готівка, звісно
|
|
та у бізнесу й можливості такої немає. щось я 43 минулого січня й не пам'ятаю, готівка напевне? на міжбанку минулого січня було 42,4 максимум.
для бізнесу не має сенсу скакати з гривні у валюту при кожному падінні курсу гривні на 1грн за півроку, так само вирішив і для себе (коли влітку продав валюту і придбав ОВДП у гривні), навіть якщо гривня буде втрачати 10% що річно, а ОВДП 16,5%, то 6,5% більше ніж 4,2% по валютнім облігаціям А бізнес (якщо не планує закриття) буде працювати з гривнею (окрім оплати валютних контрактів) Минуло року було те саме: пік курсу у січні 43,3/6грн за долар, у лютому 41,8, у квітні 41,3 не даю прогноз, бо обставини і чинники які впливають на попит валюти теж трохи змінюються рік до року
Що буде з курсом долара та євро на тижні 19–25 січня 2026? У цьому випуску розбираємо, як зміна пропозиції валюти на ринку та зовнішні фактори можуть вплинути на котирування. Ключові орієнтири тижня: EUR/USD у світі: коридор 1,16–1,18 у період 19–23 січня. Міжбанк (прогноз): долар 42,6 / 43,6 грн, євро 49–50,5 грн. Готівковий ринок (19–25 січня): долар 42,80–43,50 грн, євро 49–50,50 грн. Спред (орієнтовно): у касах банків: долар 0,5–0,6 грн, євро 0,8–1 грн в обмінниках: долар 0,6–1 грн, євро 1–1,3 грн та не пропускайте важливі відео Re: Валютний ринок в контексті ДСЯ викладав своє бачення, як зараз формується попит на готівкову валюту. Думаю, що головне джерело попиту зараз на паузі. Впевнений, що ще не вся грн конвертована, але вони притихли. Попиту від бізнесу мінімальний. Дуже впала реалізація, виросли витрати на пальне для генераторів і тд. Головним зараз є курс на МБ. Готівка буде триматися при ньому. Але не нижче. А трохи згодом може вступити в гру відкладений попит.
В умовах різкого (чи стабільного постійного) росту ніхто, без крайньої необхідності, не буде поспішати продавати валюту (адже завтра буде дорожче). Це стосується як готівки так і безготівки, бізнес зараз може притримувати експортні надходження. Та не треба забувати, що зараз курс - це не тільки один з головних чинників інфляції, на яку регулятор підзабив, але й політичний чинник. Може статися так, що комусь треба буде продемонструвати якийсь швидкий і відчутний позитив. Тоді грн може відчутно і швидко зміцнитися. Але якщо ціль стоїть довести всіх до межі терпіння всіма (любими) методами то курс тут теж не останній інструмент... Re: Валютний ринок в контексті ДСвалютні інтервенції за тиждень 12-16 січня збільшились відносно попереднього тижня й сягнули 905 млн дол.
рух курсу був цікавий. почавши тиждень з 43.18 то в один день навіть зменшились до 43.09, але потім стрімко пішли вгору й сягнули 43,59. але завершили тиждень на рівні 43,36 - хтось або злякався, або отримав по шапці. бо хоча коридор руху склав лише 50 коп/шаг, трохи більше 1% - але всі заголовки цього тижня - "черговий рекорд курсу", "стрімке падіння гривні" та таке інше й ще цікавий нюанс. хоча всі постійно кажуть про курс 42,3 за 2025 рік, але це курс лише початку та кінця року. а більшість року курс був в діапазоні 41-42. й якщо зараз коридор складе 43-44, то це вже буде зростання на 2 гривні, тобто 5%. хоча б так. але залишаюсь при свої думці, що при такій ставці НБУ й при таких ставках ОВДП, девал має бути ближче до 10% за рік Re: Валютний ринок в контексті ДСДержмитслужба оприлюднила повні річні дані:
товарообіг України у 2025 році склав $125,1 млрд. Імпорт — $84,8 млрд, Експорт — $40,3 млрд. 76% імпорту — оподаткований, становив $64,3 млрд. Ключова залежність від окремих товарних груп: Паливно-енергетичні товари, машини та обладнання забезпечили майже 60% усіх митних надходжень, хоча їхня частка у вартісному імпорті значно менша. Географія імпорту та експорту без суттєвих змін Китай залишається головним джерелом імпорту, Польща — ключовим торговельним партнером як для імпорту, так і для експорту. Структура експорту — без прориву: Продовольчі товари – 22,5 млрд дол. Метали та вироби з них – 4,7 млрд дол. Машини, устаткування, транспорт – 3,6 млрд дол. Щодо імпорту: Машини, устаткування, транспорт – 34 млрд дол. Продукція хімічної промисловості – 12,5 млрд дол. Паливно-енергетичні товари – 10,5 млрд дол. Думаю що не треба особливо пояснювати які зараз перспективи і реалії нашого металургійного комплексу, з огляду на ситуацію з електроенергією. Щодо продовольчих товарів, значну частку в експорті сг продукції займає соняшникова олія. Нагуглити ситуацію в даному сегменті дуже просто. З іншої сторони маємо значний ріст імпорту електроенергії, газу та пального (збільшення для генераторів). Що буде робити НБУ в ситуації, яка склалася, передбачити важко. Будуть дії регулятора зумовлені економічними міркуваннями чи політичними хотілками керівництва, невідомо.
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість
Модератори: Ірина_, Модератор
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||