Ринок нерухомості. Ціни на квартири та земельні ділянки, аналітика, прогнози. Купівля та продаж нерухомості, оренда квартир та офісів, пропозиції комерційної нерухомості. Ріелтори та агентства нерухомості в Україні
Приятелі терміново викликали в Бухарест - відкрили цех по варінню пива... То не все відразу з написанного можу переварити... Але читаю... В Чернівцях проїхав по вулиці, де мешкає шановний пан big539... Ну, нічого так... Здивувала ціна на новобудови в Чернівцях: 10 400 гривень за квадрат...
es77 написав:akurt Поставив Вам + А так все дуже чудово. Гарна природа, білочки навкруги скачуть. Це я до того що треба цінувати те що маємо а не тільки скиглити як все погано...
Панове, радійте тому, що є: а то сьогодні подзвонив в роумінгу шановний зять шановної пані, що разом із чоловіком побудуваля для зятя 3-и поверховий будинок... Жінка того зятя вигнала того чоловіка: гроші не може заробляти, тільки спермодонором і працює... Просить поселити в одну з тих квартир, що я вже продав... Шкода хлопця: думав, що пуцько все вирішує... Не все... До пуцька треба ще й гроші...
Востаннє редагувалось akurt в Нед 04 бер, 2018 22:00, всього редагувалось 2 разів.
akurt написав:В Чернівцях проїхав по вулиці, де мешкає шановний пан big539...
Проїхав по Кобилянської ? Цікаво було-б на це подивится
Мені Чернівці сподобалися. Є на що подивитися з архітектури. В порівнянні зі Львовом значно менше туристів. Ціни... Якщо коротко... в багатьох райцентрах вищі... Обідав в якійсь кафешці швидкого харчування в центрі на площі. Це просто даром. Салат "Цезар" по 15 грн., кава по 8 ... І все цілком пристойне... Був на різдвяному ярмарку у Львові і на новорчіному ярмарку у Чернівцях, львівські ціни можна сміливо ділити на 2...3 Схоже там із зароблянням грошей якось не дуже...
Ну, Чернівці трохе простіше за Львів... Дуже не сподобалася бруківка на вулиці "Головна"... думав колеса повідпадають... Якась вона не така... жорстка...
akurt написав:Ну, Чернівці трохе простіше за Львів... Дуже не сподобалася бруківка на вулиці "Головна"... думав колеса повідпадають... Якась вона не така... жорстка...
Садового на ту бруківку нема, давно б кудись пристосував би.
akurt написав:Приятелі терміново викликали в Бухарест - відкрили цех по варінню пива... То не все відразу з написанного можу переварити... Але читаю...
Панове, радійте тому, що є: а то сьогодні подзвонив в роумінгу шановний зять шановної пані, що разом із чоловіком побудуваля для зятя 3-и поверховий будинок... Жінка того зятя вигнала того чоловіка: гроші не може заробляти, тільки спермодонором і працює... Просить поселити в одну з тих квартир, що я вже продав... Шкода хлопця: думав, що пуцько все вирішує... Не все... До пуцька треба ще й гроші...
дивуюсь, як ці поважні люди впустили до своєї хати такого неробу і дармограя
Доця привела та сказала: "Мама - це любофф"... Там взагалі цирк - де ж ті шановні: Леонід Глібов (1827-1893) – обдарований байкар та поет-лірик; Степан Руданськнй (1834-1873) – автор співомовок, сповнених щирого гумору, та ніжних ліричних віршів; Анатолій Свидницький (1834-1871) – поет та прозаїк, автор роману «Люборацькі»; Павло Чубинський (1839-1884) – етнограф і творець національного гімну «Ще не вмерла Україна» та інші. Коротше, зять відвів до тещі старшого сина, щоби та відвезла його до Аквапарку у Львові за квиток за свої гроші. А в цей час приїхала із Чернігвіщини, із села, подивитися на подарований тещею її сину 3-поверховий будинок у Львові, мама того славного легігня. Подивился, сподобалося... Ну а якже: все ж дорого: і паркет, і сходи на поверхи із якоюсь там підсвіткою - тесть багато грошей вклав... Зять тоді після оглядин будинка мамою дзвонить тещі та пропонує таке: "Мене тут запросили сусіди на вечерю, то я до Вас, мамо, привезу на подарованій мені вами автівці зараз свою маму та ще тих двох дітей, що ви сьогодні не водили за свої гроші у басейн. То Ви вже мою маму розважте..."
Слава Богу, у мене сини... У пригороді Бухареста зимно: мінус 3. Снігу мало - як у Львові. Трохи менше. Дороги чисті. Сухі. Пиво біле нефільтроване дуже смачне...
