и. Ну померла, але що це означає на тлі світлової революції. Десь про це вже було
«Ну померла» людина в 70+ це природній розвиток подій. Обовʼязково поплакати над труною - це якесь нездорове язичництво. Як і носити потім пластмасові квіти і наливами горілку з конхветами на могилі. Плакати потрібно над молодими і здоровими героями , які гинуть на війні. І всіляко допомагати їм, щоб вони не загинули. Тому «поїхати поплакати над труною батьків в поважному віці » можна коли завгодно. В зручний час.А якщо не вдалося поїхати поки що - поплакати вдома. Суть не зміниться. Людині в деревʼяній коробці вже все одно, плачуть над нею чи тихо вдома. Чи не плачуть взагалі.
и. Ну померла, але що це означає на тлі світлової революції. Десь про це вже було
«Ну померла» людина в 70+ це природній розвиток подій. Обовʼязково поплакати над труною - це якесь нездорове язичництво. Як і носити потім пластмасові квіти і наливами горілку з конхветами на могилі. Плакати потрібно над молодими і здоровими героями , які гинуть на війні. І всіляко допомагати їм, щоб вони не загинули. Тому «поїхати поплакати над труною батьків в поважному віці » можна коли завгодно. В зручний час.А якщо не вдалося поїхати поки що - поплакати вдома. Суть не зміниться.
Давайте все таки визначимось.
Перше. Що головніше: вік чи стан здоровя? Тобто плакати треба лише за молодими, чи лише за здоровими?
Друге, коли вік вже рівня пожив і дай іншим? 70 кажете, а чому? Можливо 50? У спарті десь під 35 цей вік був здається.
Наприклад бусифікований у 58 років з букетом хвороб загинув. З вашої логіки чого його жаліти, старий і хворий, плюс з бюджету навантаження знімає, так? Чому родині плакати, коли не вирішені глобальні проблеми?
Чи візьмемо інше питання, він не був бусифікованйй, він був добровольцем. Ішні ввідні ті ж самі. Родина вже має право оплакувати, чи треба перемоги дочекатись? Чи по віку все одно не проходе?
adeges написав:Родина вже має право оплакувати, чи треба перемоги дочекатись? Чи по віку все одно не проход?
В якому місці звучала «заборона плакати?» І як взагалі можна заборонити це робити? Більше того, нема навіть заборони приїхати і плакати над труною. Начебто всіх запускають , не відмовляють нікому.
detroytred написав:Не знайшов саме відео, натрапив на коментар А-ча: https://www.facebook.com/alexey.arestovich/posts/-в-знаменитом-видео-борьбы-нашего-бойца-с-якутом-я-усматриваю-просто-символ-этой/9366259953438001/
Проверьте, пожалуйста, ссылку.
Страница сейчас недоступна Возможно, это связано с технической проблемой, которую мы уже решаем. Попробуйте перезагрузить страницу.
Faceless написав:............ Взагалі без елементів планування нічого й не існує, як і економік взагалі без державного впливу- це теоретична абстракція.
Необходимую степень жёсткости планирования можно обсуждать. При этом она зависит как от потребностей общества, так и от возможностей планирования, которые, в частности, сегодня зависят от совершенствования экономических моделей, вычислительных мощностей и, возможно, развития ИИ.
"Аналогічні спроби" - наприклад Венесуела. Ліві прийшли до влади, націоналізували все що можна, і все що можна в надзвичайно багатій країні розвалилося. Жодного прецеденту успішного (тобто ефективного) функціонування планової економіки немає. Все звалюється в системні дисбаланси, дефіцит, зубожіння населення і глибокі кризи. Всі оці диспути "а як би то ще інакше реалізувати антилюдську планову утопічну модель" - це танці на граблях.
Не очень знаком с сегодняшней экономической системой Венесуэлы. Национализация и планирование вообще-то разные вещи. Не знаю, есть ли в Венесуэле планирование. И если есть, то насколько квалифицировано им занимаются. Можно так "спланировать", что уж лучше без плана.
Питання не про "жорсткість" планування, а про загальні принципи і інструменти. Питання не в "якості" планування і технологічних можливостях це робити, питання в принципах побудові моделі, які ніякі алгоритми планування не змінять. Націоналізація- це базова, "краєугольна цегла" побудови планової економіки. Планова економіка- це заміна конкуренції і індивідуальної ініціативи на державну монополію, заміна ринкових механізмів ціноутворення на централізоване визначення цін, фактично ліквідація економічних свобод. Це можливо тільки за ліквідації чи дуже сильного обмеження приватної власності на капітал. Думка, що цю в корні деструктивну модель можна покращити просто озброївши чиновника кращими інструментами аналізу і планування в корні хибна, бо хибний сам принцип того, що право на визначення потреби кожної окремої людини і їх задоволення ви в людини забираєте, намагаєтеся стерти особистість, стандартизувати її і позбавити права вибору.
Діамантовий вік, або абетка для шляхетних дівчат (The Diamond Age: Or, A Young Lady's Illustrated Primer) — роман американського письменника-фантаста Ніла Стівенсона, написаний у 1995 році.
Про епоху нанороботів і всякого такого.
Виробництва, власне, вже і не буде.
Подачі будуть. Труби, по яких йтиме набір будівельних атомів, а “виробництво” вдома, якоюсь майбутньою версією 3д принтерів. Більшість безробітні. Бездомні роблять собі майже невагомі спальні мішки (уууу... хочеться і собі такі... 🤗), а потім вітер ганяє їх небом... 😒
Бунти якісь будуть. От досі пам`ятаю, що якісь такі мудили підпалили великі труби подач і здалеку було видно як палахкотять.
От як у такому світі без держ.влади й хоча би часткової націоналізації?
Як мають жити % десь так 90? населення...
От просто ніде буде заробити.
Колись більшість була в с/г, а тепер всього 1-2% у розвинутих країнах.
Понапридумували нові професії.
Але що придумувати далі? Коли дрони вже виривають бур`яни, а потім ще й навчаться легко стискати і смикати -- і почнуть полуницю збирати. І на шахту теж. І на кіноновиробництво, всупереч страйкам Голівудів.
З чого має жити та переважна більшість, що не буде власниками засобів виррбництва. Або знань як з ним працювати...
Якщо вже нині млн епсилонів-напівкретинів у півн.сх. сусіда мають лише один спосіб заробити -- підписатись на участь в м`ясному штурмі...