Еміграція, заробітчанство

У этой знакомой ставка 15,5 в час (+1,5 доллара идет на бенефиты, но не идут в официальный доход). Итак, 15,5Х40=620 - это фуллтайм и плюс 15,5Х28Х1,5=651 - это овертайм. В неделю 1271. В месяц 1271Х4,5=5719,5. Это ее доход. Что-то у ее мужа. Квартира 1 бедрум выплачена (10 лет в США), по ней ВСЕ расходы около 600 долларов (кооп, мейнтаненс, включая электричество, газ, налоги и тп. Все включено).
4 дня в неделю она свободна.
Да, не 10 куе, но и случай не продвинутый совсем.
Могу более других случаев накидать.

\\\
Ще раз - США одна з найгірших країн якщо хочеться просто нормально і спокійно жити, там суто статистично величезна нерівність(Індекс Джині) та мінімальна соц. підтримка.
Давайте тут, сперечайтеся з фактами та статистикою, можна ще якихось прикладів айтішних накидати.)

Вот это и была моя претензия в соседней "глобализационной" ветке: всегда приводятся единичные случаи "подъема" -- какбэ намекая -- "так может каждый". А когда в ответ приводишь похожий случай про знакомых, но с абсолютно противоположным результатом -- сразу идет переход на личности вида "а собственных опыт есть? -- нету -- ну так не мешайте нам тут инфоциганствовать"

Наприклад зараз я можу все продати скажімо за 500 тис і звалити - що за ці гроші я куплю в Америці, Європі - ніхєра, ще й працювати доведеться в 45 років а тут до війни в мене був пасивний дохід 4 тис в місяць

А після війни на який пасивний дохід очікуєте?

о, нарешті тему відокремили, а то вже й забули тут про оренду

Я не знаю, что ее ждало-бы в Ривном в 61 года, но явно не зп в почти 6 куе в месяц. "Дупу" она не моет, хотя профессия с таким тоже может быть связана. Бабулька вполне сомостоятельна. Делает покупки, убирает, готовит, СПИТ и все это время ей идет почти 6 куе в месяц. Что ее-бы ждало в Ривном в 60+лет?
Гламурная жизнь? Если-бы она ХОТЕЛА что-то изменить, то хоть пыталась язык выучить. Не хочет? Ее все устраивает? Кто ей судья? В любом случае это не сравнимо с украинской альтернативой.

Я чудово знаю, що за оренду в 600 там і собачу будку там не знайти, і наскільки південний Бруклін емігрантська діра. То по факту не Америка взагалі, а міні-гетто всередині країни.
Якщо їхати в США - то тре цілитися на свій будинок і пару машин на сім'ю, інакше є куди краще країни.

За фактичним рівнем життя неповних 6к в NYC це приблизно ну тисяч 20-25 грн в Рівному. Жити можна, суттєво відкладати складно. Але немає стресу від медичних рахунків, ви весь час ігноруєте, що в США це величезна проблема для людей від 40-50, які не накопичили достатньо подушку (тобто майже всіх).
Мої родичі у невеликому містечку у свої ~60 уже третю квартиру хочуть купувати, дача, катер, усе є, діти та онуки під боком, живуть на землі предків, у своїй культурі серед своїх людей. Освітою також особливо похвалитися не можуть. Що їх чекає в крихітній квартирці в бруклінському гетто?

Ще раз – емігрантське життя це не лише про гроші, навіть скоріше на 90% не гроші.

2. Дада, свободен в своем выборе и передвижении. Как быть с тем постом, что вы не имеете возможности себе позволить, чтобы квартира в Киеве пустовала?

Я радий, що ви шукаєте мої повідомлення сотню гілок назад, але по тій квартирі я собі грошей не беру, перераховую кому реально потрібно.

А ця токсичність(разом з общєпанятним) – вже третя ознака менталітету совка.
Сексизм, расизм, ейджизм (у 61 - бабця?), І загальна меншовартість. Таких емігрантів я теж побачив, дуже складно вони влаштовуються у розвинених країнах.

Єдине дітей тре звідси випихувати. Бо, щось мені підказує, що в нас, навіть після перемоги, значного покрашеня життя не відбудеться.

Абсолютна більшість проблем у країні – це негативний природний відбір. Спочатку совок-голодомори потім хвилі еміграції. Бачите причинно-наслідковий зв'язок?

План-мінімум після перемоги – вийти до рівня Польщі, при вливаннях та списанні боргів це дуже ймовірно. На той час, звичайно, Польща може вже підтягнутися до нинішньої Німеччини.

Але взагалі, що там буде "потім" - зараз передбачити неможливо. Зараз стільки уваги та всього іншого у всьому світі зав'язано на Україні, що з руснявої провінції на локальний європейський центр ми вже перетворилися, тільки ще не все це усвідомили.

План-мінімум після перемоги – вийти до рівня Польщі

Я цю байку ще з дитинства чую. Тільки там була Франція. Я краще сам в Францію поїду.

