Валютний ринок в контексті ДС

бачимо за наслідками березня

кредити зменшуються по всім напрямкам

майже кожен день дзвонять, эсэмэсять банки: ну візьми кредит готівкою, ну відкрий кредитну картку. А я не хочу зайвого, може Потреблятству - бій!

Ви очікували зворотнє?
Наближається Пасха.
Під свята курс догори.
Так завжди було.
Чому тоді дивуватися?
Харківські обманки: 37,95 - 38,0 на продаж баксика.
Теорія, яка тут циркулює про те, що люди здають перед святами по сотці на свята в корні не правильна. Виходить, навпаки, пересічні починають таритись баксом перед святами, попит на долар підвищується, курс зростає.
Після свята курс 100% донизу.

Как щас помню недавно прошедшее восьмое марта с планированием доллара перед ним и подскоком после, хоть и не сразу. Впрочем, для соблюдения теории о "завжди" можно считать, что это был не праздник.

ну й до купи - що бачимо за наслідками березня

залишки грошей у клієнтів банків впевнено зростають, кредити продовжують скорочуватися.

гривневі залишки у корпоративного сектору зросли на 20 ярдів грн, з 636 ярдів до 656 ярдів. валютні залишки зросли на 400 млн дол з 8,7 ярдів дол до 9,1 ярдів

у населення все скромніше - гривневі залишки збільшилися на 4 ярди грн, 586 ярдів до 590 ярдів. валютні депо зростати перестав - залишився на рівні 9,5 ярдів дол.

кредити зменшуються по всім напрямках - у юриків та фізиків, як в гривні, так і у валюті

І який ви з цього робите висновок (що кредитування зменшується, а накопичення зростають) ?
Що, на вашу думку, має відбутись далі в такій ситуації

я вже писав, наслідки наступні - у банків зменшується можливість заробляння грошей назвемо так економічними засобами. до речі хоча номінальний розмір кредитного портфелю близько 1 трлн грн, реальних кредитів лише дві третини, тобто 663 ярди.

а залишків клієнтів - майже 2 трлн грн, тобто втричі більше. після підняття ставки НБУ до 25% банки не мудрували, а заробляли на депосертифікатах - максимальні були 477 ярдів грн. але це чиста емісія.

НБУ теж не дрімає, тому підняв норми резервування, тому зараз до 200 ярдів грн у банків просто лежать на коррахунках, не приносячи доходу.

ну й ОВДП. НБУ потроху загоняє банки у ОВДП, в т.ч. зараховуючі деякі ОВДП як резерв. залишки ОВДП у банків зросли на 34 ярди грн, з 486 ярдів до 530 ярдів. але доходи по ОВДП - це теж буде або емісія, або піраміда. на жаль, бо профіцит бюджету у найближчому часі у нас не планується.

й станом на 01 березня, в держбанках клієнти тримають 1 трлн грн, в іноземних - 594 ярди грн. але ОВДП у держбанків - 422 ярди грн проти 43 ярди у іноземних.

висновок - наявна кількість гривні не відповідає поточному рівню економічної активності. поки що різними методами, як монетарними, так й адміністративними, курс тримають. але якщо ситуація не зміниться, то при послаблені обмежень курс буде зростати. зараз я бачу умовний ЕОК - 55. це мінімум. прям як у Zebra

якщо будуть казати, що війна - згоден, війна. але як наслідок війни у нас буде подальший девал, подобається нам чи ні...

бачимо за наслідками березня

кредити зменшуються по всім напрямкам

майже кожен день дзвонять, эсэмэсять банки: ну візьми кредит готівкою, ну відкрий кредитну картку. А я не хочу зайвого, може Потреблятству - бій!

кредитування населення під 50% й вище - це теж не економіка, а стрижка лохів, хоча кількість людей у цій халепі дуже велика.

але загалом кредити населення - це лише десь 20% від загального обсягу кредитів

висновок - наявна кількість гривні не відповідає поточному рівню економічної активності. поки що різними методами, як монетарними, так й адміністративними, курс тримають. але якщо ситуація не зміниться, то при послаблені обмежень курс буде зростати. зараз я бачу умовний ЕОК - 55. це мінімум. прям як у Zebra

якщо будуть казати, що війна - згоден, війна. але як наслідок війни у нас буде подальший девал, подобається нам чи ні...

В цілому, ви все правильно написали (з моєї точки зору).
Але додам кілька коментарів з точки зору "причин-наслідків". У процесах важливе не тільки цифри за результатами періоду але і сам факт існування\роботи процесу.

