Картопля, цибуля, морква, буряк - але не завжди належної якості. Яблука - постійно дають! Трошки перепадає бананів, але рідко вони не чорні)) Перець болгарський/помідори - переважно напівгнилуваті. Огірки - в'ялі.
Gennadiy Druzenko ПРАВО НА ПОЗИЦІЮ Серед моїх знайомих і навіть друзів чимало тих, хто вважають будь-які перемовини з росією табу. Їхня теза: росію можна перемогти або вона переможе нас. Будь-який компроміс неможливий. На мій хлопський погляд, сумнівна теза. Навіть Сталін з його безпрецедентною репресивною машиною та дивізіями внутрішніх військ НКВС так і не упокорив Західну Україну, тобто 6 сучасних українських областей. УПА мінімум на 10 років пережило радянського диктатора. ... Як колись нарікав Сталін, українців занадто багато, аби всіх їх депортувати до Сибіру. Навряд чи хтось вірить, що Путіну може вдатись те, що не вдалось Сталіну: асимілювати чи знищити нас усіх. Час не той, ресурси не ті, репресивний апарат радше корумпований, аніж мобілізований. Звичайно кремлівський упир може мріяти про повне поглинання України, але навряд чи реально розраховує на це. Єдиний шанс проковтнути нас – це довести Україну до сучасної руїни, коли тривала братовбивча війна змусить українців повірити, що концтабірний "русский мир" кращий за війну всіх проти всіх. Що вже траплялось не раз у нашій трагічній історії... Тому я наголошував і наголошую: зберегти українську державу та її субʼєктність, тобто право самим визначати свою долю, набагато важливіше, аніж повернути тимчасово окуповані території. Які з мільйонами мешканців, які щиро ненавидять Україну, можуть перетворитися для нас на такого ж троянського коня, на якого Західна Україна перетворилась для СРСР. Тим паче, що Сибіру в нас немає і депортувати мільйони путінофілів просто нема куди. Перевиховати їх нереально. А "остаточне вирішення російського питання" за рецептами д-ра Гебельса в Україні навіть уявити неможливо. тому що, ставши на цей шлях, Україна припинить бути Україною, а весь вільний світ нас прокляне. Тепер про кордони. На диво українських яструбів, кордони визначають не армії на полі бою, а політики за столом перемовин. Про визнання анексії Західної України/Східної Польщі Сталін почав домовлятися з британцями (в особі міністра закордонних справ Його Величності Ентоні Ідена) наприкінці 1941 року, коли Вермахт стояв під Москвою. А остаточні повоєнні кордони, зокрема й СРСР (частина західного кордону якого була водночас кордоном УРСР) визначались в Тегерані, Ялті, Потсдамі та Парижі, а не Берліні при підписанні акта безумовної капітуляції Третього Райха. І визначали їх не генерали, а політики. ... До речі, міжвоєнні кордони також малювали не в Компʼєні, де завершилась І Світова, а на Паризькій конференції 1919-1920 років... Тому як би не завершилась російсько-українська війна, контури повоєнного світу визначатимуться саме на перемовинах. А рамку можливого для перемовин задаватимуть наші Сили оборони на полі бою. На жаль, зараз немає жодних підстав вважати, що такі перемовини можливі без участі росії. Хіба що хтось плекає рожеві мрії про окупацію її безмежних просторів або про її розпад в озорому майбутньому. Залишимо ці мрії на совісті мрійників... І останнє. Коли на неприйнятності перемовин з путінською росією наполягають ті, хто несе на собі тягар цієї страшної війни і своїм та побратимів життям оплачує її ціну (як от приміром Богдан Кротевич ), я – не погоджуючись – з величезним респектом ставлюсь до їхньої позиції. Бо вони щодня сповна платять за неї. Але коли про "екзистенційну війну" та неприйнятність будь-яких компромісів з росією говорять люди в цивільному в комфортних львівських та київських студіях, які погано уявляють фронтові реалії, які не провели жодного дня у шанцях, які не ховали своїх рідних і друзів, діти яких наразі не чують свист ворожих снарядів, деркотіння ворожих дронів та вибухи КАБів, – тут мене рве. Віриш, що з путіним нема про що говорити – чому не на фронті?! Чому не в шанцях десь на передовій?! Чому не поруч з пораненими у шпиталі?! На жаль, іноді складається враження: чим далі людина від фронту, тим безкомпромісніше вона закликає воювати до переможного кінця. На жаль, не свого, а того хлопця чи дівчини, які сьогодні загинуть десь під Новогродівкою, Лиманом чи Купʼянськом... Іноді аби говорити навіть правильні речі, потрібно мати на це моральне право. Оскільки важить не тільки що, а і хто говорить. Бо коли правильні слова говорять неправильні люди, всесильний логос перетворюється на імпотентний симулякр. Памʼятайте про це... 11 годин тому · Публічно ·
виготовити у виді гранітних табличок і повісити у спальні над головою різним флер та песікотам
