Макроекономіка України, розвиток регіонів і макроекономічні показники: індекс цін, платіжний баланс, експорт, імпорт, рівень промислового виробництва, ВВП, торговельний баланс і рівень безробіття. Політика, що межує з темою бізнесу та фінансів. Політика яка пов`язана з грошима - аспекти політики у грошовому контексті. Політекономія. Корупція. Хабарі.
Практично всі лідери України з моменту здобуття незалежності, тим або іншим чином, або самі грабували народ України або сприяли такому грабежу. Про це в інтерв'ю Савіку Шустеру, яке транслювали в ефірі Шустер Live на "112 Україна" заявила заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд.
"Боротьба з корупцією - це одна з найскладніших завдань, особливо для країни, яка намагається розлучитися з радянською клептократичною системою, і, відверто кажучи, цю частину шляху Україна досі не пройшла. Немає потреби говорити вам, що практично всі лідери держави з моменту здобуття незалежності тим, чи іншим чином, або самі грабували народ України або сприяли такому грабежу. Тобто мають місце, як радянські пережитки, так і традиція, що склалася в недавньому минулому", - сказала вона.
Вона додала, що і за межами країни є ті, хто використовує корупцію як спосіб маніпулювання системою і спосіб власної наживи.
З 1:50 хвилини відео звучить ця фраза.
Росія, США та ЄС знають всі "темні сторони" українських лідерів, про рахунки в іноземних банках, активи, нерухомість, володіють інформацією про походження капіталів. Згадайте лише П. Лазаренка. Залишається питання як "зовнішні сили" використовують це знання в інтересах своїх країн. Те, що використовують всім зрозуміло, чи не так?
Несть числа. Армения и Месопотамия между персами и Константинополем, например. Ничего оригинального тут нет. Банальное столкновение per procura между взрослыми дядями. Прочтите фейхтвангеровского Лженерона к примеру. Это особенно удобно - там все адаптировано и домыслено, не надо в мутных первоисточниках копаться. В нем явно умер аналитик контрразведки. Не читайте предисловия и послесловия - аналогии с Гитлером очевидно случайны. И не прикидывайте гамлетовский плащик - вы такие же как все. И так же попали в переплет.
Судове апеляційне засідання по Мнишенку Миколі знову не відбулося. І знову черес те, що з суду першої інстанції досі не надійшли матеріали його справи. Це відверте знущання. Адже ніхто, ні судді, ні прокурор не можуть назвати притомної причини такого явища. Сьогодні про особисту поруку клопотали знову троє нардепів Андрій Лозовий, Dmytro Linko, Ігор Мосійчук. Після всіх клопотань було видно, що суддя не має причин відмовити у зміні запобіжного заходу, чого він, власне, навіть не приховував. Неповнолітній відмінник, на якому нема жодної провини, окрім того, що він націоналіст, і спілкувався з націоналістами в соцмережах. навішали на нього щоправда купу статей. Це зараз так можна, навішати бездоказово побільше і поважче. Підґрунтя не обов'язкове. А потім не випускати на підставі важкості звинувачень. В ув'язненні Микола склав ЗНО НА 195 балів. Тепер він проходить на бюджетну форму навчання в Могилянку насвою улюблену історію. Ну а в нас черговий вундеркінд-політв'язень після Олеся Черняка, студента юрфаку Шевченка, який теж вступав за ґратами. Такі от наші новітні політв'язні постреволюційного періоду.
— Может быть все, что угодно. Я бывал в прифронтовой полосе, видел этих ребят, общался с ними, и даже непонятно иногда, против кого они сильнее озлоблены — против начальства или против кацапов. Так что я поостерегся бы на месте власти. Вести себя так с армией, по меньшей мере, некорректно. Тем более, что есть определенные армейские законы. Армия разлагается в бездействии. Начинается мародерство, пьянство, нарушение дисциплины — и это нормально. Нельзя держать армию в таком состоянии, как сейчас, и требовать от нее, чтобы ничего этого не было. Так не бывает. Это, во-первых. А во-вторых, для укрепления духа нам просто необходимы хоть какие-то маленькие, локальные победы. Хоть где-нибудь. Не только на фронте. В экономике, в дипломатии. Если этого нет, наступает упадок и разложение. И власть должна это понимать. И совершать что-то. Пусть это будут даже не стратегические, но какие-то моральные победы. Они должны быть. Я не понимаю, почему этого не делается. Ведь для этого есть все предпосылки. С таким народом можно до Владивостока дойти. Разумеется, делать этого не надо. Но пора осознать, что ведь там, на востоке Украины, колоссальные люди воюют. Даже в "совке" было видно, насколько советская армия держалась, в основном, на украинцах. Весь средний командный состав — а это костяк армии, все эти сержанты и прапорщики — это были наши земляки. Я помню, у нас в роте был прапорщик Трошкин, так ничего нельзя было найти, был полный развал. Слава Богу, он потом уволился, вместо него пришел прапорщик Доценко, и все сразу стало на свои места — сразу появилось мыло и гуталин.
