Напад росії і білорусі на Україну

При виграші Трампа.
РПВ по лінії зіткнення без якихось особливих умов + окуповані території залишаться під рф, по аналогії з Донбасом - самий реалістичний варіант. Я озвучував це ще рік-пів року тому.
Питання залишається тільки одне - як Трамп змусить виконати це обидві сторони.

А ніяк. Церез деякий час заявить, що Путін - тиран і диктатор, який порушує домовленності, і який не повинен залишитись при владі. Але зброї дати не можемо, бо це ж загроза і ескалація.

Нинішня війна, мабуть, війде в історію як найбільша зрада з боку демократичного світу.
В тому, що країна з втричи меншим населенням, із вдесятеро слабшою економікою і без ядерної зброї програє іншій країні, в тому немає нічого ані дивного, ані неочікуваного. Сподівання на перемогу покладались на те, що Україна в цій війні буде переднім краєм об'єднаного демократичного світу у війні з тиранією, часткою куди більшого світу, і відповідно більших потужностей і розвнутих технологій. Тоді шанс на перемогу є.
Але найгірший сценарій -- це коли весь цей світ спочатку робив вигляд, що Україна -- це його невід'ємна частина, і що ви там трохи протримайтеся, поки наша бюрократія повільно вийде на бойовий режим, а далі все буде добре, а тепер кажуть, що, ну якось от не впорається, мабуть Україна, не вистачає в неї сил самотужки супостата здолати. А в нас, вибачте, демократія і вибори, нам ескалація не на часі.

На місці влади Тайваня я б вже зараз домовлявся про умови об'єднання з материковим Китаєм.

Зрадою це виглядає тільки з точки зору України чи українця.
З точки зору умовного бразилійця(нейтрального жителя Землі) ніякої зради не видно. Щоб "зрадити" потрібно у чомусь клястись(обіцяти).

Світ ніякого "вигляду не робив". Світ дійсно був схвильований(збентежений) агресією РФ і одностайно був на боці України. Світ робив деякі дії(більше слова) для допомоги Україні. 3 роки пройшло, світ охолов до нашої війни, "звикся", особливих емоцій наша війна більше не викликає, що цілком логічно для людської психології.
Тепер "світ" оцінює ситуацію більш тверезо, без емоцій.

Можу процитувати вам геніальну(для мене) фразу: "Ваші очікування - це ваші проблеми".

З боку України неадекватно оцінена була лише готовність західних партнерів надати засоби для перемоги. Ми вважали, що вони на це готові, а виявилося не так.

Не правда. Особливих очікувань що нам дадуть багато зброї не було. Це вже зараз ви собі придумали таке.

США більше не можуть надавати військову допомогу Україні без прийняття на себе серйозних ризиків в інших місцях, – The Economist

https://www.economist.com/europe/2024/1 ... not-to-win

При виграші Трампа.
РПВ по лінії зіткнення без якихось особливих умов + окуповані території залишаться під рф, по аналогії з Донбасом - самий реалістичний варіант. Я озвучував це ще рік-пів року тому.
Питання залишається тільки одне - як Трамп змусить виконати це обидві сторони.

А ніяк. Церез деякий час заявить, що Путін - тиран і диктатор, який порушує домовленності, і який не повинен залишитись при владі. Але зброї дати не можемо, бо це ж загроза і ескалація.

Знову ж таки у вас "погляд українця". У вас головна проблема путін і все. Напевно ця позиція правильна, але це точно не позиція Трампа. Тому ви 100% помиляєтесь.
Я навіть більше сказу - з Зе у Трампа можуть бути більші проблеми ніж з пу. Саме тому я виділив слово обидві сторони.

В Заходу виявилось достатньо зброї, щоб вести бойові дії впродовж трьох років. Очевидно, що якщо б вся ця зброя була надана впродовж, скажімо, перших півроку, це суттєво змінило б обставини. За рік тому ж Заходу, який не під ударами ракет и шахедів, цілком би вистачило спромоги збільшити виробництво для закриття подальших потреб. До того ж, найбільші проблеми, наскільки я розумію, є з кількістю не самої зброї, а боєприпасів, а це саме те, виробництво чого збільшується в рази досить нескладно. Потрібна тільки воля на це.

Кількість військової техніки на теренах саміх тільки США на порядок більша, ніж все, що Україна отримала від всіх партнерів разом.

Так запасів в Раші все одно більше було. А скільки часу треба на перенавчанн, з совкової на натівську збоою - два-три тижні?
Без досвіду застосування 5000 джевелінів підбили дві сотні кацапських танків. Тому пвіроку закреслюємо, а через рік в них була вже лінія суровікіна.
Щоб США стали на військові рейки, треба щоб на них напали, як у другу світову. Тому теж викреслюємо.
В нашому суспільстві якісь незрозумілі очікування, що хтось нам щось винен.
Я вам ничего не должен. (с)

Суд скасував конфіскацію 2,6 млрд грн онлайн-казино Pin-Up. Раніше гроші передали на ЗСУ

Печерський районний суд скасував арешт 2,6 млрд грн онлайн-казино Pin-Up. Про це повідомила голова Агентства з розшуку та менеджменту активів Олена Дума.

За її словами, зазначені кошти агентство вже спрямувало на закупівлю військових облігацій, а значить, на Збройні Сили України.

“Цинічна позиція суду. Переконана, що це відбувається не просто так. Але точно всупереч закону і постанові уряду №187 від 3 березня 2022 року, якою чітко визначено мораторій на повернення коштів Російській Федерації”, – заявила Дума.

Голова АРМА запевнила, що спрямовані на ЗСУ кошти “в жодному разі не будуть повернуті ворогу”.

