Політичні дискусії

+ Додати
    тему
Відповісти
на тему
Макроекономіка України, розвиток регіонів і макроекономічні показники: індекс цін, платіжний баланс, експорт, імпорт, рівень промислового виробництва, ВВП, торговельний баланс і рівень безробіття. Політика, що межує з темою бізнесу та фінансів. Політика яка пов`язана з грошима - аспекти політики у грошовому контексті. Політекономія. Корупція. Хабарі.
  #<1 ... 53385339534053415342 ... 5875>
Повідомлення Додано: Пон 27 січ, 2020 13:46

Українська еліта?

Ціла злива публікацій з підслуханого й підглянутого в контактах посадовців та всяких меґа-рішал. Луценко, Аваков, Гончарук, Маркарова, Баканов, Шефір...

І з-поміж усіх підслуханих один тільки Труба - українець. Поганий, хороший. Але медичний факт - українець. Нє пєрєходіт на язик Шефіра-Гончарука навіть у сильній стресовій ситуації...

Уявляєте? Один!

Решта у непублічній "роботі" вживають винятково московської мови. На добро чи на зло. Але тільки московської.

Навіть замислився: коли ж нарешті "зіллють" у ЗМІ роздруківки хоч чогось україномовного? Хто хоч теоретично з українофонів може бути цікавий конторам світу?

Та тут на пальцях однієї руки: єпископат ПЦУ та УГКЦ, певні кола Нафтогазу, свободівці, кілька середовищ рітейлу і великого медичного бізнесу. Оце - плюс/мінус - всі джерела для підслуховувань українською мовою.

Підслухати українську, як правило, неможливо ні в ректорів українських вишів - усіх форм власности й спеціялізації, ні серед рішал академічних установ, не кажу вже про всякі національні оркестри, ансамблі й решта "гуманітаріїв", що мають до справи з помітними грішми.

Та шо там непублічно! Он скакуни в Ансамблі Вірського й ті репетирують тіки по-московській. Не бентежацця. А щонайпатріотичніше українське кіно народжується з окриків москвомовних режисерів на знімальному майданчику.

І хоча оці прозріння - повне москвоязичіє "еліт" поза кадром - шокує людину, в якої навіть розкладки нема московською мовою (для чого вона??), про такий стан речей все ж добре знають МАСИ. І особливо ПІДЛІТКИ.

Саме тінейджери - за моїми київськими спостережннями - навідріз відмовляються вживати в неофіційній обстановці українську мову, вдаючись др СПРАВЖНЬОЇ, тієї, що буде потрібна в тьорках майбутнього - із Шефіром, Бакановим чи Луценком.

Чому? Бо так тут рішаюцця діла. Пакашто. І роздруківки не читай... Нє трать врємєні!
Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви! По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою.
Козак-характерник
Аватар користувача
2

 
Повідомлень: 28078
З нами з: 09.10.12
Подякував: 1909 раз.
Подякували: 2089 раз.
 
Профіль
Повідомлення Додано: Пон 27 січ, 2020 14:35

  pesikot написав:Вкладчик1234
Порошенко 9 месяцев не президент
А идиотам всё нет покоя.


А потому, что зеботам похвастаться по большому счету нечем! И никакого дитя - ложная беременность, есть такой термин в медицине.
Renee
 
Повідомлень: 146
З нами з: 22.10.19
Подякував: 43 раз.
Подякували: 7 раз.
 
