yama написав: доброго дня усім світлим розумам . Можна теоретичне питання, як про "сферичного коня у вакуумі " . Припустімо що НБУ встановлює облікову ставку на рівні 2% (ДВА ВІДСОКА) на весь 2024 рік . Як це в теорії відбивається в короткостроковій і довгостроковій перспективі на інфляції, девальвації (курсі гривні до долара) , торгівельному балансі ?
Ніяк. Теоретично штучний курс може бути практично будь-яким, інфляція може бути будь-якою, девальвація аналогічна.
ці складні речі так просто не працюють.
в теорії - за низької облікової ставки тримати гроші в гривні не вигідно. один з напрямків витрачання - купівля валюти. зайвих гривень наразі в банківський системі десь 300-400 ярдів грн. якщо не буде обмежень - це значний девал. а ось вже девал робить експорт більш привабливим, імпорт більш дорожчим - відповідно сальдо торгового балансу стає менш дефіцитним. чи можемо ми перейти в повний профіцит - відкрите питання , бо деякий імпорт ми просто не виробляємо. починаючи від нафти й закінчуючи обладнанням, мікроелектронікою та автомобілями. але дешева місцева валюта завжди стимулює внутрішню економіку
yama написав:Припустімо що НБУ встановлює облікову ставку на рівні 2% (ДВА ВІДСОКА) на весь 2024 рік . Як це в теорії відбивається в короткостроковій і довгостроковій перспективі на інфляції, девальвації (курсі гривні до долара) , торгівельному балансі ?
Шляхом всіляких маніпуляцій НБУ може хоч мінусову ставку намалювати, але:
Національний банк планує знизити облікову ставку та ставку за депозитними сертифікатами овернайт на наступному засіданні 15 грудня до 15% річних. https://minfin.com.ua/ua/2023/10/26/114978467/
Сергій Фурса Спочатку Нацбанк відпустив курс, не відпускаючи курс, придумавши щось посереднє між фіксованим курсом і вільним курсом, назвавши це режим керованої гнучкості, коли курс більш керований, ніж гнучкий. Тепер Нацбанк знизив ставку, не знижуючи ставку по-справжньому, опустивши облікову ставку радикально і сильно з 20% до 16%, але так змінивши правила, що це не вплине на вартість грошей для банків. Який висновок? Все стабільно. І найближчим часом ніяких значних коливань на валютному ринку не буде. Гривня навіть укріпилася на міжбанку, бо всі очікували реальне зниження ставки (з 20% до 18%), а цього не сталося. А треба зазначити, що зазвичай чим вища ставка, тим сильніша валюта. Десь заплакав колишній голова Центробанку Туреччини, що колись був звільнений Ердоганом за те, що тримав ставку недостатньо низькою із питанням «А що, так можна було?». Тепер і в Україні багатьом можна ткнути в обличчя зниженням ставки і сказати «дивіться, як падають ставки…». Все. Ніяких претензій не буде. А система залишається під контролем. https://nv.ua/ukr/opinion/nbu-zniziv-ob ... 63581.html
Головне, щоб допомога поступала вчасно і у відповідних обсягах. А всі гадання якби воно могло бути у відповідності до якихось економічних закономірностей позбавлені практичного сенсу.
Нацбанк піддав критиці держбанки за вкладення в держпапери G7 замість валютних ОВДП
Лист Національного банку України, який було розіслано банкам 25 жовтня. Державні банки віддають перевагу цінним паперам країн G7 замість вкладень у валютні облігації внутрішньої держпозики України, що створює репутаційні ризики.
"Під час ухвалення рішень щодо надання переваги інвестуванню державними банками в цінні папери інших країн замість цінних паперів держави Україна в період повномасштабного вторгнення Російської Федерації слід звернути увагу на репутаційний ризик як для банків, так і для країни, що може впливати на отримання підтримки від міжнародних партнерів", - сказано в листі.
Нацбанк нагадує держбанкам, що наявна вільна ліквідність формується, зокрема, за рахунок державних фінансів з урахуванням отриманої підтримки від міжнародних партнерів.
