Коли розпочнеться обвал нереальних цін на житло у Києві?

Данило Гетманцев - народний депутат, голова фінансового комітету ВРУ

Прийняли за основу законопроєкт «Про сек'юритизацію та облігації з покриттям» — 255 голосів «за»!

Законопроєкт створює механізми, які дозволять зробити іпотеку в Україні доступнішою та залучити довгострокові інвестиції у житлове кредитування.

Сьогодні банки, видаючи іпотечні кредити, фактично «заморожують» свої кошти на десятки років. Законопроєкт запроваджує механізми, які дозволять банкам швидше повертати ці кошти в обіг і спрямовувати їх на нові кредити.

Це світова практика, яка вже багато років працює в країнах ЄС. За прогнозами, протягом перших 5 років дії закону ринок здатен мобілізувати понад 150 мільярдів гривень нового фінансування, з яких близько 100 млрд грн — можуть піти саме на житлову іпотеку.

Будівельники вже втерли носа прАграмістам))))
Скоро усілякі недобиті інженери, математики, фізики, хіміки також вийдуть в люди і будуть купляти квартири стояками((((


Українські зарплати в будівельній галузі зростають настільки швидко, що держава була змушена переглянути тарифну сітку, підвищивши ставки у два-три рази. На ринку ж оплата праці за рік підскочила на 50–70%, вивівши будівельні спеціальності до числа найбільш високооплачуваних — на рівень із програмістами.

"Бетон" тепер в правописі - тільки з великої
в центрі міст в парках і скверах поставлять монументи "I love Бетон + Арматуру"

Данило Гетманцев - народний депутат, голова фінансового комітету ВРУ

Прийняли за основу законопроєкт «Про сек'юритизацію та облігації з покриттям» — 255 голосів «за»!

Законопроєкт створює механізми, які дозволять зробити іпотеку в Україні доступнішою та залучити довгострокові інвестиції у житлове кредитування.

Сьогодні банки, видаючи іпотечні кредити, фактично «заморожують» свої кошти на десятки років. Законопроєкт запроваджує механізми, які дозволять банкам швидше повертати ці кошти в обіг і спрямовувати їх на нові кредити.

Це світова практика, яка вже багато років працює в країнах ЄС. За прогнозами, протягом перших 5 років дії закону ринок здатен мобілізувати понад 150 мільярдів гривень нового фінансування, з яких близько 100 млрд грн — можуть піти саме на житлову іпотеку.

не ну вы это видели?
а я только только дочитал книгу "Игра на понижение". концовка интересная. поучительная

Данило Гетманцев - народний депутат, голова фінансового комітету ВРУ

Прийняли за основу законопроєкт «Про сек'юритизацію та облігації з покриттям» — 255 голосів «за»!

Законопроєкт створює механізми, які дозволять зробити іпотеку в Україні доступнішою та залучити довгострокові інвестиції у житлове кредитування.

Сьогодні банки, видаючи іпотечні кредити, фактично «заморожують» свої кошти на десятки років. Законопроєкт запроваджує механізми, які дозволять банкам швидше повертати ці кошти в обіг і спрямовувати їх на нові кредити.

Це світова практика, яка вже багато років працює в країнах ЄС. За прогнозами, протягом перших 5 років дії закону ринок здатен мобілізувати понад 150 мільярдів гривень нового фінансування, з яких близько 100 млрд грн — можуть піти саме на житлову іпотеку.

