Облікова ставка Національного банку у 25% стримує розвиток економіки і кратно збільшує витрати на обслуговування держборгу, але дозволила банкам отримати аномальні надприбутки
теж вважаю, що поточна ставка НБУ завищена. й це дозволяє банкам отримувати високі прибутки, не прикладаючи зусиль.
що в цьому погано - головне, що більшість цих прибутків - емісійного походження- це чиста емісія НБУ, але яку не можна побачити в звітності - тому її дехто й не бачить
по-друге, вартість держборгу зростає, а він й так в нас зависокий як для короткострокового. й ці відсотки теж, хоч й не емісійні, але й не економічні. працюючих кредитів в нас й так лише третина від наявних депозитів - лише оці відсотки можна назвати економічними.
справжня мета - втримати курс. але навіщо його тримати фінансовими методами, якщо курс й так фіксований? й більшість "зайвих" грошей як раз безготівкові, на які поширюються обмеження.
тобто якщо підняли ставку - треба лібералізувати курс. курс фіксований - потреби в високій ставці немає. або - або.
Справжня мета - не втримати курс, а забезпечити фінансування бюджетних витрат та втримати інфляцію. Фіксований курс - це похідний наслідок цього процесу.
Ці думки (майже один в один) вже давно мусоляться деякими експертами. Одним із перших хто про це говорив був Богдан Данилишин. Нюанс в тому, що всі ці експерти які пропонують свої рішення не несуть абсолютно ніякої відповідальності пропонуючи своє бачення (на відміну від НБУ та Мінфіну). Також вони дивляться на проблему тільки із одного боку, а не в комплексі. Тут на форумі неодноразово говорилось про те, що ті прибутки які зараз отримує банківська система - це тимчасові та ситуативні прибутки. При тому зверніть увагу, левова частка цих прибутків належить держбанкам (фактично Державі). І це ще ми не говоримо про ті збитки які понесли банки через втрату застави та забезпечення по кредитах через війну.
В контексті нашого форуму ми вже маємо досвід яка ціна того що пропонує автор. Цитата: "Фінансування дефіциту бюджету необхідно було здійснювати за допомогою "маркерних" облігацій, які за доходністю 1-2% мав купувати у Мінфіну Національний банк, як це він і робив на першій стадії війни." А якщо війна триватиме 3-5 років. І НБУ, як пропонує автор, фінансував би дефіцит бюджету за допомогою "маркерних" облігацій" то який курс буде за 2-3 роки і яка інфляція?
Shaman написав:справжня мета - втримати курс. але навіщо його тримати фінансовими методами, якщо курс й так фіксований? й більшість "зайвих" грошей як раз безготівкові, на які поширюються обмеження.
тобто якщо підняли ставку - треба лібералізувати курс. курс фіксований - потреби в високій ставці немає. або - або.
Ви путаєте. Ніявого втримання курсу немає. Є конвертація міжнародної валюти в гривну. Механізм простіше нікуди. Продаж валюти на міжбанку стерилізує емітовану для уряду гривню.
до кінця не зрозумів, що ви маєте на увазі. докладають значні зусилля, щоб розмістити наявні гривневі кошти в строкових інструментах - навіщо? або щоб стримати інфляцію, або девальвація, або й те, й те.
продаж валюти стерилізує гривню, але не всю. емісію минулого року майже не прибрали.