Китайська економіка

Тем не менее кредиторы вынуждены давать и будут давать дальше.

1. Кто их вынуждает?
2. Где и мне найти такого кредитора, вынужденного дать мне кредит?

У Китая есть огромный потенциал хотябы потому что они концентрируют около 15% населения земли. Кстати это и их же проблема.

Китай пройшов декілька фаз за останні десятиліття.
1. 1960-1970рр відсутні - інфраструктура, сучасне виробництво, населення неурбанізоване, малоосвічене.
2. 1980-2000рр є виробництво, нема "проектування", обмежені ринки збуту, мало ресурсів.
3. 200Хрр в наш час освітній рівень значно покращився, 300млн населення привчені працювати за сучасними стандартами, технології залучені, куплені джерела корисних копалин, продовжуєються створення сучасної армії.
Є проблема з екологією.
700млн населення відрізняється від 300млн тих, що працюють "на експорт". 700млн працюють на внутрішню економіку, де стандарти нижчі доходи менші, що не дозволяє купувати їм продукцію 300млн(яка орієнтована на експорт).
Досягнуто меж росту ринку збуту на світовому та внутрішньому ринку.

треба міняти модель економіки, в старій загострились протиріччя та недоліки.

Человеческая раса -- венец природы уж слишком живучая (приспосабливаемая).
Потому что слишком быстро развивается, в отличие от других "рас".

у порівнянні з іншими гуманоїдними расами земляне повільно розвиваються,
багато воюють, ховають досягнення науки та технологій (церква, патенти, НДІ та раціоналізаторські бюро). Не використовують десятиліттями навіть досягнення своєї науки. Є певна система стримування розвитку.
Ущербна система освіти та виховання, управління вже кілька століть.

Предел развития человеческой расы есть.
Это предел развития человеческой расы. Дальше - всё.

є неміряне поле для розвитку:
1. усунення крадіжок, спекуляцій, махінацій, корупції, обману.
2. вчитись жити мирно, без воєн, конфліктів, конкуренції.
3. взаємодопомога людей, країн, народів один одному.
4. безкоштовно розповсюджувати досягнення науки та технологій між людьми, підприємствами, країнами, позбутись патентів та приховування інформації.
5. працювати над зниженням негативних емоцій(злоба, заздрість, страх, жалість, розчарування, образи, зневіра, приреченість) та збільшенням числа позитивних.

Більше третини китайських міст оточені сміттям. Накопичення відходів міст охоплює 50 тис. га землі, що загрожує здоров'ю людей.

Як показало останнє дослідження, Пекін генерує 18 400 тонн твердих побутових відходів за день, і ця цифра зростає у середньому на 8% кожного року. Щоденний об'єм відходів у Шанхаї становить 20 тис. тонн, а в Гуанчжоу — близько 18 тис. тонн.

Загалом Китай не має достатньої кількості потужностей для переробки відходів. Наприклад, у Пекіні є потужності для утилізації приблизно 10 300 тонн відходів на добу. Тобто щодня ще лишається понад 8 тисяч тонн сміття.

У 2011 році 657 китайських міст мали потужності для переробки 91,1% твердих відходів. Навіть при цьому, за оцінками Китайської асоціації екологічного захисту, у цих 657 містах лишалося близько 5 млн тонн неперероблених відходів.

http://www.epochtimes.com.ua/china/ecol ... 11411.html

До фракції реформаторів належить чинний лідер партії Ху Цзіньтао і прем'єр Вень Цзябао. Інший клан представляє колишній диктатор Цзян Цземінь і його головний помічник Чжоу Юнкан, яким вигідно підтримувати репресивний режим у країні. Якщо вони (Цзян і Чжоу) програють цю боротьбу, то Китай вступить на шлях реформ.

Чжоу Юнкан є главою політико-юридичної комісії (ПЮК), яка має владу над верховним судом і прокуратурою, міністерствами внутрішніх справ, юстиції і закордонних справ, службою безпеки та воєнізованої міліцією. ПЮК контролює близько 1,5 млн воєнізованих міліціонерів, що робить її другим центром впливу в партії, а також конкурентом армії, підконтрольної Ху Цзіньтао.

Цзян Цземінь відомий тим, що прийшов до влади у 1989 році, після того як підтримав придушення студентів за допомогою танків та армії. Також він має лиху славу через те, що в 1999 році одноосібно розв'язав репресії проти близько 100 млн послідовників Фалуньгун по всій країні. Цзян Цземінь і Чжоу Юнкан, які за останні більш ніж 10 років встановили в Китаї репресивну машину, зараз на очах втрачають владу над підконтрольними їм силовими структурами.
Якщо компартія зізнається в тому, що вона протягом 12 років відправляла сотні тисяч людей у тюрми, де піддавала їх жорстоким тортурам, то це завдасть другий удар по репутації партії. Це рівнозначно самогубству.
У 2004 році серія статей «Дев'ять коментарів про комуністичну партію» поклала початок масовому руху виходу китайців з усіх організацій компартії Китаю (КПК) — власне самої партії, ліги піонерів і комсомолу. Зараз більше 114 млн осіб заявили про вихід. В середньому за рік близько 16 млн осіб залишають ряди КПК. Це третя загроза, яка віщує крах компартії.
За оцінками політолога Маррі Скот Тернера, в 2008 році у Китаї відбулося 120 тис. масових протестів. Сє Йелан, професор Пекінського університету, посилаючись на статистику влади, повідомив, що в 2009 році ця цифра становила вже 230 тис. У лютому 2012 року Ню Веньюань, професор Академії наук Китаю і радник Держради КНР, зазначив, що в 2011 році кожен день у країні в середньому відбувалося близько 500 спалахів народного гніву (в сумі за рік — близько 182 500 демонстрацій). Це четверта загроза для правлячої партії.

http://www.epochtimes.com.ua/opinion/ch ... 02769.html

Предел развития человеческой расы есть.
Это предел развития человеческой расы. Дальше - всё.