До фінансової кризи 2008 року довела саме оця мулька. Сенс в тому, що раніше банки, надаючи іпотеку, були хоч скільки-то зацікавлені в майбутніх платежах від позичальника, бо вони всеж-таки вкладали в нього свої гроші. З появою можливості перепродажу цього боргу бізнес-модель змінилася: банки отримали змогу міттєво перепродати цей іпотечний борг якомусь іншому банку, або фонду, швидко отримати свій шмат, а далі їх вже не обходило, що з цим боргом буде. Фонди, що скупляли такі борги, тих позичальників ніколи не бачили, і ніякої гадки не мали про те, чи збираються вони взагалі платити по тому боргу, чи ні. Вони орієнтувались на боргові рейтинги, що присвоювались рейтинговими агенствами, які теж абсолютно нічого про кінцевого клієнта не знали, а в своїх рейтингах орієнтувались виключно на репутацію і показники банка, що видав цей кредит. От і вийшла ситуація, коли банкам вже було байдуже на перспективи повернення боргу, і вони давали кредит геть усім, навіть без першого внеску і ще й з кешбеком, щоб на 50-дюймову плазму вистачило, а завдяки рейтингу швидко перепродавали цей кредит якомусь фонду, начебто це гарний довгостроковий і надійний договір. Коли з'ясувалось, що позичальники платити не збираються, довелося ці фонди рятувати шаленим друком грошей. Чомусь вважалося, що їх падіння зробить ще більше шкоди, ніж інфляція. Та воно, насправді, так і було, бо інфляція вдарила не тільки по внутрішньому ринку, а була значною мірою "з'їдена" зовнішніми кредиторами, наприклад, тримачами державних облігацій. Це вони "скинулись" на порятунок тих самих американських фондів, що набрались незабезпечених кредитів в портфелі.
На кого цей тягар хочуть перекласти українські банки -- зовсім не зрозуміло.

Данило Гетманцев - народний депутат, голова фінансового комітету ВРУ

Прийняли за основу законопроєкт «Про сек'юритизацію та облігації з покриттям» — 255 голосів «за»!

Законопроєкт створює механізми, які дозволять зробити іпотеку в Україні доступнішою та залучити довгострокові інвестиції у житлове кредитування.

Сьогодні банки, видаючи іпотечні кредити, фактично «заморожують» свої кошти на десятки років. Законопроєкт запроваджує механізми, які дозволять банкам швидше повертати ці кошти в обіг і спрямовувати їх на нові кредити.

Це світова практика, яка вже багато років працює в країнах ЄС. За прогнозами, протягом перших 5 років дії закону ринок здатен мобілізувати понад 150 мільярдів гривень нового фінансування, з яких близько 100 млрд грн — можуть піти саме на житлову іпотеку.

До фінансової кризи 2008 року довела саме оця мулька. Сенс в тому, що раніше банки, надаючи іпотеку, були хоч скільки-то зацікавлені в майбутніх платежах від позичальника, бо вони всеж-таки вкладали в нього свої гроші. З появою можливості перепродажу цього боргу бізнес-модель змінилася: банки отримали змогу міттєво перепродати цей іпотечний борг якомусь іншому банку, або фонду, швидко отримати свій шмат, а далі їх вже не обходило, що з цим боргом буде. Фонди, що скупляли такі борги, тих позичальників ніколи не бачили, і ніякої гадки не мали про те, чи збираються вони взагалі платити по тому боргу, чи ні. Вони орієнтувались на боргові рейтинги, що присвоювались рейтинговими агенствами, які теж абсолютно нічого про кінцевого клієнта не знали, а в своїх рейтингах орієнтувались виключно на репутацію і показники банка, що видав цей кредит. От і вийшла ситуація, коли банкам вже було байдуже на перспективи повернення боргу, і вони давали кредит геть усім, навіть без першого внеску і ще й з кешбеком, щоб на 50-дюймову плазму вистачило, а завдяки рейтингу швидко перепродавали цей кредит якомусь фонду, начебто це гарний довгостроковий і надійний договір. Коли з'ясувалось, що позичальники платити не збираються, довелося ці фонди рятувати шаленим друком грошей. Чомусь вважалося, що їх падіння зробить ще більше шкоди, ніж інфляція. Та воно, насправді, так і було, бо інфляція вдарила не тільки по внутрішньому ринку, а була значною мірою "з'їдена" зовнішніми кредиторами, наприклад, тримачами державних облігацій. Це вони "скинулись" на порятунок тих самих американських фондів, що набрались незабезпечених кредитів в портфелі.
На кого цей тягар хочуть перекласти українські банки -- зовсім не зрозуміло.

