Макроекономіка України, розвиток регіонів і макроекономічні показники: індекс цін, платіжний баланс, експорт, імпорт, рівень промислового виробництва, ВВП, торговельний баланс і рівень безробіття. Політика, що межує з темою бізнесу та фінансів. Політика яка пов`язана з грошима - аспекти політики у грошовому контексті. Політекономія. Корупція. Хабарі.
Средневзвешенная цена на российский газ для Украины в четвертом квартале 2012 года составляет 432 доллара за тысячу кубометров.
В июне «Нафтогаз Украины» направил «Газпрому» заявку о закупке в 2013 году 24,5 миллиарда кубометров газа, что на 9,2% меньше прогнозных объемов импорта в 2012 году (27 миллиардов кубометров).
Исходя из годового контрактного объема на 2012 год в 52 миллиарда кубометров, Украина должна оплатить не менее 41,6 миллиарда кубометров газа.
rian.com.ua/economy/20121114/336344631.html
тобто Газпром добивається сплати Нафтогазом $17.9млрд доларів, в той час, як Україні виставчить 24.5 млрд за $10.6млрд.
$7.3млрд наскільки велика ця сума?
У ПФ зазначають, що з 1 травня середній обсяг пенсійної виплати збільшився на 119,77 грн. — З 1279 до 1399 грн. За запевненням чиновника, ПФ здійснив перерахунок пенсій 12,9 млнгромадян, що становить 94,17% від усієї кількості пенсіонерів.
ukranews.com/uk/news/economics/2012/05/28/71507
щоб заплатити Росії $7.3млрд за газ Україна наприклад повинна зменшити пенсії пенсіонерам на 58,4 млрд грн на рік за поточним курсом, або на 374 грн щомісяця кожному з 13млн пенсіонерів.
NASA презентувало карту нічних вогнів, що показує рівень урбанізації
Scientists unveiled the most detailed view of what the Earth looks like at night at a news conference at the American Geophysical Union meeting on Wednesday, Dec. 5.
за останньою інформацією вже в наступному році будуть суттєві зміни в політичному устрої планети... класи та стани, навіть країни можна вважати історією
tobias написав:за останньою інформацією вже в наступному році будуть суттєві зміни в політичному устрої планети... класи та стани, навіть країни можна вважати історією
в российском издании появилась аналитическая статья о причинах миграции менеджеров из Москвы в Киев. В ней утверждалось, что ранее россияне переезжали в Украину из-за перспективы быстрого карьерного роста, а теперь - по финансовым соображениям, поскольку сейчас в Украине менеджерам-экспатам платят больше, чем в России.
краща доктрина формування думок вищих верств суспільства
Ребята и девчонки из Москвы, приехавшие в Киев, ищут друг друга, чтобы общаться в нерабочее время. Местом встречи обычно бывает какой-нибудь уютный ресторан. Многие из москвичей крепко сдружились, хотя работают в самых разных отраслях экономики и бизнеса. Даже решили устав сообщества москвичей придумать. У москвичей много общего в менталитете, в стиле общения и мышления. Это им помогает даже в работе. А какую реальную помощь они оказывают новичкам. Это и возможность получения связей, и деловых контактов. Очень полезно. И главное, все члены клуба доверяют друг другу.