Профіль
Повідомлення Додано: Пон 27 січ, 2020 14:36

Брак еліти

Валерій Пекар: ...Щоб зрозуміти поточні події, треба трошки, як кажуть телевізійники, від’їхати камерою і подивитися на більшу картину. В країні, починаючи з кінця 2014 року, триває великий процес. Я би назвав цей великий процес революцією модернізації. Революція — тому що це велика революція суспільних відносин, а модернізація, бо мета — модерна Україна, сучасна Україна, вихід України з такого середньовіччя, в якому вона застрягла, тому що олігархічна економіка, закрита кланова політика, старі і вузькі ідентичності, постколоніальний статус держави, слабкі інституції — це таке середньовіччя. Там ми застрягли і хочемо вийти туди, де знаходяться ті, хто є прикладом для нас. Саме тому Революція Гідності починалася як Євромайдан, як прагнення до європейської інтеграції, тому що для нас Європа і є прикладом модерності. І наша революція упродовж шести років розгортається у трьох вимірах: економічному, геополітичному та ментальному. В економічному — це така собі буржуазна революція, революція середнього класу проти олігархів за відкриту економіку, за економічну свободу, проти корупції, за сталі інституції. Геополітична — це, власне, національно-визвольна, антиколоніальна, антиімперіалістична революція, це, фактично, завершення національно-визвольних змагань українського народу, коли нарешті ми не просто на папері отримали незалежність, бо незалежність — це не мати свій власний прапор, а незалежність — це, коли рішення приймаються в нашій столиці, а не в якійсь іншій сусідній столиці. Водночас це революція цінностей — це прихід нового мислення на зміну старому середньовічному мисленню, яке, на сьогоднішній день, ще панує в країні. Зараз ми бачимо, яку картину. Під найбільшою загрозою опинилась сторона, яку можна було б назвати національно-визвольною революцією, а вона є в двох вимірах. Вона є в вимірі війни і вона є в вимірі державотворення.

А.Б.: Ми бачимо постійний конфлікт між так званим проросійським середньовічним дискурсом представниками здорових патріотичних формацій.

В.П.: Є певний міф, що суспільство складається з більшості, яка проголосувала за президента Зеленського і меншості, яка проголосувала за іншого кандидата. Насправді суспільство складається з меншостей, з різних багатьох меншостей, загалом більшість пасивна, проявляється вона тільки на виборчих дільницях раз на кілька років і, фактично, в нас зараз є дві активні меншості. Це - меншість, яка сформована Майданом, яка сформована війною, куди входять ті люди, які так чи інакше проявили себе за останні шість років і проявили свою громадянську позицію. Не всі вони, звичайно, є великими активістами, але принаймні — це люди, цінності яких були усвідомлені за останні шість років. Друга меншість активна — це меншість антимайданна, це меншість, яка й надалі вважає, що найкращий шлях для країни — це єднання з Росією і навіть не через те, що Росія сильна, а в першу чергу, що Росія пропонує потужну імперську культуру і, на сьогоднішній день, ця меншість має так само дуже активну позицію, вона представлена і в парламенті, і в соціальних мережах, і на вулиці. Ці дві активні меншості борються за пасивну більшість.

А.Б.: Але ж знаходяться люди, які би сказали, "да какая разніца", основне, щоб вулиця була заасфальтована і ми розуміємо, що оця от меншість так звана малоросійська чи проросійська меншість часто отримує публічний карт-бланш. І ми бачимо, як ті сили обростають певними політичними і соціальними м’язами. І це все може завести в дуже і дуже не приємну ситуацію, яка називається внутрішній конфліктом.

О.Ф.: Між першою і другою Світовими війнами був короткий період приблизно 25 років. Період між романтизмом і модернізмом. Тоді були Італія фашистська, Гітлер і так далі, націоналістичні рухи, які збурили Європу, тож зараз ми дуже часто до тих аналогій звертаємось. Тоді панував короткий період авангардизму, а авангардизм якраз — це була така течія культурально-філософська, яка говорила про те, що everything goes, тобто, у значній мірі "все по цимбалах". І зараз ми маємо в обличчі цієї нової влади, можливо, дуже неусвідомлену, мені здається, але спробу внести такий, я не знаю, такий сучасний виток своєрідного авангардизму. Спробуймо метафорами говорити. Давайте уявимо собі експеримент. На тиждень, або на місяць, ще краще, всі ЗМІ, соцмережі перестають коментувати події. Ми ж так тяжко реагуємо на те, що влада зараз не дає нам меседжів ніяких, що влада тримає паузу. Цю паузу можна тримати, як в театрі, для того, щоб збільшити напруження, а можна тримати для того, як це буває в психоаналітичній терапії, тримати паузу до тих пір, поки всі фантазії, які має, наприклад, той клієнт, який приходить, не вийдуть назовні. Я думаю, що ця пауза тримається радше психоаналітично, поки все не вийде на зовні, але ж влада реагує на те, як реагує суспільство. Але уявіть собі, що суспільство замовкло. Взагалі нічого не коментує. Як себе буде почувати тоді влада? Вона не буде мати тоді сигналів жодних. Вся ця історія, власне, і виливається в те, що ми тратимо раціонально канву розуміння того, що відбувається.

А.Б.: Ну, коли суспільство перестає розуміти, що робить влада...

