Інвестуємо в нерухомість закордоном

Як я добираюся до квартири в Анталії ?
Напрочуд просто.

1. В 2017 і далі до 2022 року (я купив у вересні 2017) квиток на літак Львів-Стамбул (а так само: Харків-Стамбул, Запоріжжя-Стамбул, Херсон-Стамбул) коштував 29 доларів, потім Стамбул - Анталія 13 доларів.З Києва літаки регулярних авіаліній літали не на Стамбул, а на Анкару.
Чартери (прямі рейси) на Дніпро або Запоріжжя були від 50 доларів (з багажем).


2. З квітня 2018 року я їздив з України та в Україну на власному авто: Львів - Чернівці - Фокшані (Румунія, ночівля за 22 долари в спорт-готелі без сніданку) - Стамбул (ночівля за 26...30 доларів вже із сніданком) - Анталія. Всього приблизно 2 300 км. Із готеля в Стамбулі виїжджав десь о 10:00 та о 20:00 відкривав двері квартири. Все "без напрягу" - десь по 800-900 км в день.
Це було десь 1 раз на 6 місяців. До речі: найскладніша ділянка це Чернівці - Львів. Просто жах.
Уявіть різницю: по Туреччині ідеш з дозволеною швидкістю 120...150 км/год - по Румунії 100-120, а там відстань всього 270 км, а їдеш майже весь день: асфальт хороший, але 1 смуга в кожному напрямку і обгін - це реальний ризик для життя.

3. Зараз практично з усіх міст України їздять НАШІ українські автобуси в Анталію та в інші міста - Кемер або Аланію - ціна проїзду в один бік 2500...4000 гривень. Цікаво, що зараз такі автобуси мають спальні місця. Крім того, провозять багаж людей. Наші везуть сало, горілку, віски (купують по дорозі в Румунії), тверді сири. Між іншим бізнес ДУЖЕ активний.

Таксі я практично не користуюся (проїзд з аеропорту до будинка коштує 20 євро): залишав своє авто на парковці аеропорту - досить смішна ціна - та відлітав в Європу.

Як я добираюся до квартири в Анталії ?
Напрочуд просто.

1. В 2017 і далі до 2022 року (я купив у вересні 2017) квиток на літак Львів-Стамбул (а так само: Харків-Стамбул, Запоріжжя-Стамбул, Херсон-Стамбул) коштував 29 доларів, потім Стамбул - Анталія 13 доларів.З Києва літаки регулярних авіаліній літали не на Стамбул, а на Анкару.
Чартери (прямі рейси) на Дніпро або Запоріжжя були від 50 доларів (з багажем).


2. З квітня 2018 року я їздив з України та в Україну на власному авто: Львів - Чернівці - Фокшані (Румунія, ночівля за 22 долари в спорт-готелі без сніданку) - Стамбул (ночівля за 26...30 доларів вже із сніданком) - Анталія. Всього приблизно 2 300 км. Із готеля в Стамбулі виїжджав десь о 10:00 та о 20:00 відкривав двері квартири. Все "без напрягу" - десь по 800-900 км в день.
Це було десь 1 раз на 6 місяців. До речі: найскладніша ділянка це Чернівці - Львів. Просто жах.
Уявіть різницю: по Туреччині ідеш з дозволеною швидкістю 120...150 км/год - по Румунії 100-120, а там відстань всього 270 км, а їдеш майже весь день: асфальт хороший, але 1 смуга в кожному напрямку і обгін - це реальний ризик для життя.

3. Зараз практично з усіх міст України їздять НАШІ українські автобуси в Анталію та в інші міста - Кемер або Аланію - ціна проїзду в один бік 2500...4000 гривень. Цікаво, що зараз такі автобуси мають спальні місця. Крім того, провозять багаж людей. Наші везуть сало, горілку, віски (купують по дорозі в Румунії), тверді сири. Між іншим бізнес ДУЖЕ активний.

Таксі я практично не користуюся (проїзд з аеропорту до будинка коштує 20 євро): залишав своє авто на парковці аеропорту - досить смішна ціна - та відлітав в Європу.

