Психологія та саморозвиток

в 13-14 жизнь воспринимается как квест. Всё увлекательно и интересно. 1я депрессия накатила в 17 во время зимней сессии. Я ох...л от тех ощущений. Это был переход во взрослую жизнь.

странно. Від чого може бути депресія в 17 років? В 17 люди повні енергії, дівчата веселі як малі козенята. Ви хворіли?

Він ж пише - під час сесії.

в 13-14 жизнь воспринимается как квест. Всё увлекательно и интересно. 1я депрессия накатила в 17 во время зимней сессии. Я ох...л от тех ощущений. Это был переход во взрослую жизнь.

странно. Від чого може бути депресія в 17 років? В 17 люди повні енергії, дівчата веселі як малі козенята. Ви хворіли?

Какая стипендия у тебя была в декабре 1998года при курсе 4,2?
Гривен 20? Или 15?
Ты на все сходил на них на дискарь с девками потрясти булками под "Руки вверх" или Бритни?
Как девки реагировали на буржуя с двацулей в кармане?

барабашов

Шаман не проходимец
Он глашатай соросовской синагоги
Пиво просто в Праге подорожало
А пост во славу и с яростным гневом в кронах а не валюте
Поэтому надо гадить по 8 постов на странице

Не проходимец.
Он, похоже, из искренне верующих в свою "МИССИЮ".
Именно так, большими буквами.
Но при этом считает, что он должен вдохновлять других.

оце прогрес ще потім колись скажете: "ДЯКУЮ"

в 13-14 жизнь воспринимается как квест. Всё увлекательно и интересно. 1я депрессия накатила в 17 во время зимней сессии. Я ох...л от тех ощущений. Это был переход во взрослую жизнь.

странно. Від чого може бути депресія в 17 років? В 17 люди повні енергії, дівчата веселі як малі козенята. Ви хворіли?

Какая стипендия у тебя была в декабре 1998года при курсе 4,2?
Гривен 20? Или 15?
Ты на все сходил на них на дискарь с девками потрясти булками под "Руки вверх" или Бритни?
Как девки реагировали на буржуя с двацулей в кармане?

я напевно розказував вже цю історію
перша стипендія була 6 грн. А надіялись на 24. На 6 грн я пішов з такими ж лайдаками в дорогий пивбар і випив 2 бокала пива. Спеціально щоб запомнити. Центральна пішохідна вуличка чернівців, сонечко, дівчата і в мене ні копійки... я спеціально щоб запамятати. )

Та отож
Пыво по трЫ грЫвны и это Гёссер или Будвайзер
Помню девок на бывшую обкомовскую сауну заказывал по 30грн час пацанам и себе самособой
На НГ 99 или 00 - не помню
Но реально модели стоили по 30грн/час
Короче одна бракованная дублёнка что ушла дешевле закупки за косарь или чуть меньше(больше? если НГ-99) двух франклинов обеспечила пятичасовую содомию нашей партячейке на высшем уровне и даж с шампанским с ананасом!

[2]

ЛАД
Перші 2 курси, поки не почали літати, годували таким, що від столової за 100 метрів воніще стояло. Були буквально голодні. А за забором Харків, де у когось грошей повно, а у когось злидні. Добре хоч на гоп-стоп не скотився, а одногрупники промишляли))

Согласен, 90-е для поростков и молодёжи были те ещё.
И это сильно сказалось на последующем развитии Украины.
90-е и для взрослых были очень тяжёлыми, но взрослые всё же были уже сформировашиееся люди, а подростки только определялись в жизни.

у меня 90е был лучший период в жизни. точнее с 1991 по 1995. потом тоже стало тяжело. в 13-14 жизнь воспринимается как квест. Всё увлекательно и интересно. 1я депрессия накатила в 17 во время зимней сессии. Я ох...л от тех ощущений. Это был переход во взрослую жизнь.

То, что юность очень хороший период жизни, это понятно.
Но я писал не об этом. Внешние условия накладывают на молодёжь очень серьёзный отпечаток и сильно влияют на формирование взглядов.

Спеціально щоб запомнити. Центральна пішохідна вуличка чернівців, сонечко, дівчата і в мене ні копійки... я спеціально щоб запамятати. )

но сердце выпрыгивало от счастья? как то наивненько. В 17 уже пора бы видеть мир таким каким он есть.

примерно в 17 я начал трезво оценивать свои возможности и перспективы. Что не могу сдавать экзамены без изнурительной подготовки. Что в своём городе ноль шансов найти нормальную работу, потому что нифига не умею и конкуренция таких же искателей. У родителей ноль ресурсов мне помочь. Люди с которыми я хочу общаться не отвечают взаимностью. И некоторые другие обстоятельства наложились.