О.Ф.: В нас був недавно психоаналітик з Прінстона Рубен Гальо, дуже відомий культуролог. Він прочитав "потрясну" лекцію у Львові про фейсбук-суспільство. Він там дуже добре аргументував, на основі досліджень, які роблять в Прінстоні, що фейсбук позбавив людей складного думання. Він призвів до того, що суспільство починає оперувати вкрай простими категоріями, перестає вживати складні речення, складні думки, спрощує. Це тому, що емоції потребують дуже чіткого, ясного і простого вислову. Емоції не можуть складно виражатися. Чим простіше, тим краще. Взагалі до культури і до політики приходить, зрозуміло, інша генерація, але який вона несе з собою струмінь? Я вважаю, що це авангардизм, той, що був в міжвоєнний час 20 століття і він є загрозливий. Історія 20 століття відповідає, що авангардизм якраз і долучився до Другої Світової війни. З філософії авангардизму виводилось, що є обрані люди, які можуть собі дозволити все, а інші хай собі користуються тим, що ми їм дамо. І це приблизно то саме, що робить зараз влада. Ми розуміємо, що відбувається, ми знаємо, що треба, а інші нехай користуються. І саме це, я вважаю, небезпечно. І воно подібне до таких ідеологем, які були сказані. Ми маємо ідеологію...

А.Б.: У нас є план, а ви собі думайте...

О.Ф.: Але плану ми не скажемо. Якби суспільство замовкло, що би тоді було?

В.П.: Я згоден, що наша нова політична еліта, наш президент прийшли до влади під гаслом, яке фактично було книжкою-розмальовкою або дзеркалом, як інші журналісти називають, тобто кожен там бачив себе і свої власні цінності і переконання, тому відчував прихильність, або розмальовував цю книжку-розмальовку на свій власний лад. Але зараз нам вже починають пропонувати певні відповіді. І от новорічне привітання президента, яке збурило таку велику хвилю в різноманітних спільнотах, власне, і було таким дуже важливим посланням. Воно було посланням про єдність. Єдність насправді – це дуже добре. Але постає дуже важливе питання: коли ми кажемо про об’єднання, завжди мусять бути засади цього об’єднання. Не може бути об’єднання просто так, на засадах просто наявності українського паспорта, тому що український паспорт є в українського добровольця, який сьогодні захищає Україну від варварів, від російської агресії, і український паспорт так само є в людини, яка з іншого боку фронту стріляє у нашого українського добровольця, будучи на службі в російських окупаційних військ. На підставі яких цінностей ми будемо об’єднуватися? Ось про це нічого не було сказано, і власне це і викликало таке велике обурення. Слід зазначити ще важливу річ: ми сьогодні говорили вже про такий ретрорадянський, як сказав пан професор, підхід, і тут російські фахівці помітили одну важливу річ, яку ми, українці, пропустили – прихильність до пізнього Радянського Союзу, прихильність до совка, вона нам пропонується щира. От якщо старше покоління себе пам’ятає за часів пізнього совка, то ми ж були дуже нещирими тоді. Ми дивилися телевізор, але ми тримали в кишені велику дулю, а часто ми тримали дві дулі - в кожній кишені по одній.

Зараз нам пропонується ідеальний радянський світ з героями радянських фільмів, з героями радянських книжок, я б навіть сказав, з героями радянських мультфільмів, вони ж непогані – Кіт Леопольд, "давайте єднатися". І це все пропонується дуже щиро. Росіяни відзначили, що такого насправді ніколи не було в реальності, таке востаннє у них було не в 70-их роках чи і 80-их, а у 30-их, коли весь народ дуже щиро вірив у радянський міф. Тобто, насправді радянського міфу, в який нам пропонують вірити, його ніколи не було. Я жив за часів Брежнєва, я пам’ятаю, що цього міфу не було. Це був міф, який пропагувало телебачення і газети, але насправді на вулиці ми бачили інше. Звичайно, ми не можемо спокійно сидіти і на це все дивитися, але з іншого боку, національний розбрат і велике протистояння якраз і є основною мрією наших супротивників. В Кремлі сидять і бачать сни про те, що Україна розколота між різними силами, як всі сперечаються, як всі виходять на вулиці бити один одному пики, а навіть, може, не дай Боже, гірше.

