Валютний ринок в контексті ДС

Що буде з курсом євро і чого очікувати в Україні після засідань ЄЦБ та ФРС? Прогноз курсу

Кабінет Міністрів у понеділок, 13 березня, підтримав законопроєкт про збільшення видатків держбюджету на 537 мільярдів гривень.

Шмигаль додав, що додаткові фінансові можливості для підтримки армії було залучено завдяки підтримці міжнародних партнерів.

Це ще +14,5 млрд. валюти на ринок України. Якщо НБУ буде і далі заливатиме нею Україну в таких масштабах, то курс і до офіційного опуститься.

Не було залучено, а планують залучити:)
І не факт, що там буде 14,5млрд додаткової валюти.

Проектом закону пропонується збільшити фінансування загального фонду державного бюджету за борговими операціями у 2023 році на 419 млрд 308,8 млн грн, зокрема збільшити обсяг державних запозичень, в тому числі: зовнішніх запозичень на 180 млрд 579,0 млн грн, внутрішніх - на 271 млрд 261,2 млн грн;

Звичайно, якщо повториться ситуація з ОВДП 2019р й "інвестори" понесуть свої гроші, бо "знатимуть", що не втратять коли прийде час повернення, то курс таки може й опуститися на певний час.

якщо планують позичати на внутрішньому ринку, то це цікава гра - ми вже грали в неї в 2020-21 роках коли весь рік у нас невиконання бюджету, а в грудні - невеличкий шахер-махер, бюджет виконано, але за рахунок збільшення грошей - тобто емісії в той чи інакшій формі.

уважно дивимось, що мається на увазі, який рівень кредитування заклали в бюджет. поки що сума схожа на збільшення резервів, під яке планують у банків позичити вільні кошти в ОВДП.

що воно таке на пальцях?

запихивать молоко обратно в корову, пока из неё не пойдёт творог

хоча схоже на жарт, здається таке розуміння притаманно багатьом форумчанам

[1]

⚡️НБУ зберіг облікову ставку на рівні 25%

Правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 25% річних і запровадити комплекс додаткових заходів для посилення конкуренції банків за строкові депозити населення. Такі кроки сприятимуть подальшому підвищенню привабливості гривневих заощаджень, підтриманню стійкості валютного ринку та формуватимуть передумови для пом’якшення обмежень на ньому. Це дасть змогу захистити заощадження громадян від інфляційного знецінення і забезпечить зниження цінового тиску.

тому вважаю, що монетарна трасмісія ЗАПРАЦЮВАЛА!!!

дуже популярне слово в НБУ-топ-чиновниках (Пишний, Ніколайчук, етс)
що воно таке на пальцях?

а насправді що воно таке? бо термін такий є, але до цього він широко у СМІ не використовувався.

я на свій хлопський розум вважав, що мається на увазі, щоб гроші потрапляли від того, в кого вони є (депозити), до того, кому вони потрібні (кредити). але ніт.

схоже, мається на увазі, що монетарна трансмісія - це лише коли економічні суб'єкти реагують на рішення НБУ. тобто НБУ підняв ставку до 25% минулого літа - й банки та мінфін теж мали підняти ставки. але це сталося лише зараз, тобто ці півроку монетарна трансмісія працювала погано, а зараз типу запрацювала.

тут лонгрід, але більш науково розписано
Чому монетарна трансмісія «впадає в сплячку»?

але ніякого виграшу від цього для країни я не бачу, хіба що для деполюдей.
чому? пояснюю.

причина інфляційних процесів та валютних ризиків в 2022 році стала емісія в сумі 400 ярдів грн, яка призвела до надлишкової ліквідності. до речі, ця надлишкова ліквідність також є причиною поганої трансмісії. але мінфін та НБУ зараз вирішують лише одну задачу - збільшити фінансування бюджету за рахунок ОВДП, уникаючи нової емісії. головний інструмент цього значне підняття норми резервування з 70 ярдів грн га початок року до 280 ярдів. ось десь ці 200 ярдів уряд й планує, що банки направлять в ОВДП - швидше за все так й станеться.

але по-перше загальний обсяг ліквідності складає 530 ярдів грн, з яких надлишкова десь 400 ярдів. по-друге й головне - вкладання грошей в ОВДП не зменшить ліквідність, гроші через деякий час повернуться з бюджету в банківську систему. до речі, є якесь обмеження, скільки банки можуть вкладати в ОВДП - чи скільки завгодно? тоді цю платівку можна крутити без кінця.

але ще раз зверну увагу - реальне кредитування зменшується. вже зараз рівень кредитів вдвічі менше рівня депозитів. за рахунок чого будуть сплачуватися відсотки за депозити, хто їх буде заробляти. я ж гадаю, всі розуміють, що банки не малюють відсотки. всі за рахунок ОВДП?

риторичне питання - а де держава візьме гроші на ОВДП, особливо 20% річних. при попередніх відсотках платежі по ОВДП були на рівні 10% від загальних доходів бюджету, стануть 20%? чи може щоб оплатити старі ОВДП держава буде друкувати нові ОВДП - як це там називається ...?

під час війни в 2022 головною метою було стримання інфляції - з цим якось впорались, хоча зараз прискочать волаючі як подорожчали продукти. але вже час думати про економіку - бо це фундамент в тому числі курсу, а не ставка НБУ. а для економіки приємних новин поки не чути.

