ну так если пляжи мерять шезлонгами и коктейлями с зонтиком - то вони ніякі
а если мерять дельфинами или возможностью понырять за рапанами - то прекрасны
оно ж как везде - вопрос упирается какой линейкой мерять жизнь
Вы уже совсем опустились до уровня песикота? Как я могу обвинять будивельника в участии в Холокосте, если он родился через 20 с лишним лет после него? Обвинение в антисемитизме это не обвинение в участии в Холокосте. Но на основании его высказываний я могу сделать достаточно обоснованные предположения о его возможном поведении в то время. Кстати, не сомневаюсь, что вы видели тот пост, но не осудили его. Ну как же, там ваш соратник оскорблял shapo - вашего противника. То, что это выходило далеко за рамки личных оскорблений уже неважно? Хотя и личные оскорбления недопустимы. Но это не для вас.
1. И многие у нас Теслу покупают? 2. "знаю не один випадок" - и я тоже. Причём для этого не обязательно быть пенсионером. Возможно, даже наоборот - работающий человек дома находится гораздо меньше. У всех. Реальная себестоимость и показываемая в открытых отчётах может заметно отличаться. Re: Напад росії і білорусі на УкраїнуЯ знав Яневського як ведучого на телебаченні, але дідок так його розрекламував як історика що прийшлось собі не повірити і перевірити на вікіпедії
Де тут про історика? В кращому випадку-журналіст в гіршому журнашлюх.... Так захистив дві дисертації , ні одна не розглядає період 1930-2026 рік Кандидатська (1988 рік): «Пролетаріат і буржуазія України в період загальнонаціональної кризи (вересень — жовтень 1917)» (також зустрічається формулювання: «Робітничий клас та буржуазія України в період загальнонаціональної кризи (вересень-жовтень 1917 р.) Докторська (2008 рік): «Політичні системи України 1917—1920: спроби творення і причини поразки».») З таким успіхом і я можу бути знавцем єврейської історії.... І наостанок Данило Яневський є одним із найрадикальніших деміфологізаторів української історії. Його публічні заяви, інтерв'ю та книжки регулярно викликають обурення й гостру критику з боку академічних істориків, які звинувачують автора в надмірному епатажі, маніпуляціях із джерелами та медіа-сенсаційності.Найбільш резонансні та дискусійні тези автора охоплюють кілька ключових блоків: 1. Заперечення ОУН(б) та критика Степана Бандери Це найбільш конфліктна тема в доробку Яневського, яка викликала гучні публічні дебати (зокрема, відому дискусію у центрі Львова). Теза Яневського: Автор стверджує, що «бандерівської» гілки ОУН (ОУН-Б) як легітимної структури юридично не існувало, а Другий великий збір ОУН у Кракові 1941 року є історичним міфом. Самого Степана Бандеру він закликає «забути», вважаючи його локальним лідером суто західних областей, чия ідеологія не має стосунку до сучасної соборної України. Контрпретензія істориків: Фахівці з історії національно-визвольного руху (наприклад, дослідники на платформі «Історична правда») закидають Яневському виривання цитат із контексту, ігнорування величезного масиву німецьких та радянських архівних документів, які чітко фіксували діяльність ОУН(б) по всій Україні, включно зі Сходом і Півднем. 2. Спростування канонічної версії створення УПА Теза Яневського: Яневський стверджує, що УПА як єдина армія не існувала, а була конгломератом різних партизанських загонів. Офіційну дату створення — 14 жовтня 1942 року — він вважає штучно вигаданою Романом Шухевичем пізніше (у 1947 році), щоб політично пов'язати УПА з бандерівським крилом ОУН, тоді як першу УПА створив Тарас Бульба-Боровець набагато раніше. Контрпретензія істориків: Професійні історики погоджуються, що 14 жовтня є символічною ідеологічною датою, проте звинувачують Яневського у дискредитації самого масштабу спротиву. Заперечення існування УПА як скоординованої військової структури під командуванням Шухевича суперечить реальним фактам масштабних боїв (наприклад, під Гурбами) та внутрішній документації Головного військового штабу УПА 3. Звинувачення лідерів УНР та Директорії у злочинах Теза Яневського: У своїх книжках про Симона Петлюру та Михайло Грушевського автор малює їх не як героїв, а як безпорадних та часто злочинних політиків. На його думку, лідери УНР розвалили армію, припустилися єврейських погромів, незаконно розстріляли полковника Петра Болбочана і фактично здали Україну більшовикам через свої ліві, соціалістичні погляди. Натомість єдиним легітимним та ефективним лідером того періоду він вважає гетьмана Павла Скоропадського. Контрпретензія істориків: Академічна спільнота зазначає, що Яневський гіперболізує помилки лідерів УНР. Він перекладає всю провину за зовнішню агресію радянської Росії на внутрішні чвари українців, ігноруючи надскладні геополітичні умови того часу. 4. Критика сучасної моделі держави та Інституту нацпам'яті Теза Яневського: У своїх публічних виступах Яневський неодноразово заявляв, що сучасна Україна де-факто є правонаступницею УРСР, а не УНР, оскільки зберегла радянську номенклатурну та корупційну систему. Діяльність Українського інституту національної пам'яті (УІНП) він критикує за створення «нових міфів замість радянських». Контрпретензія істориків: Академічні історики розцінюють такі заяви не як наукову дискусію, а як політичну публіцистику та свідомий епатаж, що під час війни шкодить консолідації суспільства та грає на руку ворожій пропаганді. Последний раз редактировалось budivelnik Вс 05 июл, 2026 14:53, всего редактировалось 1 раз.
Сейчас этот форум просматривают: pesikot, ЛАД + гостей: 2
Модераторы: Faceless, Ірина_, Модератор
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||