А.Б.: Але ж ми розуміємо, що ситуація в країні не є простою. Ми розуміємо, скільки зброї в людей. Ми розуміємо, який перешкал емоцій. І рано чи пізно оця от рушниця, яка, можливо, не висить на стіні, а схована десь під диваном, вона може бути задіяна, і це, напевно, буде найстрашніше, бо це може потягнути так званий каскадний ефект чи ефект доміно.

В.П.: Абсолютно так і є. Власне, це і є метою і мрією наших кремлівських ворогів. А це значить, що ми мусимо цього не допустити. Що робити для того, щоб не допустити? Очевидно, що суспільство рухається під впливом активних меншостей. Це значить, що ми, як одна з активних меншостей, мусимо не битися з пасивними меншостями, а розмовляти з ними. Насправді, ці пасивні меншості, які складають більшість українського народу, не мають власних відповідей. Вони не мають власної естетики, вони не мають власної етики. Вони можуть взяти або українську національну естетику, або радянську естетику, пізньорадянську. Вони можуть взяти або етику Майдану, або етику антимайдану. Немає третього шляху, немає нічого іншого. Іноді кажуть, що третій варіант - ліберальний, глобалізаційний, космополітичний шлях. Це правда, але до третього варіанту ще треба дорости. Для того треба мати спочатку власну державу, яка активно розвивається і протистоїть всім ворогам. Тому що глобалізація – це така гра, в яку беруть тільки тих, хто пройшов гру модернізації. Хто подолав той клас, того беруть у наступний клас школи. І мені особисто бракує у сучасному українському суспільстві великих відкритих діалогів з усіх тих питань, які насправді часто навіть для інтелектуалів лишаються табу. Питання ідентичності, питання культури, питання історії, питання долі Криму, долі Донбасу, питання моделі країни, яку ми будуємо, і візії майбутньої України – якою ж вона має бути? З усіх цих питань у нас дуже мало відкритих діалогів у суспільстві. Про це не говорять президент і очільники держави. Про це дуже мало говорять інтелектуали, часом вони намагаються навіть не чіпати такі складні проблеми для того, аби не збурити зайвих емоцій.

Я дуже сильно сподіваюся, що 2020-ий рік стане роком великих національних діалогів. Діалогів про всі ті питання, про які ми не говорили раніше, вважаючи, що воно само собою зрозуміло. Для когось із нас само собою зрозуміло, що українська культура є центром, є точкою, навколо якого єднається український народ, а для когось, вибачте, ні. Для когось є зрозумілим, що в нас в країні є російська агресія, а для когось – ні. І ми мусимо говорити з тими людьми, які на сьогоднішній день заплутані. Ми мусимо говорити з людьми, які збилися зі шляху. Ми мусимо говорити з тими людьми, які дотримуються різних точок зору, інших, ніж ми. В цих діалогах, власне, і народиться те, що буде засадами єднання української нації. Тому що слід розуміти: в нас української політичної нації немає. В нас є український народ, який тільки зараз, з отриманням власної незалежної держави, почав формувати українську політичну націю на сучасних засадах. І це означає, що засади цього формування ми мусимо визначати зараз. Що робити з мільйонами російськомовних людей? Вигнати з України? Розстріляти? Дати їм російську мову як другу? Всі ці підходи нікуди не годяться. Треба говорити. Треба знаходити ці речі. Я дуже сподіваюся, що 2020-ий рік стане роком таких діалогів, в яких ми знайдемо себе і знайдемо засади, на яких ми будемо далі будувати Україну.

А.Б.: Діалог можливий тільки тоді, якщо учасник діалогу хоче чути і має вуха, тобто він не є соціально глухим. А ми маємо частину середовищ, котрі не будуть хотіти чути, на превеликий жаль. Ми мамо по факту відсутність реакції на доволі пекучі речі.

О.Ф.: Окей, давайте ми так і вчинемо, як пан Валерій говорить. Давайте безпристрасно собі скажемо: "Ну, нам треба ситуацію зрозуміти і говорити про неї". Яка наша ідентичність, які наші цінності, яка наша політична орієнтація і куди ми йдемо, хто ми, як сказав президент, хто ми такі? Може, і на це питання треба відповідати. Але, щоб все це зробити, мусимо сказати: "Добре, ми ж в не ізоляції, правда?". З нами сусідує Росія, Білорусь, турки підтискають, а з тамтої сторони – Європа. Всі вони якось впливають. Тож скажу так: добре, ми хочемо знати, хто ми. Ми, як і інші культури, які ми охоче слухаємо, охоче до них прислухаємось, запрошуємо гостей, важливих експертів, - ну звідки ми їх запрошуємо? Сполучені Штати Америки, Європа, Німеччина, Франція, іноді з Росії залітають якісь цікав дисиденти, правда!? Ми між собою говоримо, але й вони дуже важливі. До чого я веду? Я веду до того, що, скажіть, чи багато ми маємо таких дискусій?! Для того, щоб ми могли сказати, хто ми, яке наше місце в світі, і хто ми по відношенню до тих, хто справа, тих, хто зліва, тих, хто знизу, тих, хто згори. Яке наше окремішнє місце?

