|
|
Додано: Сер 20 січ, 2021 22:02
Не совсем так. Сити действительно сидел в засаде, периодически выходя, а после обеда вышел основным объемом. Но там суммы были скромные (не больше 12-15 млн. всего),т.е. назвать это интервенцией - не совсем верно  Вот когда Укргаз льет - там суммы побольше.
Додано: Сер 20 січ, 2021 22:03
Так прибуток ГТС в рік був 3 млрд доларів + грязьпром подарував ще 3 - то чого дивуватись? За останні 10 років - заробили 30 млрд доларів, вклали нуль - тепер ясно що вона коштує 1,3 млрд доларів.. ПС тільки грязьпром підписав контракт по якому він в 2021+2022 за транзит заплатить 5 млрд доларів... Як на мене - хтось махлює 5 млрд заробити не проти ..але заплатити 1,3 млрд внеску за власність - в нього грошей нема...
Додано: Сер 20 січ, 2021 22:25
По обязательствам меньше - ближе к 3. Но так как СП2 они вряд ли запустят в эти 2 года, то итого 4-5 млрд, вероятно, заплатят. Только важное замечание - не прибыль, а доход. Расходы там тоже немаленькие, даже чисто эксплуатационные
Думаю, что там дело не столько в 1,3 млрд за сам переход права собственности, сколько в инвестиционных обязательствах, которые на них повесил Кабмин. С одной стороны, оно и правильно - амортизация ГТС уже за 80%, а с другой непонятно, где на это взять деньги. Проектировалась система еще в СССР под транзит 150-200 млрд кубов в год (против текущих 50-60 млрд). Нужно было создавать 3-сторонний консорциум еще в середине 2000-х - с момента запуска строительства СП1 судьба ГТС была уже предрешена...
Додано: Сер 20 січ, 2021 22:47
Re: Валютный рынок в контексте ДС
Рішення про потоки було прийнято ще в дев'яності. Консорціум чи продаж Газпрому нічого б не змінив. Тут тільки політика (санкції) відстрочать неминуче. Все має початок і кінець. Востаннє редагувалось lapay в Сер 20 січ, 2021 23:10, всього редагувалось 1 раз.
Додано: Сер 20 січ, 2021 22:48
А навіщо туди щось закопувати...якщо назад вже не повернеться? Оптимізувати під прокачку до 50 млрд м3 в рік(20 собі+30 транзит)
Додано: Сер 20 січ, 2021 23:07
Re: Валютный рынок в контексте ДСhttps://news.finance.ua/ua/news/-/48589 ... u-gavannyu
Шмигаль пояснив, як Україні стати інвестиційною гаванню. Пока одни в виде премьера рисуют картины Нью-Васюков без достаточной фундаментальной базы в виде в первую очередь цивилизованной правовой системы, другие как ,к примеру, экономист Любомир Шавалюк рисуют картину несколько иную, менее радужную (старенькое уже -от 29.12.2020 г.,но тут вроде бы еще не было): ......"Про причини та наслідки рекордного розміщення внутрішніх держоблігацій. 1.У валютному еквіваленті кошти від ОВГЗ в грудні , становлять $1,85 млрд. А це розмір, зіставний із траншами МВФ та фінансовою допомогою від інших зовнішніх донорів. Здавалося б, якщо Україна здатна позичати такі кошти на внутрішньому ринку, то вона нарешті досягла довгоочікуваної фінансової незалежності. 2.За даними НБУ, за минулий тиждень грудня, протягом якого відбувся аукціон, обсяг ОВДП в обігу зріс на 39,7 млрд грн. Тобто понад 10 млрд грн надійшло в нові держоблігації з погашення старих. Окрім цього, на 30,7 млрд грн збільшився портфель державних цінних паперів у власності українських банків, на 5,8 млрд грн — на рахунках нерезидентів, а решту, незначну частину загальної суми, купили фізичні та юридичні особи України. 3.Яким би не був інтерес нерезидентів до України, першу скрипку у викупі нових розміщень ОВДП грають саме українські банки. 4.За три місяці після зміни керівництва НБУ залишки виданого рефінансування зросли майже на 20 млрд грн, або на 35%. Щоденна статистика Нацбанку показує, що за останні півтора місяця було видано кредитів рефінансування ще на 47,9 млрд грн, із яких 44,9 млрд грн — терміном понад одну добу. Це цілком кризовий темп нарощення зобов’язань банків перед регулятором, хоча, на відміну від 2008–2009 та 2014–2015 років, ми не маємо ні банкопаду, ні заморожених вкладів. 5.Тут є важливий нюанс, який характеризує нинішню політику НБУ. За попереднього керівництва центробанку кредити рефінансування видавалися в основному на 14 днів. Із початком коронакризи з об’єктивних причин цей термін спочатку збільшили до 28, а потім до 84 днів. Але регулятор ніколи не зловживав рефінансуванням на кілька років (1800+ днів) і навіть під час гострої фази цієї кризи видавав його лише тричі на загальну суму до 10 млрд грн. Після зміни керівництва НБУ такий вид позик комерційним банкам вже видавали п’ять разів на суму 38,8 млрд грн, а це 55% від усіх кредитів рефінансування терміном понад одну добу. Дуже часто найжирніший пайок дістається держбанкам. Мабуть, це така собі форма вдячності їм від «незалежного» регулятора за героїчну активність, проявлену на первинних аукціонах із розміщення ОВДП. А водночас невисловлений, але явний заклик купувати іще. 6.