У свою чергу журналіст Євген Плінський звернув увагу на те, що суддя Світлана Смик не просто зняла арешт, а винесла заборону на його оскарження. Тобто повернення грошей росіянам остаточне. За його словами, одразу після оголошення постанови керівництво Pin-UP “прибігло до АРМА з вимогою повернути їм 2,6 млрд. грн”. Однак їм було замало цих грошей, вони зажадали ще й відсотки за користування грошима.

“Про яку боротьбу проти російської агентури ми можемо говорити, коли звичайний російський олігарх Дмитро Пунін не просто працює в Україні, а вже навчився керувати рішеннями уряду, позицією НБУ і Мін’юсту, може заблокувати санкції проти себе і навіть вийшов на рівень управління рішеннями Печерського суду”, – додав він.

Печерський районний суд 13 травня наклав арешт на рахунки онлайн-казино Pin-Up (ТОВ “Укр Гейм Технолоджі”) і Vbet (ТОВ “Вбет Україна”) у рамках кримінального провадження Державного бюро розслідувань. Компанії підозрюють у причетності до механізму надання послуг із відмивання злочинних доходів через купівлю криптовалюти та обходу санкцій проти Росії.

............
2 Порошенко зміг цей напад перевести з гарячого в стабільно-тліючий стан
3 Як не дивно , але
ТЕ саме робить сьогодні США/Європа....
Вона варить педерацію на повільному вогні.. в останній час збирається наш супротив підтримувати за рахуно педерації(тих 50 млрд які нам обіцяють це доходи від педераційних грошей заморожених заходом)

Тому
Якщо з популістом Зеленським Захід проводить політику повільного кипятіння педерації..
То з політиком Порошенком в Заходу це б виходило ще ефективніше.

2. Порошенко перевёл не сам, а с помощью "партнёров" - Франции и Германии и ОБСЕ.

1 Так це ДОБРЕ чи ПОГАНО
2 Україні ті самі партенри ЗАРАЗ допомагають вистояти...
Знову питання - так ви за ДОПОМОГУ чи проти?
3 Хто на вашу думку ефективніше ніж сьогоднішня влада зміг би боротись проти педерації в сьогоднішніх умовах?

3. США "варить педерацію на повільному вогні" за наш счёт - за счёт смертей украинцев и разрушения Украины. СШП может варить долго, им спешить некуда, возможно им и нужно долго и "на повільному вогні". Но нам этот "повільний вогонь" совершенно ни к чему.

Може не будемо узагальнювати.
1 Проросійськи настроєному пенсіонеру - це не вигідно , він би краще здався відразу... , оборонцю закарпатського котла летсуоруку-це також не вигідно, бо ордло йього чомусь не визволило , а до мадьярів- не пускають...
А от іншим ? Тим хто воює?
2 Так сталося , що варіння педерації ВИГІДНЕ нам , правда це центральний варіант, а могли бути ще два крайніх
а - на нас плюнули і педераційники нас розгромили
б - педераційників розгромили ...
Нам звичайно краще б... але могло ж бути й а.. тому не гнівимо долю і дякуємо тому що є

И замена "популиста" на политика (даже не буду спорить с вашими определениями, не принципиально) ничего бы не поменяла. Меня не особо волнует "повільне кипятіння педерації", но мы при этом тоже варимся "на повільному вогні". При этом, с учётом того, что мы значительно меньше, то и варимся быстрее.
Или вам главное "сварить педерацію", а что будет при этом с Украиной, не важно?
Вряд ли. Так что не стоит радоваться "повільному кипятінню".

Так , нас менше і нам важче... Так ми несемо більші тяготи ніж наші союзники..
Але ми як мінімум два рази задавались на милість педерації.
Що Хмельницького надурили , що Мазепу розбили , що Махно/Петлюру/Грушевського і так далі...
Чим закінчилось?
Голодомором на кілька мільйонів невинних?
2 Світовою на пяток-десяток мільйонів загиблих?

Як бачите - в нас шансів не було
Чи варіант Порошенка - 20 років по 5000 загиблих в рік=100 000 втрат
Чи сьогоднішній - 5 років по 20 000 загиблих в рік
Чи Голодомор
1 рік *3 млн загиблих

То що виберете?

В нашому суспільстві якісь незрозумілі очікування, що хтось нам щось винен.

Очікування якраз зрозумілі. Можна багато аргументів навести, чому ми могли вважати, що нас підтримають, а не зільють, починаючи з Будапештського меморандума. Також можна навести аргументи, чому ніхто нікому нічого не винен. Все питання в обгрунтованих очікуваннях. Якщо, замість робити, що потрібно, шукати виправдання, чому ви нічого не винні, то такі виправдання знайдуться.

От дуже було б цікаво подивитись, як НАТО виправдовувалося б у разі нападу на, наприклад Латвію. Думаєте, не знайшли б причину, чому всі, як один, саме Латвії нічого в даному випадку не винні?

До речі, ми ще можемо це побачити.

При виграші Трампа.
РПВ по лінії зіткнення без якихось особливих умов + окуповані території залишаться під рф, по аналогії з Донбасом - самий реалістичний варіант. Я озвучував це ще рік-пів року тому.
Питання залишається тільки одне - як Трамп змусить виконати це обидві сторони.

А ніяк. Церез деякий час заявить, що Путін - тиран і диктатор, який порушує домовленності, і який не повинен залишитись при владі. Але зброї дати не можемо, бо це ж загроза і ескалація.

А ще, виявляється, самим треба:

США більше не можуть надавати військову допомогу Україні без прийняття на себе серйозних ризиків в інших місцях, – The Economist

https://www.economist.com/europe/2024/1 ... not-to-win