Дедуля поднялся на критике ))) А что там наш недавний черниговский пенсионер, общавшийся с Порошенко и с теми же много сотен тысяч просмотров, как у него дела?
Дедуля поднялся на критике ))) А что там наш недавний черниговский пенсионер, общавшийся с Порошенко и с теми же много сотен тысяч просмотров, как у него дела?
Навіть не чув про цей випадок. Відео не скинете?
Не могу, вечером Песикот зайдет ругаться будет, что ссылка некошерная.
Дата: 02 января 2019 г. 16.00 Рынок наличных Днепра, опт, «неформальная» ветка:
$ - 27,85/28,10 UAH/USD (с утра – 27,90/28,12 UAH/USD, к полудню - 27,90/28,15 UAH/USD) € – 31,62/32,05 UAH/EUR (с утра – 31,80/32,15 UAH/EUR, к полудню - 31,75/32,10 UAH/EUR) RUB – 0,387/0,403 UAH/RUB (с утра - 0,387/0,408 UAH/RUB, к полудню - 0,387/0,408 UAH/RUB).
Рынок наличных Днепра начал торги среды в условиях относительного равновесия покупок и продаж валюты, сопровождаясь очень низкой ликвидностью.
До полудня из-за отсутствия ориентира (торги валютного межбанка 02 января не проводились), а также предельно низкой активности потенциальных клиентов, которые обращались не местные «обменки», значительная часть которых нынче была закрыта, лишь в случае крайней необходимости, до полудня местные дилеры приняли решение перевести котировки основной валютной пары доллар-гривня в «праздничный» режим работы – сохранив низкий уровень курса «приема» и приподняв позицию «предложение».
Около 12.30 на «неформальном» наличном рынке Днепра курсы в паре доллар-гривня немного растянули спред, индицируя сохранение в городе «праздничного» режима торговли: 27,90/28,15 UAH/USD, евро – 31,75/32,10 UAH/EUR, рубль - 0,387/0,408 UAH/RUB. На моменте в городе ликвидность осталась на очень низком уровне.
После обеда на местном рынке наличный доллар и евро инициировали нисходящий тренд в рамках «дисконтной терапии», с помощью которой дилеры Днепра попытались реанимировать пребывающую в коме ликвидность. Проект реализовать не удалось: несмотря на сохранившуюся до конца сессии сбалансированность спроса и оферов, по итогам дня ликвидность, заслужив от оптовиков «неформального» рынка наличных Днепра «слабую тройку», понизила показатели предыдущей сессии.
Дата: 02 января 2019 г. 16.21 Рынок наличных Киева
Опт и мелкий опт («неформал»)
$ 27,95/28,05 UAH/USD (с утра 28,00/28,15 UAH/USD, к полудню 27,95/28,15 UAH/USD) € 31,75/32,00 UAH/EUR (с утра 31,60-65/32,00 UAH/EUR, к полудню 31,70/32,00 UAH/EUR)
Торги на столичном «неформальном» наличном рынке 02 января в условиях равновесия покупок и продаж на фоне очень низкой ликвидности первых сделок.
До полудня на столичном рынке наличных наблюдался вялотекущий процесс равновесной торговли. Клиент местного рынка был пассивен, а добрая половина столичных «обменок» была выходная.
На 12.25 столичные валютчики-оптовики «неформалы» констатировали стабильность действующих цен, которые ограничились расширением спреда: доллар - 27,95/28,15 UAH/USD, евро – 31,70/32,00 UAH/EUR. На моменте в столице равновесие спроса и предложения, обороты очень низкие. За валютообменным сервисом обращаются клиенты лишь в случае крайней необходимости.
После обеда на киевском наличном рынке сохранилась относительная стабильность действующих цен. Котировки пары доллар-гривня ограничились сужением маржи, понизив офера, пытаясь стимулировать клиентские покупки. Этой операции также требовали мероприятия по выравниванию рынка.
Наблюдавшуюся в течение дня сбалансированность удалось сохранить до самого финиша торгов. При этом не сумев обеспечить киевским валютчикам прогресс на участке ликвидности. Обороты, заслужив по итогам среды «слабую тройку», понизили показатели предыдущей сессии.
Дата: 02 января 2019 г. 16.22
Рынок Запорожья, опт:
$ - 27,95/28,13 UAH/USD (с утра - 28,00/28,10 UAH/USD, к полудню – 28,00/28,10 UAH/USD) € – 31,70/32,00 UAH/EUR (с утра – 31,70/32,00 UAH/EUR, к полудню – 31,70/32,00 UAH/EUR) RUB – 0,393/0,403 UAH/RUB (с утра - 0,393/0,403 UAH/RUB, к полудню 0,393/0,403 UAH/RUB).
В соседнем Запорожье местный рынок наличных начал торги среды в условиях низколиквидного, «на уровне плинтуса», баланса спроса и предложения. Значительная часть «обменок» в Запорожье 02-го не работает.
До полудня это настроение в целом сохранилось, сопровождаясь отсутствием оптовых сделок. При этом запорожцам не пришлось изменять действующие цены, поскольку наблюдалось равновесие покупок и продаж.