Gennadiy Druzenko ПРАВО НА ПОЗИЦІЮ Серед моїх знайомих і навіть друзів чимало тих, хто вважають будь-які перемовини з росією табу. Їхня теза: росію можна перемогти або вона переможе нас. Будь-який компроміс неможливий. На мій хлопський погляд, сумнівна теза. Навіть Сталін з його безпрецедентною репресивною машиною та дивізіями внутрішніх військ НКВС так і не упокорив Західну Україну, тобто 6 сучасних українських областей. УПА мінімум на 10 років пережило радянського диктатора. ... Як колись нарікав Сталін, українців занадто багато, аби всіх їх депортувати до Сибіру. Навряд чи хтось вірить, що Путіну може вдатись те, що не вдалось Сталіну: асимілювати чи знищити нас усіх. Час не той, ресурси не ті, репресивний апарат радше корумпований, аніж мобілізований. Звичайно кремлівський упир може мріяти про повне поглинання України, але навряд чи реально розраховує на це. Єдиний шанс проковтнути нас – це довести Україну до сучасної руїни, коли тривала братовбивча війна змусить українців повірити, що концтабірний "русский мир" кращий за війну всіх проти всіх. Що вже траплялось не раз у нашій трагічній історії... Тому я наголошував і наголошую: зберегти українську державу та її субʼєктність, тобто право самим визначати свою долю, набагато важливіше, аніж повернути тимчасово окуповані території. Які з мільйонами мешканців, які щиро ненавидять Україну, можуть перетворитися для нас на такого ж троянського коня, на якого Західна Україна перетворилась для СРСР. Тим паче, що Сибіру в нас немає і депортувати мільйони путінофілів просто нема куди. Перевиховати їх нереально. А "остаточне вирішення російського питання" за рецептами д-ра Гебельса в Україні навіть уявити неможливо. тому що, ставши на цей шлях, Україна припинить бути Україною, а весь вільний світ нас прокляне. Тепер про кордони. На диво українських яструбів, кордони визначають не армії на полі бою, а політики за столом перемовин. Про визнання анексії Західної України/Східної Польщі Сталін почав домовлятися з британцями (в особі міністра закордонних справ Його Величності Ентоні Ідена) наприкінці 1941 року, коли Вермахт стояв під Москвою. А остаточні повоєнні кордони, зокрема й СРСР (частина західного кордону якого була водночас кордоном УРСР) визначались в Тегерані, Ялті, Потсдамі та Парижі, а не Берліні при підписанні акта безумовної капітуляції Третього Райха. І визначали їх не генерали, а політики. ... До речі, міжвоєнні кордони також малювали не в Компʼєні, де завершилась І Світова, а на Паризькій конференції 1919-1920 років... Тому як би не завершилась російсько-українська війна, контури повоєнного світу визначатимуться саме на перемовинах. А рамку можливого для перемовин задаватимуть наші Сили оборони на полі бою. На жаль, зараз немає жодних підстав вважати, що такі перемовини можливі без участі росії. Хіба що хтось плекає рожеві мрії про окупацію її безмежних просторів або про її розпад в озорому майбутньому. Залишимо ці мрії на совісті мрійників... І останнє. Коли на неприйнятності перемовин з путінською росією наполягають ті, хто несе на собі тягар цієї страшної війни і своїм та побратимів життям оплачує її ціну (як от приміром Богдан Кротевич ), я – не погоджуючись – з величезним респектом ставлюсь до їхньої позиції. Бо вони щодня сповна платять за неї. Але коли про "екзистенційну війну" та неприйнятність будь-яких компромісів з росією говорять люди в цивільному в комфортних львівських та київських студіях, які погано уявляють фронтові реалії, які не провели жодного дня у шанцях, які не ховали своїх рідних і друзів, діти яких наразі не чують свист ворожих снарядів, деркотіння ворожих дронів та вибухи КАБів, – тут мене рве. Віриш, що з путіним нема про що говорити – чому не на фронті?! Чому не в шанцях десь на передовій?! Чому не поруч з пораненими у шпиталі?! На жаль, іноді складається враження: чим далі людина від фронту, тим безкомпромісніше вона закликає воювати до переможного кінця. На жаль, не свого, а того хлопця чи дівчини, які сьогодні загинуть десь під Новогродівкою, Лиманом чи Купʼянськом... Іноді аби говорити навіть правильні речі, потрібно мати на це моральне право. Оскільки важить не тільки що, а і хто говорить. Бо коли правильні слова говорять неправильні люди, всесильний логос перетворюється на імпотентний симулякр. Памʼятайте про це... 11 годин тому · Публічно ·
виготовити у виді гранітних табличок і повісити у спальні над головою різним флер та песікотам
Краще їм на чоло ті таблички приліпити суперклеєм! Будуть підходити до дзеркала і читати щодня!
Ukrainian написав:Десять літаків каби точно збивати не будуть
А що будуть збивати лише великі ворожі ракети, кружляючи над Києвом?
Ukrainian написав:ПС нагадай мені скільки ти кацапів уже застрелив ?
Якщо арта почне стріляти з автоматів кацапів, то буде вже крайня/остання стадія поразки...