Зрозуміло. Тому і ціна піднялась в два рази.
Знайти десь на Середземному морі за 50 тис. новобудову щоб був міжнародний аеропорт під боком і безпечна країна це нонсенс.

Як я добираюся до квартири в Анталії ?
Напрочуд просто.

1. В 2017 і далі до 2022 року (я купив у вересні 2017) квиток на літак Львів-Стамбул (а так само: Харків-Стамбул, Запоріжжя-Стамбул, Херсон-Стамбул) коштував 29 доларів, потім Стамбул - Анталія 13 доларів.З Києва літаки регулярних авіаліній літали не на Стамбул, а на Анкару.
Чартери (прямі рейси) на Дніпро або Запоріжжя були від 50 доларів (з багажем).


2. З квітня 2018 року я їздив з України та в Україну на власному авто: Львів - Чернівці - Фокшані (Румунія, ночівля за 22 долари в спорт-готелі без сніданку) - Стамбул (ночівля за 26...30 доларів вже із сніданком) - Анталія. Всього приблизно 2 300 км. Із готеля в Стамбулі виїжджав десь о 10:00 та о 20:00 відкривав двері квартири. Все "без напрягу" - десь по 800-900 км в день.
Це було десь 1 раз на 6 місяців. До речі: найскладніша ділянка це Чернівці - Львів. Просто жах.
Уявіть різницю: по Туреччині ідеш з дозволеною швидкістю 120...150 км/год - по Румунії 100-120, а там відстань всього 270 км, а їдеш майже весь день: асфальт хороший, але 1 смуга в кожному напрямку і обгін - це реальний ризик для життя.

3. Зараз практично з усіх міст України їздять НАШІ українські автобуси в Анталію та в інші міста - Кемер або Аланію - ціна проїзду в один бік 2500...4000 гривень. Цікаво, що зараз такі автобуси мають спальні місця. Крім того, провозять багаж людей. Наші везуть сало, горілку, віски (купують по дорозі в Румунії), тверді сири. Між іншим бізнес ДУЖЕ активний.

Таксі я практично не користуюся (проїзд з аеропорту до будинка коштує 20 євро): залишав своє авто на парковці аеропорту - досить смішна ціна - та відлітав в Європу.

Зрозуміло. Тому і ціна піднялась в два рази.
Знайти десь на Середземному морі за 50 тис. новобудову щоб був міжнародний аеропорт під боком і безпечна країна це нонсенс.

Все в цьому світі має свою ціну. І цілком зрозуміло, що за додаткові чинники комфорту і безпеки доводиться платити. Тому жодної дивини, що в умовних Іспанії/Хорватії ціни вищі, ніж в Чорногорії/Албанії. Не в кожного, на жаль є час чекати років 30 поки останні дві досягнуть рівня перших двох. Не говорячи вже про Туреччину.

Як я добираюся до квартири в Анталії ?
Напрочуд просто.

1. В 2017 і далі до 2022 року (я купив у вересні 2017) квиток на літак Львів-Стамбул (а так само: Харків-Стамбул, Запоріжжя-Стамбул, Херсон-Стамбул) коштував 29 доларів, потім Стамбул - Анталія 13 доларів.З Києва літаки регулярних авіаліній літали не на Стамбул, а на Анкару.
Чартери (прямі рейси) на Дніпро або Запоріжжя були від 50 доларів (з багажем).


2. З квітня 2018 року я їздив з України та в Україну на власному авто: Львів - Чернівці - Фокшані (Румунія, ночівля за 22 долари в спорт-готелі без сніданку) - Стамбул (ночівля за 26...30 доларів вже із сніданком) - Анталія. Всього приблизно 2 300 км. Із готеля в Стамбулі виїжджав десь о 10:00 та о 20:00 відкривав двері квартири. Все "без напрягу" - десь по 800-900 км в день.
Це було десь 1 раз на 6 місяців. До речі: найскладніша ділянка це Чернівці - Львів. Просто жах.
Уявіть різницю: по Туреччині ідеш з дозволеною швидкістю 120...150 км/год - по Румунії 100-120, а там відстань всього 270 км, а їдеш майже весь день: асфальт хороший, але 1 смуга в кожному напрямку і обгін - це реальний ризик для життя.