По состоянию на 12.30 Киева на «неформальном» наличном рынке Запорожья местные валютчики сообщили о сохранении низколиквидной, хотя и сбалансированной торговли розничными партиями валюты. Цены на указанное время не изменились с открытия, поскольку текущий баланс спроса и предложение не давал повода для их ревизий: 28,00/28,10 UAH/USD, евро – 31,70/32,00 UAH/EUR, рубль 0,393/0,403 UAH/RUB. Торговая активность очень низкая.
После обеда на рынке Запорожья произошло незначительное расширение спреда в паре доллар-гривня. Сбалансированность спроса и предложения сохранилась до самого закрытия сессии, однако, это не отразилось положительным образом на итоговой ликвидности – по итогам дня запорожские валютчики поставили себе «тройку».
Дата: 02 января 2019 г. на 16.00
Рынок Харькова, неформальный опт
$ - 28,00/28,10 UAH/USD (с утра - 28,05/28,12 UAH/USD, к полудню - 28,00/28,10 UAH/USD) € – 31,77/31,95 UAH/EUR (с утра – 31,70/32,00 UAH/EUR, к полудню - 31,77/31,95 UAH/EUR) RUB 0,395/0,401 UAH/RUB (с утра - 0,397/0,401 UAH/RUB, к полудню - 0,395/0,401 UAH/RUB)
ДС був відсутній приблизно 2.5 години, мабуть робив хороші справи, домовився з обмінкою злити доляриків, бо якщо такі коррахунки і не відростуть завтра, то на МБ буде весело, а на готівці почнуть згадувати 28-28.10 як чудовий рівень для зливу.
centurionus написав:Основа відносного успіху країн східної Європи - залучення західного капіталу в реальний сектор (який туди зайшов ще до "реформ").
До реформ там був совок.
Напомните,пожалуйста, какую сумму долгов списали Польше Парижский и Лондонский клубы в 1991-1994 годах. Можно ли расценивать это списание для Польши как совковую халяву ?
tumos написав:Напомните,пожалуйста, какую сумму долгов списали Польше Парижский и Лондонский клубы в 1991-1994 годах. Можно ли расценивать это списание для Польши как совковую халяву ?
Дійсно були випадки, коли нам прощали борги, включаючи, в тому числі і, наприклад, Єгипет 25 років тому і Польщу. Я підписав ось цією рукою в вересні 1994 року, 22 роки тому угода з Лондонським клубом (організація приватних кредиторів і приватних банків) і вони списали 50% наших боргів приватним банкам. Без списання цього боргу не вийшло б історії успіху. Але списання цих боргів Польщі грунтувалося на дуже жорстких умовах, узгоджених з МВФ та країнами-кредиторами, починаючи з США, закінчуючи Францією і Німеччиною. І ми йшли цим радам і умов. Іноді їх можна було обговорювати, але вони мали силу настояти і сказати: "Окей, ми скоротимо наступну частину вашого боргу, якщо ви проведете цю і цю реформу тощо". Без сумніву Захід використовував цей процес списання боргів в Польщі як інструмент тиску, щоб швидше відкрити нашу економіку, щоб прискорити приватизацію і денаціоналізацію банківського сектора. І сьогодні я кажу те ж саме, що я говорив тоді, – це не було лише гуманітарним жестом з боку Заходу. Це була найкраща інвестиція, яку вони зробили, тому що це допомогло перетворити Польщу в відкриту, процвітаючу, ринкову економіку, яка створила безліч можливостей для західного капіталу інвестувати в нашу країну для прибутків обох сторін. Тому, економічна, політична та фінансова ситуація тоді були трохи іншими, ніж зараз в випадку з Україною.
Зараз масивне списання не практикують:
Але одночасно всі приводи посміхатись є у Німеччини та Франції. На початку грецької кризи багато хто з аналітиків очікував, що ЄС анулює частину боргу Греції, навіть обговорювались оцінки від третини до половини боргу уряду.
Втім, увесь борг, до останнього євроценту, повісили на країну.
Більше того, зобов’язали країну до 2022 року мати профіцит бюджету на рівні 3,5% і за рахунок цього профіциту обслуговувати борг. Надалі, у період з 2022 по 2060 рр., Греція має дотримуватись профіциту у 2,2% і за рахунок цього профіциту також обслуговувати борги.
Тобто виходить, що Греції надали 42 роки на виконання боргових зобов’язань попередніх урядів. У 2032 році відповідні параметри обслуговування боргу будуть переглянуті, а допоки ЄС буде направляти до Греції 4 рази на рік спеціальні місії, які стежитимуть за тим, щоб країна дотримувалась плану.
Фактично це означає, що вже з серпня 2018 року Мінфін країни почне вимагати від уряду Греції скорочувати видатки, і це досить болісно вдарить по соціальним витратам. І це у ситуації, коли з моменту початку кризи державні видатки у Греції вже були скорочені на 26%, соціальні виплати – приблизно на 70%, а бюджет на медичне обслуговування скоротили на 50%.
Таке "лікування" економіки призвело до того, що доходи населення впали на третину, а безробіття сягнуло позначки у 28%. Наприкінці 2017 року рівень безробіття у Греції впав до 21%, але ситуація "лікування" нагадує гуманітарну катастрофу і країна просто фізично не має резервів для економії.