КОЛОНІАЛЬНИЙ ТОВАР Навіть побіжний аналіз сітки мовлення каналів-лідерів засвідчує, що левову частку їхнього ефіру становить не просто розважальний, а іноземний розважальний продукт. Тиждень не вперше звертається до теми телебачення. Попередні спроби дали підстави констатувати тотальне домінування в сучасному українському ефірі імпортних, а конкретніше, російських передач. Визначити їхню частку не так складно, хоча й марудно: береться звичайна програма на тиждень, забивається хоча б у Excel, який сам без упереджень рахує тривалість продукту власного, вітчизняного виробництва, а також закордонних фільмів, серіалів та шоу. При цьому бажано брати не весь ефір, а показовий проміжок часу – так званий Prime Time, тобто час, коли біля телевізора стабільно збирається найбільша кількість глядачів. Це роблять з однією-єдиною метою: в Україні, хай формально, є певні квоти на власний продукт, що записані в умовах ліцензії на мовлення, яку видає Нацрада кожному каналу. Обійти ці правила дуже легко, пускаючи «правильний», але нерейтинговий контент у «мертвий» ефірний час: чи то вдень, чи то глибокої ночі. Тож якщо брати проміжок з 18-ї по 23-тю, то два роки тому картина була така: російські програми на вже згаданих каналах-лідерах займали від 46% до 75% ефірного часу. Нині пейзаж, на перший погляд, дещо змінився. У будні співвідношення свій/чужий таке: «Інтер» – 30/70, «1+1» – 55/45, «Україна» – 7/93 (!), СТБ – 78/22, ICTV – 40/60, «Новий» – 75/25, НТН – 37/63. У вихідні та святкові дні пропорції можуть мінятися, однак порядок цифр схожий. Але є кілька деталей, які не здатен урахувати жоден Excel.
По-перше, значну частину вітчизняних серіалів, документальних фільмів, комеді-шоу тощо роблять або з прицілом на продаж до Росії, або на замовлення тамтешніх телекомпаній. Широко відома практика, коли в «нашому» детективі, що знімається на «нашій» студії, не лише діалоги російські, а й на машини чіпляються російські номери, міліціонерів одягають у російські мундири. Формально це вітчизняний продукт, жодна Нацрада не причепиться, фактично – колоніальний товар.
Для довідки: обсяги ринку телевізійної реклами торік становили в Росії $3929 млн. У нас ця цифра вже багато років поспіль стабільно менша в 11–12 разів: $336,7 млн.
Тут варто замислитися ось над чим: якщо більшість програм на наших каналах російські, а їхні менеджери кваліфікованіші, то чому ж не російські кнопки посідають перші місця в рейтингах, принаймні серед тих глядачів, у яких на кабелі є «Первый», «Россия», НТВ, а вони ділять місця у найкращому разі з дев’ятого по чотирнадцяте? Справді, чому? Чому українці воліють дивитися той самий серіал не раніше й не на тому каналі, для якого його знято, а, так би мовити, на «своєму»? Відповідь банальна: бо вони сприймають вітчизняну упаковку як ідентифікатор – ще одну форму, наразі геть позбавлену змісту. Інакше кажучи, запит на «своє» існує, тільки немає кому його осмислити й зробити висновки. Гонитва наввипередки за десятими частками відсотка заважає усвідомити критичну необхідність власного напряму, перспективи, якщо хочете, «дао».
Уровень смертности на дорогах в Украине в 2011 году был почти вдвое хуже среднеевропейского: 106 погибших на 1 млн населения против 61 в Евросоюзе. Учитывая ухудшение ситуации с начала 2012 года (на 20-25% выросли смертность и травматизм по сравнению с прошлым годом), в этом году показатель смертности может достичь 130-135 человек на 1 млн населения.
Пропорционально количеству погибших, растет количество травмированных и инвалидов. Среди жертв большую часть (более 40%) составляют наиболее уязвимые участники движения — пешеходы и велосипедисты. Суммы совокупных экономических потерь Украины от аварий на дорогах, вероятно, превышают суммы бизнес-инвестиций в нашу экономику — по оценке Всемирного Банка, Украина может терять от аварий до 5 миллиардов долларов ежегодно.
3. Чрезмерная скорость движения на городских дорогах. Хотя ограничение скорости в населенных пунктах Украины составляет 60 км/ч, фактически у нас можно безнаказанно ездить до 80 км/ч, поскольку превышение до 20 км/ч не влечет за собой никакого наказания. Отчет Всемирного Банка напоминает, что в Европе стандартным ограничением скорости для города 50 км/ч и 30 км/ч для населенных районов. Кроме того, даже такие высокие украинские предельные границы скорости, как 80 км/ч в населенных пунктах, массово и безнаказанно игнорируются участниками движения.