— Понимаешь, у нас тоже какая-то уникальная страна, где все наоборот. Потому что в обычных странах есть такое понятие как национальная элита. Всюду она всегда была. А у нас ее нет. Сколько бы о ней ни говорили, нет ее. Но у нас такой удивительный народ, который заменяет эту элиту. Это своим животным чутьем чувствовал Нестор Махно, сделавший важнейшее открытие, что тут можно жить без начальства. В России это представить невозможно. Потому что без начальства они разнесут все, напьются и зарубят друг друга топорами. А наш народ обладает удивительным свойством самоорганизовываться. По большому счету, мы даже не нуждаемся в государстве. Точнее, прекрасно можем без него жить. Поэтому государство у нас вроде природного стремления "щоб було, як у всіх". Дескать, мы не хуже других, поэтому у нас держава. А она нам совсем не нужна. Это было видно на Майдане, где сразу же возникла железная организация по горизонтали. То же самое — батальоны, которые сумели отбить атаки агрессоров на востоке. Вот эта Запорожская Сечь, которая проживет без начальства, без державы, сама по себе, в этом и есть уникальность нашей страны и ее сила. У нас именно народ является элитой. А то, что себя ею называет, — просто говно. Подобных примеров в мире я найти не могу. Нигде рядом с нами нет такой страны. Потому нам надо искать какой-то свой вариант. Может, что-то похожее на Швейцарию. Совершенно очевидно, что первым делом нужно раздать людям оружие.
— Абсолютно. Потому что модель страны, которая сама по себе общество, должна уметь защищаться. Если бы у нашего населения на руках было 40 миллионов стволов, никто бы к нам не сунулся, никто бы не решился идти на нас войной. Вообще-то говоря, у нас можно провести уникальный эксперимент страны без государства. С минимальными его атрибутами. Очень интересная штука была бы.
Курт Волкер – авторитетный американский эксперт по вопросам внешней политики. Он начинал свою карьеру в качестве аналитика ЦРУ, затем работал в Госдепартаменте, Совете национальной безопасности президента, занимал пост постоянного представителя США при НАТО. Сегодня он возглавляет Международный Института лидерства при Университете штата Аризона, основанный влиятельным сенатором Джоном Маккейном.
В интервью корреспонденту Грузинской службы «Голоса Америки» Ие Меурмишвили Курт Волкер поделился своим мнением о последних событиях в Украине и Грузии.
Отвечая на вопрос об итогах поездки помощника госсекретаря Виктории Нуланд в Киев, Курт Волкер не согласился с теми, кто считает, что США могут каким-то образом «сдать» Украину России, в том числе – путём навязывания Киеву идеи федерализации страны. По его словам, Россия стремится к этому сценарию, что позволило бы востоку Украины иметь фактическую независимость, но вряд ли кто-то ещё поддерживает эту идею.
По оценке эксперта, «Соглашение, подписанное в Минске в феврале, следует называть не мирными договорённостями, а соглашением о разделе Украины, которое было навязано Киеву Германией, Россией и Францией. Сейчас соблюдение этого раздела страны отслеживается международным сообществом посредством ОБСЕ. Минские соглашения – не решение, а проблема, поскольку фактически они придают легитимность российскому вторжению в Украину».
Сьогодні, 19 серпня, близько 10.30 години, новопризначений голова Великоберезнянської РДА Василь Симочко у своєму службовому кабінеті побив місцевого жителя, котрий прийшов до нього на прийом.
Йдеться про те, що постраждалий Микола Кувик прийшов на прийом до В.Симочка. аби заступитися за дружину, яку мали звільнити за вказівкою голови РДА. Під час розмови В.Симочко завдав М.Кувику кілька ударів в обличчя. Після цього постраждалий поїхав до Перечинського РВ УМВС (з обслуговування Перечинського та Великоберезнянського районів), аби задокументувати подію. Після цього він був направлений на проведення судово-медичної експертизи на наявність тілесних ушкоджень.
Як свідчить офіційний сайт Великоберезнянської РДА, в її апараті на посаді начальника відділу фінансово-господарського забезпечення справді працює Кувик Ірина Миколаївна.
Факт побиття інтернет-виданню Закарпаття онлайн підтвердили в секторі зв'язків з громадськістю УМВС України в Закарпатській області. Як повідомив в.о. керівника міліцейської прес-служби Володимир Павлюх, зараз на місці події працює слідчо-оперативна група, яка встановлює обставини інциденту.
Тим часом, як повідомили Закарпаття онлайн джерела в Перечинськму РВ УМВС, зараз йде посилена "робота" по "заминанню" злочину. Для того, аби потерпілий забрав відповідну заяву, його дружині вже запропоновано працевлаштування.
На посаду керівника району В.Симочко потрапив завдяки давнім стосункам його батька, котрий очолює одне з найбільших підприємств району з заготівлі та переробки деревини, з чинним головою Закарпатської ОДА Геннадієм Москалем. Останній подавав кандидатуру і особисто представляв В.Симочка на посаді голови РДА.
Саме через батька В.Симочка Г.Москаль отримував і оприлюднював на своєму офіційному сайті інформацію про обставини кримінальної справи щодо батька і сина Копчів, що є кримінальними "конкуретами" "Каменцових" на Великоберезнянщині.
