Коли розпочнеться обвал нереальних цін на житло у Києві?

Данило Гетманцев - народний депутат, голова фінансового комітету ВРУ

Прийняли за основу законопроєкт «Про сек'юритизацію та облігації з покриттям» — 255 голосів «за»!

Законопроєкт створює механізми, які дозволять зробити іпотеку в Україні доступнішою та залучити довгострокові інвестиції у житлове кредитування.

Сьогодні банки, видаючи іпотечні кредити, фактично «заморожують» свої кошти на десятки років. Законопроєкт запроваджує механізми, які дозволять банкам швидше повертати ці кошти в обіг і спрямовувати їх на нові кредити.

Це світова практика, яка вже багато років працює в країнах ЄС. За прогнозами, протягом перших 5 років дії закону ринок здатен мобілізувати понад 150 мільярдів гривень нового фінансування, з яких близько 100 млрд грн — можуть піти саме на житлову іпотеку.

Будівельники вже втерли носа прАграмістам))))
Скоро усілякі недобиті інженери, математики, фізики, хіміки також вийдуть в люди і будуть купляти квартири стояками((((


Українські зарплати в будівельній галузі зростають настільки швидко, що держава була змушена переглянути тарифну сітку, підвищивши ставки у два-три рази. На ринку ж оплата праці за рік підскочила на 50–70%, вивівши будівельні спеціальності до числа найбільш високооплачуваних — на рівень із програмістами.

"Бетон" тепер в правописі - тільки з великої
в центрі міст в парках і скверах поставлять монументи "I love Бетон + Арматуру"

Данило Гетманцев - народний депутат, голова фінансового комітету ВРУ

Прийняли за основу законопроєкт «Про сек'юритизацію та облігації з покриттям» — 255 голосів «за»!

Законопроєкт створює механізми, які дозволять зробити іпотеку в Україні доступнішою та залучити довгострокові інвестиції у житлове кредитування.

Сьогодні банки, видаючи іпотечні кредити, фактично «заморожують» свої кошти на десятки років. Законопроєкт запроваджує механізми, які дозволять банкам швидше повертати ці кошти в обіг і спрямовувати їх на нові кредити.

Це світова практика, яка вже багато років працює в країнах ЄС. За прогнозами, протягом перших 5 років дії закону ринок здатен мобілізувати понад 150 мільярдів гривень нового фінансування, з яких близько 100 млрд грн — можуть піти саме на житлову іпотеку.

не ну вы это видели?
а я только только дочитал книгу "Игра на понижение". концовка интересная. поучительная

Данило Гетманцев - народний депутат, голова фінансового комітету ВРУ

Прийняли за основу законопроєкт «Про сек'юритизацію та облігації з покриттям» — 255 голосів «за»!

Законопроєкт створює механізми, які дозволять зробити іпотеку в Україні доступнішою та залучити довгострокові інвестиції у житлове кредитування.

Сьогодні банки, видаючи іпотечні кредити, фактично «заморожують» свої кошти на десятки років. Законопроєкт запроваджує механізми, які дозволять банкам швидше повертати ці кошти в обіг і спрямовувати їх на нові кредити.

Це світова практика, яка вже багато років працює в країнах ЄС. За прогнозами, протягом перших 5 років дії закону ринок здатен мобілізувати понад 150 мільярдів гривень нового фінансування, з яких близько 100 млрд грн — можуть піти саме на житлову іпотеку.

