budivelnik написав:
ЛАД написав:
Banderlog написав: може бути? ) чи це люди статус яких не ясний?

Цифра 0,9 млн. демобилизованных, по-моему, выглядит несколько сомнительно.
Кстати, категория СЗЧ тут вообще отсутствует.
Ясно що з вибіркою 1 людина - визначити скільки демобілізувалось -трошки складнувато..
Тому в данному випадку використаний наступний варіант
1 Є 10 млн мобпридатних
2 Є 8 працівників мобпридатного віку, з яких 1 працівник демобілізований
Звідси висновок
10 млн /8 осіб*1 демобілізованого = 1,2 млн демобілізованих..
3 Після цього скорочуємо цей 1,2 млн на 0,3 млн СЗЧ і отримуємо 0,9 млн ОФІЦІЙНО демобілізованих.
ПС
за точність цього алгоритму (два ліктя по карті) я звичайно впиратись не буду, але інші данні (могили на Марсовому Полі Львів до загальної кількості загиблих_ дають ДУЖЕ високу точність , тому припустимо наступне
Якщо з кількістю загиблих моя інтуіція вивела правильний алгоритм, то й по кількості демобілізованих він також +/- правильний.
Maksym Tiutiunnykov
·
Стежити
1 дн.
·
⚠️Точка зламу вже позаду: чому теза «в усьому винні ухилянти» вже не рятує ситуацію
---
(розробка диванного ГШ та ШІ)
---
Поки тцк, частина військових, медійних і державних спікерів продовжує шукати головну причину кризи в “ухилянтах”, варто подивитися на сухі цифри.
🪖 Таблиця на початок 2026 року
— Уся чоловіча база 25–60 років — 11,1 млн (100% від бази).
Увесь базовий мобілізаційний масив.
— Уже залучені у війну — ~1,2 млн (~10,8%).
Ті, хто вже служить і вибув із цивільного ресурсу.
— Бронювання — ~1,3 млн (~11,7%).
Формально недоступні для прямої мобілізації.
— Утримуються в цивільному держконтурі — 164,7 тис. (~1,5%).
Цивільні держоргани, без сектору безпеки й оборони.
— Утримуються в поліцейському контурі — ~119 тис. (~1,1%).
Поліція як окремий великий вилучений масив.
— Випали з легального обліку / у розшуку — 1,0-2,0 млн (~18,0%).
Найближчий публічний аналог масиву “нелегалізованих”.
— Випали вже після потрапляння в систему (СЗЧ) — ~200 тис.+ (~1,8%).
Ті, хто вже пройшов через систему і вийшов із неї.
— Паперово доступний залишок — ~1,5–2,2 млн (~13,5–19,8%).
Ті, хто формально ще є в контурі й не виведений очевидними підставами.
— Реально досяжний залишок — ~1,0–1,6 млн (~9,0–14,4%).
Ті, кого система ще здатна не лише знайти, а й довести до частини без розпаду по дорозі.
---
Якщо навіть грубо взяти масив “нелегалізованих” та окремо реально досяжний залишок, стає видно, що система працює вже не з великим резервом, а з вузьким і проблемним людським контуром. Ці категорії частково перетинаються, тому йдеться не про точну суму, а про масштаб проблеми.
Про що це каже, про те що Точка зламу системи вже пройдена.
Це видно по тому, що держава дедалі більше утримує війну ціною проїдання людей, економіки, легальності та залишків суспільної довіри. Мобілізацію можна посилювати, людей можна дотиснути до ТЦК але не можна безкінечно дотискати до боєздатності. Якщо нові хвилі призову дають менше стійкості, ніж внутрішнього зносу, то система вже працює в режимі самоспалення.
📉Економіка. Формально влада ще може показувати слабке зростання, але сам НБУ пов’язує його з жорсткими обмеженнями через дефіцит праці(на ринку труда не вистачає 500 тис-1,2 млн), міграцію та наслідки війни, а для бізнесу ключова проблема вже не цифра ВВП, а нестача людей і падіння платоспроможності. Це не економіка розвитку, а економіка виснаження.
Питання тільки в тому, скільки ще режим зможе тримати відносну стійкість — за рахунок інерції, зовнішніх грошей, воєнної легітимності і дедалі більшого примусу. І коли накопичений внутрішній знос прорветься назовні як криза керованості та легітимності.
---
🧨 Якщо не буде зміни підходу до ефективності ЗСУ, зовнішнього залучення людей, ПВК чи інших компенсаторів нестачі особового складу, варіанти різкої втрати стійкості виглядають так:
Найжорсткіший сценарій — осінь 2026 року:як результат тиску літньої компанії на фронті , через збіг мобілізаційного виснаження, економічного стискання і першого серйозного протестного вибуху.
Базовий сценарій — зима 2026/27 року: момент, коли система ще формально стоїть, але вже починає гірше виконувати власні рішення і втрачати здатність купувати лояльність.
Інерційний сценарій — 2027 рік: якщо зовнішнє фінансування збережеться, а суспільство ще певний час терпітиме зростання примусу попри падіння ефективності. При цьому навіть у довгому сценарії йдеться не про оздоровлення, а лише про відстрочку.
---
🔻Грубо кажучи, тепер мова лише про одне: або система зміниться, або політична оболонка рано чи пізно перестане витримувати ціну, якою утримується ця війна.