А.Б.: Формула "понять і простіть", вона спрацює? Чи вона навпаки – викличе колосальний суспільний опір?

О.Ф.: Я написав статтю для сайту "Збруч", стьобну трошки статтю. Там йшлося, що ну от, чехи дуже швидко забули, як росіяни на них наїхали в 1968-ому році, і зараз вся Прага – то російські магазини. Угорці також забули, як 1957-ому на них наїхали росіяни. Вже забули і вже з росіянами друзі. І поляки починають потрошки забувати. Я цю статтю закінчив такою фразою: "Слухайте, може, нам пора забувати вже про те, що нас росіяни нищили і бомбили?". Чехи забули, угорці забули, давайте й ми забудемо, вже, негайно. Чим швидше, тим ліпше, так? Тільки проблема в тому, що ні чехи, ні угорці не забули, а забула їхня політична еліта. От у чому вся справа. Подібне може статися також і в нас. Політична еліта в силу прагматизму, якого потребує дана ситуація, може про це забути. Але люди не забудуть. Якщо ж говорити про Україну, то я вважаю, що це і є, можливо, однією з найбільших небезпек, що політична еліта в силу прагматичних потреб скаже: "забудьмо і простимо". А люди не забудуть, бо багато особистих трагедій. І це буде дуже серйозне розщеплення, і тоді може дійти до того, що можна дулі тримати в кишенях, так як в радянські часи. Нам говоритимуть одне, ми бачитимемо, що не можемо нічого зробити, бо прагматична ситуація вимагає цього і будемо тримати дулі в кишені. Це погано тому, що це заганяє справжню ідентичність людини в дуже глибокі тайники, і її важко дістати назад. Це на довгі роки може бути. Я б найбільше цього боявся.
Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви! По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою.
Козак-характерник
Аватар користувача
2

 
Повідомлень: 28078
З нами з: 09.10.12
Подякував: 1909 раз.
Подякували: 2089 раз.
 
Профіль
Повідомлення Додано: Пон 27 січ, 2020 14:46

  lapay написав:Китайський вірус і єврейський Голокост, як це було в середньовіччі:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0 ... 1%82%D1%8C
Але якщо у 1321 році французькі євреї відбулися вигнанням, у часи Чорної смерті релігійна нетерпимість проявилась вже у повній мірі. У вересні 1348 в швейцарському місті Шильон єврейський лікар під тортурами дав зізнання в тому, що він спільно з кількома членами єврейської громади отруїв міські колодязі. Від такої новини як хвилі по країнах Європи прокотилися єврейські погроми. Євреїв Шільона звинуватили в організації масового отруєння колодязів, тортурами змусили зізнатися в підготовці цього злочину, судили, і на підставі суду і закону підсудних разом з не підданими суду одновірцями спалили на вогнищах. У Базелі навмисно побудували дерев'яну будівлю, в якому зібрали і спалили євреїв. Практично по всій Європі запалали синагоги, єврейські крамниці і житла, а нерідко й цілі квартали. Безнадійність становища обвинувачених в загальній біді була настільки велика, що в Майнці єврейське населення обрало замість страти самоспалення. Євреїв саджали в бочки з вином і скидали в річки. У Німеччині під час найстрашніших погромів з тих, що передували голокосту XX ст., були знищені майже всі єврейські громади. Трупами безлічі вбитих паризьких євреїв кілька місяців харчувалися навколишні вовки.

Антиєврейська істерія покотилася звичними рейками — у 1349 році було нібито знайдене тіло хлопчика, якого замучили євреї — прибили до хреста, пародіюючи таким чином розп'яття. Виявилось також, що євреї колють голками викрадені у християн гостії, поки з них не потече кров Христа. Очманілі натовпи в Німеччині, Швейцарії, Італії, Іспанії, отримавши у своє розпорядження подібні докази вини юдеїв й у надії перемогти епідемію, влаштовували криваві самосуди, часом за підтримки або мовчазної згоди влади. Те, що епідемія косила мешканців єврейських кварталів не менше, ніж християн, нікого не хвилювало. Норвезький король, коли дізнався, що чума наближається до кордонів його держави, наказав винищити всіх євреїв з метою профілактики. Пандемію, це, на жаль, не зупинило[103].