А а от снарядами/осколками від них наша батарея вже цілу купу знищила, як кацапів, так і їхньої техніки!
Думаю, що тобі більше 5років)) і ти вже маєш розуміти, що одну бойову машину обслуговує декілька солдат, щоб вона могла нищити ворога? А в нас вона не одна!
п.с. Тепер ти мені скажи, чи плануєш своє повернення в Україну для постійного проживання після завершення війни?
Ракети та дрони будуть збивати. Ти писав що тебе (і твоїх побратимів) мало не в піхоту і штурмовики переводять (коли не було снарядів) тому і питаю чи ти застрелив хоч одного кацапа. Бо у тебе деколи такі замашки та гонор наче ти уже не менше роти перебив. ПС Тільки якщо Україна перетвориться у Швейцарію за рівнем розвитку та культурою населення.
Letusrock написав:виготовити у виді гранітних табличок і повісити у спальні над головою різним флер та песікотам
Краще їм на чоло ті таблички приліпити суперклеєм! Будуть підходити до дзеркала і читати щодня!
Есть одна загвоздка 73 статья Конституции. Долярчик, моего брата торкнули слова Зели: "народ должен захотеть отдать территории" прям сильно. Но! Именно об этом и говорит основной закон Украины. Дальше было "так Киевские уже согласны отдавать территории", но на вопрос "а согласен ли ты? И какие условия, и как заставить нападающего согласиться?" У меня ответов нет, и я бы с удовольствием отдала решение и последующую ответственность на Ваши плечи пока же действует Конституция. Поэтому решение будет коллегиальным всеми гражданами Украины. А дальше надо как-то будет опять жить, потому что ответа как не допустить повторения убийств мышебратьями у меня нет...
Mimohod написав:Дозреваем потихоньку до стадии временного правительства... Кто как думает, кто будет в составе? Порошенко, кличко, залужный?
А кому сьогоднішне заважає? Перестає слухатися західних парнерів та задає їм незручні питання? Чи навпаки - "народ не чує"?
Сьогоднішнім вже грошей не дають бо показуха та брехня доводить до втрати керування любою справою. Якщо начальник публічно дезінформує ворога (бреше), то чому і підлеглому не збрехать?
У Раді пропонують дозволити безперешкодно виїжджати за кордон заброньованим чиновникам, нардепам та суддям, - ЗМІ Джерело: https://censor.net/ua/n3503188
У Верховній Раді пропонують надати право вільного виїзду за кордон нардепам, чиновникам, суддям та прокурорам.
Про це пише Судово-юридична газета, інформує Цензор.НЕТ.
Так, народним депутатам, чиновникам, суддям, прокурорам, представникам громадських організацій, що внесені до переліку заброньованих у зв’язку з отриманням фінансових грантів від міжнародних партнерів, експертам з питань нормативних актів та іншим, хто має право на бронювання пропонується дати право безперешкодного виїзду за кордон на час дії бронювання.
У Раді зареєстровано відповідний законопроєкт №11460 "щодо додаткових заходів із посилення мотивації та захисту прав військовослужбовців в умовах дії воєнного стану".
"По-перше, пропонується встановити, що особи, зазначені у частині 1, пунктах 1- 5 ч. 3, частинах 5 та 6 статті 23 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", мають, на час дії відстрочки, право безперешкодного виїзду за кордон за умови пред’явлення документу про відстрочку від призову. Зазначене право на час здійснення їх повноважень поширюється на народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутатів місцевих рад за умови пред’явлення ними службового посвідчення
По-друге, у статті 25 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" пропонується встановити, що особи, зазначені у ч. 1 ст. 25, мають, на час дії бронювання, право безперешкодного виїзду за кордон за умови пред’явлення ними документу про бронювання", - пояснює видання.
Наразі відповідно до цієї частини бронюванню підлягають, серед інших, військовозобов’язані, які працюють або проходять службу на підприємствах, в установах і організаціях, які визначені критично важливими.
Letusrock написав:виготовити у виді гранітних табличок і повісити у спальні над головою різним флер та песікотам
Краще їм на чоло ті таблички приліпити суперклеєм! Будуть підходити до дзеркала і читати щодня!
Есть одна загвоздка 73 статья Конституции. Долярчик, моего брата торкнули слова Зели: "народ должен захотеть отдать территории" прям сильно. Но! Именно об этом и говорит основной закон Украины. Дальше было "так Киевские уже согласны отдавать территории", но на вопрос "а согласен ли ты? И какие условия, и как заставить нападающего согласиться?" У меня ответов нет, и я бы с удовольствием отдала решение и последующую ответственность на Ваши плечи пока же действует Конституция. Поэтому решение будет коллегиальным всеми гражданами Украины. А дальше надо как-то будет опять жить, потому что ответа как не допустить повторения убийств мышебратьями у меня нет...
да ладно, от прям писати в ОЗ що ідем в НАТО, закривати кородони М1860, нікого не запитували, а тут раз, і знайшли крайнього "нєвінаватая я, он сам прішол"