Наведені цифри доводять, що незабезпечена грошова емісія в Україні вже почалася. Бо щоб видати таку позику комерційному банкові, Нацбанк не повинен ні заробити ці гроші, ні взяти деінде: йому достатньо просто вказати суму з дев’ятьма нулями в обліковій комп’ютерній програмі. І поки в інформаційному просторі експерти ламають списи навколо того, добре чи погано друкувати гроші для економіки, регулятор уже натер мозолі, практикуючи цей процес. І робить він це у властивій для себе манері: не чіпає монетарну політику, яку зробили красивим фасадом, що подобається всім прозахідним лібералам і відволікає їхню увагу; у режимі максимальної секретності маніпулює валютною політикою, викуповуючи у свої резерви просідання долара та згладжуючи піки його зростання резервами Укргазбанку; водночас нахабно й цинічно друкує гроші, роздаючи їх держбанкам у формі рефінансування для викупу держборгу. Це чиста дволикість звичайного крою. Бо можна одною рукою показувати світові добротну монетарну політику й розповідати, які ми хороші й незалежні, а другу руку без жодних докорів сумління тримати на важелі «Пуск» друкарського верстата. Поки що ці суми не критичні в масштабах економіки. 7.Є два негативні наслідки. Перший полягає в тому, що вся ліквідність, яку бюджет виллє в економіку, незабаром потрапить до банків, звідки значна її частина піде на валютний ринок і зумовить знецінення гривні. Тиждень-два тому ми спостерігали, як гривня подорожчала завдяки тому, що нерезиденти заводили в Україну якісь $200–300 млн, щоб купити ОВДП. Протягом кількох наступних тижнів ми побачимо, як на порядок більша сума в національній валюті в еквіваленті $2–3 млрд шукатиме пристановища в фінансовій системі України після того, як буде виплачена розпорядниками бюджетних коштів своїм підрядникам. Власне, ми вже це бачимо на валютному ринку останні кілька днів. 8.І другий наслідок: ціна всіх цих маневрів — зростання розміру держборгу. Станом на кінець жовтня обсяг державного та гарантованого державою боргу був на 18,5% вищим, ніж на початок року. Судячи із запланованого дефіциту в бюджеті-2021, він зросте іще більше. Цього й наступного років держборг України зростатиме швидше, ніж номінальний ВВП. Отже, боргове навантаження на країну та українців збільшиться. "............ Думается мне,что на фоне разбухшей Теслы и всепланетного МММ в виде Биткоина украинские бумаги вроде как с одной стороны едва ли не белоснежными кажутся с точки зрения доходность плюс риски, но, с другой стороны «Что дозволено Юпитеру, не дозволено быку». Пока вроде нет итоговой статы по году, но вот по окончанию 3-го квартала НБУ таке вот пишет: Протягом ІІІ кварталу 2020 року валовий зовнішній борг України зріс на 0.2 млрд дол. США – до 122.8 млрд дол. США (порівняно з початком року – на 1.1 млрд дол. США). Відносно ВВП борг збільшився до 79.8%. Паралельно внешней яме удесятеренными усилиями копается яма внутренняя, когда очень значительная часть нашей финансовой системы погрязла в "разврате" теми же бумагами. Мне кажется несколько преждевременным утверждать о неотвратимости мега-фантастик гривне-укрепляющем тренде зима-весна-лето. Даже вот сейчас- карантин, доходы населения позволяют размышлять лишь на тему - платить, или не платить за газ по квитанциям, доходы бизнеса - так себе судя по всему. Все знают, что лето неизбежно Доллар по кальке уже должен был бы быть на 27-50 с целью 26. А ни фига разворотного пока не происходит. Повод задуматься.
Додано: Сер 20 січ, 2021 23:36
Автор77, этими манипуляциями занимаются теперь все наперегонки.
США - задаёт этот тренд и лидирует в нём. Похоже расчёт как раз на то, что инфляция обесценит эти долги, и их погасят через 5-10 лет "с одной зарплаты" Или на то, что по некоторым или всем долговым не придётся платить, поэтому можно выдавать "обещания расплатиться" (облигации) - безлимитно Фраза "посмотрите на госдолг США" становится всё более актуальной. Особенно на темпы его роста. И похоже, что американский, и мировой "рост" держится на "станке", а в физическом измерении вполне возможно и падает. Но миллениалов и зумеров (как и керманычей - они живут в другом мире) устраивают красивые цифры на мониторах, а что в творится в реальном мире - их не интересует То, чем занимаются центральные банки практически по всему миру, - называется "фрод". Или на "языке мониторинга" - "операции, не имеющие очевидной экономической цели, сути, составляющей" И как раз такие операции многократных "бесцельных" прокруток денег - встречаются в финансовых пирамидах, или мошенничестве Востаннє редагувалось Вкладчик1234 в Сер 20 січ, 2021 23:46, всього редагувалось 1 раз.
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
