Ринок нерухомості. Ціни на квартири та земельні ділянки, аналітика, прогнози. Купівля та продаж нерухомості, оренда квартир та офісів, пропозиції комерційної нерухомості. Ріелтори та агентства нерухомості в Україні
Faceless написав:[ ................... Переважній більшості і не світить ні успішність ні стабільність. Хіба що пощастить. Таке вже життя. А гарантій ні в кого нема. В жодній країні. Структурне безробіття вимітає цілі галузі, проте навіть в таких ситуаціях залишаються ніші, де працюють найкращі. А якщо не залишаються, то знаходять суміжні галузі. Чисто теоретично і свідома наполегливість може не дати результату, але з свого досвіду можу сказати: той, хто якісно робить свою роботу, постійно вдосконалюється, вчиться - не бідуватиме, навіть якщо криза зачепить його галузь. В крайньому випадку знайде щось суміжне, де зможе застосувати свої навички.
Так я почти со всем этим и не спорю. Просто я не говорю о найкращих. Они, возможно, уцелеют даже при крахе отрасли. Но сегодня производство бывает сильно узкоспециализировано и при потере работы найти что-то близкое может быть практически не возможно. Тем более, что в смежных отраслях места не пустуют, там тоже работают люди. А серьёзно переквалифицироваться в более-менее приличном возрасте (хотя бы после 40) бывает нелегко. Обратите внимание, что большинство открытий делалось учёными в молодом возрасте. На параллельной ветке я писал о рассказе Азимова. Это имеет некоторое отношение и к данному вопросу. А "переважна більшість" достаточно часто достигает очень неплохого успеха благодаря упорному труду и приобретённому опыту, который при существенном изменении деятельности теряется.
Выбирая профессию, каждый надеется стать если не лучшим, то очень хорошим. Переквалифицироваться после 40 действительно очень трудно, но когда в 20 человек выбирает профессию, никто не знает, придется ли ему переквалифицироваться через полжизни. Поэтому нет никаких обоснованных причин отказываться от собственных предпочтений ради кота в мешке. Да, пробиться в топ получается не у всех, но того, кто занимается любимым делом, шансов значительно больше. Желание заработать много денег - очень скверная мотивация, она перекрывает путь к совершенству, заставляя размениваться на сиюминутные мелочи.
То, что у большинства получится далеко не все, не имеет никакого значения. Мы говорим об индивидуальном пути человека. Если не пытаться, точно не получится.
И да, если любимого дела не хватит на всю жизнь, это будет менее обидно, чем если от него отказаться изначально.
Gastarbaiter написав:48 км? Пішки? Вийшов би на пару місяців раніше - ще й на літаку б зекономив.
Так, пішки 48 км. Без жартів. Історики - люди цікаві. В історичній експедиції лазять такими стежками… і значно більшу відстань проходять… Я закінчив школу без золотої медалі (хоча в атестаті були тільки вищі оцінки), а найкращою розумницею - золотою медалісткою - була худенька школярка, яка вступила при шаленому нереальному конкурсі - на супер престижний Історичний факультет. Закінчила та була років 10 поспіль в історичних експедиціях - линдала по фортецях, курганах та фортах… там і заміж вийшла. За історика. Тоді вже осіла працювати в одному з відомих українських музеїв. В «запасниках» - підвалах. Теж без жартів. Запрошувала якось відвідати її музей безкоштовно. Ну, я так в тому музеї не один раз був - а так думаю якось - провідаю однокласницю-історика. Типу «2-в-1». Довго я на вході розказував, хто я та до кого прийшов, та що мене запросили, та як звуть та хто вона… Не пригадали на вході - підвали мабуть глибокі - але пропустили «про всяк випадок». Пізніше дізнався, що так і працює. У підвалі. В «запасниках, чи в «заручниках».
Дійсно пан Успіх може задати питання: навіщо та золота медаль і той престижний факультет і та престижна спеціальність…
Невірний вибір спеціальності. Не те порадили найрозумніший дівчині школи (без перебільшення).
Сибарит написав:............ Выбирая профессию, каждый надеется стать если не лучшим, то очень хорошим. Переквалифицироваться после 40 действительно очень трудно, но когда в 20 человек выбирает профессию, никто не знает, придется ли ему переквалифицироваться через полжизни. Поэтому нет никаких обоснованных причин отказываться от собственных предпочтений ради кота в мешке. Да, пробиться в топ получается не у всех, но того, кто занимается любимым делом, шансов значительно больше. Желание заработать много денег - очень скверная мотивация, она перекрывает путь к совершенству, заставляя размениваться на сиюминутные мелочи.
То, что у большинства получится далеко не все, не имеет никакого значения. Мы говорим об индивидуальном пути человека. Если не пытаться, точно не получится.
