Психологія та саморозвиток

Нежелание работать - не девиация.

Я бы назвал девиацией желание работать, но общество признать это не готово - ему нужно чего-нибудь жрать

Нежелание работать - не девиация.

Я бы назвал девиацией желание работать,

назвали до вас) но вы продолжайте делать открытия.

Трудоголизм как форма зависимого поведения: проблематика исследований

Одной из важных особенностей трудоголизма является компульсивное стремление к постоянному успеху и одобрению со стороны окружающих. Трудоголик испытывает страх потерпеть неудачу, быть обвиненным в профессиональной некомпетентности, лености, оказаться хуже других в глазах руководства.

Именно с этим связано доминирование в психологическом состоянии трудоголика чувства тревоги, которое не покидает его ни во время работы, ни в минуты непродолжительного отдыха, который не бывает полноценным из-за постоянной фиксации мыслей на работе.

G. Porter выделяет такие характерные для любого аддикта свойства трудоголика, как ригидное мышление, уход от действительности, прогрессирующую вовлеченность и отсутствие критики. Трудоголизм, как и любая аддикция, сопровождается характерными личностными изменениями, которые затрагивают, прежде всего, эмоционально-волевую сферу.

Развитие процесса сочетается с прогредиентным нарастанием эмоциональной опустошенности, нарушается способность к эмпатии. Межличностные отношения затрудняются, воспринимаются как тягостные, требующие большой энергетической затраты.

Трудоголик уже на подсознательном уровне стремится избегать ситуаций, в которых требуется активное участие, избегает обсуждения важных семейных проблем, не участвует в воспитании детей, которые не получают от него обратного эмоционального тепла.

Он предпочитает общаться с неодушевленными предметами (реже с животными), чем с людьми, так как это не требует решения насущных межличностных проблем.

Вместе с тем трудоголик убеждает себя и окружающих в том, что он работает ради денег или другой абстрактной цели. Такая психологическая защита принимается и даже одобряется обществом. Человек не понимает, что такой способ траты себя является тупиковым, не реализует потенциальные возможности. Вне работы (болезнь, увольнение и т.д.) работогольная аддикция легко сменяется другой, чаще химической аддикцией.

тут конечно намешали, общение с животными и неодушевленными предметами, полёты на марс. Всё что в голову пришло то и психология

Продолжительность жизни сыграло злую шутку, теперь мамы опекают половозрелого сына с усами, бородой и прочими признаками, моют им спинку, покупают трусы и бритвы.

Тепер в мам є така можливість) здається , я вже розказував тут про одного мого знайомого дядька в якого мама забирала пенсію по віку і закривала од нього тушонку, видавала по надобності.)
При чому решту дітей виростила більшменш адекватними а цього лишила собі як донора крові на старість)
Пуповину надо перерізати.
Щодо того що колись було ногою під зад це не зовсім вірно.
Тоді не було штучної тепличної атмосфери. Діти поступово дорослішали і набували необхідні дорослим вміння і навички. Життя дорослих проходило в них на очах і вони переймали поведінку просто мавпуючи.

Життя дорослих проходило в них на очах і вони переймали поведінку просто мавпуючи.

а сейчас что взрослые скрывают свою жизнь? в патриархальных семьях образцов для подражания было больше, дяди, тёти, старшие братья, старшие друзья, сосед охотник-тракторист-мотоциклист. Круг общения у ребенка 8+ лет был ого-го. Сейчас ребенок изолирован и кроме своих родителей / учителей не видит никого.

моют им спинку, покупают трусы

может юмор но интернеты пишут такое


комент

Я как то в санатории наблюдала паренька лет 12-13, типично ботанской наружности, мылся вместе с мамой, причем она его мыла... Тетки в душевой подняли скандал

Та от Хотаб мив спинку своїй доці, мив, і... що вона тепер не хоче його бачити/ненавидить!

Та от Хотаб мив спинку своїй доці, мив, і... що вона тепер не хоче його бачити/ненавидить!

целый форум на эту тему https://short-url.org/19kU3,

обычно мамочки хотят мыть сына до 18 и возмущаются что 12 он их перестает пускать в ванную. Про пап таких историй нет. Никто не возмущается.

Та от Хотаб мив спинку своїй доці, мив, і... що вона тепер не хоче його бачити/ненавидить!

целый форум на эту тему https://short-url.org/19kU3,

обычно мамочки хотят мыть сына до 18 и возмущаются что 12 он их перестает пускать в ванную. Про пап таких историй нет. Никто не возмущается.

А тут - цікаво!

Хотаб би міг більше тему розкрити, але соромиться...

Життя дорослих проходило в них на очах і вони переймали поведінку просто мавпуючи.

а сейчас что взрослые скрывают свою жизнь?

не скривають, просто "образованіє" перекладене на навчальні заклади.
Діти не допущені до життя дорослих на роботі. Рішення житєйських проблем. Фінансової сторони.
Плюс після навчальних закладів вони вільний час проводять в компаніях ровесників. Ви робите розділення між удобними та бунтарями, но що удобні що бунтарі, по факту теличні діти. Вони недопущені до реального життя.

. Ви робите розділення між удобними та бунтарями, но що удобні що бунтарі, по факту теличні діти. Вони недопущені до реального життя.

а нету никакой реальной жизни. Работа, пьянки, бесконечные проблемы, потом развод супругов, раздел имущества и болячки. Вот и вся жизнь. Куда тепличных включать?

З посту ФБ:

Коли затонув «Титанік», серед тих, хто врятувався, пасажирів першого класу було практично 100% жінок і дітей.
Серед пасажирів другого класу відсоток жінок і дітей досягав 80%.
А серед народу, який їхав в третьому класі що вижили, виявилися одні чоловіки, тобто найсильніші. Вони, відштовхуючи жінок і дітей, зайняли рятівні шлюпки.
А що ми бачимо у Камерона у фільмі «Титанік»?
Все навпаки!
У кіно саме багаті пасажири хижо відштовхують жінок і дітей на шляху до шлюпок. Просто якби Камерон зняв, як було насправді, глядач режисерові б не повірив: надто вже в'їлася в кров ця формула «бідні - бідненькі і добренькі, а багаті - злі, жадібні хижаки».
Тим часом, етологи - фахівці з інстинктивної поведінки тварин - відзначають: буквальні покидьки, тобто мешканці дна - соціальні низи зграї або племені, субдоминантні особини, які стоять на найнижчих сходинках ієрархії, в особистісному плані представляють собою справжнісіньких покидьків.
Вони - гірші. І якщо зоологам шляхом різних обманних хитрощів вдається зробити вчорашнього покидька домінантною особиною, ватажком, кров'ю умивається вся зграя.
Більш жорстокого правителя, ніж вчорашній маргінал, важко собі уявити - і в тваринному світі, і в людському ...

Фарід Закарія