До фінансової кризи 2008 року довела саме оця мулька. Сенс в тому, що раніше банки, надаючи іпотеку, були хоч скільки-то зацікавлені в майбутніх платежах від позичальника, бо вони всеж-таки вкладали в нього свої гроші. З появою можливості перепродажу цього боргу бізнес-модель змінилася: банки отримали змогу міттєво перепродати цей іпотечний борг якомусь іншому банку, або фонду, швидко отримати свій шмат, а далі їх вже не обходило, що з цим боргом буде. Фонди, що скупляли такі борги, тих позичальників ніколи не бачили, і ніякої гадки не мали про те, чи збираються вони взагалі платити по тому боргу, чи ні. Вони орієнтувались на боргові рейтинги, що присвоювались рейтинговими агенствами, які теж абсолютно нічого про кінцевого клієнта не знали, а в своїх рейтингах орієнтувались виключно на репутацію і показники банка, що видав цей кредит. От і вийшла ситуація, коли банкам вже було байдуже на перспективи повернення боргу, і вони давали кредит геть усім, навіть без першого внеску і ще й з кешбеком, щоб на 50-дюймову плазму вистачило, а завдяки рейтингу швидко перепродавали цей кредит якомусь фонду, начебто це гарний довгостроковий і надійний договір. Коли з'ясувалось, що позичальники платити не збираються, довелося ці фонди рятувати шаленим друком грошей. Чомусь вважалося, що їх падіння зробить ще більше шкоди, ніж інфляція. Та воно, насправді, так і було, бо інфляція вдарила не тільки по внутрішньому ринку, а була значною мірою "з'їдена" зовнішніми кредиторами, наприклад, тримачами державних облігацій. Це вони "скинулись" на порятунок тих самих американських фондів, що набрались незабезпечених кредитів в портфелі.
На кого цей тягар хочуть перекласти українські банки -- зовсім не зрозуміло.

Данило Гетманцев - народний депутат, голова фінансового комітету ВРУ

Прийняли за основу законопроєкт «Про сек'юритизацію та облігації з покриттям» — 255 голосів «за»!

Законопроєкт створює механізми, які дозволять зробити іпотеку в Україні доступнішою та залучити довгострокові інвестиції у житлове кредитування.

Сьогодні банки, видаючи іпотечні кредити, фактично «заморожують» свої кошти на десятки років. Законопроєкт запроваджує механізми, які дозволять банкам швидше повертати ці кошти в обіг і спрямовувати їх на нові кредити.

Це світова практика, яка вже багато років працює в країнах ЄС. За прогнозами, протягом перших 5 років дії закону ринок здатен мобілізувати понад 150 мільярдів гривень нового фінансування, з яких близько 100 млрд грн — можуть піти саме на житлову іпотеку.

До фінансової кризи 2008 року довела саме оця мулька. Сенс в тому, що раніше банки, надаючи іпотеку, були хоч скільки-то зацікавлені в майбутніх платежах від позичальника, бо вони всеж-таки вкладали в нього свої гроші. З появою можливості перепродажу цього боргу бізнес-модель змінилася: банки отримали змогу міттєво перепродати цей іпотечний борг якомусь іншому банку, або фонду, швидко отримати свій шмат, а далі їх вже не обходило, що з цим боргом буде. Фонди, що скупляли такі борги, тих позичальників ніколи не бачили, і ніякої гадки не мали про те, чи збираються вони взагалі платити по тому боргу, чи ні. Вони орієнтувались на боргові рейтинги, що присвоювались рейтинговими агенствами, які теж абсолютно нічого про кінцевого клієнта не знали, а в своїх рейтингах орієнтувались виключно на репутацію і показники банка, що видав цей кредит. От і вийшла ситуація, коли банкам вже було байдуже на перспективи повернення боргу, і вони давали кредит геть усім, навіть без першого внеску і ще й з кешбеком, щоб на 50-дюймову плазму вистачило, а завдяки рейтингу швидко перепродавали цей кредит якомусь фонду, начебто це гарний довгостроковий і надійний договір. Коли з'ясувалось, що позичальники платити не збираються, довелося ці фонди рятувати шаленим друком грошей. Чомусь вважалося, що їх падіння зробить ще більше шкоди, ніж інфляція. Та воно, насправді, так і було, бо інфляція вдарила не тільки по внутрішньому ринку, а була значною мірою "з'їдена" зовнішніми кредиторами, наприклад, тримачами державних облігацій. Це вони "скинулись" на порятунок тих самих американських фондів, що набрались незабезпечених кредитів в портфелі.
На кого цей тягар хочуть перекласти українські банки -- зовсім не зрозуміло.