И да, если любимого дела не хватит на всю жизнь, это будет менее обидно, чем если от него отказаться изначально.
Всё верно. Стоит ещё заметить, что обычно у человека есть разные интересы, редко бывает, что всё сводится только к одному. Так же, как редко встречаются однолюбы. Поэтому можно найти разные работы, которые тебя устраивают. Но желание заработать много/достаточно денег тоже может служить неплохой мотивацией. Когда мне пришлось бросить работу на заводе и заняться бизнесом, мотивацией было именно это. Хотя запросы у меня достаточно скромные. Основные траты были турпоездки.
Десь на півночі США. Наші. Після відвідування супермаркету…
«Лімо» - Львівський холодокомбінат.
Коментар до фото: "У нас у місті є магазинчик європейських товарів, в основному з України та Польщі. Ось учора їздили на розвідку... Дуже доступні ціни... Хазяйка випікає хліб сама, дала нам зі своєї заморозки чорний хлібець..."
flyman написав:Як виявилося, в США серед усіх спеціальностей у випускників, саме комп’ютерні науки — у топі за рівнем безробіття. І це при тому, що попит на спеціалістів начебто є.
є така цікава думка
Когда-то я не мог понять, почему при тысячах открытых вакансий здесь невозможно найти работу.
Потом местные добрые люди просветили, что 90% их открывается собственно для того, чтобы выдать потом рабочую визу очередному другу из большой южной страны, "не найдя местного специалиста".
Не так давно я удивлялся, откуда такое количество стартапов. Сегодня прослушал по этому поводу мастер-класс.
Оказывается, самое трудное - найти лицензированного инвестора, способного дать письмо о перспективности твоего стартапа. Можно конечно податься в инкубатор, выдающий такие письма всем своим выпускникам, но там дороже.
Потом делаешь бизнес-план, сайт и несёшь всё это в правительственное агентство, которое на четыре года дает тебе рабочую визу, а на пятый, если твой стартап всё ещё изображает движение - ПМЖ.
Пане Diman! Ви навели цікаву цитату думки про США від спеціаліста, який ніколи не був не те, що в США, але ніколи в житті не був далі Польщі, де він був один раз в житті і то 10 років тому. …Час не той, щоби клювати на дешевеньку рибку, з якої є - як відомо - погана юшка.
Востаннє редагувалось akurt в Суб 07 чер, 2025 04:41, всього редагувалось 1 раз.
Здавалося б: мене мало чим можна здивувати діями наших українців за кордоном, але інколи знімаю капелюха. Креатив реально. Зустрів в мережі: наша пані одягла на руку презерватив та пропонує зовсім безкоштовно - тобто даром - оформити будь кому картку ПриватБанк класу «Gold”. Взагалі-то вона оформоєится безкоштовно (платіж потім на місяць 20 гривень) та надсилається на адресу в Україні чи за кордоном безкоштовно, але бізнес-проєкт який! Бомба! Добре, що надягає пані на руку презерватив. Хоч думки захищені. А взагалі я в захваті: наш народ не є переможним!
Востаннє редагувалось akurt в Суб 07 чер, 2025 09:27, всього редагувалось 1 раз.
Gastarbaiter написав:350 куо за такий будинок в іпєнях Івано-Франківська? "Ja pierdole!" - вигукнув би польский інвестор.
це притому що за таку катлету можна під варшавой купить аналогічне, то він би ще і попирхнувся))
За такую "катлету" можно в НЙ в нормальном (не для барабашова) районе купить или довольно большую 1 бдрм или примерно такой-же площади 2 бдрм. Да, не в новом доме, но тут 90+% жилого фонда - старое. А если не брать какие-то мега дорогие локации, то это чуть меньше средней цены сингл фемели дома по стране. Средняя цена 420 куе. Поэтому очень сомнительное решение покупать что-то за такие деньги в той локации.
Gastarbaiter написав:350 куо за такий будинок в іпєнях Івано-Франківська? "Ja pierdole!" - вигукнув би польский інвестор.
це притому що за таку катлету можна під варшавой купить аналогічне, то він би ще і попирхнувся))
За такую "катлету" можно в НЙ в нормальном (не для барабашова) районе купить или довольно большую 1 бдрм или примерно такой-же площади 2 бдрм. Да, не в новом доме, но тут 90+% жилого фонда - старое. А если не брать какие-то мега дорогие локации, то это чуть меньше средней цены сингл фемели дома по стране. Средняя цена 420 куе. Поэтому очень сомнительное решение покупать что-то за такие деньги в той локации.
Це ціна для людоловів і розпільщиків, які нахомутали грошей, а як їх вкласти з розумом не знають. В США чи польщі вони нахер непридатні для життя.
ЛАД написав:
