Фінмоніторинг фізосіб у банках по-новому (після 1.09.17)

Тому що банківська виписка це про рух грошей, а контракт/інвойс це про пояснення за що гроші. У мене в європі блокували операцію (поповнення) поки не надав контракт і інвойс від контр-агента. Щось в них затрігерило таку перевірку операції. Надав і без ніяких розмов з людиною через пару днів все розблокували і зарахували гроші.
Але живучи в Україні ніхто не буде вірити простим пдфкам, нажаль тут кожен другий це брехун і тому такі жорсткі правила тепер. Немає довіри до клієнта поки він не доведе що він чесний, а за кордоном навпаки, тобі вірять поки не піймають на брехні.

У том-то і річ, що контракт, це теж PDF файл. Я працюю в IT з замовниками з США. У мене з 2009 року не було жодного контракту на фізичному папері. Всі контракти - через PDF. Підпис - просто вставка малюнку з фізичного підпису. І тільки останній - прийшов з цифровим підписом, але мого кваліфіковано цифровим підпису не вимагали, просто був підписаній через self-підпис в Adobe. В підсумку, контракт де факто без цифрових підписів з обох сторін .
Цікаво, що в українському банку, де мій ФОП, у мене останній раз питали про контракт десь у 2019 році. Про інвойси теж не питають.

Але я завжди думав, що якщо я принесу кудись 100-150-200 кує налу, то просто ок5-,ок-7, та витяги з банківського додатку буде (це все є в електронному вигляді і за секунди витягується) буде достатньо.

Увы, нет. Если это самое "кудысь" подозревает, что пусть налоги были и уплачены, но сами деньги, например, от торговли наркотиками. И тут наступает самый злобный вариант финмона: не просто KYC (know your customer), а KYT (know your transaction). Выдумано не у нас, но у нас сейчас любят до него доводить почаще, чем в более благополучных странах. Для общего развития можно посмотреть:

Тому що банківська виписка це про рух грошей, а контракт/інвойс це про пояснення за що гроші. У мене в європі блокували операцію (поповнення) поки не надав контракт і інвойс від контр-агента. Щось в них затрігерило таку перевірку операції. Надав і без ніяких розмов з людиною через пару днів все розблокували і зарахували гроші.
Але живучи в Україні ніхто не буде вірити простим пдфкам, нажаль тут кожен другий це брехун і тому такі жорсткі правила тепер. Немає довіри до клієнта поки він не доведе що він чесний, а за кордоном навпаки, тобі вірять поки не піймають на брехні.

У том-то і річ, що контракт, це теж PDF файл. Я працюю в IT з замовниками з США. У мене з 2009 року не було жодного контракту на фізичному папері. Всі контракти - через PDF. Підпис - просто вставка малюнку з фізичного підпису. І тільки останній - прийшов з цифровим підписом, але мого кваліфіковано цифровим підпису не вимагали, просто був підписаній через self-підпис в Adobe. В підсумку, контракт де факто без цифрових підписів з обох сторін .
Цікаво, що в українському банку, де мій ФОП, у мене останній раз питали про контракт десь у 2019 році. Про інвойси теж не питають.

Не питають і добре, значить все ок. Але можуть запитати. Договір в пдф в моєму розумінні це норм якщо замовник іноземна компанія, підтвердження договору будуть інвойси і оплати по цим інвойсам. (Знову є таки, в моєму розумінні).
Тут не стільки банків треба боятись а перевірки з ДПС, щоб потім не зняли з єдиного податку заднім числом.

Шановні форумчани, пропонуємо до обговорення:

У Нацбанку прокоментували інформацію про штрафи з боку банків за порушення фінмоніторингу

Ірина_ Не 20%, а 30%, не штраф, а комісія... Хіба це міняє суть. Думаю НБУ мав би навести з цим лад.

Ірина_ Не 20%, а 30%, не штраф, а комісія... Хіба це міняє суть. Думаю НБУ мав би навести з цим лад.

Чтобы был порядок, обязать всех брать одинаково по 30%, а не, как сейчас, у каждого по-своему?

Ірина_ Не 20%, а 30%, не штраф, а комісія... Хіба це міняє суть. Думаю НБУ мав би навести з цим лад.

Яка різниця між податком і військовим збором?

Прийшла така думка, що припинення ділових відносин означає, що умови будь-якого договору між сторонами втрачають силу. Відтоді в сторін лишаються лише майнові зобов'язання, які належить погасити в звичний для даної сфери діяльності спосіб. Ніякі комісії, пені або штрафи, що прописані в договорі, застосовуватись не можуть, втім можуть бути витребувані компенсації, що прописані в законах і кодексах за неналежне виконання обов'язків боржником (яка б це сторона не була). Також в судовому порядку може бути стягнуте відшкодування шкоди, заподіяної невиконанням обов'язків, але шкоду, на відміну від штрафів, необхідно довести в суді. Вибіркове припинення виконання договору -- це нонсенс, якому повинна дати належну оцінку судова влада (але це не означає, що вона це зробить). З цього випливає, що не тільки комісії з договору не можуть бути законно стягнуті за умовами договору, але й будь-які супутні витрати, пов'язані з погашенням зовоб'язання, наприклад, комісії за переказ СВІФТ (крім комісій за зарахування коштів, звісно), повинен нести саме платник, в даному випадку - банк, бо це тепер ЙОГО обов'язок погасити своє зобов'язання.

Але якщоб все це можна було б донести до вуха законодавців, регуляторів та суддів...

Прийшла така думка, що припинення ділових відносин означає, що умови будь-якого договору між сторонами втрачають силу. Відтоді в сторін лишаються лише майнові зобов'язання, які належить погасити в звичний для даної сфери діяльності спосіб. Ніякі комісії, пені або штрафи, що прописані в договорі, застосовуватись не можуть, втім можуть бути витребувані компенсації, що прописані в законах і кодексах за неналежне виконання обов'язків боржником (яка б це сторона не була). Також в судовому порядку може бути стягнуте відшкодування шкоди, заподіяної невиконанням обов'язків, але шкоду, на відміну від штрафів, необхідно довести в суді. Вибіркове припинення виконання договору -- це нонсенс, якому повинна дати належну оцінку судова влада (але це не означає, що вона це зробить). З цього випливає, що не тільки комісії з договору не можуть бути законно стягнуті за умовами договору, але й будь-які супутні витрати, пов'язані з погашенням зовоб'язання, наприклад, комісії за переказ СВІФТ (крім комісій за зарахування коштів, звісно), повинен нести саме платник, в даному випадку - банк, бо це тепер ЙОГО обов'язок погасити своє зобов'язання.

Але якщоб все це можна було б донести до вуха законодавців, регуляторів та суддів...

Наприклад десь у 2014-2016 роках деякі банки напередодні тимчасової адміністрації за видачу готівки почали брати комісію,у деяких вона сягала 20%. Фізично не видавали,бо не було чим,проте процес стримання видачі готівки в межах тарифів. Чи законно?

Шановні форумчани, пропонуємо до обговорення:

Заблокували можливість поповнення картки, але залишили можливість розраховуватись: що робити