|
|
Додано: Сер 25 січ, 2017 21:17
Привет.Но кассирша сразу сказала, что сумма в кассе ограничена, окинула взглядом собравшихся, и изрекла - ну вам должно хватить  По крупному в банках делать нечего.Кстати, по пути было пусто в Сбере и ОТП.
Додано: Сер 25 січ, 2017 21:19
Присоединяюсь.А ну ка , особенно Орест и Улан, если есть возможность прокомментируйте.В прошлом году вы лихо предсказывали этапы поступления экспортной выручки и т д.
Додано: Сер 25 січ, 2017 23:13
Не маю часу зараз шукати те, що я вже колись писав про сезонність, та й багато хто не любить, коли я даю посилання на «себе любимого». Опишу коротко і схематично (часу мало) по новому. 1 треба пам’ятати, що в нас були періоди, коли цієї сезонності не було, а були періодичні суттєві девальвації (до 2014 року). Не буду рухати політики і решти контексту тих періодів, гляну тільки на економіку і експорт. Крім с/г і металургії, які працюють зараз і дають левову частку експорту, працювала хімічна промисловість, машинобудування, яке виробляло купу всякого непотребу, який реалізувався в парашу і решта тайожний союз, працювали нафтопереробні заводи, які певним чином забезпечували внутрішній попит на 92 і дизель, в стабільній економіці при прогнозованих факторах було більше дрібного легпрому і тд. Експорт ішов в той таки тайожний союз і був значно більшим (навіть с/г продукції евенки-буряти-чукчі споживали більше ніж зараз ЄС і всякі азійські країни), крім того, експортних товарів було значно більше і вони покривали весь рік без значних сезонних провалів. 2 яскраво сезонність проявляється з 2014 року. При чому, сезонність 2014 року була більше пов’язана з нехваткою валюти і дирою бюджету а потім з надходженням валютних позик і зняттям проблеми. Отже, чисту сезонність можемо спостерігати два роки (пішов третій). Як на мене, часу замало, щоб виділяти аксіоми і тренди. Більше того, у нас немає чистих імпортерів чи експортерів (практично кожен експортер закупляє імпортне обладнання-технології, сировину, енергоносії і тд) і ми маємо ІТ, яке значно росте постійно і немає сезонності. Але можна спробувати. Для чистоти досліду відкинемо валютні виплати по боргах та інвестиції-позики, оскільки вони не носять сезонного характеру, або, дуже часто, перетворюються в 0 (відбувається банальне перепозичення) та не будемо брати до уваги легпром, проводи і сидіння для іномарок і тд, яке виробляється і експортується приблизно однаково протягом року. Отже, не менше 80% експорту зараз – метал та зерно. Метал (через технології 20-го століття) низькоякісний, який використовується здебільшого в будівництві, яке триває з квітня по серпень. Через відсутність достатньої кількості обладнаних зерносховищ (адже навіть дуже багато площ кукурудзи збирають весною, оскільки кукурудза – культура, яка може перезимувати на стеблі в полі), більшість зерна іде з поля на експорт, тобто, липень-жовтень. Виробництво металу сировинно і енергоємне, тому гроші за його експорт вертаються швидко (думаю 30-60 днів), с/г виробникам не дуже тисне, тому вони можуть чекати і 90 (а зараз і 120) днів. У підсумку маємо: надходження від експорту металургії ідуть з травня по вересень-жовтень а від зерна – з жовтня по січень. Тепер імпорт, також відкинемо те, що йде практично рівномірно цілий рік, залишиться газ і вугілля. Їх основну кількість закуповують з серпня по листопад, але, враховуючи кредитні кошти і відтермінування на ці цілі, розраховуються і накопичують кошти для розрахунку з листопада. Весняний злив с/г виробників під посівну нівелюється тим, що пальне, запчастини, зерно, а зараз і добрива і інші хімікати – імпорт. Наклавши періоди надходжень і витрат валюти, можна побачити основну картину сезонності. Але, треба розуміти, що цього року, а тим більше з 2018, валютні виплати по боргах можуть зламати всю сезонність, адже ми не генеруємо експортом достатньої кідбкості валюти і дуже залежні від зовнішніх позик і ласки позичальників (яким ми і так уже дуже багато винні). Адже це тільки у блаженного чая НБУ має викупити 6 млрд дол., без уточнення як і звідки має взятися така кількість ДОДАТКОВОЇ ВІЛЬНОЇ американської валюти, адже наші можуть тільки грн. друкувати. Перепрошую, але обмежений в часі і силах зараз, щоб шукати посилання і цифри на підтвердження своїх слів. Тому, доповнюйте чи критикуйте.
