ЗУ про платіжні системи
1.23) отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума
переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі.
Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав
зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій
формі; ( Абзац другий пункту 1.23 статті 1 в редакції Закону
N 2056-IV ( 2056-15 ) від 06.10.2004 )
1.24) переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми
коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі
йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією
і тією ж особою.
Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого
з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання
з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок
неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій
формі.
Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого
з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її
списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на
рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в
готівковій чи майновій формі; ( Пункт 1.24 статті 1 доповнено
абзацом третім згідно із Законом N 2056-IV ( 2056-15 ) від
06.10.2004 )
1.32) платник - особа, з рахунка якої ініціюється переказ
коштів або яка ініціює переказ шляхом внесення до банку або іншої
установи - члена платіжної системи документа на переказ готівки
разом із відповідною сумою коштів.
Неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або
неправомірно переказана сума коштів; ( Абзац другий пункту 1.32
статті 1 в редакції Закону N 2056-IV ( 2056-15 ) від 06.10.2004 )
1.38) списання договірне - списання банком з рахунка клієнта
коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється
банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і
клієнтом; ( Пункт 1.38 статті 1 в редакції Закону N 2056-IV
( 2056-15 ) від 06.10.2004 )
Стаття 19. Зберігання електронних документів та архіви
електронних документів
19.1. Порядок і строки зберігання, а також процедура знищення
електронних документів, що застосовуються при проведенні переказу,
встановлюються Національним банком України. Строки зберігання цих
документів мають бути не меншими, ніж строки, встановлені для
паперових документів аналогічного призначення.
19.2. Електронні документи зберігаються на носіях інформації
у формі, що дозволяє перевірити цілісність електронних документів
на цих носіях.
У разі неможливості зберігання електронних документів
протягом часу, встановленого для відповідних паперових документів,
мають бути застосовані заходи щодо дублювання цих електронних
документів на декількох носіях інформації та їх періодичне
копіювання.
Копіювання електронних документів з метою їх подальшого
зберігання має здійснюватися згідно з існуючим в установах
порядком обліку та копіювання документів. При копіюванні
електронного документа з носія інформації обов'язково має бути
виконана перевірка цілісності даних на цьому носії.
У разі неможливості зберігання електронних документів із
забезпеченням цілісності даних на носіях інформації протягом
строку, встановленого для паперових документів, електронні
документи повинні зберігатися у вигляді завіреної установою
паперової копії.
19.3. Створення архівів електронних документів, подання
електронних документів до архівних установ України та їх
зберігання в цих установах здійснюються в порядку, встановленому
законодавством України.
Стаття 21. Ініціювання переказу
21.1. Ініціювання переказу проводиться шляхом:
1) подання ініціатором до банку, в якому відкрито його
рахунок, розрахункового документа;
2) подання платником до будь-якого банку документа на переказ
готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі;
3) подання ініціатором до відповідної установи - члена
платіжної системи документа на переказ, що використовується у
відповідній платіжній системі для ініціювання переказу;
4) використання держателем спеціального платіжного засобу для
оплати вартості товарів і послуг або для отримання коштів у
готівковій формі;
5) подання отримувачем платіжної вимоги при договірному
списанні;
6) надання клієнтом банку, що його обслуговує, належним чином
оформленого доручення на договірне списання.
22.5. Подання паперових розрахункових документів до банку має
здійснюватися клієнтом особисто, якщо інше не передбачено
договором.
Подання електронних розрахункових документів може
здійснюватися клієнтом як особисто на носіях інформації, так і за
допомогою наданих йому обслуговуючим банком програмно-технічних
засобів, які забезпечують зв'язок з програмно-технічними засобами
цього банку. Програмно-технічні засоби з вбудованою в них системою
захисту інформації мають відповідати вимогам, що встановлюються
Національним банком України.
22.6. Обслуговуючий платника банк зобов'язаний перевірити
відповідність номера рахунка платника і його коду
(ідентифікаційного номера, за його наявності, тощо) та приймати
цей документ до виконання тільки у разі їх збігу. Крім цього,
обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність та
достовірність цього розрахункового документа в порядку,
встановленому Національним банком України. У разі недотримання
зазначених вимог відповідальність за шкоду, заподіяну платнику,
покладається на банк, що обслуговує платника.
Обслуговуючий отримувача банк зобов'язаний перевірити
відповідність номера рахунка отримувача і його коду
(ідентифікаційного номера, за його наявності, тощо), що містяться
в розрахунковому документі, та зараховувати кошти на рахунок
отримувача виключно у разі їх збігу. У противному разі банк, що
обслуговує отримувача, має право затримати суму переказу на строк
до чотирьох робочих днів для встановлення належного отримувача цих
коштів. У разі неможливості встановлення належного отримувача
банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний повернути кошти,
переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, із
зазначенням причини їх повернення. У разі недотримання
вищезазначеної вимоги відповідальність за шкоду, заподіяну
суб'єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує
отримувача. ( Абзац другий пункту 22.6 статті 22 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2056-IV ( 2056-15 ) від 06.10.2004 )
Стаття 27. Порядок виконання міжбанківського
(внутрішньобанківського) переказу
27.1. Міжбанківський переказ здійснюється шляхом:
1) проведення суми переказу через кореспондентські рахунки,
що відкриваються банками в Національному банку України;
2) проведення суми переказу через кореспондентські рахунки,
що відкриваються банками в інших банках або в розрахунковому
банку.
Внутрішньобанківський переказ здійснюється в порядку,
визначеному правилами відповідної внутрішньобанківської платіжної
системи.
27.2. Банки здійснюють переказ з кореспондентських рахунків
інших банків - своїх клієнтів у межах залишку коштів на цих
рахунках, крім випадків надання обслуговуючим банком кредиту
банку-клієнту.
