МіГи більше не полетять: польський прагматизм versus український реалізм
Історія з польськими МіГами, яку обговорювали цього тижня, як польські, так і українські ЗМІ, є хорошим прикладом прагматичного підходу у відносинах з сусідами, з якого слід зробити правильні висновки і використовувати в майбутньому.
На початку тижня, міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш робить гучну політичну заяву про те, що Варшава не передаватиме Україні винищувачі МіГ-29, які попередньо домовлялись обміняти на українські технології виробництва дронів. Даючи коментар для ЗМІ, Косіняк-Камиш уточнює, що ініціатором цієї пропозиції був саме він, а українська сторона з незрозумілих причин відкинула «партнерський підхід», відмовившись виконувати попередні домовленості між Києвом та Варшавою.
На тлі історично-істеричного загострення Косіняк-Камиш, звісно, виглядає переможцем в очах польських виборців. Він благородно пропонував українцям такі потрібні для захисту неба літаки, а невдячні українці, як завжди, в останній момент відповіли відмовою (читай — зрадили поляків).
Київ в цей же час не коментує цієї історії і готує візит міністра МЗС Андрія Сибіги з антикризовим пакетом пропозицій для відновлення діалогу між сторонами.
Проходить кілька днів і в польських ЗМІ з'являється продовження цієї історії. Виявляється, що після досягнення попередніх домовленостей щодо МіГів, українська делегація оглянула 14 літаків на авіабазі в Мальборку і дійшла висновку, що літаки «сильно зношені».
Журналісти уточнюють, що після такого невтішного висновку Київ погодився забрати винищувачі, але висунув умову — Варшава має за власний кошт провести їх капітальний ремонт на авіаційному заводі в Бидгощі. Міністерство оборони Польщі на таку пропозицію відповіло відмовою, після чого переговори зайшли у глухий кут.
Отже, якщо глянути на об'єктивно на цю ситуацію, то вона виглядає дещо інакше, ніж її описував міністр Косіняк-Камиш.
Варшава хотіла обміняти старі, зношені літаки, які вона планувала виводити з експлуатації, на цінні безпілотні технології, якими володіє Київ. Аби цей обмін виглядав мінімально рівноцінно, українці запропонували польській стороні витратити на це певні фінансові ресурси. Однак ця пропозиція не була прийнята.
В такій інтерпретації подій міністр Косіняк-Камиш виглядає дещо у іншому світлі, аніж на початку тижня. І при цьому стає зрозуміло, чому офіційний Київ уникав коментарів з цього приводу, намагаючись знизити рівень напруги у двосторонніх відносинах.
Як я писала раніше, Україна стала заручницею внутрішньополітичних ігр у Польщі. І зараз ми бачимо, що це стосується не лише питань спільного історичного минулого, але й обміну оборонними технологіями. На жаль, цей шторм триватиме до осені 2027 року. А у разі перемоги правих сил, ймовірно, продовжиться й довше.
Тому нам слід готувати довгострокову стратегію відносин з Варшавою. І робити це максимально публічно і прагматично. Так, як нас цього вчать західні сусіди.
Добавлено: Вс 05 июл, 2026 06:50
Re: Напад росії і білорусі на Україну
Добавлено: Вс 05 июл, 2026 06:58
як правило з 15 травня по 15 жовтня в Криму(в Одесі теж) досить тепло, тобто 5 місяців для засмагання, але це не принципово
Добавлено: Вс 05 июл, 2026 07:25
Hotab
Польша, яка дуже добре нарощує свій ввп, років так з 10 бачить себе країн-лідерів ЄС, часто полякі нервово сприймають те , що їх не запрошують на зустрічі "дорослих"(коли Зеленський їде на зустріч лідерів Британії, Німеччини і Франції), чому там немає Польші? У Поляків досі не викоренен комплекс неповноцінності, тому вони такі пихаті і гонористі( як наші восточні ворогі росіяни). О це, , є формальним проявом неповноцінності на рівні державної політики.
Добавлено: Вс 05 июл, 2026 07:31
Чарівна красота Криму саме в горах, бо плажі там ніякі (окрім деяких не всім відомих локацій). Коли починаються рясні дощі(у моєму випадку це було у червні-2 дні сильних ливнів), то всю багнюку з гір (з гілками і каміннями) несе до долу і у низині дороги заброковані брудом і море на 2-3 дні чорне на відстані 30-40м від пляжу(тобто суцільна багнюка)
Добавлено: Вс 05 июл, 2026 08:16
в приницпі очевидні речі. дещо компліментарно на адресу Китаю. для Китаю теж велика похибка конфліктувати з Заходом, як власне й появлення імператора, відмова від змінності влади. загальне питання, як побудувати діюєче суспільство без власного досвіду - воно досі відкрите, успішних прикладів ще треба пошукати...
Добавлено: Вс 05 июл, 2026 08:17
Спробуйте у більш-менш пристойних AI спитати порівняння купальних сезонів Південного Криму(від Канаки до Айя) та Одеси, навіть з Болгаріею. Навіть болгарське Еленіте не дотягує до Нового світу. Через орфографічий захист(гори) Криму останні навіть поруч не стояли не те що Ялтою, навіть з Рибачим. Зазвичай Велика Алушта купається до початку жовтня, а велика Ялта до середини. Єдине що може засмутити - апвелінг, це дійсно проблема для ціеї частини чорного моря.
Добавлено: Вс 05 июл, 2026 08:20
ви тут написали "галицький наратив" явно в негативному сенсі. а чи не надто сильне узагальнення? чому це галицький наратив - це погано, а сіоністський наратив - це добре?
в душі не знаю, хто такий цей Данило. є думки окремих людей, але чому це подається як загальновідома істина?
Добавлено: Вс 05 июл, 2026 08:28
fox767676
Можливо. Я про Севас де кілька років прожив. Та навіть якось в Судак (там був центр підготовки (по суті санаторій) ВПС , прямо на березі. В середині вересня опустів , бо заштормило , сильний вітер, температура впала.. Так не завжди, але я якраз побачив в 2012 році. . А так то дійсно гарні місця Новий Свєт (можевелова роща) . Сині бухти закриті для доступу з берега.
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