Но причины депрессии не внешние. Я тебе уже писал (и последние простыни об этом) любые ощущения - это мозговая химия. Если научиться ей управлять можно добиться устойчивого положительного настроения . Я встречал людей медитирующих годами. Нельзя сказать что они безразличны, но неприятности и жизненные трудности в комплекте с токсичными людьми не вызывали у них негативные реакции. Объективно они были более счастливы, чем я в свои 17. Каким то образом им удалось сохранить детскую нейропластичность без детской наивности (без инфантилизма).

От Матфея святое благовествование 18:3-5 Библия под ред. М.П. Кулакова и М.М. Кулакова (BTI)
и сказал: «Поверьте Мне, если не обратитесь и не станете как дети, — не войти вам в Царство Небесное. Потому, кто смирит себя и станет таким, как это дитя, — тот и больший в Царстве Небесном. И кто принимает такое вот дитя во имя Мое — Меня принимает.

По итогу счастье и прочие высшие эмоции это всего лишь ощущения. Не стоит на них молиться, это отражение ценностей а не сами ценности. Ближайший аналог - деньги, как отражение других ценностей, сами по себе современные монетки и бумажки ценности не имеют. Но люди их воспринимают как ценности.

Тем не менее что высшие эмоции можно конвертировать во что угодно (все великие творцы чем-то / кем-то "вдохновлялись"), а материальные блага (включая деньги) можно конвертировать только в разочарование и депрессии.

Спеціально щоб запомнити. Центральна пішохідна вуличка чернівців, сонечко, дівчата і в мене ні копійки... я спеціально щоб запамятати. )

но сердце выпрыгивало от счастья? как то наивненько. В 17 уже пора бы видеть мир таким каким он есть.

а який той мір єсть? Бог нас любить.
Екзамени я здавав майже без підготовки, це правда, мало і зворотню сторону - забувалось так ж легко.
Від щастя ? Я був веселий і злий. Ну обідно коли розраховував на 8 доларів за місяць а отримав 2)
Нічо, через 10 років я вже умудрився влипнути в укрпром банку.
В 17 батарейки постійно заряджені а для перезарядки достатньо пару годин. Мож світ і відчувається несправедливим за те не відчуваєш своєї огранічєності та обмеженості часу.

Мож світ і відчувається несправедливим за те не відчуваєш своєї огранічєності

Доречі правда.
Грошей не було, але і не було відчуття нещастя без них. Навіть голод (умовний звичайно, молодий організм завжди хоче їсти, але ясна справа від вітру не падав і навіть на спорт була енергія) не парив.
Яскраво пам’ятаю як в 94-95р пішов на базар Барабашова (і так було інколи коли отримав увольняшку ти сам, з друзів/приятелів цього разу ніхто) просто позирити що по чому , по лазити по місту . А в кишені буквально жодної копійки. Проїзд безкоштовно, а більше і нічого не треба.
Зараз думаю, а як я без їжі обходився? Ну ок, поснідав в «бурсі» в їдальні, ввечері вже знов там (якщо встиг, а це не факт) , але виходить шарився без обіду.
А, ще на останні міг додому зателефонувати з переговорного на Пд вокзалі, що у мене все добре, я дуже щасливий що скоро стану пілотом 😅😅

Мож світ і відчувається несправедливим за те не відчуваєш своєї огранічєності

Доречі правда.
Грошей не було, але і не було відчуття нещастя без них. Навіть голод (умовний звичайно, молодий організм завжди хоче їсти, але ясна справа від вітру не падав і навіть на спорт була енергія) не парив.
Яскраво пам’ятаю як в 94-95р пішов на базар Барабашова (і так було інколи коли отримав увольняшку ти сам, з друзів/приятелів цього разу ніхто) просто позирити що по чому , по лазити по місту . А в кишені буквально жодної копійки. Проїзд безкоштовно, а більше і нічого не треба.
Зараз думаю, а як я без їжі обходився? Ну ок, поснідав в «бурсі» в їдальні, ввечері вже знов там (якщо встиг, а це не факт) , але виходить шарився без обіду.
А, ще на останні міг додому зателефонувати з переговорного на Пд вокзалі, що у мене все добре, я дуже щасливий що скоро стану пілотом 😅😅

а точно в 94-95рр? якщо не плутаю, барабан або ще планували, або ще будували - й основним ринком ще був Благбаз. оце вже називається вік - точне й не пам'ятаєш.