Поэтому следует отметить несколько «горячих мер», которые правительство могло бы воплотить «уже сегодня». Хотя они не решат проблему в принципе, но могут потушить их остроту и добиться снижения смертности до уровня менее 100 погибших на 1 млн населения. Такими мерами могут стать: 1. Ликвидация «зазора» за превышение скорости в 20 км/ч, который сейчас существует в Кодексе об административных правонарушениях — скажем, уменьшение его до 5 км/ч; 2. Возврат и массовое применение фоторадаров с отправкой квитанции по почте; 3. Поднятие уровня штрафов за опасные нарушения; 4. Внедрение системы штрафных баллов для борьбы с хроническими нарушителями (одновременно с будущей информационной системой); 5. Интенсивная информационная кампания и усиленное штрафование относительно пользования ремнями безопасности, которыми у нас сейчас вряд ли пользуются хотя бы 10% автомобилистов, отсюда — неадекватно большое количество смертей в тех авариях, где такого «исхода» можно было избежать простым пристегиванием.
Враховуючи стан нашої інфраструктури робити обмеження швидкостями більшими ніж в ЄС недоцільно і злочинно. Які економічні плюси від високих обмежень швидкості, хтось заїде на роботу чи з роботи на 10-20хвилин швидше? Доїде в пункт призначення на 1-2 години раніше за відстаней 300-800км? А втрати людських життів, фінансові втрати в результаті аварій цілком реальні і їх можна обчислити, що і роблять в розвинених країнах. Для швидкого переміщення між містами є потяги з швидкостями 200-350км/год, літаки з швидкостями 500-800км/год.
Востаннє редагувалось tobias в Чет 10 січ, 2013 15:55, всього редагувалось 2 разів.
Батько кандидата на посаду голови Національного банку Ігоря Соркіна В'ячеслав Соркін працює першим заступником начальника Департаменту з інвестицій і будівництва російського ВАТ "Газпром".
Так, згідно з відкритою інформацією в численних інтерв'ю В'ячеслава Соркіна, який працює в "Газпромі" на вказаній вище посаді, він народився 2 червня 1944 року в російському Ставрополі і з 1960-х до 1997 рік жив і працював в Україні, зокрема - на донецькому "ПівденНІІгіпрогазі". У свою чергу, на відміну від батька, який народився в Росії і навчався в Україні, нинішній кандидат на посаду голови НБУ Ігор Соркін, за наявними даними, народився в Україні, а вчився з 1992 року в Курському філіалі Всеросійського заочного фінансово-економічного інституту, а також працював на посаді фінансового функціонера в ВАТ "Євро Трейд" (Уфа).
tobias написав:По-перше, значну частину вітчизняних серіалів, документальних фільмів, комеді-шоу тощо роблять або з прицілом на продаж до Росії, або на замовлення тамтешніх телекомпаній. Широко відома практика, коли в «нашому» детективі, що знімається на «нашій» студії, не лише діалоги російські, а й на машини чіпляються російські номери, міліціонерів одягають у російські мундири. Формально це вітчизняний продукт, жодна Нацрада не причепиться, фактично – колоніальний товар.
Я не совсем понимаю, что автору не нравиться. То что у нас в Укране что-то снимаеться с прицелом на продажу за границу? Я так понимаю ему больше нравилась ситуация когда снималось в России и продавалось нам.....ну-ну.
tobias написав:1. Ликвидация «зазора» за превышение скорости в 20 км/ч, который сейчас существует в Кодексе об административных правонарушениях — скажем, уменьшение его до 5 км/ч;
Зазор создан не просто так. И у него есть конкретный расчет почему он 20%. Дабы это предлагать следует понять зачем этот зазор вообще существует.
tobias написав:2. Возврат и массовое применение фоторадаров с отправкой квитанции по почте;
У кого деньги будем забирать на покупку радаров? У докторов или учителей? Выбирайте....
По остальным пунктам нет претензий
tobias написав:Для швидкого переміщення між містами є потяги з швидкостями 200-350км/год,
Как бы смешно такое предлагать учитывая последний опыт
tobias написав: літаки з швидкостями 500-800км/год.
Цена - слижком велика. Да и ходют они не всегда удобно, да и довозят не туда куда надо, а только до аеродрома.
Собственно потому взятки давали ГАИ, дают ГАИ и будут давать. Потому летали на авто, летают и будут летать.
