины над московией. ![]()
Різні частини є, різні порядки. Є такі підрозділи ССО де навіть телефон лише раз на два тижні дають. Хтось в окопах, там ясно ніяких ноутів, на самому передку лише цифрові рації. Трохи далі то старлінки вже потрібні, у нас на роти по 2-3 старлінка, буває, що інтернет потрібно мати цілодобово. Де ти сидиш нікого не цікавить. Страхи по російським системам радіорозвідки зазвичай перебільшені, доводилось користувати старлінк і за 2-3км від кацапів і коли кожен день орлани літають, правда коли знав що вже прямо над нами летить то було трохи стрьомно і виключав. ![]()
РІЧАРД КЕМП 6 січня 2024 • 18:01 Річард Кемп Президент України Володимир Зеленський Сьогодні Володимир Зеленський стикається з найбільшим випробуванням для свого керівництва , важчим навіть за дні майже два роки тому, коли російські війська вторгнення перетнули кордон. Тоді, коли Захід запропонував йому відвезти його в безпечне місце і попросив натомість боєприпасів, він очолив країну, об’єднану в боротьбі за своє життя. Зараз це не так. Між Зеленським та іншими політичними лідерами, такими як колишній президент Петро Порошенко та мер Києва Віталій Кличко, зростає публічне розбіжність, оскільки гра в звинувачення будується на невдачах у війні досі. Що ще гірше, Зеленський і головнокомандувач генерал Валерій Залужний також, здається, конфліктують. Коли Залужний визнав, що війна зайшла в глухий кут, Зеленський публічно дорікнув йому. Окрім першочергової потреби в національній єдності у війні, це свідчить про те, що Україні бракує чіткої стратегії майбутнього переслідування конфлікту. Зеленський продовжує наполягати на тому, що Україна поверне всі свої території, захоплені Росією; хоча після, очевидно, надмірних обіцянок під час літнього наступу, він, здається, більше не говорить про часові рамки. Деморалізовані невдачею цього контрходу, деякі зараз говорять про якісь мирні угоди. Було навіть припущення, що потенційна мирна угода може бути винесена на референдум. Коли я востаннє був у Києві, певно, серед деяких політичних лідерів точилася дискусія щодо ідеї мирної угоди, за якою Росія прийме членство України в НАТО в обмін на гарантії, що Україна не намагатиметься повернути окуповані території. Такі розмови цілком можуть бути просто роздратуванням, але це мана небесна для Байдена та багатьох європейських лідерів, які не хочуть нічого, крім такої мирної угоди і якнайшвидшої. Будь-який серйозний розгляд мирних переговорів майже гарантує Україні поразку. Якщо залишити осторонь внутрішню політику в США та ЄС, яка, принаймні на даний момент, фактично придушила подальшу військову допомогу, Байден та європейці досі відмовлялися спорядити Україну для перемоги у війні. Це гальмо було застосовано через безпідставний страх спровокувати Росію на ескалацію проти них. За будь-якого натяку на перспективу мирних переговорів з української сторони до цього додасться новий страх, що Росія відмовиться мовчазно погодитися, або, якщо це зробить, вийти. Поставки «провокаційної» зброї вичерпалися б надовго. Путін це дуже добре усвідомлює, тому неодноразово заявляв, що готовий до переговорів про мир. Зеленський має покласти цьому край. У зв’язку з тим, що цьогорічні вибори навряд чи відбудуться в умовах конфлікту, він повинен сформувати уряд національної єдності, щоб допомогти контролювати все більш агресивне внутрішньополітичне інакомислення, яке може лише послабити військові зусилля України. Він також має викласти єдине стратегічне бачення своєї країни. Поки що він не висунув жодної реальної стратегії, окрім припущення, що центр тяжіння переміститься до Криму та Чорного моря, одночасно захищаючись від потенційного просування Росії на сході, що недостатньо добре, якщо він очікує, що Захід продовжуватиме виставляти свої руки в кишенях. Також неадекватно говорити Заходу, що українці воюють не лише за свою країну, а й за всю Європу, яка сама опиниться під загрозою з боку Москви, якщо Путін досягне успіху у цій війні. Це, безумовно, правда, але немає жодних ознак того, що президент США чи західноєвропейські лідери справді в це вірять. Якби вони це зробили, вони б давно зробили все можливе, щоб стримати Путіна та поставити Україні величезну кількість зброї, необхідної для перемоги над Росією. Зеленський може бути виснажений майже дворічною війною, але тепер він повинен зосередитися на відновленні ініціативи.
Зараз переглядають цей форум: Xenon і 0 гостей
Модератори: Faceless, Ірина_, Модератор
|
|