Історія зберегла приклади відчайдушної мужності приречених. Так, бували випадки, коли юдеї самі, забарикадувавши двері, підпалювали свої домівки, де згорали разом зі своїми близькими і всім майном, при цьому кричали з вікон, що відають перевагу смерті над насильницьким хрещенням. Матері з дітьми на руках кидались у багаття. Юдеї, яких палили живцем, сміялись в обличчя своїм катам і співали біблейські псалми. Збентежені подібною мужністю клірики поспішили пояснити її втручанням і допомогою сатани[104].

Простите, torture - ЭТО ТЕПЕРЬ ПО-УКРАИНСКИ? Аналога слова ПЫТКИ не нашлось?
Волгарь
 
Повідомлень: 7650
З нами з: 12.10.12
Подякував: 22 раз.
Подякували: 773 раз.
 
Профіль
Повідомлення Додано: Пон 27 січ, 2020 14:49

  ЛАД написав:К вопросу о моей "украинофобии".
Я уже на днях писал, но не могу найти. То ли удалили, то ли плохо ищу. :)
Да, я против перспективы превращения Украины в "аграрную супердержаву" и против устремлённых в прошлое мечтаний про "садок вишневий коло хати". Против не самогО садочка, а против того, чтобы мечты на нём и заканчивались. Для "аграрной супердержавы" достаточно населения до 10 млн. со специальностями, связанными с с/х + сфера обслуживания.
[/quote]
А феномен Нидерландов? 141 -я страна по территории и второе место в мире по экспорту сельхозпродукции! 18 млн населения. Скажете, что отсталая и неразвитая страна??
Википедию посмотрите - обалдеете.
Renee
 
Повідомлень: 146
З нами з: 22.10.19
Подякував: 43 раз.
Подякували: 7 раз.
 
Профіль
Повідомлення Додано: Пон 27 січ, 2020 14:53

  Renee написав:второе место в мире по экспорту сельхозпродукции


Не вижу Нидерландов

https://agro-max.ru/novosti/10-stran-s- ... zyajstvom/
Не читаю Будивельник, первый личный бан кого-то за пять лет на форуме.
freeze
4
 
Повідомлень: 16205
З нами з: 02.07.14
Подякував: 4095 раз.
Подякували: 6421 раз.
 
Профіль
21
3
5
Повідомлення Додано: Пон 27 січ, 2020 15:25

  lapay написав:Китайський вірус і єврейський Голокост, як це було в середньовіччі:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0 ... 1%82%D1%8C
Але якщо у 1321 році французькі євреї відбулися вигнанням, у часи Чорної смерті релігійна нетерпимість проявилась вже у повній мірі. У вересні 1348 в швейцарському місті Шильон єврейський лікар під тортурами дав зізнання в тому, що він спільно з кількома членами єврейської громади отруїв міські колодязі. Від такої новини як хвилі по країнах Європи прокотилися єврейські погроми. Євреїв Шільона звинуватили в організації масового отруєння колодязів, тортурами змусили зізнатися в підготовці цього злочину, судили, і на підставі суду і закону підсудних разом з не підданими суду одновірцями спалили на вогнищах. У Базелі навмисно побудували дерев'яну будівлю, в якому зібрали і спалили євреїв. Практично по всій Європі запалали синагоги, єврейські крамниці і житла, а нерідко й цілі квартали. Безнадійність становища обвинувачених в загальній біді була настільки велика, що в Майнці єврейське населення обрало замість страти самоспалення. Євреїв саджали в бочки з вином і скидали в річки. У Німеччині під час найстрашніших погромів з тих, що передували голокосту XX ст., були знищені майже всі єврейські громади. Трупами безлічі вбитих паризьких євреїв кілька місяців харчувалися навколишні вовки.