3. Зараз практично з усіх міст України їздять НАШІ українські автобуси в Анталію та в інші міста - Кемер або Аланію - ціна проїзду в один бік 2500...4000 гривень. Цікаво, що зараз такі автобуси мають спальні місця. Крім того, провозять багаж людей. Наші везуть сало, горілку, віски (купують по дорозі в Румунії), тверді сири. Між іншим бізнес ДУЖЕ активний.

Таксі я практично не користуюся (проїзд з аеропорту до будинка коштує 20 євро): залишав своє авто на парковці аеропорту - досить смішна ціна - та відлітав в Європу.

Зрозуміло. Тому і ціна піднялась в два рази.
Знайти десь на Середземному морі за 50 тис. новобудову щоб був міжнародний аеропорт під боком і безпечна країна це нонсенс.

Таксі там по ціні води.
Це виліт з єврозони, потім назад, це все паспортні контролі. Вхід в аеропорт- досмотр зі зняттям капців, рюкзак на ренген. Звісно після цього всього ще один догляд перед Дютіками.
Вхід в любий ТРЦ- догляд з ренгеном.
москалів як собак в окремих районах, тіпа Konyaalti.

Таксі там по ціні води.
Це виліт з єврозони, потім назад, це все паспортні контролі. Вхід в аеропорт- досмотр зі зняттям капців, рюкзак на ренген. Звісно після цього всього ще один догляд перед Дютіками.
Вхід в любий ТРЦ- догляд з ренгеном.
москалів як собак в окремих районах, тіпа Konyaalti.

Трохи дивний у Вас набір думок. Такий собі вінегрет. Спробую коментувати для корисності справи.
1. Що ви маєте на увазі про «таксі за ціною води» я не розумію. Мабуть щось специфічне.
2. «Виліт з Єврозони» - це якась новинка. Мабуть давно ніде не мандрували. Бо виїзд та вʼїзд для українця має значення при виїзді/заїзді в країни Шенгенськоі угоди. Звісно, на кордоні однієї з країн - а це може бути Польщя (новий польський злотий), Угорщина (Форінти), Румунія (румунські леї), буде паспортний контроль, незважаючи на відсутність в цих країнах національної валюти під назвою «€». Десь немає паспортного контролю? Дайте вгадаю: Україна? Китай? США? Монголія? Нова Зеландія?
На жаль, в список цих країн додано Болгарію та Румунію, а то був цікавий варіант для мандрівників: з 12-ти місяців в році можна було 3 місяці жити в Туреччині, 3 місяці в Румунії, три місяці в Болгарії та 3 місяця в одній з країн Шенгенської угоди.

3. Про вхід в аеропорт щось ви наплутали: на вході ніякого рентгену для людей, є для валіз, а взагалі багаж та ручну поклажу жорстко перевіряють у всіх аеропортах світу, можливо, ви просто не знали. Якось в аеропорту Парижа в мене в ручній поклажі відібрали набір сирів на 30€ - вони були загорнуті у фольгу, змусили викинути в урну для сміття. В аеропорту Кишинева - придрались до ліхтарика з трьома пальчиковими батарейками - новий в упаковці - тому і повернули, а дуже хотіли забрати. Ретельно обшукували мою ручну поклажу в аеропорту Мюнхена - я віз в США подарунок в коробці для нашої українки - він викликав чомусь велику підозру. І рентгеном все просвічували і змусили розірвати красиве упакування того подарунка, який на рентгенівському апараті для них виглядав підозріло. При чому це було вже поза межами досмотру - перед входом в сектор посадки на літаки в США (існують особливі сектори посадки на ті літаки, що прямують в США).

4. Фраза «ще один догляд перед Дютіками» викликає зрозумілу посмішку. Боюсь і подумати: перед входом в Duty Free у Вас був явно помітний намір щось - я вибачаюсь - вкрасти?

