Сибарит написав:https://ua.korrespondent.net/world/4858079-papa-rymskyi-zaklykav-sviaschennykiv-vidmovytysia-vid-shi-dlia-napysannia-propovidei
"Понтифік застеріг від спокуси готувати проповіді за допомогою штучного інтелекту", - йдеться у повідомленні.
За його словами, священники повинні "чинити супротив спокусі" створювати промови, адресовані вірянам у ШІ-редакторах.
Лев XIV додав, що "кожен м'яз у нашому тілі відмирає, якщо ним не рухати та не користуватися - так само і мозок потребує застосування нашого власного інтелекту, щоб зберігати здатність працювати".
тогда по его логике все священники обязаны активно использовать... первичные половые признаки, потому что "кожен м'яз у нашому тілі відмирає, якщо ним не рухати та не користуватися". Как всегда ляпнут что то не подумав.
Ваш коментар стосується заяви Папи Лева XIV про заборону використання ШІ для написання проповідей, і ви припускаєте, що за цим може стояти страх втрати авторитету. Давайте розберемо це критично, спираючись на доступні джерела та контекст. Я буду об'єктивним: церква дійсно стурбована технологіями, але її позиція — це не просто "страх", а складна суміш етичних, теологічних і соціальних міркувань. Нижче аналіз з опорою на заяви Папи та ширший контекст.
#### 1. **Контекст заяви Папи Лева XIV**
Згідно з Vatican News та іншими джерелами, Папа під час зустрічі з римськими священниками 22 лютого 2026 року наголосив, що ШІ "ніколи не зможе ділитися вірою", бо проповідь — це живий досвід, натхненний молитвою та людським інтелектом. Він порівняв мозок з м'язом, який "оніміє" без використання, і закликав опиратися "спокусі" ШІ, як і соціальним мережам (наприклад, TikTok для "лайків"). Це не перша така заява: Папа Франциск (попередник) у 2024 році говорив про ШІ як про "епохальну зміну", яка потребує людського контролю. Лев XIV продовжує цю лінію, позиціонуючи ШІ як "нову соціальну проблему", подібну до промислової революції (як у енцикліці Лео XIII 1891 року).
#### 2. **Чи це страх втрати авторитету? Критичний аналіз**
- **Аргументи "за" (частково так)**: Церква дійсно може побоюватися, що ШІ "розмиє" унікальну роль священників як посередників між Богом і людьми. Якщо проповіді генеруватимуться алгоритмами, це може підірвати довіру до духовенства як до "живих свідків віри". У ширшому сенсі, як зазначає Папа, технології (інтернет, соцмережі) вже конкурують з традиційними авторитетами, включаючи церкву. Дослідження показують, що молодь (Gen Z) все менше довіряє інституціям, включаючи релігійні, через цифрові альтернативи (наприклад, онлайн-спільноти замість парафій). Це може бути оборонною реакцією: церква, втрачаючи вплив у секуляризованому світі, намагається зберегти "людський елемент" як останній бастіон авторитету. Критики (наприклад, у Reddit) бачать у цьому "відсталість" церкви, яка боїться інновацій, подібно до опору друкарству в Середньовіччі.
- **Аргументи "проти" (не тільки страх, а глибші причини)**: Позиція церкви — це не просто параноя, а етична стурбованість. Лев XIV підкреслює, що ШІ "холодний і порожній", і не може передати духовність, бо віра — це не алгоритм, а особиста зустріч з Богом. Це узгоджується з католицькою теологією: проповідь — сакральний акт, натхненний Святим Духом, а не кодом. Аналогічно, церква історично адаптувалася до технологій (наприклад, радіо, ТВ для трансляцій мес), але встановлює межі, де технологія загрожує людській гідності (як у енцикліках про біоетику). У 2026 році Ватикан акцентує на "антропологічному виклику" ШІ — не втрата авторитету, а збереження людського в цифровому світі. Критики з боку церкви (наприклад, Папа Франциск у 2020) говорили про ШІ як про інструмент, який може посилювати нерівність, а не просто загрожувати владі.
#### 3. **Ширший контекст і критика позиції церкви**
- **Позитивні аспекти**: Заява Папи спонукає до рефлексії про залежність від ШІ в усіх сферах (не тільки релігії). Вона узгоджується з глобальними дискусіями про етику ШІ (наприклад, EU AI Act 2024), де підкреслюється потреба в людському контролі. Це може допомогти церковним лідерам уникнути "дегуманізації" проповідей, зберігаючи автентичність.
- **Негативні аспекти**: Критики (наприклад, у America Magazine) зазначають, що церква ризикує відставати від сучасності, ігноруючи потенціал ШІ для добра (наприклад, генерація текстів для вивчення Біблії чи доступність для інвалідів). Якщо це "страх авторитету", то це може бути симптомом ширшої кризи: церква втрачає вплив у секулярному світі, де ШІ стає "новою релігією" для молоді. Але свідчення — це не догма, а рекомендація, тож церква не "боїться", а намагається направляти.
У підсумку, ваша гіпотеза має підстави: частково так, бо ШІ загрожує традиційним ролям. Але це більше про збереження духовної суті, ніж про владу. Церква адаптується повільно, але послідовно — як з інтернетом, де тепер є онлайн-меси. !
"Це може допомогти церковним лідерам уникнути "дегуманізації" проповідей, зберігаючи автентичність." любопытная грань дегуманизации. То есть если человек даст/лишит ребенка пищи это гуманно, а если робот - негуманно.
