пакет допомоги від США включає: - керовані снаряди для РСЗВ, - 18 гаубиць M777 і 36 тисяч снарядів до них, - дві додаткові протикорабельні системи Harpoon для безпеки на узбережжі, - тисячі приладів для захищеного радіозв'язку і приладів нічного бачення та інших оптичних приладів.
даже файно чим більше Гарпунів-тим меньше кораблів орків
andrijk777 написав:Це дійсно історія для підручника. Вважаю це наслідок нашої недодержавності. В умовному 1994 вже половина населення України не розуміли навіщо та Україна взагалі(іншими словами стали ватою). А вата ні про яку війну і озброєння вже не думала, тільки про холодильник. На щастя(для мене) ми втримали демократію. Білорусь і РФ скотились в диктатуру.
Підозрюю, що у нас демократія, як не парадоксально, втрималася завдяки олігархічній системі (точніше, завдяки протиріччям між олігархами). В Білорусі їх взагалі не було (не було великої приватизації белазів тощо), на росії їх фактично підкорив КГБ.
vitaliian написав:если не печатать, в тыкву превратится перемога
Я думаю не одна війна виграна емісією. Головне щоб війна була не довга. Емісія - це просто така форма податку. Забираєте в усіх - віддаєте куди потрібно. Нічого страшного в цьому немає.
тим паче що пенсіонери (діти інваліди та інші малозабезпечені) взагалі не виживуть якщо не платити (нехай навіть з верстака)
Як тільки емісія стане постійним трендом, то з гривні побіжать практично всі хто зможе. А пенсіонери і т.д. попадуть під каток на зразок 90-их. Заощадження в грн. їхні розтануть, а є такі, що їх мають. У 2014-15 під час банкопаду, я був здивований, коли бачив пенсіонерів божих одуванчиків у радянських шмотках із сумами понад фонд. Пенсія різко знеціниться і т.д. Кордони відкриті і робоча сила і молодь буде вимиватись по всякому. Просто надрукувати перемогу не вийде. Взяти на неї в боргякщо вдасться, а потім віддавати до нової ери - от над чим потрібно працювати.
Ukrainian В том и фишка, что из фоток только твит старого французского коммуниста, где он запуливает про потерю цезарей, а в ролике с подтверждением от "уролвагонзавода" только непонятный чатик! Ипсо что "наивно" разгоняет здесь "оtg".
Ой+ написав:Як тільки емісія стане постійним трендом, то з гривні побіжать практично всі хто зможе. А пенсіонери і т.д. попадуть під каток на зразок 90-их. Заощадження в грн. їхні розтануть, а є такі, що їх мають. У 2014-15 під час банкопаду, я був здивований, коли бачив пенсіонерів божих одуванчиків у радянських шмотках із сумами понад фонд. Пенсія різко знеціниться і т.д. Кордони відкриті і робоча сила і молодь буде вимиватись по всякому. Просто надрукувати перемогу не вийде. Взяти на неї в боргякщо вдасться, а потім віддавати до нової ери - от над чим потрібно працювати.
Пенсіонери, що залишились на нових окупованих територіях, мабуть дуже раді від того, в яких умовах для виживання вони залишились, бо купа аналітиків, що застрягли у гривні були і є проти емісії на військові закупівлі.
liuthien_berenlove написав:он запуливает про потерю цезарей,
Формально, втрата машин на війні не є чимось дивним. І потрібно бути до цього готовим. Але саме Цезарі - малоймовірно, бо вони близько не підходять. А якщо підходять , щоб ударити поглибше, то відразу відходять. Залишитись десь в оточенні для них - малоймовірно. Так само як Смерчі не попадають в чужі руки.
andrijk777 написав:Це дійсно історія для підручника. Вважаю це наслідок нашої недодержавності. В умовному 1994 вже половина населення України не розуміли навіщо та Україна взагалі(іншими словами стали ватою). А вата ні про яку війну і озброєння вже не думала, тільки про холодильник. На щастя(для мене) ми втримали демократію. Білорусь і РФ скотились в диктатуру.
Підозрюю, що у нас демократія, як не парадоксально, втрималася завдяки олігархічній системі (точніше, завдяки протиріччям між олігархами). В Білорусі їх взагалі не було (не було великої приватизації белазів тощо), на росії їх фактично підкорив КГБ.
В Білорусії була демократія в 1991 і в 1994. Дальше автократія. На росії було "подобіє демократії" в 1991, 1996, 2000 роках. Дальше автократія. У нас в 1999 і перший/другий тур 2004 також було "подобіє демократії". Раніше і пізніше - демократія.
☦️ ⚰️ «Не на что хоронить» Местные власти жалуются на нехватку средств для организации похорон убитых земляков. Даже в маленьких городах закупают сотни крестов, венков и табличек, показывает анализ госзакупок
Похороны солдат из бедных семей или особо отличившихся военных берут на себя городские и районные власти — это заметно по однотипному оформлению могил погибших в Украине и казенным надписям «Вечная память».
По данным госзакупок, проанализированных «МО», даже в небольших населенных пунктах счет идет на сотни предметов ритуала. Закупки последних трех месяцев проводятся как коммерческие, по 223-му закону «об отдельных видах закупок для юридических лиц» (и гораздо реже — по 44-ФЗ «о госзакупках») — обычно так делают точечные заказы, по востребованности.
Вот растиражированное всеми СМИ страны заявление главы думского комитета по обороне Картаполова: Россия почти перестала нести потери на Украине.
А вот печальная статистка:
📍ЯНАО, город Лабытнаги. Численность населения — 26 тысяч. Закупили 110 крестов. 📍Ханты-Мансийск. Город с населением 97 тысяч. Закупили 230 надгробных конструкций. 📍Северодвинск — 190 тысяч жителей. Закупили 200 крестов. 📍Город-миллионник Пермь. И крестов больше – двумя закупками 970. 📍Обнинск (105 тысяч жителей) – 1000 надгробных табличек и многое другое (почти на 2 миллиона рублей). Плюс отдельная закупка на 734 креста. 📍Пугачёво Саратовской области: всего 40 тысяч жителей и 755 крестов (одна закупка, и вторая. Энгельс, та же область: 210 тысяч жителей и 800 комплектов для похорон. 📍Симферополь – сразу 1000 комплектов одним лотом! 📍Александров Владимирской области – 57 тысяч жителей. Закупка 250 похоронных наборов. 📍Самый маленький в нашем списке — поселок Аннино под Воронежем, всего 3 тысяч жителей. Его администрация закупила 200 похоронных комплектов.
И это далеко не все траты: как мы рассказывали, власти массово закупают места на кладбищах.
Чиновники, областные и местные, не только организуют похороны, но и участвуют в них (церемонии проводятся тайно). Как рассказал один из них «МО», хоронить сейчас за счет местных бюджетов приходится так много мужчин, что уже ощущается нехватка средств: «Не на что хоронить».