5. Згаданими особами - як відомо - переповнені багато країн світу.
Так що ваше перебільшене хвилювання про один з житлових районів Анталії - Konyaalti - є марним. Турецька республіка з листопада 2022 року ретельно боролася з напливом саме громадян однієї північної держави і не надавала їм з листопада 2022 року право жити в країні та право здавати куплену нерухомість в короткострокову оренду, що призвело до масового виїзду громадян тієї країни з Туреччини. При цьому робили перевірку документів на вулицях, в кафе, на набережній, на парковках автівок (за номерами авто) - і відразу - без жартів та пояснень - здійснювали депортацію з країни. Автівки - на штрафмайданчик регіональних митниць. Відразу - в аеропорт - безкоштовно - додому! Реально так було.

То у вас застарілі неперевірені дані.

Одночасно діяв і діє закон, згідно з яким іноземець - інвестор, який купив квартиру за кадастровою ціною вище за 200 000$ - моде отримати Вид на проживання, а якщо вклав більше 400 000$, то може отримати громадянство на всю родину (діти до 18 років). Так хто ж заважає? То для всіх іноземців-інвесторів. Незалежно від громадянства.

Якщо немає 200 000$, то треба їм - тим іноземцям-інвесторам різних країн світу - було думати раніше, такі жорсткі норми введено з 2022 року. До цього достатньо було купити квартиру будь-яку за будь-якою ціною. Аби житлове приміщення.

Щойно спілкувався з Степаном - він колишній киянин - він купив квартиру 4+1 в серпні 2021 року за 34 000$ (будинку на момент купівлі було 20 років). Зараз мешкає та працює в Німеччині, десь 2 місяця тому прилітав з Берліна отримати нову (подовжену) картку ВНП в Туреччині.
Як він сказав: «Нехай будЕ»…

Я в нього перепитувати не став, чи здавав він свій рюкзак на перевірку на рентгенівському апараті в аеропорту Берліна - не став турбувати ДИВНИМ запитанням, думаю, що здавав.
Я навіть не питав у нього, чи проходив він паспортний контроль в аеропортах як Берліна, так і Анталії - думаю що проходив.

За 300000 євро можна щось достойне купити?

Щось ви на занадто дорогі квартири замахнулися.
Регулярні ціни зараз за 1+1 це 100 000…120 000$, а 2+1 - мабуть 150 000…200 000$.
На днях приятель - він зараз в Іспанії - сказав, що в його будинку (побудова 2017) квартира 2+1 (як у нього) продається за 5 500 000 лір або приблизно 140 000$ (не самий хороший мікрорайон).

Пройдіть реєстрацію на сайті sahibinden або використовуйте VPN, щоби була ІР-адреса турецька, там є вибір англійської мови та зробіть пошук. Критерій пошуку поставте: Antalya.
Далі квартира 2+1 або 3+1.
Далі поставте фільтри: будинку нуль років або 1 рік (нові).
Обовʼязково поставте поверхи 2-3-4-5, щоби не попався поверх 0 (це як у нас перший). Такі квартири дешевші але «другий ґатунок».
Подивіться, що дасть пошук.
Зверніть увагу на ЖК, які мають першу половину назви із словом “Саsa” - наприклад СаsaRiva, CasaDiva та аналогічні.
Це один із самих класних Забудовників - в нього квартири якраз у вашому ціновому діапазоні.
В нього будинки нові, стильні, доволі якісні.
Не близько до моря - десь 3 км - але це доволі престижні ЖК. І дуже престижні мікрорайони.
Може бути доволі висока квартплата - десь 2000 лір або близько 50$, але там і літні, і зимові плавальні басейни, і підземний паркінг, і власний парк.
Також можна подивитися їх реалізовані проєкти на їх сайті, якщо я не помиляюся (давно не дивився), то це ozpinarlar.com.tr

Таксі там по ціні води.
Це виліт з єврозони, потім назад, це все паспортні контролі. Вхід в аеропорт- досмотр зі зняттям капців, рюкзак на ренген. Звісно після цього всього ще один догляд перед Дютіками.
Вхід в любий ТРЦ- догляд з ренгеном.
москалів як собак в окремих районах, тіпа Konyaalti.

Трохи дивний у Вас набір думок. Такий собі вінегрет. Спробую коментувати для корисності справи.
1. Що ви маєте на увазі про «таксі за ціною води» я не розумію. Мабуть щось специфічне.

Травень 2025, з центру Анталії до Термінал 2 таксі Uber- 497 лір.