Як завжди з бюджета закриють.
В Україні в 2008 році було майже 200 банків. Видавали валютні кредити майже всім. Потім бум, світова криза, майдан і інші супутні фактори.
Зараз залишилось 60 банків. Всі інші банкрути, часто за рахунок фінасування НБУ.
Був такий пан Лагун. Набрав фінансування на 6 млрд.грн. Зараз шукають де пан знаходиться.

Будівельники вже втерли носа прАграмістам))))
Скоро усілякі недобиті інженери, математики, фізики, хіміки також вийдуть в люди і будуть купляти квартири стояками((((


Українські зарплати в будівельній галузі зростають настільки швидко, що держава була змушена переглянути тарифну сітку, підвищивши ставки у два-три рази. На ринку ж оплата праці за рік підскочила на 50–70%, вивівши будівельні спеціальності до числа найбільш високооплачуваних — на рівень із програмістами.

ШІ не замінить, так як інтелект, хоча штучний

Данило Гетманцев - народний депутат, голова фінансового комітету ВРУ

Прийняли за основу законопроєкт «Про сек'юритизацію та облігації з покриттям» — 255 голосів «за»!

Законопроєкт створює механізми, які дозволять зробити іпотеку в Україні доступнішою та залучити довгострокові інвестиції у житлове кредитування.

Сьогодні банки, видаючи іпотечні кредити, фактично «заморожують» свої кошти на десятки років. Законопроєкт запроваджує механізми, які дозволять банкам швидше повертати ці кошти в обіг і спрямовувати їх на нові кредити.

Це світова практика, яка вже багато років працює в країнах ЄС. За прогнозами, протягом перших 5 років дії закону ринок здатен мобілізувати понад 150 мільярдів гривень нового фінансування, з яких близько 100 млрд грн — можуть піти саме на житлову іпотеку.

До фінансової кризи 2008 року довела саме оця мулька. Сенс в тому, що раніше банки, надаючи іпотеку, були хоч скільки-то зацікавлені в майбутніх платежах від позичальника, бо вони всеж-таки вкладали в нього свої гроші. З появою можливості перепродажу цього боргу бізнес-модель змінилася: банки отримали змогу міттєво перепродати цей іпотечний борг якомусь іншому банку, або фонду, швидко отримати свій шмат, а далі їх вже не обходило, що з цим боргом буде. Фонди, що скупляли такі борги, тих позичальників ніколи не бачили, і ніякої гадки не мали про те, чи збираються вони взагалі платити по тому боргу, чи ні. Вони орієнтувались на боргові рейтинги, що присвоювались рейтинговими агенствами, які теж абсолютно нічого про кінцевого клієнта не знали, а в своїх рейтингах орієнтувались виключно на репутацію і показники банка, що видав цей кредит. От і вийшла ситуація, коли банкам вже було байдуже на перспективи повернення боргу, і вони давали кредит геть усім, навіть без першого внеску і ще й з кешбеком, щоб на 50-дюймову плазму вистачило, а завдяки рейтингу швидко перепродавали цей кредит якомусь фонду, начебто це гарний довгостроковий і надійний договір. Коли з'ясувалось, що позичальники платити не збираються, довелося ці фонди рятувати шаленим друком грошей. Чомусь вважалося, що їх падіння зробить ще більше шкоди, ніж інфляція. Та воно, насправді, так і було, бо інфляція вдарила не тільки по внутрішньому ринку, а була значною мірою "з'їдена" зовнішніми кредиторами, наприклад, тримачами державних облігацій. Це вони "скинулись" на порятунок тих самих американських фондів, що набрались незабезпечених кредитів в портфелі.
На кого цей тягар хочуть перекласти українські банки -- зовсім не зрозуміло.

чомусь подумав спочатку, що про ескроу рахунки, тепер є сумніви

протягом перших 5 років дії закону ринок здатен мобілізувати понад 150 мільярдів гривень нового фінансування

сподобався новояз: "мобілізувати понад ...", а "мобілізація" буде добровільна, чи як?

Франт, ти як? Злякався?