Як завжди з бюджета закриють.
В Україні в 2008 році було майже 200 банків. Видавали валютні кредити майже всім. Потім бум, світова криза, майдан і інші супутні фактори.
Зараз залишилось 60 банків. Всі інші банкрути, часто за рахунок фінасування НБУ.
Був такий пан Лагун. Набрав фінансування на 6 млрд.грн. Зараз шукають де пан знаходиться.

Будівельники вже втерли носа прАграмістам))))
Скоро усілякі недобиті інженери, математики, фізики, хіміки також вийдуть в люди і будуть купляти квартири стояками((((


Українські зарплати в будівельній галузі зростають настільки швидко, що держава була змушена переглянути тарифну сітку, підвищивши ставки у два-три рази. На ринку ж оплата праці за рік підскочила на 50–70%, вивівши будівельні спеціальності до числа найбільш високооплачуваних — на рівень із програмістами.

ШІ не замінить, так як інтелект, хоча штучний

Данило Гетманцев - народний депутат, голова фінансового комітету ВРУ

Прийняли за основу законопроєкт «Про сек'юритизацію та облігації з покриттям» — 255 голосів «за»!

Законопроєкт створює механізми, які дозволять зробити іпотеку в Україні доступнішою та залучити довгострокові інвестиції у житлове кредитування.

Сьогодні банки, видаючи іпотечні кредити, фактично «заморожують» свої кошти на десятки років. Законопроєкт запроваджує механізми, які дозволять банкам швидше повертати ці кошти в обіг і спрямовувати їх на нові кредити.

Це світова практика, яка вже багато років працює в країнах ЄС. За прогнозами, протягом перших 5 років дії закону ринок здатен мобілізувати понад 150 мільярдів гривень нового фінансування, з яких близько 100 млрд грн — можуть піти саме на житлову іпотеку.

До фінансової кризи 2008 року довела саме оця мулька. Сенс в тому, що раніше банки, надаючи іпотеку, були хоч скільки-то зацікавлені в майбутніх платежах від позичальника, бо вони всеж-таки вкладали в нього свої гроші. З появою можливості перепродажу цього боргу бізнес-модель змінилася: банки отримали змогу міттєво перепродати цей іпотечний борг якомусь іншому банку, або фонду, швидко отримати свій шмат, а далі їх вже не обходило, що з цим боргом буде. Фонди, що скупляли такі борги, тих позичальників ніколи не бачили, і ніякої гадки не мали про те, чи збираються вони взагалі платити по тому боргу, чи ні. Вони орієнтувались на боргові рейтинги, що присвоювались рейтинговими агенствами, які теж абсолютно нічого про кінцевого клієнта не знали, а в своїх рейтингах орієнтувались виключно на репутацію і показники банка, що видав цей кредит. От і вийшла ситуація, коли банкам вже було байдуже на перспективи повернення боргу, і вони давали кредит геть усім, навіть без першого внеску і ще й з кешбеком, щоб на 50-дюймову плазму вистачило, а завдяки рейтингу швидко перепродавали цей кредит якомусь фонду, начебто це гарний довгостроковий і надійний договір. Коли з'ясувалось, що позичальники платити не збираються, довелося ці фонди рятувати шаленим друком грошей. Чомусь вважалося, що їх падіння зробить ще більше шкоди, ніж інфляція. Та воно, насправді, так і було, бо інфляція вдарила не тільки по внутрішньому ринку, а була значною мірою "з'їдена" зовнішніми кредиторами, наприклад, тримачами державних облігацій. Це вони "скинулись" на порятунок тих самих американських фондів, що набрались незабезпечених кредитів в портфелі.
На кого цей тягар хочуть перекласти українські банки -- зовсім не зрозуміло.

чомусь подумав спочатку, що про ескроу рахунки, тепер є сумніви

протягом перших 5 років дії закону ринок здатен мобілізувати понад 150 мільярдів гривень нового фінансування

сподобався новояз: "мобілізувати понад ...", а "мобілізація" буде добровільна, чи як?

Франт, ти як? Злякався?