Антиєврейська істерія покотилася звичними рейками — у 1349 році було нібито знайдене тіло хлопчика, якого замучили євреї — прибили до хреста, пародіюючи таким чином розп'яття. Виявилось також, що євреї колють голками викрадені у християн гостії, поки з них не потече кров Христа. Очманілі натовпи в Німеччині, Швейцарії, Італії, Іспанії, отримавши у своє розпорядження подібні докази вини юдеїв й у надії перемогти епідемію, влаштовували криваві самосуди, часом за підтримки або мовчазної згоди влади. Те, що епідемія косила мешканців єврейських кварталів не менше, ніж християн, нікого не хвилювало. Норвезький король, коли дізнався, що чума наближається до кордонів його держави, наказав винищити всіх євреїв з метою профілактики. Пандемію, це, на жаль, не зупинило[103].

Історія зберегла приклади відчайдушної мужності приречених. Так, бували випадки, коли юдеї самі, забарикадувавши двері, підпалювали свої домівки, де згорали разом зі своїми близькими і всім майном, при цьому кричали з вікон, що відають перевагу смерті над насильницьким хрещенням. Матері з дітьми на руках кидались у багаття. Юдеї, яких палили живцем, сміялись в обличчя своїм катам і співали біблейські псалми. Збентежені подібною мужністю клірики поспішили пояснити її втручанням і допомогою сатани[104].

Сегодняшнее видение:
Ты чей?
https://defence-line.org/2020/01/ty-chej/
POSTED BY: ANTI-COLORADOS 27 СІЧНЯ, 2020

Время от времени возникает ощущение, близкое к счастью или чему-то подобному от того, что вот уже больше 10 лет как удалось избавиться от телезависимости и просто попрощаться с этим предметом навсегда. Особенно остро это понимаешь сейчас, после весенних выборов, поскольку есть подозрение, что сипатый голос теперь рассказывает не только об Украине-проститутке и коробочке, которую ей надо купить, но и на всякие остальные темы.

Будучи не в том возрасте и не с тем здоровьем, чтобы вот так неожиданно нарваться на этот эксцесс, а потом пить пилюли, мне просто радостно от того, что однажды решил попрощаться с ящиком насовсем. Но и в сети на это все равно приходится натыкаться, хоть это все же «лайт» версия и потому не такая психологическая травма, если бы оно было со звуком.

Не знаю как, но в мою ленту твиттера попало вот такое:
Зображення


Оно как бы понятно, сейчас отмечается международный день памяти жертв Холокоста и в общем, публичным людям надо что-то говорить об этом. Тем не менее, в любых речах надо иметь какую-то меру и приличие. Тем более, в речи первого лица воюющей уже шестой год страны, где убито около 20 тыс человек ее граждан, это все же должно быть как-то иначе.

Приблизительное количество жертв тут указано потому, что истинные масштабы насилия на оккупированной части Украины мы сможем узнать только после ее освобождения и то – вряд ли до последнего человека. Дело в том, что тайные казни там происходят ежедневно и даже в тот самый момент, когда янелох говорил на тему Холокоста или писал об этом в Твиттер, на Донбассе кого-то пытали и убивали.

Причем, уже есть масса документально и процессуально подтвержденных фактов зверств, которые творят оккупанты и это не просто расстрелы или убийство посредством отравляющих веществ, а именно запредельные пытки, часть которых переплюнула даже то, что было в ГУЛАГе. Причем, об этом знает уже очень много людей. Кто-то сам прошел через этот ужас, у кого-то этот ад прошли родные и близкие, но что самое интересное, в генпрокуратуре и СБУ – тоже прекрасно об этом знают. Там имеются десятки, если не сотни томов материалов, тысячи часов видео допросов свидетелей, акты медицинских экспертиз и прочее, что прямо указывает на состояние дел и об этом не могут не знать высшие должностные лица.

Так вот. Да, об ужасе холокоста надо говорить. Но на самом деле, кроме евреев, точно так же уничтожались сотни тысяч представителей других народов. Евреи просто решили, что такого для них не должно повториться и потому – сделали эту тему публичной, назидательной и нескончаемой. Молодцы евреи.

Но почему нашего президента тема холокоста, по его же словам, трогает до глубины души, а страдания и чудовищная смерть граждан страны, во главе которой он оказался, его не трогает вообще? Он ни разу не сподобился сделать бровки домиком и что-то такое печальное сказать по этому поводу, но главное – не это.

Евреи назвали собирательного виновника и преступника, совершившего холокост – нацизм. А что же с нашим вариантом? Почему за уже 7 месяцев нахождения во главе государства, он ни разу не назвал рашизм, как причину украинского холокоста? Почему Россию ни разу не назвал агрессором? Ведь оказалось, что по поводу холокоста евреев он может выговаривать эти слова. Так в чем дело? Чей это президент?


