Hotab писал(а):anduzenko Ногою в штангу, андрузенко. . Добові за відрядження не входять в ОК-7 і не є сумою, яку я можу банку показати як свій законний дохід.
Це дуже дивно що банки дивляться на ок-7, в мене нещодавно також питали, но це якась дичь. Бо в ок-7 не відображаються такі доходи як пенсія, дивіденди, купони ОВДП, разові виплати від держави та безліч іншого менш значущого. Я думаю це наслідок фінансової беграмотності.
Ну я і пенсійну виписку теж надав банку про всяк випадок. Все ж це суттєво підвищувало мої можливі максимальні обороти в їх очах. А так то мабуть можна і інші джерела, але я не став вже їм свою валютну карту з добовими виплатами світити.
budivelnik писал(а):Але ситуація коли рантьє живе за дохід з капіталу і цей дохід оподатковується в 2-4 рази менше ніж дохід з зарплати -як на мене шлях в прірву.
Начебто саме так жили сторіччями покоління англійських аристократів. Ви бачили серіал Downtone Abbey? Дохід з капіталу вже давно ніякий не дохід, він навіть інфляції не покриває.
Основна проблема з капіталами не відносно низьки відсотки з них, а високі відсотки оподаткування при спадшині. Бо люмпени перемогли.
А в конкретно Вашому прикладі вбачаються ще декілька причин:
1. У 18-19 сторічях спостерігалось стрімке зростання капіталу купців, тому жо цей капітал можливо було масштабувати і застой в капіталі аристократів, бо його основа земельний капітал фактично змінювався не суттево. А ставки по капіталу навіть скорочувались.
2. Доходи лендлордів значно відставали від зростання заробітної плати. Тобто доходи росли повільно або навіть скорочувалися а витрати на підтримання маєтку на належному рівні швидко зростали.
То ж я про те й кажу, що ніякий це не шлях у прірву, бо навіть англійські аристократи не змогли існувати досі як рантьє. Якби можна було тривалий час існувати як рантьє, то всі давно були б рантьє... але ж це неможливо.
Данило Гетманцев - народний депутат, голова фінансового комітету ВРУ
На початку липня золотовалютні резерви становили 51,3 млрд дол., що більше на 12,1% або на 5,536 млрд дол. у порівнянні з початком червня (у попередньому місяці показник був на рівні 45,7 млрд дол.).
❗️Протягом року міжнародні резерви також зросли: якщо у липні 2025 року вони становили 45 млрд дол., то наразі досягли 51,3 млрд дол. Тобто за рік резерви збільшилися на 13,8% (або +6,199 млрд дол.).
Варто зазначити, що в липні ЗВР на рівні 51,3 млрд дол. дозволяють забезпечити фінансування майбутнього імпорту на 5,2 місяця, при цьому стандартний показник становить 3 місяці.
На початку літа наявні резерви допомогли закрити питання щодо обслуговування держборгу та інвалютних ОВДП. Зокрема, гроші пішли на такі цілі: 🔷обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком – 211,5 млн дол. 🔷сплата зобов’язань перед МВФ – 171,5 млн дол. 🔷сплата за боргами іншим кредиторам – 51 млн дол. 🔷обслуговування інвалютних ОВДП – 7,2 млн дол.
Водночас золотовалютні резерви зменшилися на 191,4 млн дол. через переоцінку фінансових інструментів, проведену минулого місяця. Усі витрати ЗВР допомогли покрити міжнародні партнери, які на початку літа надіслали чергову фінансову підтримку. Зокрема, Україна отримала: від ЄС – 6,821 млрд дол., через рахунки Світового банку – 4,495 млрд дол.
🔸Також ЄС перевів на рахунки нашої країни близько 4,4 млрд дол. Йдеться про перший оборонний транш в межах Ukraine Support Loan. Але вказане фінансування не впливає на міжнародні резерви, оскільки має обмежені цілі щодо використання.
Важливо відзначити, що зростання міжнародних резервів у липні на 12,1% (у місячному розрізі) відбулося вперше з зими. Нагадаю, в лютому ЗВР знаходилися на піковому рівні в 57,7 млрд дол. Далі спостерігалося падіння резервів включно до початку червня, коли їх рівень становив 45,7 млрд дол. Тобто за ці місяці маємо загальне падіння на 11,941 млрд дол., або -20,7%.
Падіння було зумовлене зовнішніми факторами, зокрема війною на Ближньому Сході, подорожчанням нафти та зміцненням долара, і зараз цей тиск послаблюється. Водночас рухаємося за реформами, прив’язаними до зовнішнього фінансування. Як результат – врешті спостерігаємо позитивну динаміку щодо ЗВР, що дозволяє нам виконувати зобов’язання по зовнішніх боргах, підтримувати курс гривні на контрольованому рівні та нарощувати “фінансову подушку” з резервів як додатковий захист від форс-мажорів.