BIGor написав:Будь-ласка пруфи що воно коштувло 14 тис. Чи Ви кажете що кавалірка 30 м коштувала як 3-к по 800 тис???
Які пруфи? Приїхав у відділ продажів, спитав ціну. Відеозапис не вів, макулатуру не зберігаю.
|
|
Додано: Пон 29 вер, 2025 19:32
Які пруфи? Приїхав у відділ продажів, спитав ціну. Відеозапис не вів, макулатуру не зберігаю.
Додано: Пон 29 вер, 2025 20:28
Подзабыл, спасибо
Додано: Пон 29 вер, 2025 23:58
Не хочу нагоняти сум на учасників форуму, але правду ніде діти.
Сьогодні зранку сів в авто та проїхав з Тулузи на берег протоки Ла Манш, в Нормандію. 800 км. Безлюдна країна ця Франція. За 800 км побачив одне військове авто з двома солдатами. Це при тому, що спеціально поставив в навігаторі режим: уникати платних трас. Тобто реальна справжня Франція. Поля кукурудзи та соняшника. Де люди, я не знаю. Немає ніде ніхто… Згадав: в одному місті - по дорозі - бачив двох негрів, років по 25. Дивують французькі церкви: всі існують з 16-го сторіччя і абсолютно всі зачинені: ніхто не торгує ніякими свічками, іконами, ніяких попів/архієпископів. Існують просто тому, що їх побудували 500 років тому. Згадую свій Львів: на кожному перехресті мінімум три церкви. Із продажем свічок, ікон та відпущенням гріхів всім казнокрадам. Востаннє редагувалось akurt в Вів 30 вер, 2025 00:53, всього редагувалось 2 разів.
Додано: Вів 30 вер, 2025 00:14
akurt
Вони не треба. Механічна праця. Ми йдемо до того ж у сільській місцевості, де людям нема чого зараз робити А армія там хоч і без досвіду , але оснащена непогано. В складі обʼєднаних сил доволі таки потужна складова.
Додано: Вів 30 вер, 2025 11:32
Про "легкі" гроші.
Не впевнений, що вони легкі, але цікаво... Зараз мандрую по півночі Франції - Нормандія. Зустрічаюсь звісно з нашими українцями. Вчора в компанії був українець, який мешкає в США. Випадково виникла розмова про гроші та як їх заробити. Не все запам"ятав - вважайте що це як у школі переказ тексту, який читала вчителька біля дошки, а учні записали. Головним буде практикам та конкретні цифри. 1. Людина збиралася на ПМЖ в США та ретельно до того готувалася. Виїжджала за візою H-1B, яка зараз фактично є забороненою і тому таких людей зараз активно до себе переманює Китай. 2. Продано було автівку та квартиру в Києві. Всього після всіляких платежів родичам та боргів на кишені було близько 150 000 доларів. 3. Перший візит в США - вивіз еквівалент 2х10000 євро. В доларах. 4. Залишок суми привезли ГОТІВКОЮ в США батьки. Йшли через "Червоний коридор" з "правильно підготовленими" документами. Там все було ОК, все оформлено правильно та гроші вивезено офіційно. 5. Кумедна ситуація була на ві"їзді в США - батьки були вперше в США за візою В1/В2 але знали, що готівку треба задекларувати. Так і зробили: офіцеру на в"їзді повідомили про суму готівкою. Він спитав: навіщо ви везете таку суму готівкою. Відповіли просто та головне чесно: мандруємо та мета візиту - Лас Вегас. Без жартів. Офіцер посміхнувся, вніс щось там в компю"тер та пропустив. Гроші не перераховував. 6. Гроші було передано сину та він почав ці гроші кожен день по 10 000 доларів вносити на свій рахунок через банкомат. Говорив, що по 10 000 "Щоби мене світитися". 7. Саме цікаве для мене, які ті гроші було використано. Далі буде - мені треба виходити з готеля в місті Honfleur. Не маю часу.
Додано: Вів 30 вер, 2025 17:57
То католицькі храми, в основному вони не зачинені, можна двері відкрить, зайти глянуть, посидіть. На свята, в основном в неділю, грає орган. Одна наша дівчина, бувша вчителька музики, вже давненько виїхала, другий раз вийшла заміж, навчилась грати на оргАні і всі неділі у неї розписані на рік вперед. Ось така робота, приїхала, відіграла, грошей заплатили як за робочий тиждень. Хто на шо вчився. Так ось, католицькі храми, там в основному всі місцеві записані, якщо вони католіки, бо зараз бувають шо хочєш. Хто коли народився, одружився, помер. Такі книги зберігаються мабуть по 500 років. Тобто, прослідкувать хто, коли, де, від кого можна без питань, якщо знаєш який саме храм. В них є церковний податок, вроді він добровільний, але точно не скажу. Тобто, ніхто ніякими свічками не торгує. Місцеви бабусі також не сидять біля тих церков, вони збираються з такими самісінькими однокласниками в якомусь ресторані попить вина. Не знаю скільки дозволено пить, але здивувало шо всі вийшли з ресторану, сіли у власні авта і поїхали. Тобто, люди на вулиці можуть буть, якщо якісь свята, тіпа восени свято молодого вина- божолє, тоді вони збираються всім селом і святкують. Хто живе в таких селах, зазвичай приходить запрошення на таке свято, на яке краще піти, без думок ашоятамбудудєлать, тануїхнафіг. Там же можливо просто придбать цього самого божолє, продають ящиками, ціна шось біля 2 ойро за пляшку. Ще якесь свято було, вони їстівні каштани смажать, не знаю як кому на смак, мені вони не дуже сподобались, але то таке, сама атмосфера: це все смажиться на вогні, плюс вина наливають сповна.
Додано: Вів 30 вер, 2025 21:55
Цікаві погляди. Докладніше, ніж я знаю.
Я би додав таке уточнення: католики, але не такі ревностністні, як в Польщі. Храми все ж стоять зачинені. Повністю. На замок. Багато разів в різні храми намагався попасти, зачинено, але є телефон, куди можна подзвонити і - або прийде людина відчинить двері, або телефон священника, якого тут давно не бачили. Послухати оргАн - все ж проблема. Реально не послухаєш, хоча у великих храмах він є. Люди поважного вік дійсно збираються НЕ у храмі або біля нього, а у кафе-рестораціях. В цілому французи живуть тихенько без викрутасів та ефектів. Можливо, десь там у занедбаному Парижі якось і бісяться, а так - ні. Тихо і спокійно. Сьогодні багато попоїздив по Нормандії: працюють люди, не сидять без діла. Зараз на півночі збирають цукрові буряки: все комбайн, все автоматизовано: після комбайна залишаються бурти готових чистеньких цукрових буряків. Пригадав себе студентом: примусові сільхохроботи, жовтень, зранку на полях мороз - вириваємо вручну - потім сидимо біля кучі та ножами саморобними обрізаємо бадилля. Середні віки...
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