Ось вам так би мовити на які кошти кайфують наші у Німеччині
«Якщо людина не проживає у притулку для біженців і не отримує речової допомоги(гуманітарка, одяг, меблі), то соцслужби мають організувати їй виплати:

для одинака 367 євро на місяць;
для пари по 330 євро на кожного;
дорослі до 25 років з батьками – 294 євро;
особи 14-17 років – 326 євро;
діти від 6 до 14 років – 326 євро;
до шести років – 249 євро.»

Порахували? Тобто мама с дитиною отримують десь 650 євро, - багато не накайфуєш)

У меня знакомый с женой и тремя детьми (потому и выпустили) выехал в Дойчланд
Получается у него шаровый доход около 1600 евро.
В Киеве, работая на двоих с женой они имели около 1000 евро.
Вопрос, что можно арендовать в Дойчланде на разницу в 600 евро?

Жена двоюродного брата с двумя детьми и тещей, получили в Германии в первые дни войны квартиру трешку. Зачем снимать. Халява. Будут пытаться там зацепиться до последнего. Если еще и детей в школы садики отдадут - считай пропали для Украины, никто в здравом уме уже назад детей не повезет.

Что значит "получили"? -- условия возврата "получки" есть?

Знов таки це все окремі випадки, хтось заробляє тяжкою працею і надіється не захворіти до пенсів, хтось в айті отримує 200 плюс тисяч, для молоді особливо з гарною освітою інглішем безумовно краще там, для роботяг які вміють хочуть і можуть вкалувати - також, для 40 плюс або тих хто звик працювати аби як - краще тут - є купа нюансів, всі ці розповіді знайомих знайомих - це все не те - треба самому спробувати і писати. Наприклад зараз я можу все продати скажімо за 500 тис і звалити - що за ці гроші я куплю в Америці, Європі - ніхєра, ще й працювати доведеться в 45 років а тут до війни в мене був пасивний дохід 4 тис в місяць, квартира в центрі 200 метрів, - скільки мені прийдеться вкалувати щоб те ж саме отримати там? А жити коли? В 70? - так це дожити треба та і в такому віці нахєра воно все?)

Вы знаете, мне этот пост очень понравился.
Это действительно правда - США это страна, где можно всего достичь.
Надо или уметь и работать руками и/или головой или быть предпринимателем.
Такие как зерокул, которые не знают что хотят, не хотят стресса, не хотят работать - возвращаются. Несмотря на якобы свободный Инглиш (это хорошо, но нелостаточно. В США таких хватает, как ни странно ) В Украине за украинский тоже нашару баблом не заваливают.
Жизнь состоит из множества частных историй. Вы хотите мой опыт? "Их есть у меня" (с). Но я не хочу, чтобы мне завидовали. Да и чтоб не сглазить
Я всегда пишу если о себе, то о прошлом, почти никогда о настоящем и никогда о планах.
О возрасте для эмиграции писал на ветке:
Глобализация дарит нам много возможностей. Где в мире комфор
Но да, если вас все устраивает и вы живете только для себя - нет смысла.
Эмиграция - это такой фильтр, благодаря которому такие страны как Канада, США, Австрали и пр. Получают молодых, предприимчивых и готовых работать. Ну, а остаются...все остальное.

о, нарешті тему відокремили, а то вже й забули тут про оренду

Я не знаю, что ее ждало-бы в Ривном в 61 года, но явно не зп в почти 6 куе в месяц. "Дупу" она не моет, хотя профессия с таким тоже может быть связана. Бабулька вполне сомостоятельна. Делает покупки, убирает, готовит, СПИТ и все это время ей идет почти 6 куе в месяц. Что ее-бы ждало в Ривном в 60+лет?
Гламурная жизнь? Если-бы она ХОТЕЛА что-то изменить, то хоть пыталась язык выучить. Не хочет? Ее все устраивает? Кто ей судья? В любом случае это не сравнимо с украинской альтернативой.

Я чудово знаю, що за оренду в 600 там і собачу будку там не знайти, і наскільки південний Бруклін емігрантська діра. То по факту не Америка взагалі, а міні-гетто всередині країни.
Якщо їхати в США - то тре цілитися на свій будинок і пару машин на сім'ю, інакше є куди краще країни.

За фактичним рівнем життя неповних 6к в NYC це приблизно ну тисяч 20-25 грн в Рівному. Жити можна, суттєво відкладати складно. Але немає стресу від медичних рахунків, ви весь час ігноруєте, що в США це величезна проблема для людей від 40-50, які не накопичили достатньо подушку (тобто майже всіх).
Мої родичі у невеликому містечку у свої ~60 уже третю квартиру хочуть купувати, дача, катер, усе є, діти та онуки під боком, живуть на землі предків, у своїй культурі серед своїх людей. Освітою також особливо похвалитися не можуть. Що їх чекає в крихітній квартирці в бруклінському гетто?

Ще раз – емігрантське життя це не лише про гроші, навіть скоріше на 90% не гроші.