При чём это уже далеко не "первый звоночек"
Востаннє редагувалось Kudrjavuy в Пон 27 січ, 2020 15:45, всього редагувалось 1 раз.
Увидеть массовый протест уволенных украинских судей – мечта. Представляете, Майдан, тысяч пятнадцать митингующих – судьи и их помощники или родственники. Бочки с кострами – на растопку идут те решения, которые хотелось бы скрыть.
Kudrjavuy
Аватар користувача
 
Повідомлень: 8264
З нами з: 20.09.12
Подякував: 675 раз.
Подякували: 869 раз.
 
Профіль
Повідомлення Додано: Пон 27 січ, 2020 15:31

  ЛАД написав:К вопросу о моей "украинофобии".
Я уже на днях писал, но не могу найти. То ли удалили, то ли плохо ищу. :)
Да, я против перспективы превращения Украины в "аграрную супердержаву" и против устремлённых в прошлое мечтаний про "садок вишневий коло хати". Против не самогО садочка, а против того, чтобы мечты на нём и заканчивались. Для "аграрной супердержавы" достаточно населения до 10 млн. со специальностями, связанными с с/х + сфера обслуживания.
Дивіться як легко ворог перевів стрілки
1 Що обговорюємо?
Українізація=аграрна країна :mrgreen:
А звідки це випливає?
Як може мова вплинути на деіндустріалізацію?
2 Українізація=захист від московії.... . але не дорівнює деіндустріалізація, бо розрив звязків з москвою(до речі сировинна,слабо індустріалізована країна в порівнянні з ЄС чи США) не є причиною деіндустріалізації
Розрив з московією - це шанс на європеїзацію
3 Чим ближче ми будемо до Європи - тим кращі будуть наші індустріальні перспективи (ринок збуту не порівняти з московією)
4 Те що ми могли продавати високотехнологічну продукцію тільки в московію - брехня, по тій простій причині , що ця продукція вже давно
а - не високотехнологічна
б - спадок СРСр
Тому ми або консервуємось(гниємо)разом з педерацією (яка має можливість гнити довше бо її нафта-газ завжди будуть потрібні) , або рвемо звязки з старим і отримуємо ШАНС прийти до нового
5 Шансом ми скористаємось , от тільки коли?
Будемо слухати ладів-волгарів-трактористів-укк йти будемо довго і повільно
Зрозуміємо що останні є рупорами кремля - підемо швидше і .... при цьому нам буде важче
Але свято місце - пусто не буває...
Приклад Австралії - туди зіслали всіх каторжників британської імперії... а вони побудували свою державу
http://forum.finance.ua/topic93912.html
http://forum.finance.ua/viewforum.php?f=69
budivelnik
Аватар користувача
 
Повідомлень: 22504
З нами з: 15.01.09
Подякував: 167 раз.
Подякували: 2296 раз.
 
Профіль
Повідомлення Додано: Пон 27 січ, 2020 15:33

Re: Політичні дискусії

  Волгарь написав:Простите, torture - ЭТО ТЕПЕРЬ ПО-УКРАИНСКИ? Аналога слова ПЫТКИ не нашлось?

Не "теперь", а всегда так было
Faceless
Аватар користувача
Модератор
 
Повідомлень: 26809
З нами з: 24.01.12
Подякував: 1145 раз.
Подякували: 6377 раз.
 
Профіль
7
2
3
Повідомлення Додано: Пон 27 січ, 2020 15:40

  Faceless написав:
  Волгарь написав:Простите, torture - ЭТО ТЕПЕРЬ ПО-УКРАИНСКИ? Аналога слова ПЫТКИ не нашлось?

Не "теперь", а всегда так было

По-английски, а корень латинский? Т.е. в оригинале польский Как термин, т.е. term - срок по-английский, или кат (палач) - от cut (резать)
Волгарь
 
Повідомлень: 7650
З нами з: 12.10.12
Подякував: 22 раз.
Подякували: 773 раз.
 
Профіль
  #<1 ... 53385339534053415342 ... 5875>
Форум:
+ Додати
    тему
Відповісти
на тему
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 0 гостей
Модератори: ТупУм, Ірина_, Модератор
Топ
відповідей
Топ
користувачів
Реклама