тому це пожвавлення трансмісії вигідно лише для тих форумчан, хто інвестує наявні гроші в гривню (бо досвідчені форумчани зі стажем інвестують таки в долар). а для інших форумчан, які гроші заробляють, така трансмісія підвищує ризики перетворення боргу ОВДП на піраміду

теж лонгрід вийшов

Киев - покупают по 38,64.

Где берут по такой цене?. 1-2 пайки на конвертационный (2500$-5000$) так можно сдать?

Где берут по такой цене?. 1-2 пайки на конвертационный (2500$-5000$) так можно сдать?

https://minfin.com.ua/ua/currency/aucti ... mpact=true

Офіційний курс гривні до іноземних валют за 1 одиницю
Починає діяти з..............16.03.2023..........17.03.2023
дата розрахунку.............15.03.2023...........16.03.2023
Євро................................38,6183................38,717...+0.26%
Долар США.....................36,5686................36,5686...зафиксирован
Курс евро посчитан, исходя из курса евро к доллару 1.0587 (вчера 1.0561)

Индекс доллара DXY в 15-00 104.52 (вчера 104.70).
Рынок решил, что проблемы в банковских системах США и Европы уравновешивают друг друга и успокоился
-------
Повышение фиксированного курса правление НБУ не рассматривало.
Кроме сохранения учетной ставки, решение правления НБУ предусматривает и другие меры влияния на финансовые рынки. Наиболее значимым из них мне видится решение связать избыточную ликвидность трехмесячными депосертификатами:

запровадження тримісячного депозитного сертифіката (ДС) під фіксовану ставку на рівні облікової ставки. Можливості банків розміщувати кошти в таких ДС залежатимуть від обсягів сформованих ними портфелів гривневих депозитів населення з початковим терміном розміщення від трьох місяців, а також від успішності нарощення таких портфелів. Проведення першого кількісного тендера з розміщення ДС строком до трьох місяців заплановане на 7 квітня 2023 року. Детальні параметри участі банків у зазначеному тендері будуть оголошені банкам до 6 квітня 2023 року. Національний банк планує використовувати цей інструмент щонайменше протягом року;

Кроме кнута в виде увеличения резервов, банкам предложен еще и пряник.
Помимо этого понижена ставка по суточным сертификатам.
-------
Вставлю и я свои 5 копеек по поводу монетарной трансмиссии.
Под этим термином принято понимать влияние монетарной политики центробанка на основные экономические показатели. Прежде всего, оценивается влияние на уровень инфляции.
Ставки в банковской системе или доходность облигаций - это не параметр оценки трансмиссии, а промежуточный показатель. Попытки повлиять на эти ставки - это инструмент монетарной политики, а не цель.
Механизмы монетарной трансмиссии никто толком не понимает, поэтому все центробанки действуют методом научного тыка, постепенно изменяя параметры монетарной политики до достижения результата, близкого к желаемому. Посчитать необходимые параметры не представляется возможным.

Європейський центральний банк у четвер, 16 березня, підвищив усі три ключові відсоткові ставки на 50 базисних пунктів.

Про це йдеться в релізі на сайті ЄЦБ.

Базову процентну ставку за кредитами збільшено до 3,5%, ставку за депозитами - до 3%, ставку за маржинальними кредитами - до 3,75%.

ЄЦБ очікує, що інфляція в єврозоні залишатиметься "надто високою" протягом тривалого часу - нові прогнози передбачають зростання цін вище цільового рівня в 2% до 2025 року, що викликає головне занепокоєння багатьох керівників ЄЦБ.

Очікується, що інфляція становитиме в середньому 5,3% цього року, 2,9% у 2024 році та 2,1% у 2025 році. При цьому в ЭЦБ наголосили, що ці прогнози були сформовані до поточних потрясінь на ринках.

"Рада керуючих ЄЦБ уважно стежить за поточною ринковою напруженістю і готова вжити необхідних заходів для забезпечення цінової та фінансової стабільності в єврозоні. Європейський банківський сектор є стійким, показники достатності капіталу та ліквідності банків - сильними", - наголосив регулятор.

Програма екстренного кредитування, анонсована Федеральною резервною системою (ФРС), може збільшити обсяг ліквідності в банківській системі США на $2 трлн. Так вважають аналітики JPMorgan Chase & Co, пише Bloomberg.

Ключові факти

Механізм під назвою Bank Term Funding Program (BTFP) передбачає виділення кредитів на строк до одного року банкам, ощадним асоціаціям, кредитним спілкам та іншим фінустановам.
У якості забезпечення за цими кредитами ФРС прийматиме US Treasuries, облігації федеральних агентств, іпотечні бонди та низку інших паперів, зазначають аналітики.
«Використання програми BTFP, найімовірніше, буде активним», – йдеться у повідомленні аналітиків JPMorgan під керівництвом Ніколаоса Панігірцоглу.
Провідні банки Волл-стріт навряд чи до неї вдадуться, проте менші банки можуть запозичити у ФРС близько $2 трлн, що приблизно відповідає всьому обсягу облігацій, які є у розпорядженні банків без урахування «великої пʼятірки», додали вони.
За даними JPMorgan, резерви американських банків становлять близько $3 трлн, проте більша частина їх належить найбільшим банкам.
Програма BTFP здатна надати фінансовим інститутам достатньо ліквідності, щоб усунути дефіцит резервів, вважають експерти.
ФРС звітуватиме про використання коштів у межах програми BTFP щотижня.