Тому, моє бачення приблизно таке.
1) Банкам зараз ріжуть маржу і хочуть, щоб вони почали кредитувати реальну економіку. Вийде це чи ні та коли це лише питання відношення ризик\дохід. Як тільки банки зрозуміють що почали ну дуже мало заробляти почнуть або оптимізуватись або виходити з ринку. Це просто бізнес. Ну і фіг з ними, за умов, що 50% бінківського ринку державні. А скоро ще й Альфу "націоналізують". Але зараз банки заробляються не погано. Відповідно всі міри держави по зниженню дохідності на цінних паперах правильні і державі тільки допомогають. Шкода тільки, що так повільно.
2) Курс зараз штучно регульований, тому немає жодного сенсу розраховувати будь-які "ЕОКі". Бо ХЗ коли його відпустять і який стан економіки буде на той час.
3) Курс впаде одразу як його будуть знов готові відпускати "у риночні відносини" (ще до формального "відпуску"). А це буде тільки після початку перемовиного процесу з рашкою. Наскільки впаде? ХЗ. Може вони його поступово кілька разів знизять штучно. А може й одразу "відпустять" на 50-100%. Залежить від процесу перемовин.
4) Гривню точно послаблять перед тим як заводити сюди повноцінні інвестиції. Це просто реалії історії усіх війн і відбудов після них... І пункти 2 та 3 це лише маркери, які дозволять вчасно зорієнтуватись.
5) Я гадаю, що вони у будь-якому разі будуть послаблювати гривню на 10-15% щороку. Питання лише у які місяці. Минулого року це були весна-літо.

Але, за поточних умов, ні емісія, ні ліквідність, ні відсутність кредитування взагалі ніяк не впливають на курс.

55 грн за у.е. це буде мрія. Нажаль.

Але дивно, що навіть при ручному управлінні вони всеодно встигають створювати раз на кілька місяців "качелі".... От цей графік "качель" дійсно цікаво було б спрогнозувати Хоча, відверто кажучі, без онлайн обміну, "кеди" стають трохи замалими... ноги болять

Гривню точно послаблять перед тим як заводити сюди повноцінні інвестиції. Це просто реалії історії усіх війн і відбудов після них..

Вже наводив у цій гілці історію Кореї, Франції, Афганістану та інших країн, у яких після війни і за суттєвих інвестицій на відбудову валюти девальвували в 3-5-10 разів.

ВАЛЮТНИЙ ДЕПОЗИТ: МІНУСОВА ДОХІДНІСТЬ, ЯК У ШВЕЙЦАРІЇ, А ФІНАНСОВІ РИЗИКИ — ЯК В УКРАЇНІ https://zn.ua/ukr/finances/valjutnij-de ... ajini.html
березні 2023-го облікова ставка центрального банку Швейцарії сягнула небачених 1,5%. На це банкірів змусила піти боротьба з інфляцією.

Гроші подорожчали, на що негайно зреагували швейцарські банки й запропонували своїм клієнтам трохи дохідніші умови розміщення вкладів. Усього за пів року середній відсоток за вкладами у Швейцарії збільшився до 0,19%, а в деяких банках країни він сягнув 0,65%. Тобто у 5–10 разів зросли відсотки для швейцарських вкладників.
Більшість банків України пропонують 0,01% річних.
При цьому, купуючи валютні ОВДП у Мінфіну під майже 4,75% річних, фінансисти отримують прибуток майже у п’ять тисяч разів більший, ніж сплачують вкладникові.

яскравий приклад, як всі полюбляють рахувати чужі гроші але некоректно.

бо скільки у нас валютних ОВДП? - 2,3 ярди дол.
а скільки клієнти принесли доларів? - 18,7 ярдів дол

де б ще 16 ярдів дол подіти? а що там з ризиками повернення?
тому ваші долари зараз нікому не потрібні

ВАЛЮТНИЙ ДЕПОЗИТ: МІНУСОВА ДОХІДНІСТЬ, ЯК У ШВЕЙЦАРІЇ, А ФІНАНСОВІ РИЗИКИ — ЯК В УКРАЇНІ https://zn.ua/ukr/finances/valjutnij-de ... ajini.html

Більшість банків України пропонують 0,01% річних.

по диагонали пробежался по цитируемой статье - как минимум, про украинскую депозитную сферу масса манипуляции фактами, просто звиздец
автор-кандидат эконом.наук такой кандид эконом

де б ще 16 ярдів дол подіти? а що там з ризиками повернення?
тому ваші долари зараз нікому не потрібні

в свете того что у нас банки дают 0,01% по баксовым вкладам но кредитование в баксах ограничено у меня всегда возникал вопрос а куда банки девают всю эту валюту привлеченную на депо? но раз привлекают - то значит куда то девают же.
кстати а наши банки могут покупать бумаги казначейства сша?

де б ще 16 ярдів дол подіти? а що там з ризиками повернення?
тому ваші долари зараз нікому не потрібні

в свете того что у нас банки дают 0,01% по баксовым вкладам но кредитование в баксах ограничено у меня всегда возникал вопрос а куда банки девают всю эту валюту привлеченную на депо? но раз привлекают - то значит куда то девают же.
кстати а наши банки могут покупать бумаги казначейства сша?

з 749 ярдів грн валюти вкладників
402 ярди грн в розділі - кошти в інших банках,
82 ярди грн - в ОВДП,
214 ярдів грн - в кредитах - це сума живих кредитів, загальна сума кредитів- 298 ярдів грн