Порядок визначення залишку коштів встановлюється Національним
банком України.
У разі недостатності на рахунку клієнта коштів для виконання
у повному обсязі розрахункового документа стягувача на момент його
надходження до банку цей банк здійснює часткове виконання цього
розрахункового документа шляхом переказу суми коштів, що
знаходиться на рахунку клієнта, на рахунок отримувача.
27.3. Банки виконують міжбанківський (внутрішньобанківський)
переказ на підставі міжбанківських розрахункових документів.
Стаття 30. Загальний порядок завершення переказу
30.1. Переказ вважається завершеним з моменту зарахування
суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в
готівковій формі.
30.2. Банк отримувача в разі надходження суми переказу
протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок
отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день
або в день (дата валютування), зазначений платником у
розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.
( Пункт 30.2 статті 30 в редакції Закону N 2056-IV ( 2056-15 ) від
06.10.2004 )
Стаття 32. Відповідальність банків при здійсненні переказу
32.1. Банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує
отримувача, несуть перед платником та отримувачем
відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до
цього Закону та умов укладених між ними договорів.
32.2. У разі порушення банком, що обслуговує платника,
встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на
переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі
0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день
прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу,
якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.
У разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків
завершення переказу цей банк зобов'язаний сплатити отримувачу пеню
у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день
прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу,
якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. В цьому
випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед
отримувачем.
Платник має право на відшкодування банком, що обслуговує
отримувача, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком
строків завершення переказу, встановлених пунктом 30.2 статті 30
цього Закону.
Отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує
платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком
строків виконання документа на переказ.
32.3. Банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що
містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих
документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6
статті 22 цього Закону.
32.3.1. У разі помилкового переказу суми переказу на рахунок
неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник
зобов'язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок
власних коштів суму переказу отримувачу. У противному разі
отримувач має право у встановленому законом порядку вимагати від
банку-порушника ініціювання переказу йому суми переказу за рахунок
власних коштів, сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми
простроченого платежу за кожний день прострочення починаючи від
дати завершення помилкового переказу, яка не може перевищувати
10 відсотків суми переказу.
Одночасно банк-порушник зобов'язаний після виявлення помилки
негайно повідомити неналежного отримувача про здійснення
помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу
еквівалентної суми коштів цьому банку протягом трьох робочих днів
від дати надходження такого повідомлення. Форма повідомлення банку
про здійснення помилкового переказу встановлюється Національним
банком України.
У разі переказу банком-порушником за рахунок власних коштів
суми переказу отримувачу та своєчасного повідомлення неналежного
отримувача про здійснення помилкового переказу, а також
своєчасного переказу неналежним отримувачем суми переказу цьому
банку банк-порушник залишає цю суму у власному розпорядженні. При
цьому, у разі порушення неналежним отримувачем зазначеного
триденного строку, банк-порушник має право вимагати від
неналежного отримувача повернення суми переказу, а також сплату
пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний
день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня
повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків
суми переказу.
32.3.2. У разі помилкового переказу з рахунка неналежного
платника, що стався з вини банку, цей банк зобов'язаний переказати
відповідну суму коштів з рахунка платника на рахунок неналежного
платника, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі
процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових
кредитах, за кожний день починаючи від дня помилкового переказу до
дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якщо
інша відповідальність не передбачена договором.
У разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за
ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення
платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших
помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у
встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав
кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити
платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим
банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від
дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника,
якщо інша відповідальність не передбачена договором.
32.4. Працівники банку, винні в здійсненні помилкового
переказу, несуть відповідальність відповідно до закону.
32.6. Банк ініціатора зобов'язаний на вимогу ініціатора
письмово повідомити про стан виконання його доручення, що
міститься у відповідному документі на переказ.
32.7. Банк платника не має права на списання з рахунка
платника коштів за розрахунковим документом після отримання
документа на його відкликання.
Якщо всупереч отриманому документу на відкликання сума
переказу була списана з рахунка платника та переказана отримувачу,
повернення отримувачем платнику цієї суми здійснюється у
встановленому законом судовому порядку. В цьому випадку банк, що
не виконав документ на відкликання або прострочив його передачу
банку платника, має сплатити платнику штраф у розмірі 1 відсотка
суми переказу.
32.8. Спори, пов'язані із здійсненням банками переказу,
розглядаються у судовому порядку.
Стаття 35. Відповідальність неналежних отримувачів при
проведенні переказу
35.1. Неналежний отримувач зобов'язаний протягом трьох
робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про
здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної
суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього
банку про здійснення помилкового переказу.
35.2. У разі своєчасного повідомлення банком-порушником
неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та
порушення неналежним отримувачем строку, встановленого пунктом
35.1 цієї статті, неналежний отримувач має повернути суму
переказу, а також сплатити банку-порушнику пеню в розмірі
0,1 відсотка цієї суми за кожний день починаючи від дати
завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно,
яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.
35.3. Спори між банком-порушником та неналежним отримувачем
щодо помилкового переказу розглядаються у судовому порядку.
Стаття 40. Порядок надання інформаційних послуг
40.1. Якщо член платіжної системи або його клієнт бере участь
у розгляді спору судом, розрахунковий банк цієї платіжної системи
чи клірингова установа зобов'язані надавати цьому члену платіжної
системи або його клієнту, а також судам та органам досудового
слідства послуги для визначення достовірності інформації, яка
міститься в електронних документах, що обробляються платіжною
системою, яку обслуговує цей розрахунковий банк, ця клірингова
установа.
Суди та органи досудового слідства не можуть відмовити у
прийнятті як доказу електронного документа та вимагати надання
паперового документа.