P.S. Тут така біда сталася: подзвонили гарні працьовиті людЕ із Дніпра. Вклалися в 1-к квартиру під оренду. Хочуть 11 000 на місяць - район Соборний - нема ніхто третій місяць... Чом би воно таке? Невже орендарі закінчилися?
akurt написав:Хочуть 11 000 на місяць - район Соборний - нема ніхто третій місяць... Чом би воно таке? Невже орендарі закінчилися?
Це-ж нібито не Лондон ? Ні ? Саме життя натякає людям що губу треба закатати. 11т за 3 місяці +опалення по 1.5 в місяць це вже 34.5т. прямих втрат. За квартал. Тобто можна було здавати першому ліпшому за 8000 на місяць з тим-же фінансовим результатом за рік. Як казав невідомий класик: "Жадность-сестра бедности"
akurt написав:Хочуть 11 000 на місяць - район Соборний - нема ніхто третій місяць... Чом би воно таке? Невже орендарі закінчилися?
Це-ж нібито не Лондон ? Ні ? Саме життя натякає людям що губу треба закатати. 11т за 3 місяці +опалення по 1.5 в місяць це вже 34.5т. прямих втрат. За квартал. Тобто можна було здавати першому ліпшому за 8000 на місяць з тим-же фінансовим результатом за рік. Як казав невідомий класик: "Жадность-сестра бедности"
Жадібність львіських панів більша, ніж у київських. Можливо, вони в дитинстві недоїдали і ховали останній шмат хліба на чорний день????
Как говаривал бывший начальник Калининского РОВД города Горловки Волчков (ныне покойный) своим подчинённым-ментам: "Берите сколько дают! Иначе давать не будут ВООБЩЕ!"
А так все дуже чудово. Гарна природа, білочки навкруги скачуть.
Це я до того що треба цінувати те що маємо а не тільки скиглити як все погано...
Однокласники,знайомі, сусіди виїхали у штати, Канаду, Італію і навіть у рашу жоден не сказав, що йому погано, усі абсолютно задоволені, дехто і всю родину туди перетягнув сім"ї само собою повним складом поїхали)
Ми з радістю зранку встаємо, чесно працюємо, насичено відпочиваємо і відчуваємо приємну втому перед сном. Так, в ідеалі, виглядає ціль роботи – жити, щоб працювати, а не працювати, щоб жити. Це філософія праці в США. Її навчаються трудівники, які роблять американську економіку живою та потужною – мігранти. Однак, їх ментальність та минуле дається взнаки. Зокрема, багато українців, які потрапляють у США, не відмовляють собі у тому, чого навчилися вдома – є можливість щось вкрасти, то кради.
Але якщо глянути збоку на мій досвід, то так, звісно, були моменти, про які неприємно згадувати. Був період, коли я працював на страхову компанію, що займалася оцінюванням речей, які постраждали внаслідок лиха. Так от, була бригада українців, ми займалися очищенням підвалів, що затопило, згорілих будинків і тому подібне. Українці, які працювали зі мною, могли з легким серцем забрати якусь чужу річ, вони її списували і крали додому. Таких прикладів знаю багато. В Америку приїжджають працювати найчастіше українці з сіл, які виграли грін-карту, заповнили анкету і потрапили сюди навіть не знаючи мови. Живуть часто такі українці у своїх маленьких українських тусовках, люблять випити, побитися, часом щось вкрасти і в цілому проявляють не найкращі риси нашого менталітету. Були моменти, коли не хотів казати, що я українець. Коротше, на мою суб’єктивну думку, українські робітники мають не надто добру славу серед американців, але це не заважає їм добре заробляти.
Понаднормова праця. Це слово об’єднує практично всіх мігрантів, які працюють у США. Американці хочуть працювати 6-8 годин і отримувати достатньо грошей на все. Мігранти, українці у тому числі, готові працювати і 10-12-14 годин на день, бо хочуть більшого. Тобто мігранти – це такі трудяги, які рухають економіку США. Маю знайомих українців, які багато років тут працюють. У них вже є чотири чи п’ять будинків, які вони здають в оренду, та вони не перестають щодня працювати на інших роботах. Це не тому, що їм постійно мало грошей, ні, це тому, що така культура праці в США. Люди тут живуть роботою, вона дає ціль і впевненість. Якщо ти зупиняєшся чи починаєш «халявити», то одразу відчуваєш це. Все коштує грошей, а подарунків тут не буває. До речі, я помітив, що, працюючи практично на будь-якій роботі у США, можна нормально жити. Під словом нормально, я маю на увазі: машина, житло, харчі. Це базові речі. Після двох місяців роботи у США, я купив машину.