Франт, ти як? Злякався?

мені пофіг, я не ухилянт.

Як на замовлення, стаття на цю тему в Фейсбуці під'їхала. Сподобалось, наскільки живою мовою наочно описана проблема.

Из старых и отгремевших споров и постов с десяток лет назад)) про пузырь 2008 в США)
Мария является владелицей бара... В один прекрасный день она понимает, что практически все ее клиенты - безработные алкоголики, поэтому, она больше не может содержать бар, иначе разорится.
Чтобы решить эту проблему, она придумывает новый маркетинговый план, в соответствии с которым, ее клиенты могут пить сейчас, а платить позже.
Она записывает количество выпитого в специальные книги (тем самым предоставляя клиентам кредит).
О стратегии Марии "Пей сейчас, плати потом" начинает ходить слава, и в результате, в баре Марии увеличивается поток клиентов.
Вскоре ее бар показывает самые большие объемы продаж в ее городе, а перспективы выглядят радужными.
Предоставляя своим клиентам свободу от немедленного требования оплаты, Мария не встречает никакого сопротивления, когда, через регулярные промежутки времени, она существенно увеличивает цены на самые популярные напитки - вино и пиво.
Следовательно, увеличивается и объем продаж бара Марии.
Молодой президент местного банка понимает, что эти долги клиентов представляют собой ценный будущий актив, и увеличивает для Марии кредитование.
Он не видит никаких причин для беспокойства, поскольку в качестве залога у него есть долги алкоголиков.
В штаб-квартире банка трейдеры-эксперты придумывают способ заработать огромные комиссионные, трансформировав эти долги клиентов в Бухалооблигации и Алкооблигации. Затем эти активы начинают торговаться на международных рынках ценных бумаг.
Новые инвесторы не до конца понимают, что эти ценные бумаги, которые были проданы им в качестве ценных бумаг с наивысшим рейтингом В«АААВ» в действительности являются долгами безработных алкоголиков.
Цены на бумаги продолжают расти, и активы скоро становятся самыми быстро раскупаемыми позициями у ведущих брокеров страны.
Как-то раз, даже при том, что цены на облигации продолжают расти, менеджер по рискам того местного банка решает, что пришло время требовать платежи по долгам, накопившимся у алкоголиков в баре Марии. Об этом он сообщает ей.
Мария начинает требовать деньги у своих алкоголиков, но, будучи безработными, алкоголики не могут вернуть кредиты.
Поскольку Мария не может выполнять свои кредитные обязательства она вынуждена объявить дефолт. Теперь она банкрот.
Бар закрывается, и 11 сотрудников теряют работу.
За одну ночь Бухало- и Алкооблигации теряют в цене 90 процентов стоимости.
Объем обрушившейся стоимости этих активов уничтожает банковскую ликвидность, и препятствует выпуску новых займов, тем самым замораживая кредитование и всю экономическую активность.
Поставщики для бара Марии, предоставлявшие ей расширенные условия оплаты, инвестировали пенсионные фонды своих фирм в различные ценные бумаги. Они обнаруживают, что в данный момент столкнулись с необходимостью списания безнадежных долгов, и что потеряли свыше 90 процентов от предполагаемой стоимости облигаций.
Ее поставщики вина так же объявляют банкротство, закрывая семейный бизнес, который кормил три поколения. Ее поставщика пива выкупает конкурент, который немедленно закрывает местную фабрику и увольняет 150 рабочих.
К счастью, банк, брокерские фирмы и их руководство спасены многомиллиардным пакетом от своих дружков в правительстве.
Средства на этот спасательный пакет были найдены путем обложения налогами работающего среднего класса, который ни разу не заглядывал в бар к Марии.

І одна з відповідей, якщо хтось не зрозумів

эта история - аналогия к реальным событиям произошедшим в 2008 году. Алкоголики это неплатежеспособные ипотечные клиенты, алко и бухоблигации ценные бумаги вложенные в пенс фонды и прочее, рейтинг которым присвоили компании, которые определило госво. И само госво сыграло большую роль