є неміряне поле для розвитку:
1. усунення крадіжок, спекуляцій, махінацій, корупції, обману.
2. вчитись жити мирно, без воєн, конфліктів, конкуренції.
3. взаємодопомога людей, країн, народів один одному.
4. безкоштовно розповсюджувати досягнення науки та технологій між людьми, підприємствами, країнами, позбутись патентів та приховування інформації.
5. працювати над зниженням негативних емоцій(злоба, заздрість, страх, жалість, розчарування, образи, зневіра, приреченість) та збільшенням числа позитивних.

Я же не об этом пишу!
Не про потенциал, а про предел.

Это как пшеница на поле.
Ей расти ещё есть огого куда! Километры свободного пространства вверх, аж в стратосферу.
Но она почему-то не реализовывает свои потенциальные возможности, доростает мне лишь почти до живота, и всё. Дальше не растёт.

Я же не об этом пишу!
Не про потенциал, а про предел.

Это как пшеница на поле.
Ей расти ещё есть огого куда! Километры свободного пространства вверх, аж в стратосферу.
Но она почему-то не реализовывает свои потенциальные возможности, доростает мне лишь почти до живота, и всё. Дальше не растёт.

Что-то вспомнил историю одну, как раз в тему.
Дело в том что в народе считалось (что по природным свойствам пшеницы так и есть), что колосок тем больше чем выше выросла пшеница.
Так вот бабка рассказывает у них в селе небольшой фермер взял землю, посадил пшеницу, а она выросла в два раза меньше чем в колхозе у них была. Ну все ходили сокрушались, что-ж это он там соберет с той пшеницы такой негодной. А этот фермер потом собрал 80 центнеров с Га. Сорт такой понимаете....Кстати именно такая низкорослая пшеница и растет в европе, также ездил и наблюдал и сравнивал.

У Китая есть огромный потенциал хотябы потому что они концентрируют около 15% населения земли. Кстати это и их же проблема.

Китай пройшов декілька фаз за останні десятиліття.
1. відсутні - інфраструктура, сучасне виробництво, населення неурбанізоване, малоосвічене.
2. є виробництво, нема "проектування", обмежені ринки збуту, мало ресурсів.
3. в наш час освітній рівень значно покращився, 300млн населення привчені працювати за сучасними стандартами, технології залучені, куплені джерела корисних копалин, продовжуєються створення сучасної армії.
Є проблема з екологією.
700млн населення відрізняється від 300млн тих, що працюють "на експорт". 700млн працюють на внутрішню економіку, де стандарти нижчі доходи менші, що не дозволяє купувати їм продукцію 300млн(яка орієнтована на експорт).
Досягнуто меж росту ринку збуту на світовому та внутрішньому ринку.

треба міняти модель економіки, в старій загострились протиріччя та недоліки.

1. Могу поспорить...ой как поспорить. В Китае есть уже и инфраструктура, и современное производство там "очень и очень"
Необразованость населения - спорный вопрос. Не могу сказать да или нет.
2. О каком проектировании вы говорите? Ресурсов мало, и что? Правда с таким населением они и себя кормят и еще и нам гречку везут......и не только гречку. Кстати и метал покупать у Китайцев тоже выгоднее чем у нас. Метал - это кстати как раз продукт ресурсов.
3. Наличие дипломов и наличие образования чуток разные вещи. Вот у нас в стране один из самых высоких уровней образования в мире! Количество людей с высшим образованием зашкаливает......и что? Есть сосед - высшее образование, асфальт ложит. Кстати так ложит что такое ощущение что он не его, а на него ложит. Сколько с высшим за границей на заробтках, и далеко не в белых рубашечках? И так далее. А вот упорство Китайцев в работе, спорте и науках не забрать. И вот их образование, я уверен, намного лучше нашего.

А вот на счет рынков сбыта, внутреннего рынка. Да тут есть о чем поговорить.

vmlevchuk поставив часові проміжки
1. 1960-1970рр відсутні - інфраструктура, сучасне виробництво, населення неурбанізоване, малоосвічене.
2. 1980-2000рр є виробництво, нема "проектування", обмежені ринки збуту, мало ресурсів.
"Проектування" - розробка моделей та товарів.
В цьому вже є прогрес, але "свого стилю" китайці набудуть через 5-20років, в різних галузях по-різному.
Концепції виробництва та організації підприємств китайці зкопіювали та підлаштували під себе.
Звичайно дещо змінюється і важко спрогнозувати якими будуть моделі організації бізнесу та виробництва в майбутньому.

є неміряне поле для розвитку:
1. усунення крадіжок, спекуляцій, махінацій, корупції, обману.
2. вчитись жити мирно, без воєн, конфліктів, конкуренції.
3. взаємодопомога людей, країн, народів один одному.
4. безкоштовно розповсюджувати досягнення науки та технологій між людьми, підприємствами, країнами, позбутись патентів та приховування інформації.
5. працювати над зниженням негативних емоцій(злоба, заздрість, страх, жалість, розчарування, образи, зневіра, приреченість) та збільшенням числа позитивних.

Когда человечество эволюционирует до уровня, необходимого для решения этих задач?