2. Дада, свободен в своем выборе и передвижении. Как быть с тем постом, что вы не имеете возможности себе позволить, чтобы квартира в Киеве пустовала?

Я радий, що ви шукаєте мої повідомлення сотню гілок назад, але по тій квартирі я собі грошей не беру, перераховую кому реально потрібно.

А ця токсичність(разом з общєпанятним) – вже третя ознака менталітету совка.
Сексизм, расизм, ейджизм (у 61 - бабця?), І загальна меншовартість. Таких емігрантів я теж побачив, дуже складно вони влаштовуються у розвинених країнах.

НЙ, как и США - разные. И даже сам Бруклин, который больше Киева - разный.
Даже тот самый гадский Брайтон - разный. Там есть очень дорогие комплексы, в которых живут не "брайтоновские бабушки" (в данном случае, это образ эмигрантов из совка, которые сформировали мнение о Брайтоне. Не эйджизм не сексизм. Я сам не сторонник любой дискриминации по любому признаку. Вы-же вполне себе позволяете расистские высказывания, хоть они в чем-то справедливы), но в большинстве своем, да, русскоязычные и это меня воротит от Брайтона.
Но еще есть и абсолютно крутейший район Манхеттен-Бич. Всего минут 15 пешком от Брайтона. И рай для пенсионеров Сигейт. И достаточно стремный Кони-Айленд. И очаровательный Шипсхедбей (но не северней эв.Х и не восточней Бэдфорда), где живут русскоязычные тоже, но район тн "среднего класса" и вполне себе благополучные Мидвуд и Бенсонхерст. И просто смесь стремного с престижным в Бэй-Риджем (но там не так много русскоязычных).
А не эмигрантские - Флэтбуш, в том числе в даунтауне, да и весь север - вот это гетто так гетто.
И Манхеттен неоднородный и Квинс и даже адский Бронкс имеет Ривердейл - островок благополучия и престижности. Вот Стейтен Айленд (бывшая городская свалка)- более-менее равномерный спальник.
Такой он, Нью-Йорк, в который, почему-то??? стремятся попасть десятки миллионов со всего мира.
Ну и, с географией тоже у вас не сложилось? В середине страны? Вас обманули!
На Восточном побережье!
Ладно, вас нет в США, и это хорошо.
Удачки.

Как вы всё это в голове держите-всё про всех знаете---у кого где квартира,сколько детей,кто где учиться где работает что есть и т. д.

Я уже писал, что в моей теме, после кризиса 2008 года, наши все рабочие и прорабы, став рабочими, уехали в Германию. Всем дали на старт 7 евро в час на пробный контракт. На 3 месяца. Потом дали постоянные контракты постепенно доведя до 25 евро в час. Потом они перестали выходить на связь и делиться новостями. Через несколько лет вернулся один с гонором. Почувствовать себя "хозяином жизни" в Киеве. Остальные остались. Работодатель обеспечивал их жильем и на объекты вывозил на автобусе. СО временем они купили себе Мерс Вито для бОльшей свободы. Получили ВНЖ, учили язык. Периодически приезжали в Киев побыть с семьей. Отпуск раз в год и дорогу туда-обратно оплачивал работодатель.
Не знаю или бывший наш прораб сделал это, но собирался забрать семью туда. В Киеве квартира в сталинке на пр.Науки, гараж, дача где-то по Одесской трассе. Кажется Круглик.
Так что квалифицированные рабочие, особенно узкие спецы, точно не пропадут.[/quote]

:D Как вы всё это в голове держите-всё про всех знаете---у кого где квартира,сколько детей,кто где учиться где работает что есть и т. д.

Я уже писал, что в моей теме, после кризиса 2008 года, наши все рабочие и прорабы, став рабочими, уехали в Германию. Всем дали на старт 7 евро в час на пробный контракт. На 3 месяца. Потом дали постоянные контракты постепенно доведя до 25 евро в час. Потом они перестали выходить на связь и делиться новостями. Через несколько лет вернулся один с гонором. Почувствовать себя "хозяином жизни" в Киеве. Остальные остались. Работодатель обеспечивал их жильем и на объекты вывозил на автобусе. СО временем они купили себе Мерс Вито для бОльшей свободы. Получили ВНЖ, учили язык. Периодически приезжали в Киев побыть с семьей. Отпуск раз в год и дорогу туда-обратно оплачивал работодатель.
Не знаю или бывший наш прораб сделал это, но собирался забрать семью туда. В Киеве квартира в сталинке на пр.Науки, гараж, дача где-то по Одесской трассе. Кажется Круглик.
Так что квалифицированные рабочие, особенно узкие спецы, точно не пропадут.

[/quote]

Ну я с людьми долго отношения поддерживаю. Не делаю пакости, чем могу - помогаю. Кто-то мне тоже помогает.
Это сближает.
Я дружу больше 20 лет с людьми, с которыми когда-то недолго работал.
С кем-то пересекся ненадолго, но что-то сблизило.
Хорошие люди хороших притягивают.
Ах, да, забыл - я еще офигительно скромный!