Додано: Чет 26 січ, 2017 10:51
Всім привіт, вночі мучило відчуття, що щось забув Спочатку інфа по імпорту-експорту і трохи схематичних думок, але від поважної людини, з вагомішими аргументами по картині в загальному з задіянням фактору цін на сировини, який я не розглядав, бо там немає сезонності (хоча, є хвилі, адже коли пропозиції найбільше тоді і ціна просідає, а ми через не можливість якісно складувати-зберігати продаємо на низах) Тепер що забув: передачі валюти від заробітчан, адже це сума, яка в наших реаліях (а не в інформації з провладних передовиць, яку постить комп і ко), значно переважає всі іноземні інвестиції і позики від міжнародних валютних кредиторів. Так от, пік цих передач - весна літо, адже в цей період родичі, які залишилися в Україні купують нерухомість, роблять ремонти, проводять роботи в дрібних приватних с/г, купують акційні авто, їдуть на відпочинок в Туреччини і тд. Всім гарного дня. П.С. ще трохи позитиву Але хочу нагадати, використання землі у нас як і з рештою ресурсів-сировин: вичавити зараз максимум, а після нас хоч потоп. Ці рекордні врожаї колись мусять закінчитися, адже землі, навіть такій родючій, як у нас, колись треба відпочити. 
Додано: Чет 26 січ, 2017 12:18
Сезонность по торг. балансу тут :
Профицит - апрель,май /дефицит -янв,февр,окт. К этой сезонности мы еще долго будет привязаны. Ко всем перечисленным факторам я бы добавил фактор свободной продажи.Обязы в 65% даже при всей сезонности и благоприятном раскладе иных факторов не вытянут-удовлетворят спрос без свободной. Вот Чурий жаловался,что в январе средняя своб.пр.на МБ менее половины,что приводит к продаже 80-85% всей заходящей валюты(летом было 95%). Что влияет на решение продавать св.пр. или нет?Политика внутри и вне ,погасили НДС и гривна как бы не нужна,ситуация на кредит. рынке и гривнедефицит ,нужда гривны под налоговые выплаты в "бюджетные дни" и т.д.
Додано: Чет 26 січ, 2017 13:03
Re: ULANUSA: ПРОГНОЗ КУРСА ДОЛЛАРА НА 2016 ГОД (UAH/USD)
Значить, я трошки помилився. Тоді надходження за метал ідуть до вересня включно, аграрії починають заводити гроші з листопада, а за енергоносії уже треба платити з жовтня. Основні суми заробітчан заходять квітень-травень (зрештою, Великдень в районі квітня, основну масу вони і завозять особисто, приїжджаючи на найбільше свято року). Чекаємо ИТОГО від Вітла.
Додано: Чет 26 січ, 2017 15:02
К сож моё ИТОГО не внушительное.Считаю, что валютная сезонность останется в этом году в ОБЩЕМ не изменной.Но в частности она претерпевает изменения.Они заключаются в следующем...Началось с августа 2016.Тогда, если многие помнят, я сказал, что должен быть сезонный рост доллара, с чем многие не соглашались, расслабившись по лету(ув Эксит тому пример).Но не успели мы наблюдать рост, как и серьёзные откаты пошли, совсем не вписывающиеся в валютную осень.как то недобитые экспортёры всё со своей выручкой лезли и лезли.А вспомните, то мясо, то сыр, то яйца, то ещё чего то покупают у нас то отказываются.На коммоды то вверх то вниз.Ну и добавим то, что сезонность запросто перекрывается такими факторами, как Приватбанк, 3200, погорельцы Миха, Траст, Платина.Т е сезонность только в общем.
Додано: Чет 26 січ, 2017 15:18
Орест,хотелось бы услышать мнение-комент на пост по будущему доллара и не только:
viewtopic.php?p=3952356#p3952356 Вот еще.Будущий амеро- посол в ЕС "переговоры по евроантлант. договору бесплодны"
Додано: Чет 26 січ, 2017 16:11
Тихон, привет на мой взгляд, это приведет к снижению глобальной производительности. Увеличится инфляция. Снизятся объемы производства. Снизятся цены на ресурсы. Ослабление своей валюты по прежнему нужно, т.к. протекционизм не противоречит желанию нарастить экспорт. В то же время, если производства начнут покидать Китай, будем видеть существенный рост доллара.
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість
Модератори: Ірина_, Модератор
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