2. «Виліт з Єврозони» - це якась новинка. Мабуть давно ніде не мандрували. Бо виїзд та вʼїзд для українця має значення при виїзді/заїзді в країни Шенгенськоі угоди.

Коментувать особливо нема чого. Я написав панам, які, вроді, не в Україні.

3. Про вхід в аеропорт щось ви наплутали: на вході ніякого рентгену для людей, є для валіз, а взагалі багаж та ручну поклажу жорстко перевіряють у всіх аеропортах світу, можливо, ви просто не знали.

А якщо ні? На вході всі проходять через рамку метал детектора, у аеропорту ще без взуття. На вході в аеропорт. Я всюди не був, можливо ще таке десь є, я не зустрічав. Така ж рамка на кожному вході ТРЦ. Ренген звісно усі сумочки, рюкзаки.

4. Фраза «ще один догляд перед Дютіками» викликає зрозумілу посмішку. Боюсь і подумати: перед входом в Duty Free у Вас був явно помітний намір щось - я вибачаюсь - вкрасти?

Звісно вкрасти, а як же інакше?
Мабуть ви ніколи не були в аеропорту Анталії, термінал 2.
Перед Дютіками я мав на увазі звичайний контроль, як в усіх аеропортах. АЛЕ... два рази- на вході в аеропорт та перед Дютіками, все аналогічно, взуття теж.

5. Згаданими особами - як відомо - переповнені багато країн світу.
Так що ваше перебільшене хвилювання про один з житлових районів Анталії - Konyaalti - є марним.

Вам видніше, моє діло хлопців попередити. Звісно якщо ви хочете всюди чуть мос мову, то можете брать.
PS: У вас квартира, яку ви продаєте, саме у цьому районі?

PS: У вас квартира, яку ви продаєте, саме у цьому районі?

Я не дивуюся, що Вас перед входом в Duty free обшукували, майстер перекручування фактів: звідки взято, що я десь та щось продаю?
Але це дуже добре - те, що ви вище написали - це говорить про те, як вільно оперуєте фактами, перекручуючи їх, як називаєте дивними іменами всім відомі установи, як плутаєте Security control, який існує у всіх аеропортах світу перед входом до частини аеропорту, яка має призначення “Departures” (A departure is the act of leaving somewhere. Think about an airport that has departure gates for outgoing passengers and an arrival area for people flying in.), і цей процес Security control не мав та немає ніякого відношення до роботи магазинів, буфетів або туалетів в зоні відльоту пасажирів. Ну і так далі.

Не продаю і поки не збираюся продавати.
Можна розслабитися та не нервуватися.
Додам, що не здавав, не здаю і здавати не збираюся.

Вчора чи позавчора я написав про те, яке повідомлення мені надіслав голова мого ОСББ: виставлено на продаж квартиру поруч зі мною, двері - в двері - таку саму і озвучив рівень ціни Продавця. Та квартира останні два роки була в оренді у одного подружжя.
Погодьтеся, що це для мене було цікаво.
Для цієї гілки - на мій розсуд - було цікаво, щоби оцінити тенденції на ринку нерухомості закордонних країн та рівень цін.

PS: У вас квартира, яку ви продаєте, саме у цьому районі?

Я не дивуюся, що Вас перед входом в Duty free обшукували, майстер перекручування фактів: звідки взято, що я десь та щось продаю?

Мабуть це ти майстер перекручування фактів. Де мене обшукали при вході у Дюті фрі? І шо я там шось вкрав, це шо, факти чи ти механік-ба...бол?
Ось тобі ба...бол-механік факти:

Відкрию ще одну таємницю: влітку 2023 року я виставив свою квартиру на продаж - не жартую - за 150 000$. В турецьких лірах це було 4 100 000 лір. Були перегляди, які мене досить сильно напружували: іноді люди хотіли бачити через 15 хвилин, а я був на відстані не менше 30 хвилин на авто.
Реально давали 3 900 000 лір.
Знайома рієлторша тоді мені сказала: віддавайте!
Я не віддав: то було десь 135 000$.
Через місяць я погодився віддати за 135, але Покупець вже «зник».

Це ти не продаєш?