"Під час ухвалення рішень щодо розміщення вільної валютної ліквідності державним банкам потрібно узгоджувати з їхнім акціонером напрямки інвестування, зокрема наявних інструментів, які емітовані Міністерством фінансів України", - йдеться в листі.
А в разі наявних перешкод для інвестування вільної валютної ліквідності в ОВДП держбанкам необхідно подати відповідні пропозиції для їх вирішення Мінфіну.
Ой+ написав:Головне, щоб допомога поступала вчасно і у відповідних обсягах. А всі гадання якби воно могло бути у відповідності до якихось економічних закономірностей позбавлені практичного сенсу.
Будет иностранная помощь поступать стабильно и в достаточном количестве. Даже 5 млрд USD в месяц - вполне спокойно могут давать Украине. Это совершенно небольшие деньги по меркам Запада.
стосовно прогнозів по ЗВР це якась маячня: Україні дають допомогу, яку вона накопичує в вигляді ЗВР і
Міністр фінансів України Сергій Марченко стверджує, що потреба України у міжнародному фінансуванні на наступний рік складає 42,8 мільярдів доларів.
а чому не припинити "танці з бубном на МБ", відпустити гривню до рівня закладеного у бюджеті на 2023 (бюджет -має бути виконаним не лише за рахунок допомоги)
Ой+ написав:Головне, щоб допомога поступала вчасно і у відповідних обсягах. А всі гадання якби воно могло бути у відповідності до якихось економічних закономірностей позбавлені практичного сенсу.
Будет иностранная помощь поступать стабильно и в достаточном количестве. Даже 5 млрд USD в месяц - вполне спокойно могут давать Украине. Это совершенно небольшие деньги по меркам Запада.
ми це все очікуємо. але є процедура надання такої допомоги, й спочатку її мають затвердити у відповідних бюджетах, а популісти є всюди, як ми бачимо.
стосовно прогнозів по ЗВР це якась маячня: Україні дають допомогу, яку вона накопичує в вигляді ЗВР і
Міністр фінансів України Сергій Марченко стверджує, що потреба України у міжнародному фінансуванні на наступний рік складає 42,8 мільярдів доларів.
а чому не припинити "танці з бубном на МБ", відпустити гривню до рівня закладеного у бюджеті на 2023 (бюджет -має бути виконаним не лише за рахунок допомоги)
я вже неодноразово писав - якщо іноземна допомога витрачається всередині країни, то ЗВР буде технічно зростати - так це працює.
а от з приводу стабільного курсу - схоже як в часи Яника, так й зараз домінує думка у влади, що пересічному більше до вподоби стабільний курс - популізм руліт. одна зі складових девалу в 2014 - це те, що з 2010 року курс гривні штучно підтримували.
тому й на форумі форумчани вважають норм, що % на вклади сягають 20%, а гривня - як прибита цвяхами - бо їх це влаштовує. але все це штучне, так це не працює насправді
yama написав: доброго дня усім світлим розумам . Можна теоретичне питання, як про "сферичного коня у вакуумі " . Припустімо що НБУ встановлює облікову ставку на рівні 2% (ДВА ВІДСОКА) на весь 2024 рік . Як це в теорії відбивається в короткостроковій і довгостроковій перспективі на інфляції, девальвації (курсі гривні до долара) , торгівельному балансі ?
Ніяк. Теоретично штучний курс може бути практично будь-яким, інфляція може бути будь-якою, девальвація аналогічна.
ці складні речі так просто не працюють.
в теорії - за низької облікової ставки тримати гроші в гривні не вигідно. один з напрямків витрачання - купівля валюти. зайвих гривень наразі в банківський системі десь 300-400 ярдів грн. якщо не буде обмежень - це значний девал. а ось вже девал робить експорт більш привабливим, імпорт більш дорожчим - відповідно сальдо торгового балансу стає менш дефіцитним. чи можемо ми перейти в повний профіцит - відкрите питання , бо деякий імпорт ми просто не виробляємо. починаючи від нафти й закінчуючи обладнанням, мікроелектронікою та автомобілями. але дешева місцева валюта завжди стимулює внутрішню економіку